О М Біловол - Основи діагностики, лікування і профілактики основних кардіологічних захворювань - страница 33

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39 

 

Внутрішньокоронарне ультразвукове дослідження

Завдяки удосконаленню ультразвукових діагностичних систем, створенню мікрода-тчиків з діаметром менше 2 мм і високою частотою (20-40 Мгц) з'явилася можливість про­ведення внутрішньокоронарних досліджень у хворих на ІХС. Внутрішньокоронарне УЗД є інвазивним і виконується в лабораторії катетеризації серця.

Коронарна ангіографія дозволяє лише судити про просвіт судини, а не дає можли­вості судити про характер змін в стінці. УЗД коронарної артерії візуалізує всі шари стінки, дозволяє зміряти площу, діаметр просвіту судини в місці стенозу, в проксимальному і дис­тальних сегментах, в стентованій ділянці, а також визначити площу бляшки і оцінити її ха­рактер. Внутрішньокоронарне УЗД робить точну оцінку ефективності проведених інтерве­нційних втручань та істотно впливає на тактику і оптимізацію результатів ендоваскулярної операції.

Перед початком дослідження пацієнтові в/в болюсно вводять 5-10 тис. ОД гепаріну і внутрикоронарно - 100-300 мг нітрогліцерину. Під контролем флуороскопії мікродатчикпо провідному катетеру просувають до дистальних відділів досліджуваної судини, після чого починають витягувати катетер з швидкістю від 0,25 до 1,00 мм/с.

Внутрішньокоронарне УЗД розширює можливості діагностики стану коронарних артерій, дозволяє провести точніший кількісний і якісний аналіз структури стінки коронар­ної артерії в місці стенозу і в прилеглих сегментах, допомагає визначити ефективність про­веденого ендоваскулярного лікування хворих на ІХС. За допомогою цього методу візуалі-зуються всі шари стінки судини: інтима і адвентиція - внутрішня і зовнішня еластична мем­брани; медіа - середній м'язовий шар. Інтима і адвентиція на ехограмі мають підвищену, а медіа понижену ехогенність. Основна роль внутрішньокоронарного ультразвукового дос­лідження полягає у визначенні стадії розвитку атеросклерозу і оцінки тяжкості стенозу су­дини.

Ультразвукові ознаки початкової стадії атеросклерозу коронарних артерій виявля­ються у вигляді потовщення комплексу «інтима- медіа». При подальшому розвитку пато­логії вдається відрізнити різні види бляшок по їх щільності. Наприклад, «м'які» бляшки ха­рактеризуються наявністю гіпоехогенних пристіночних утворень. Ехогенність «твердих» бляшок рівна або більше ехогенності адвентиція, в них більше фіброзних елементів. Каль­циновані бляшки мають високу ехогенність і акустичну тінь. Подальше прогресування ате­росклерозу приводить до стенозування просвіту коронарних артерій (Мал. 19, 20, 21).

Мал. 19. Внутрішньокоронарне ультразвукове дослідження. В радіусі від 3 до 6 годин за циферблатом годинника виявляється «м'яка» бляшка, в радіусі від 3 до 4 годин - її тверда частина (ехограма зроблена Erbel R., Ge J., Gorge G., Gerber Th. et al., 1999).

Мал. 20. Внутрішньокоронарне ультразвукове дослідження. Кальциновані бляшки в радіу­сі від 1 до 3 і від 6 до 7 годин за циферблатом годинника видно утворення підвищеної ехо-генності з акустичною тінню (ехограма зроблена Erbel R., Ge J. . Gorge G., Gcrbcr Th. el al.,

1999).Мал. 21. Внутрішньокоронарне ультразвукове дослідження. Ультразвуковий датчик роз­ташований в центрі просвіту коронарної артерії. Навколо датчика візуалізується світле кі­льце «німої» зони - циркулярний атеросклероз коронарної артерії. Діаметр судини звуже­ний на 60-70% (ехограма зроблена Erbel R., J., Gorge G., Gerber Th. et al., 1999).

Метод дозволяє діагностувати тромби в просвіті коронарних артерій, розриви бля­шок, аневризми цих судин. Аневризми формуються при розриві бляшки, або при вими­ванні ліпідного ядра з нестабільної бляшки. Вони часто стають причинами гострої ішемії міокарду, раптової смерті хворого.

У ангіографічно не змінених коронарних судинах внутрішньокоронарне ультразву­кове дослідження в 30-50 % випадків виявляє атеросклерозні зміни, особливо на ранніх стадіях їх розвитку.

Внутрішньокоронарне УЗД використовується для контролю ефективності ангиоп­ластики, особливо атеректомії. Спеціально для проведення і контролю результатів сконст­руйований катетер, що має і балон, і ультразвуковий датчик.

 

Особливості Ехо-КГ при нестабільній стенокардії

 

У хворих на нестабільну стенокардію, що піддалися реваскуляризації (при ангіопла-стиці), її ефективність, функціональне значення залишкової ішемії може визначатися за допомогою стрес-ехокардіографії з навантаженням чи з ліками. Ехо-КГ виявляється най­більш корисною при нестабільній стенокардії, коли ознаки ішемії, за даними ЕКГ, не зо­всім ясні (наприклад, при блокаді лівої ніжки пучка Гиса, порушеннях реполяризації шлу­ночків). У цієї категорії хворих оборотні порушення сегментально!' скоротності міокарду в період ангінозного нападу можуть документуватися з допомогою Ехо-КГ. Вона дозволяє виявити як сегменти з транзиторною ішемією, так і неішемізовані сегменти коронарної артерії, що дозволяє визначити розміри зон ризику.

Важким завданням нерідко стає розмежування транзиторної ішемії та інфаркту мі­окарду. Чутливість Ехо-КГ для виявлення транзиторних порушень локальної скоротності при гострій ішемії залежить від тривалості періоду між початком загрудинних болів і отриманням зображень ехокардіографії. Коли життєздатність міокарду залишається неви-значеній при збереженні порушення функції шлуночку і відсутності болів за грудиною (що могло би бути обумовлене «німою» ішемією, раніше перенесеним інфарктом, оглушен­ням міокарду або кардіоміопатією), може бути корисним дуже обережне введення добу-таміну і проведення стрес-Ехо-КГ.

При синдромі гострої міокардіальної ішемії показаннями для проведення Ехо-КГ є: а) підозра на гостру ішемію або інфаркт без очевидних ЕКГ змін в стандартних відведен­нях, б) визначення функції лівого шлуночку; в) гострий інфаркт міокарду задньої стінки з наявністю непрямих ознак, що вказують на можливий інфаркт міокарду правого шлуноч­ку.

Ехо-КГ у більшості хворих не тільки під час ангінозних нападів, а також після припи­нення їх виявляє сегментарну гіпокінезію. При виявленій ехокардіографією ассинергії міо­карду гострий інфаркт і скороминущу ішемію можна диференціювати при повторній Ехо-КГ за наслідками відновлення скоротності міокарду в сегментах з порушеним рухом. На відміну від гострого інфаркту гіпокінезія при нестабільній стенокардії може зберігатися декілька годин або діб.

Для мониторування порушень скоротності при спазмі коронарної артерії (стенока­рдії Прінцметалла) також застосовується Ехо-КГ. Вазоспастична стенокардія також може бути спровокована за допомогою гіпервентиляції або ергоновіном і реєструватися одно- і двомірною Ехо-КГ. Ішемія сегментів міокарду (що кровопостачаються спазмованою коро­нарною артерією) супроводжується негайним зниженням їх амплітуди руху і потовщення у систолу. Після закінчення нападу стенокардії ці сегменти стають гиперкінетичними.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39 


Похожие статьи

О М Біловол - Клінічна імунологія та алергологія

О М Біловол - Основи діагностики, лікування і профілактики основних кардіологічних захворювань