І О Ушакова - Основи системного аналізу об'єктів і процесів комп'ютеризації - страница 19

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44 

10.3.2. Склад і зміст робіт на стадії "Експлуатація і супровід проекту"

На четвертій  стадії - "Експлуатація  і  супровід  проекту" -виконуються наступні етапи: експлуатація проекту; супровід і модернізація проекту.

На цій стадії вирішується питання про те, чиїми силами (персоналом замовника чи організації-розробника) будуть здійснюватися експлуатація і супровід проекту, і у випадку вибору другого варіанта складається "Договір про супровід проекту".

У процесі виконання етапу "Експлуатація проекту" здійснюються виправлення в роботі всіх частин системи в разі виникнення збоїв, реє­страція цих випадків у журналах, відстеження техніко-економічних характеристик роботи системи і накопичення статистики про якість роботи всіх компонентів системи.

На етапі "Супровід і модернізація проекту" виконується аналіз зібраного статистичного матеріалу, а також аналіз відповідності параметрів роботи системи вимогам навколишнього середовища. Аналіз здійснює створювана для цих цілей комісія. Результати аналізу дозволяють:

зробити висновок про необхідність модернізації всього проекту чи його частин;

визначити обсяги доробок, терміни і вартість виконання цих робіт з метою одержання "Техноробочого проекту", що пройшов модернізацію. У випадку виявлення факту морального старіння проекту комісією ухвалюється рішення про доцільність проведення його утилізації чи розробки нового проекту для даного об'єкта.

З метою організації робіт щодо супроводу, модернізації та розвитку ІС необхідно під час її створення керуватися принципами системності, розвитку, сумісності, стандартизації й уніфікації, ефективності, що дають змогу поліпшити функціонування ІС.

Принцип системності полягає в тому, що під час створення, функці­онування і розвитку системи мають бути встановлені та збережені зв'язки між її структурними елементами, які забезпечують цілісність ІС.

Принцип розвитку означає, що ІС має створюватися з урахуванням її можливого заповнення й оновлення функцій, видів її забезпечень доопрацюванням програмних технічних засобів.

Принцип сумісності полягає в забезпеченні взаємодії ІС різних рівнів і видів у процесі їх спільного функціонування.

Принцип стандартизації та уніфікації - це раціональне застосування типових уніфікованих і стандартизованих елементів під час створення та розвитку ІС.

Принцип ефективності полягає в досягненні раціонального співвідношення між витратами на створення ІС і цільовими ефектами, одержуваними під час її функціонування.

Процеси функціонування, супроводу та модернізації проекту ІС відбуваються, як правило, паралельно.

Під час впровадження і супроводу системи робота зводиться до усунення можливих помилок в інформаційному та програмному забезпеченні, у технології обробки даних або до зміни функціональної частини ІС. По ефективніших сучасних засобів обчислювальної техніки іновітніх інформаційних технологій (ІТ) веде до модернізації ІС.

Роботи із супроводу проекту ІС або з його модернізації спричиняють трудові й вартісні витрати. Зменшення їх залежить від методології виконання проектних робіт, гнучкості створеної системи.

Правильне використання методології проектування значно зменшує витрати на супровід розробленої ІС. Якість методології проектування визначається правильністю виконання:

декомпозиції системи;

декомпозиції процесу її проектування;

опису процесу проектування ІС мовними засобами.

Розвиток ІС - це процес розширення складу її функцій, що ґрунтується на результатах аналізу функціонування ІС й об'єкта, спрямованих на підвищення ефективності діяльності останнього. Розвиток проекту ІС за завданням замовника здійснюється доопрацюванням програмного, інформаційного та технічного забезпечення. Допустима межа модернізації, а також розвитку системи має бути встановлена в ТЗ під час розробки розділу "Вимоги до системи".

У процесі створення, функціонування і розвитку ІС потрібно оцінювати її науково-технічний рівень із метою перевірки відповідності систем останнім досягненням науки й техніки.

Використовуючи єдиний підхід до проектування та супроводу ІС, можна значно послабити процес її руйнації під час функціонування, тобто ЖЦ системи подовжується приблизно на 50%.

 

10.3.3. Приймально-здавальна документація на ІС

 

До приймально-здавальної документації на ІС належать:

1)   акт завершення робіт - фіксує факт завершення окремої роботи та її результати під час створення ІС. Цей документ не поширюється на будівельно-монтажні, а також пусконалагоджувальні роботи;

2)   план-графік робіт - установлює перелік робіт, пов'язаних зі створенням ІС, їх терміни, виконавців робіт;

3)   наказ про виконання робіт - залежно від етапу робіт документ має такі різновиди:

наказ про готовність ОУ до проведення будівельно-монтажних робіт; наказ про готовність ОУ до проведення пусконалагоджувальнихробіт;

наказ про початок випробної експлуатації ІС; наказ про введення ІС у промислову експлуатацію;

4)   наказ про склад приймальної комісії - висвітлює склад і підставу
для організації комісії, найменування організацій (розробника,
співвиконавців, замовника), призначення та цілі комісії, терміни початку і
закінчення роботи, форму її завершення;

5)  програма робіт та її різновиди:
програма випробування;
програма випробної експлуатації;
програма роботи приймальної комісії;

6)      протокол випробувань - фіксує результати попередніх випробувань під час передачі ІС загалом або її частин у дослідну чи промислову експлуатацію;

7)      акт приймання у випробну експлуатацію - фіксує факт завершення введення ІС загалом або її частин у випробну експлуатацію. У документі відображаються основні результати приймання і рішення комісії про прийняття ІС у випробну експлуатацію;

8)      акт приймання у промислову експлуатацію - фіксує факт введення ІС загалом або її частин у промислову експлуатацію. До цього документа додаються:

програма і протокол випробувань; протокол засідань комісії;

акти приймання у промислову експлуатацію прийнятих раніше частин ІС;

перелік технічних засобів, які використовувала комісія під час прий­мання ІС;

9)   протокол узгоджень - призначений для узгодження відхилень від
раніше ухвалених та затверджених проектних рішень (у ТЗ, ТП), коли в
процесі випробної експлуатації ІС загалом або її частин виникла
необхідність їх коригування.

Під час упровадження ІС оцінюють її споживчі властивості, а також ефективність (за відомими методиками).

 

1.   Контрольні запитанняЩо таке канонічне проектування? Назвіть його стадії.

2.   Назвіть найважливіші об'єкти обстеження в процесі створення ІС.

3.   Які етапи виділяють на передпроектній стадії?

4 Які роботи виконуються під час збору матеріалів обстеження? Роз­крийте їх зміст.

5.        Наведіть і охарактеризуйте методи обстеження на
передпроектній стадії.

6.   Наведіть і охарактеризуйте методи збору матеріалів обстеження.

7.   Який зміст програми обстеження?

8.   Які документи використовуються для формалізації матеріалів обстеження?

9.   Який склад і зміст робіт виконуваних у процесі аналізу матеріалів обстеження?

10.      Яка технічна документація складається після виконання
передпроектного обстеження? Який її зміст?

11.   Яке призначення стадії "Техноробоче проектування"?

12.   Який склад і зміст робіт на етапі технічного проектування ІС?

13.   Яка структура і зміст документа "Постановка завдання"?

14.   Який склад та зміст робіт на етапі робочого проектування ІС?

15.      Яка документація розробляється на стадії "Техноробоче
проектування"?

16.   Який склад, послідовність і зміст робіт на стадії "Впровадження проекту"?

17.   Яка документація складається на стадії "Впровадження проекту"?

18.   Які роботи виконуються під час експлуатації, супроводу та модернізації проекту?

 

Модуль 4. Індустріальні методи проектування ІС

11. Підходи до проектування ІС 11.1. Методології моделювання предметної області 11.1.1. Система моделей предметної областіГоловна особливість проектування ІС обумовлена складністю робіт, що виконуються на фазах аналізу і проектування за відносно невисокої складності і трудомісткості наступних фаз життєвого циклу. Крім того, невирішені питання і помилки, що мали місце під час аналізу і проектування, зароджують на подальших фазах важкі, часто нерозв'язні проблеми і, нарешті, можуть позбавити успіху.

Тому для успішної реалізації проекту ІС об'єкт проектування повинен бути передусім адекватно описаний, повинні бути побудовані повні й несуперечливі моделі предметної сфери з використанням сучасних інструментальних засобів.

Сучасні підходи до проектування є сукупністю методів моделювання складних систем з великою розмірністю вирішуваних завдань. Внаслідок цього вони повинні спиратися на засоби комп'ютерної підтримки, що забезпечують автоматизацію праці системних аналітиків. Такими засобами є CASE-системи.

Архітектура більшості CASE-систем включає методологію, моделі, нотації і засоби, які можна визначити таким чином (рис. 40):

методологія представляє методи і засоби для дослідження структури і діяльності організації. Вона визначає основні принципи і прийоми використання моделей;

модель становить сукупність символів (графічних, математичних і т. д.), яка адекватно описує деякі властивості модельованого об'єкта і відношення між ними;

нотація - це система умовних позначень, прийнята в конкретній моделі;

засоби - апаратне і програмне забезпечення, що реалізує вибрану методологію, зокрема побудову відповідних моделей з прийнятою для них нотацією.Методологія

 

 

 

 

МодельНотація


Нотація


НотаціяЗасоби

 

 

 

Рис. 40. Архітектура CASE-систем

У сучасних підходах до проектування ІС в поняття предметної сфери вкладається більш широкий смисл, ніж просто сукупність керованих об'єктів підприємства. Предметну область розглядають як взаємозалежну сукупність:

керованих об'єктів;

суб'єктів управління;

функцій управління, що автоматизуються; програмно-технічних засобів їх реалізації.

Необхідність моделювання предметної області багато в чому обумовлена складністю як інформаційної системи, так і самої організації з функціональної і системної точок зору.

Для того щоб одержати адекватний предметній області проект ІС у вигляді системи програм, які правильно працюють, необхідно мати цілісне, системне подання моделі, що відбиває всі аспекти функціонування майбутньої інформаційної системи. При цьому під моделлю мається на увазі певна система, що імітує структуру або функціонування досліджуваної предметної області, яка відповідає основній вимозі - адекватності цієї сфери.

Проведення   попереднього   моделювання   предметної областідозволяє скоротити час і терміни проведення проектувальних робіт і одержати більш ефективний і якісний проект. Без проведення моделювання предметної області велика ймовірність одержання неякісної ІС, у якій може бути допущена велика кількість помилок у вирішенні стратегічних питань, що приводять до економічних втрат і високих витрат на наступне перепроектування системи. Унаслідок цього всі сучасні технології проектування ІС ґрунтуються на використанні методології моделювання предметної області. Моделі дають можливість оцінити переваги і недоліки наявної інформаційної системи підприємства і побудувати ефективну архітектуру нової інформаційної системи.

До моделей предметних галузей висуваються наступні вимоги:

формалізованість, що забезпечує однозначний опис структури предметної області. Для подання моделей використовуються нотації різних формальних мов моделювання;

зрозумілість для замовників і розробників, що досягається на основі застосування графічних засобів відображення моделі;

можливість реалізувати, що передбачає наявність засобів фізичної реалізації моделі предметної області в ІС;

оцінка ефективності реалізації моделі предметної області на основі визначених методів і показників, що обчислюються.

Для реалізації перерахованих вимог, як правило, будується система моделей, що відбиває структурний і оцінний аспекти функціонування предметної області.

Структурний аспект функціонування ІС передбачає побудову:

об'єктної структури, що відбиває склад матеріальних і інформаційних об'єктів предметної області, що взаємодіють у процесах;

функціональної структури, що відбиває взаємозв'язок функцій (дій) щодо перетворення об'єктів у процесах;

структури управління, що відбиває події і бізнес-правила, які впливають на виконання процесів;

організаційної структури, що відбиває взаємодію організаційних одиниць підприємства і персоналу в процесах;

технічної структури, що описує топологію розташування і способи комунікації комплексу технічних засобів.

Для подання структурного аспекту моделей предметних областях в основному використовуються графічні методи, що повинні гарантувати подання інформації про компоненти системи. Головна вимога до графічних методів документування - простота. Графічні методи повиннізабезпечувати можливість структурної декомпозиції специфікацій системи з максимальним ступенем деталізації й узгодженням описів на суміжних рівнях декомпозиції.

Безпосередньо з моделюванням пов'язана проблема вибору мови подання проектних рішень (нотації,), що дозволяє якнайбільше залучати майбутніх користувачів системи до її розробки. Ця мова, з одного боку, повинна робити рішення проектувальників зрозумілими користувачу, з іншого боку, надавати проектувальникам засоби досить формалізованого й однозначного визначення проектних рішень, які підлягають реалізації у вигляді програмних комплексів, що утворюють цілісну систему програмного забезпечення.

Графічне зображення нерідко виявляється найбільш ємною формою подання інформації. При цьому проектувальники повинні враховувати, що графічні методи документування не можуть повністю забезпечити декомпозицію проектних рішень від постановки завдання проектування до реалізації програм комп'ютерів. Труднощі виникають при переході від етапу аналізу системи до етапу проектування й особливо до програмування. Окрема програма може не бути результатом прямої декомпозиції деякої функції системи: вона може виконувати певну обробку інформації для декількох функцій у системі.

Головний критерій адекватності структурної моделі предметній області полягає у функціональній повноті розроблюваної ІС.

Оцінні аспекти моделювання предметної області пов'язані з розроблюваними показниками ефективності процесів, що автоматизуються, до яких відносяться:

час вирішення завдань;

вартісні витрати на обробку даних;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44 


Похожие статьи

І О Ушакова - Соціальні мережі як засіб впливу на взаємовідносини з клієнтами

І О Ушакова - Основи системного аналізу об'єктів і процесів комп'ютеризації

І О Ушакова - Практикум з навчальної дисципліни основи системного аналізу об'єктів і процесів комп'ютеризації

І О Ушакова - Робоча програма навчальної дисципліни Проектування інформаційних систем

І О Ушакова - Робоча програма навчальної дисципліни системний аналіз для студентів напряму підготовки 6 050101 комп'ютерні науки