І О Ушакова - Основи системного аналізу об'єктів і процесів комп'ютеризації - страница 21

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44 

FDD (Functional Decomposition Diagrams) - діаграми функціо­нальної декомпозиції;

сімейство IDEF (Integration Definition for Function Modeling):

IDEF0 - методологія функціонального моделювання, що є складовою частиною SADT і що дозволяє описати бізнес-процес у вигляді ієрархічної системи взаємопов'язаних функцій;

IDEF1 - методологія аналізу і вивчення взаємозв'язків між інформаційними потоками в рамках комерційної діяльності підприємства;

IDEF1X - методологія інформаційного моделювання, заснована на концепції "сутність - зв'язок" Ченом. Застосовується для розробки реляційних баз даних і використовує умовний синтаксис, що спеціально розроблений для зручної побудови концептуальної схеми і забезпечує універсальне подання структури даних в рамках підприємства, незалежне від кінцевої реалізації бази даних і апаратної платформи;

IDEF3 - методологія моделювання потоків робіт підприємства, що дозволяє подати їх сценарії за допомогою опису послідовності змін властивостей об'єкта в рамках даного процесу;

IDEF4 - методологія об'єктно-орієнтованого проектування для під­тримки проектів, пов'язаних з об'єктно-орієнтованими реалізаціями;

IDEF5 - методологія, що забезпечує наочне подання даних, отриманих у результаті обробки онтологічних запитів, у простій, графічній формі.

Усі перелічені засоби містять графічні і текстові засоби моделювання: перші - для зручності відображення основних компонентів моделі, другі - для забезпечення точного визначення її компонентів і зв'язків.Процедурно-орієнтовані



Методології структурного аналізу і проектування можна класифікувати наступним чином (рис. 41).
Тип системиСистеми реального часу

Інформаційні

системиРис. 41. Класифікація структурних методологій

 

За відношенням до шкіл виділяють методології програмної інженерії (Software Engineering, SE) та інформаційної інженерії (Informa­tion Engineering, IE).

SE є нисхідним поетапним підходом до розробки ПЗ, що починається із загального погляду на його функціонування. Потім проводиться декомпозиція на підфункції. Процес повторюється доти, поки підфункції не стануть достатньо малими для можливості їх кодування. У результаті виходить ієрархічна, структурована модульна програма. SE подає універсальні методології розробки ПЗ.

IE представляє нові методології побудови систем взагалі і включає етапи більш високого рівня (наприклад, стратегічне планування). На етапі проектування систем за методологією SE і IE аналогічні.

Залежно від порядку побудови моделі виділяють методології процедурно-орієнтовані, орієнтовані на дані та інформаційно-орієнто­вані. Процедурно-орієнтований підхід регламентує первинність проектування   функцій   порівняно   з  даними:   вимоги   до данихрозкриваються через функціональні вимоги. Підхід орієнтований на дані найбільш важливими є вхід і вихід системи, тому структури даних визначаються в першу чергу, а процедурні компоненти є похідними від даних. Третій, інформаційно-орієнтований підхід, є складовою IE-дисципліни, його відмінна риса від підходу, орієнтованого на дані, -можливість працювати з ієрархічними структурами даних.

Залежно від типу проектованих систем виділяють методології для систем реального часу та методології для інформаційних систем. Основна відмінність цих типів систем полягає в наступному: системи реального часу контролюють і контролюються зовнішніми подіями, а інформаційні системи - даними.

Найбільш істотна відмінність між різновидами структурного аналізу і проектування полягає у використовуваних методах і засобах функціо­нального моделювання. З цього погляду всі різновиди структурного аналізу можуть бути розділені на дві групи: у якій застосовуються методи і технологія DFD (у різних нотаціях) і ті, що використовують SADT-мето-дологію.

За допомогою цих методологій можуть бути побудовані логічні моделі предметної сфери: початкової - як є (as is) і реорганізованої -як повинно бути (to be).

Далі слід розглянути більш детально деякі з найбільш поширених методологій структурного аналізу і проектування.

 

11.2.3. Методологія функціонального моделювання SADT

 

SADT - одна з найвідоміших технологій структурного аналізу і проектування. Розроблена вона в 1973 р. Росом (Ross). Стандарт IDEF0 є підмножиною SADT і підтримується CASE-засобами BPWin. Згідно з методологією моделі розробляються на основі подання функцій ІС або її елементів (планів, даних, устаткування і т. д.). Відповідні моделі прийнято називати активнісними моделями і моделями даних. Активнісна модель становить сукупність активностей, взаємопов'язаних через об'єкти (елементи) системи. Моделі даних є описом об'єктів, пов'язаних системними активностями.

Методологія SADT є сукупністю методів, правил і процедур, при­значених для побудови функціональної моделі об'єкта якої-небудь предметної області. Функціональна модель SADT відображає функціональну структуру об'єкта, тобто виконувані ним дії і зв'язки між цими діями. Основні елементи цієї методології ґрунтуються на наступних концепціях:графічного подання блочного моделювання (табл. 15). Графіка блоків і дуг SADT-діаграми відображає функцію у вигляді блоку, а інтерфейси входу/виходу зображуються дугами, що відповідно входять у блок і виходять з нього. Взаємодія блоків один з одним описується за допомогою інтерфейсних дуг, що виражають "обмеження", які, у свою чергу, визначають, коли і яким чином функції виконуються і управляються;

чіткості й точності. Виконання правил SADT вимагає достатньої строгості й точності, не накладаючи водночас надмірних обмежень на дії аналітика. Правила SADT включають:

обмеження кількості блоків на кожному рівні декомпозиції (як правило, 3 - 6 блоків);

зв'язності діаграм (номерів блоків);

унікальності міток і найменувань (відсутності імен, що повторю­ються);

синтаксичних правил для графіки (блоків і дуг);

поділу входів і управлінь (правило визначення ролі даних).

Методологія SADT може використовуватися для моделювання широкого кола систем і визначення вимог і функцій, а потім для розробки системи, яка відповідає цим вимогам і реалізує ці функції. Для вже наявних систем SADT може бути використана з метою аналізу функцій, що виконуються системою, а також зазначення механізмів, за допомогою яких вони здійснюються.

Моделі ІС згідно з методологією подаються у вигляді діаграм, які ієрархічно впорядковані. Активності на діаграмах зображуються прямокутниками і супроводжуються описами природною мовою. Дуги на діаграмах становлять набори предметів і також супроводжуються пояснювальними текстами. Вхідні дуги відображають предмети, використовувані і перетворювані активностями. Керівні дуги відображають управління діями активностей. Вихідні дуги відображають предмети, які є реалізацією активності.Об'єкти, використовувані в нотації IDEF0

 

Найменування об'єкта

Опис

Графічне подання

1

Робота (Activity)

Слугує для опису функцій (процедур, завдань), що виконуються підрозділами (співробітниками) підприємства протягом певного часу і що мають певні результати

Найменування функції

A0

2

Вхід (Input)

Описує вхідні документи, інформацію, матеріальні ресурси, необхідні для виконання функції

------- ►

Найменування функції

A0

3

Вихід (Output)

Описує документи, що виходять, інформацію, матеріальні ресурси, виконання функції, що є результатом

Найменування функції

A0

 

4

Управління (Control)

Описує дії, що управляють: обмеження, закони, нормативні документи і т. д.

 

Найменування функції

A0

 

5

Механізм (Mechanism)

Описує механізми, тобто ресурси, що необхідні для виконання функції і не змінюють свого стану в процесі виконання функції

 

Найменування функції

A0

і k

 

6

Стрілка передування

З'єднує послідовно виконувані функції

------------------ ►

7

Стрілка відно­шення

Використовується для узгодження коментарів з функціями

— — —►

8

Стрілка потоку об'єктів

Показує потік об'єктів від однієї функції до іншої

----------------

Активності на діаграмі розміщуються відповідно до їх домінування по діагоналі робочого документа. На діаграмах можна відбивати лише 5 типів взаємозв'язків між активностями:

вихід - управління;

вихід - вхід;

вихід - управління за зворотним зв'язком; вихід - вхід за зворотним зв'язком; вихід - механізм виконання.

Дуги на діаграмах можуть розгалужуватися і з'єднуватися. Розгалуження дуги означає, що частина її вмісту або весь набір об'єктів може з'явитися в кожній гілці. Дуги позначаються текстом до гілки і після. Текстова мітка уточнює, що містить кожна частина дуги. У разі злиття дуг текстова мітка може бути встановлена на кожній гілці. Після вузла злиття текстова мітка повинна бути проставлена обов'язково для зазначення нового набору об'єктів.

1



Результатом застосування методології SADT є модель, яка складається з діаграм, фрагментів текстів і глосарію, що мають посилання один на одного. Діаграми - головні компоненти моделі, всі функції ІС та інтерфейси на них подані як блоки і дуги. Місце з'єднання дуги з блоком визначає тип інтерфейсу. Керівна інформація входить у блок зверху, тоді як інформація, яка піддається обробці, показана з лівого боку блоку, а результати виходу показані з правого боку. Механізм (людина або автоматизована система), який здійснює операцію, зображується дугою, що входить в блок знизу (рис. 42).

Однією з найбільш важливих особливостей методології SADT є посту­пове введення у міру створення діаграм все більших рівнів деталізації. Кожен компонент моделі може бути декомпозований на іншій діаграмі. Кожна діаграма ілюструє "внутрішню будову" блоку на батьківській діаграмі.Побудова SADT-моделі починається з подання всієї системи у вигляді простої компоненти - одного блоку і дуг, що зображають інтерфейси з функціями поза системою. Оскільки єдиний блок подає всю систему як єдине ціле, ім'я, вказане в блоці, є спільним. Це правильно й для інтерфейсних дуг - вони також становлять повний набір зовнішніх інтерфейсів системи в цілому.

Потім блок, який подає систему як єдиний модуль, деталізується на іншій діаграмі за допомогою декількох блоків, з'єднаних інтерфейсними дугами. Ці блоки становлять основні підфункції початкової функції. Дана декомпозиція виявляє повний набір підфункцій, кожна з яких представлена як блок, межі якого визначені інтерфейсними дугами. Кожна з цих підфункцій може бути декомпозована так само для детальнішого подання.

У всіх випадках кожна підфункція може містити лише ті елементи, які входять в початкову функцію. Крім того, модель не може опустити які-небудь елементи, тобто, як уже наголошувалося, батьківський блок і його інтерфейси забезпечують контекст. До нього не можна нічого додати, і з нього не може бути нічого видалено.

Модель SADT є серією діаграм із супровідною документацією, що розбивають складний об'єкт на складові частини, які подані у вигляді блоків. Деталі кожного з основних блоків показані у вигляді блоків на інших діаграмах. Кожна детальна діаграма є декомпозицією блоку з більш загальної діаграми. На кожному кроці декомпозиції більш загальна діаграма називається батьківською для детальнішої діаграми.

Дуги, що входять в блок і виходять з нього на діаграмі верхнього рівня, є такими самими, що й дуги, які входять в діаграму нижнього рівня і виходять з неї, тому що блок і діаграма становлять одну і ту ж роботу.

Деякі дуги приєднані до блоків діаграми обома кінцями, в інших же один кінець залишається неприєднаним. Неприєднані дуги відповідають входам, управлінням і виходам батьківського блоку. Джерело або одержувач цих дуг може бути виявлений лише на батьківській діаграмі. Неприєднані кінці повинні відповідати дугам на початковій діаграмі. Усі граничні дуги повинні продовжуватися на батьківській діаграмі, щоб вона була цілісною і несуперечливою.

На SADT-діаграмах явно не вказана ні послідовність, ні час. Зворотні зв'язки, ітерації, процеси, що тривають, і функції, що перекриваються (за часом), можуть бути зображені за допомогою дуг. Зворотні зв'язки можуть виступати у вигляді коментарів, зауважень, виправлень і т. д.

Як було зазначено, механізми (дуги з нижнього боку) показують засоби, за допомогою яких здійснюється виконання функцій. Механізмможе бути людиною, комп'ютером або будь-яким іншим пристроєм, який допомагає виконувати дану функцію.

Кожен блок на діаграмі має свій номер. Блок будь-якої діаграми може бути далі описаний діаграмою нижнього рівня, яка, у свою чергу, може бути далі деталізована за допомогою необхідної кількості діаграм. Таким чином формується ієрархія діаграм.

11.2.4. Методології моделювання потоків даних

Обидві методології засновано на потоках даних. Їх головне призначення полягає у створенні заснованих на графіці документів щодо функціональних вимог. Методології підтримуються традиційними нисхідними методами проектування специфікацій і забезпечують один із найкращих способів зв'язку між аналітиками, розробниками і користувачами системи за рахунок інтеграції наступних засобів:

діаграм потоків даних DFD;

словників даних, включаючи групові й індивідуальні потоки даних, сховища і процеси, всі атрибути;

мініспецифікацій обробки, що описують процеси нижнього рівня, який є базою кодогенерації.

Відповідно до методології модель системи визначається як ієрархія діаграм потоків даних, що описують асинхронний процес перетворення інформації від її введення в систему до видачі користувачеві. Діаграми верхніх рівнів ієрархії (контекстні діаграми) визначають основні процеси або підсистеми ІС із зовнішніми входами і виходами. Вони деталізуються за допомогою діаграм нижнього рівня. Така декомпозиція продовжується, створюючи багаторівневу ієрархію діаграм, доти, поки не буде досягнутий такий рівень декомпозиції, на якому процеси стають елементарними і деталізувати їх далі неможливо.

Джерела інформації (зовнішня сутність) породжують інформаційні потоки (потоки даних), що переносять інформацію до підсистем або процесів. Ті, у свою чергу, перетворюють інформацію і породжують нові потоки, які переносять інформацію до інших процесів або підсистем, накопичувачів даних або зовнішньої сутності - споживачів інформації. Таким чином, основними компонентами діаграм потоків даних є (табл. 16):

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44 


Похожие статьи

І О Ушакова - Соціальні мережі як засіб впливу на взаємовідносини з клієнтами

І О Ушакова - Основи системного аналізу об'єктів і процесів комп'ютеризації

І О Ушакова - Практикум з навчальної дисципліни основи системного аналізу об'єктів і процесів комп'ютеризації

І О Ушакова - Робоча програма навчальної дисципліни Проектування інформаційних систем

І О Ушакова - Робоча програма навчальної дисципліни системний аналіз для студентів напряму підготовки 6 050101 комп'ютерні науки