І О Ушакова - Основи системного аналізу об'єктів і процесів комп'ютеризації - страница 24

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44 

8.     Охарактеризуйте об'єктну структуру на трьох рівнях деталізації. Що таке об'єкт, динамічний об'єкт, статичний об'єкт? Наведіть приклади.

9.     Охарактеризуйте функціональну структуру на трьох рівнях деталізації. Що таке функція? Наведіть приклади.

10.  Охарактеризуйте структуру управління на трьох рівнях деталізації. Що таке подія? Наведіть приклади.

11.  Що таке організаційна структура, організаційна одиниця? Які існують різновиди організаційних структур? Чим вони відрізняються?

12.  Охарактеризуйте організаційну структуру управління на трьох рівнях деталізації. Наведіть приклади.

13.  Охарактеризуйте технічну структуру на трьох рівнях деталізації. Що таке топологія, комунікація?

14.  У чому полягає сутність структурного підходу до проектування?

15.  Що є базовим елементом структурного підходу? Охарактеризуйте його.

16.  Яка основна мета структурного аналізу?

17.  Які характерні риси і принципи структурного аналізу?

18.  Які нотації та інструментальні засоби використовуються в методологіях структурного підходу?

19.    Наведіть класифікацію структурних методологій.

20.    Охарактеризуйте методологію функціонального моделювання у структурному підході.

21.    Охарактеризуйте методології моделювання потоків даних у структурному підході.Охарактеризуйте методологію моделювання даних у структурному підході.

22.    Охарактеризуйте методологію моделювання потоків робіт у структурному підході.

23.    Які роботи виконуються під час структурного проектування?

24.    Охарактеризуйте структурні карти, що використовуються в структурному проектуванні.

25.    У чому полягає сутність об'єктного підходу до проектування?

26.    Які поняття використовують в об'єктному підході? Дайте їх визначення.

27.    Охарактеризуйте принципи об'єктного підходу.

28.    Які типи моделей використовуються в об'єктному підході.

29.    Що є стандартом об'єктного проектування? Хто його розробив? У яких CASE-технологіях цей стандарт використовується?

30.    Які моделі включає нотація UML? Охарактеризуйте їх.

31.    Які особливості технології проектування за об'єктного підходу?

32.    Розкрийте зміст операцій, що виконуються за об'єктного підходу для аналізу системних вимог. Які моделі використовуються на цій фазі?

33.    Розкрийте зміст операцій, що виконуються за об'єктного підходу для логічного проектування. Які моделі використовуються на цій фазі?

34.    Розкрийте зміст операцій, що виконуються за об'єктного підходу для фізичного проектування. Які моделі використовуються на цій фазі?

35.    Розкрийте зміст операцій, що виконуються за об'єктного підходу для реалізації ІС.

 

12. Комбінований процесно-орієнтований підхід до проектування ІС

 

12.1. Передумови виникнення підходу

 

1.    Висока вартість сучасних інформаційних систем і їх вплив на ефективність діяльності підприємств вимушують вкладати чималі кошти в технології, що дають упевненість в кінцевому результаті. Тому останнім часом під час проектування великих ІС використовується так званий комбінований процесно-орієнтований підхід. Передумовами його розвитку і широкого використання стало наступне.Орієнтація на впровадження процесного підходу до управління організаціями.

Серед менеджерів усіх рівнів сформувалася думка, що основні резерви в підвищенні ефективності бізнесу містяться саме в області оптимізації бізнес-процесів. Вислів засновників процесного підходу до управління організаціями М. Чампі і Дж. Хаммера визначив сучасний погляд на управління бізнесом: "Не товари, а процеси їх створення приносять компаніям довгостроковий успіх". Зусилля менеджменту фокусуються на управлінні не окремими функ­ціями підприємства, а бізнес-процесами, що визначають суть його діяльності. Процесний підхід в управлінні дозволяє підвищити конкурентоспроможність компанії, бути гнучкішим і адекватнішим до змін на ринку, принципово поліпшити якість продуктів і послуг. Цей підхід спрямований на ліквідацію фрагментарності в роботі організації, інформаційних і організаційних розривів, дублювання функцій, нераціонального використання матеріальних і людських ресурсів, скорочення операційних витрат.

2.    Наявність у традиційних підходів до проектування (структурних і об'єктних) як переваг, так і недоліків привела до необхідності поєднання моделей різних підходів.

Кожна з моделей має унікальні властивості, відсутні в інших. Тому для поліпшення якості моделювання в комбінованому підході використовуються моделі різних підходів. Зручне поєднання моделей різних підходів покращує якість системних специфікацій. Уся сукупність моделей розглядається як єдиний набір інструментів. У процесі побудови кожної інформаційної системи потрібно вибирати ті інструменти, які найбільше підходять в даному конкретному випадку, не обмежуючи себе рамками одного методу, яким би популярним він не був.

3.         Використання сучасних інформаційних технологій в
організаційному управлінні як чинник розвитку методологій та
інструментальних засобів реінжинірингу бізнес-процесів (РБП).

РБП - це інженерний підхід до проектування й управління організацією. Він передбачає спільну участь професіоналів предметної сфери і розробників ІС у створенні ІС. Для знаходження між ними спільної мови відбувається інтеграція сучасних інформаційних технологій: інженерія знань, імітаційне моделювання, CASE-технології та інші.12.2. Основні поняття процесного підходу

 

Поняття "процес" - ключове в сучасній теорії управління бізнесом. Відповідно до міжнародного стандарту ІСО 9000:2000 процес - це сукупність взаємопов'язаних і взаємодіючих видів діяльності, що перетворюють входи у виходи. При цьому слово "діяльність", вживане у визначенні, має своє звичайне значення, наведене в словниках.

Назви процесів, підпроцесів повинні бути виражені дієсловом або віддієслівним іменником, наприклад, процес постачання, процес виробництва, процес маркетингу і т. д. Процес включає одну або більше пов'язаних між собою процедур (дій), які спільно реалізують певне завдання бізнесу, - зазвичай у рамках організаційної структури. Він може виконуватися в межах однієї організаційної одиниці, охоплювати декілька одиниць або навіть декілька різних організацій, наприклад, у системі "покупець - постачальник". Процес зазвичай пов'язаний з операційними відносинами, наприклад, процес розробки нового виробу або процес продажів.

Досягнення певної сукупності цілей за рахунок виконання бізнес-процесів називається деревом цілей. Дерево цілей має, як правило, ієрархіч­ний вигляд. Кожна мета має свою вагу і критерій (кількісний або якісний) досяжності.

Бізнес-процеси реалізують бізнес-функції підприємства. Під бізнес-функцією розуміють вид діяльності підприємства. Множина бізнес-функцій становить ієрархічну декомпозицію функціональної діяльності і називається деревом функцій.

Бізнес-функції пов'язані з показниками діяльності підприємства, що створюють дерево показників. На основі дерева показників будується сис­тема показників оцінки ефективності виконання процесів. Власники процесів контролюють свої бізнес-процеси за допомогою даної системи показників. Найбільш загальними показниками оцінки ефективності бізнес-процесів є:

кількість продукції заданої якості, яка виготовляється за певний інтер­вал часу;

кількість споживаної продукції;

тривалість виконання типових операцій та ін.

Слід ввести певні терміни, пов'язані з поняттям процесу.Кожен бізнес-процес має свої ролі й межі.

У процесному підході використовуються наступні ключові ролі: власник процесу, лідер команди, комунікатор, координатор процесу, учасник команди.

У стандарті ІСО 9000:2000 зазначено, що слід призначити особу, яка відповідає за процес, тобто її власника. Власник процесу - особа (або група осіб), що відповідає за процес і має повноваження змінювати його з метою вдосконалення. Власник процесу має у своєму розпорядженні ресурси, необхідні для виконання процесу і відповідає за результат процесу. Власник управляє процесом і є невід'ємною складовою його частиною. Він повинен знати бізнес-процес, стежити за його виконанням і вдосконалювати його ефективність. Власникові бізнес-процесу необхідно володіти комунікативністю, ентузіазмом, здатністю впливати на людей і проводити зміни. Схема взаємодії процесу і його власника наведена на рис. 47. На схемі видно, що власник процесу є частиною самого процесу.

 

 

 

 

 

ВхідРис. 47. Взаємодія процесу і його власника

Лідер команди - працівник, що володіє знаннями про бізнес-про-цес і має позитивні особисті якості.

Комунікатор - працівник, що навчає команду різним методам роботи, готує спільно з лідером наради і аналізує їх результат.

Координатор процесу - працівник, що відповідає за погоджену ро­боту всіх частин бізнесу і забезпечує зв'язок з іншими бізнес-процесами. Координатор повинен мати адміністративні здібності й розуміння страте­гічних цілей підприємства.

Учасники команди - фахівці різних рівнів ієрархії. Учасники команди   отримують   підтримку   і   методичне   забезпечення відконсультанта і комунікатора, разом з лідером проводять моделювання, аналіз і оцінку бізнес-процесу.

Одним з основних елементів процесного підходу є команда. Існує декілька типів процесних команд.

Ситуаційна команда зазвичай працює на постійній основі і виконує роботу, що періодично повторюється.

Віртуальна команда створюється для розробки нового продукту або послуги.

Ситуаційний менеджер - висококваліфікований фахівець, здатний самостійно виконати до 90% обсягу робіт.

Межі процесу пов'язані з такими поняттями, як вихід, вхід, ресурс, інтерфейс.

Вихід (продукт) процесу - матеріальний або інформаційний об'єкт або послуга, що є результатом виконання процесу і споживаний зовнішніми відносно процесу клієнтами. Вихід процесу завжди має споживача. Якщо споживачем є інший процес, то для нього цей вихід є входом. Виходом може бути продукція, документація, інформація, персонал, послуги і т. д.

Вхід процесу - продукт, який у ході виконання процесу перетвориться у вихід. Вхід завжди повинен мати постачальника. Входом може бути: сировина, матеріали, напівфабрикати, документація, інформація і т. д. Входом до процесу зазвичай є виходи інших процесів.

Ресурс процесу - матеріальний або інформаційний об'єкт, постійно використовуваний для виконання процесу, але який не є входом процесу. Ресурсом може бути інформація, персонал, устаткування, програмне забезпечення, інфраструктура, середовище, зв'язок, транспорт і т. д.

Межі процесу - це межа входу і межа виходу. Межа входу передує першій операції процесу, межа виходу йде за його останньою операцією.

Інтерфейс процесу - механізм (організаційний, інформаційний, технічний), за допомогою якого процес взаємодіє з попереднім і наступним процесами.

Виходячи з наведених вище визначень, схему управління процесом можна подати таким чином (рис. 48).
Умовні позначення:

»       Потоки продуктів і ресурсів;
_ _ _                         Потоки інформації, управлінські рішення

Відмінності між ресурсами і входами процесу наведені в табл. 23. Виходи, входи, ресурси позначаються іменниками, оскільки вони є матеріальними об'єктами.


Процес має входи і виходи. Для його виконання використовуються ресурси: персонал, устаткування, інфраструктура і т. д. Управління процесом здійснює його власник. Виконання процесу здійснюється за допомогою ресурсів, що перебувають у розпорядженні власника процесу.циклів роботи або тривалий період
роботи процесу
_________________________

декілька циклів роботи процесуПроцес не може існувати окремо від організації. Для виконання процесів вище керівництво повинне визначити призначення процесу, поставити перед власником процесу мети, затвердити планові показники результативності і ефективності процесу. Власник процесу ухвалює управлінські рішення на підставі інформації, що надійшла, і встановлених планів.

 

12.3. Основи реінжинірингу бізнес-процесів

12.3.1. Реінжиніринг бізнесу як основа сучасного менеджменту організації

Сучасний підхід до управління підприємством ґрунтується на таких концепціях.

1.  Інтеграція управлінських та інформаційних технологій. Інформаційні
технології стають ефективним інструментом вдосконалення процесів управ-
ління, невід'ємною складовою самих процесів.

2.     Автоматизоване управління будується на принципах, що
відрізняються від традиційного управління організаціями
, і вимагає
корінної перебудови всієї системи управління. Процес впровадження
інформаційної системи в організації тісно пов'язаний із перебудовою
самої системи управління
- оптимізацією організаційної структури,
функцій і процесів, які описують взаємодію ланок цієї структури, а також зі
зміною мотивації персоналу.

До початку 80-х років в управлінні організаціями використовувався так званий функціональний підхід. Його суть полягає в управлінні функціями. Уся діяльність організації розбивається на однорідні та спеціалізовані функції, які зосереджувалися в окремих підрозділах організації. Підрозділи об'єдну­ються в ієрархічні структури. Управління такою структурою фактично становить управління функціями. Цей підхід до управління має ряд переваг:

1)    зрозумілість для співробітників структурних підрозділів;

2)    простота управління по горизонталі та вертикалі. Функціональний підхід виправдовував себе в умовах таких чинників

розвитку організацій, як гарантовані ринки збуту, попит на продукти, що постійно збільшується, і послуги. Недолік функціонального підходу полягає в тому, що в ньому процеси діляться на функції, які об'єднуються потім в

184рамках структурного підрозділу. Подальше управління спирається лише на досвід, на емпірично виділені функції, а не на ланцюги дій (процесів), що спрямовані на кінцевий результат. Основними недоліками функціонального підходу є наступні:

розбиття технологій виконання роботи на окремі фрагменти, іноді між собою не пов'язані, які виконуються різними структурними підрозділами;

відсутність цілісного опису технологій виконання роботи;

складність пов'язування простих завдань в технологію, що виробляє реальний товар або послугу;

відсутність відповідальності за кінцевий результат;

високі витрати на узгодження, налагодження взаємодії, контроль і т. д.;

відсутність орієнтації на клієнта.

Зростання конкурентної боротьби спричиняло необхідність пошуку орга­нізаціями шляхів радикального підвищення ефективності своєї діяльності. Це привело до появи нових підходів до управління, серед яких найбільшого поширення набув процесний підхід.

Суть процесного підходу полягає в наступному. Уся діяльність організації складається з двох видів дій:

повторюваних, які слід здійснювати періодично або в разі настання певних подій. Цей вид дій називається процесами;

разових, унікальних за складом, таких, що не повторюються в такому вигляді надалі. Цей вид діяльності називається проектами, програмами, заходами і т. д.

Виходячи з цього, управління діяльністю компанії включає:

управління процесами (Process Management);

управління проектами (Project Manаgеment).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44 


Похожие статьи

І О Ушакова - Соціальні мережі як засіб впливу на взаємовідносини з клієнтами

І О Ушакова - Основи системного аналізу об'єктів і процесів комп'ютеризації

І О Ушакова - Практикум з навчальної дисципліни основи системного аналізу об'єктів і процесів комп'ютеризації

І О Ушакова - Робоча програма навчальної дисципліни Проектування інформаційних систем

І О Ушакова - Робоча програма навчальної дисципліни системний аналіз для студентів напряму підготовки 6 050101 комп'ютерні науки