І О Ушакова - Основи системного аналізу об'єктів і процесів комп'ютеризації - страница 28

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44 

Підсистемний


Об'єктнийРис. 57. Методи типового проектуванняПорівняльна характеристика варіантів створення і силами     організації-користувача     і спеціалізованими розробниками програмних систем наведена в табл. 25.

 

 

Аналіз варіантів створення і розвитку ІС


розвитку ІС фірмами-

 

Таблиця 25Фази створення і функціонування ІС


Особливості засобів забезпечення ІС

спеціалізованими фірмамиПроектування


2

Проект як такий може взагалі не випускатися, його роль зазвичай відіграють робочі матеріали програмістів; до початку робіт над системою, як правило, ніякої проектної документації на підприємстві немає 3

Випускається і постачається за­мовникові проектна документація в повному обсязі відповідно до специфікацій, вимог стандартів і традицій фірми; може бути роз­глянута в процесі укладання договору на постачання системиВипробування


Створення спеціальних випробувальних засобів навряд чи буде здійснене у відчутному обсязі; скоріше за все, це будуть мінімальні можливості, які мають у своєму розпорядженні програмісти через якісь випадкові чинники

Спеціалізована фірма поступово створює розвинену базу для різноманітних випробувань своїх продуктів, оскільки це дозволяє підвищувати і гарантувати їх якість; вона забезпечує споживача набором відповідних засобівВиготовлення

 

 

 

 

Впровадження


Один-єдиний екземпляр виготовляється під час проектування, тобто кустарно, на недосконалій технологічній базі Просто встановлення технічних засобів і програм на робочих місцях, у кращому разі - за певної участі майбутніх користувачів; оформлення акту здачі-приймання також не завжди має місце

Випуск модулів ІС на основі наявних технологічних засобів, звичайно серійний, зі всіма ви­могами до якості

Готові модулі системи планомірно встановлюються у споживача спеціалізованою бригадою, яка демонструє як власне цілковитий виріб, так і всі засоби його забезпеченняОсвоєння


Навчання і консультації користувача здійснюють програмісти, для яких ця робота не є основною і привабливою

Виведення системи на проектну потужність або продуктивність за участю персоналу споживача здійснюється шляхом реалізації наперед відпрацьованої послідовності заходів, як технологічних, так і кадрових
Типові проектні рішення створюються компаніями, що спеціалізуються на розробці програмних систем. Тому використання таких систем має значні переваги над системами, що створюються в організаціях власними силами.

 

13.1.2. Елементний метод типового проектування

 

Під час застосування елементного методу типового проектування ІС як типовий елемент системи використовується типове рішення щодо завдання чи окремого виду забезпечення завдання (інформаційного, програмного, технічного, математичного, організаційного) (рис. 58).ТПР для завдання
[] -[] []


Інформаційне забезпечення

Інформаційна модель Позамашинне ІЗ Машинне ІЗ[] -С]


Програмне забезпечення
Рис. 58. Склад ТПР для завдання

Сутність застосування ТПР за елементного методу полягає в комплектації ІС з множини ТПР за окремими розрізненими завданнями. Якщо даної множини недостатньо для того, щоб спроектувати систему, необхідні модулі доопрацьовуються вручну. Переваги елементного методу типового проектування ІС пов'язані із застосуванням модульного підходу до проектування і документування ІС.

До недоліків застосування методу відносяться:

великі витрати часу на поєднання різнорідних елементів унаслідок інформаційної, програмної та технічної несумісності ТПР;

погана адаптивністість (настроєність) елементів до особливостей підприємства.

Наслідком перерахованих недоліків є великі витрати часу на доробку і комплектування ТПР окремих елементів, порівняно з часом ручного ори­гінального проектування ІС. На сьогодні елементні ТПР в основному застосовуються як бібліотеки методо-орієнтованих програм (бібліотек класів об'єктів), наприклад, під час розробки графічних інтерфейсів, застосуванні обчислювальних і службових функцій.13.1.3. Підсистемний метод типового проектування

 

У процесі використання підсистемного методу типового проектування ІС як елементи типізації виступають окремі підсистеми, що забезпечують функціональну повноту, мінімізацію зовнішніх інформаційних зв'язків, параметричну настроєність, альтернативність схем у межах значень вхідних параметрів. При цьому досягається більш високий ступінь інтеграції типових елементів ІС.

Типові проектні рішення для функціональних підсистем реалізуються у вигляді пакетів прикладних програм (ППП), що дозволяють здійснювати:

модульне проектування;

параметричне настроювання програмних компонентів на різні об'єкти управління;

скорочення витрат на проектування і програмування взаємозалежних компонентів;

якісне документування відображуваних процесів обробки інформації.

Недоліки підсистемного методу типового проектування:

недостатня з позиції безупинного інжинірингу ділових процесів адаптивність типових проектних рішень у вигляді функціональних ППП;

проблеми в поєднанні ППП різних функціональних підсистем, особливо у випадку використання ППП декількох виробників програмного забезпечення, для яких, як правило, характерна їх інформаційна, програмна і технічна несумісність між собою при побудові єдиної, корпоративної ІС.

Як приклади широко розповсюджених функціональних ППП можна назвати: "1С: Підприємство" (автоматизація бухгалтерського обліку, розрахунку заробітної плати, складського обліку), "Фоліо - Склад" (автоматизація складських операцій), Project Expert (бізнес-планування), ІНЕК (фінансовий аналіз) та ін.

13.1.4. Об'єктний метод типового проектування

До сучасних типових проектів висуваються наступні вимоги: відкритість архітектури, що дозволяє встановлювати проекти на різних

програмно-технічних платформах;

масштабованість, що допускає конфігурацію ІС для змінної кількості

робочих місць;

конфігурованість, що дозволяє вибирати компоненти, які необхідні для конкретної предметної області, і параметрично настроюватися на особливості об'єкта управління.

Усім цим вимогам відповідає об'єктний метод типового проектуванняІС. При об'єктному методі як типовий елемент використовується типовий проект для об'єктів управління визначеної галузі, що включає повний набір функціональних і забезпечувальних підсистем.

Безсумнівна перевага об'єктного методу типового проектування ІС перед підсистемним методом полягає в поєднанні всіх компонентів за рахунок методологічної єдності й інформаційної, програмної і технічної сумісності компонентів.

Існують два підходи до реалізації об'єктного методу типового проектування: параметрично-орієнтований і об'єктно-орієнтований. Адаптивність об'єктного методу проектування залежить від використовуваного підходу.

При параметричному настроюванні типових інформаційних систем, таких, наприклад, як ППП "Галактика", "Парус", "БОСС" та інші, виникають проблеми узгодження типового проекту з конкретним об'єктом управління так само, як і в разі використання підсистемного підходу. Звичайним способом вирішення проблеми адаптації є зміна структури організаційної системи об'єкта впровадження відповідно до вимог типового проекту або істотна доробка типового проекту за допомогою спеціальних інструментальних засобів типової системи.

Особливість модельно-орієнтованого підходу до реалізації об'єктного методу типового проектування ІС полягає в настроюванні типового проекту на особливості об'єкта управління шляхом узгодження моделі предметної сфери з моделлю типової системи. Підтримка при цьому моделі предметної області в репозиторії системи зближає метод типового проектування з методом автоматизованого проектування як у частині більш точного визначення і модифікації вимог до інформаційної системи, так і в частині коректності параметричного настроювання й автоматизованої доробки проектних рішень. Модельно-орієнтований підхід реалізації об'єктного методу типового проектування ІС відомий завдяки застосуванню типових інформаційних систем R/3 (SAP) і BAAN IV (BAAN).

 

13.2. Параметрично-орієнтоване проектування ІС

 

13.2.1. Основні потоки і компоненти ППП

У процесі проектування ІС на основі параметричного настроювання на вхід ППП задаються параметри і початкова інформація, а виходом слугує результат роботи пакета. У ППП входять наступні блоки: функ­ціонування, обробки параметрів, адаптації (рис. 59). Слід розглянути

215взаємозв'язок основних потоків і компонентів пакета прикладних програм.
Початкова інформація становить вхідні дані, що обробляються і необхідні для одержання результатів роботи пакета. Вхідні дані для функціонування пакета можуть бути подані у вигляді різних документів, причому як паперових, так і електронних.

Результати роботи пакета можуть бути подані у вигляді машино­грам (звітів, таблиць, графіків), електронних документів, що можуть відображатися на екрані монітора, накопичуватися на технічних носіях чи спрямовуватися в зовнішнє середовище.

Блок функціонування обробляє вихідні дані і формує результати роботи пакета. Блок функціонування є деревом програмних модулів, що автоматизують функції обробки даних.

Параметри - це інформація, необхідна для настроювання пакета на конкретні умови функціонування. У параметри включають інформацію, що задається один раз під час установлення (інсталяції) цього пакета. Змінюючи параметри, можна додавати і вилучати які-небудь модулі чи впливати на режим їх роботи. У якості параметрів задаються користувачі і їхні рівні доступу до програмних модулів і до всього пакета в цілому.

Параметрична інформація подається:

у довідниках (класифікаторах з кількістю рівнів, що задається, класифікацією, наприклад, у довідниках номенклатури матеріалів, номенклатури виробів і послуг, одиниць виміру, валют і т. д.);

у таблицях описів конфігурації програмних модулів (наприклад, умови додавання (вилучення) модуля, режими ручного чи автоматичного відновлення полів даних, методи розрахунків показників і т. д.).

Блок обробки параметрів становить сукупність спеціальних модулів з інтерпретації значень параметрів. Зокрема, блок обробки параметрів   переносить  установки   користувача   безпосередньо вприкладні програми й у використовувану базу даних. Проведене настроювання ППП дозволяє використовувати його для широкого класу об'єктів управління.

Блок адаптації взаємодіє з блоком функціонування і може додавати модулі або модифікувати їх. Необхідність застосування блоку адаптації пов'язана з потребами доробки програмних модулів ППП під впливом зовнішніх умов функціонування. Тому до складу ППП включається інструментарій адаптації наявних типових проектних рішень.

До таких інструментів, що доступні кінцевому користувачу - не програмісту, - застосовуються:

генератори програм ІС на основі мовних засобів RAD-технології (4GL); макромови проектування і настроювання типових модулів.

13.2.2. Технологія проектування на основі параметричного

настроювання ППП

У процесі типового проектування ІС на основі параметричного настроювання ППП виконуються наступні етапи: визначення критеріїв оцінювання ППП;

оцінювання множини ППП-претендентів за сформульованими критеріями;

вибір і покупівля ППП із найвищою інтегральною оцінкою;

настроювання параметрів і можлива доробка закупленого ППП.

Слід розглянути докладніше їх зміст.

1. Визначення критеріїв оцінки функціонального ППП.

Перелік критеріїв вибору ППП для конкретної підсистеми визначається залежно від наступних характеристик предметної сфери: терміну розробки ІС, грошових ресурсів, технічної оснащеності об'єкта управління, ППП, що існують і функціонують, програмного і мережного оснащення та ін.

Можна виділити наступні групи критеріїв, що характеризують пакет прикладних програм:

призначення і можливості;

характерні ознаки і властивості;

вимоги до технічних і програмних засобів;

документація;

фінансові фактори;

встановлення;

експлуатація;

консалтинг;оцінка якості та досвіду використання; перспективи розвитку.

Критерії, які входять в зазначені групи, наведені в табл. 26.

Таблиця 26

Критерії оцінювання ППП

 

Група критеріїв

Критерій

1

2

1.    Призначення і

1.1. Предметна область використання

можливості

1.2. Ступінь забезпечення функцій управління

 

1.3. Загальний чи спеціалізований

 

1.4. Колективного чи індивідуального користування

 

1.5. Можливості розширення функцій

 

1.6. Можливості оптимізації розрахунків

 

1.7.  Можливість адаптації до різних додатків на основі

 

модульної будови

 

1.8. Можливість взаємозамінності технічних засобів

 

1.9. Можливість підвищення ефективності обробки даних

 

1.10. Універсальність

 

1.11. Застосовність для користувачів різної кваліфікації

2. Оптимальні ознаки

2.1. Вхідна мова

і властивості

2.2. Керівна мова

 

2.3. Структура масиву

 

2.4. Спосіб збереження даних

 

2.5. Спосіб доступу до даних

 

2.6. Видача вихідних документів

 

2.7. Дистанційна обробка і поділ часу

 

2.8. Подання вхідних даних

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44 


Похожие статьи

І О Ушакова - Соціальні мережі як засіб впливу на взаємовідносини з клієнтами

І О Ушакова - Основи системного аналізу об'єктів і процесів комп'ютеризації

І О Ушакова - Практикум з навчальної дисципліни основи системного аналізу об'єктів і процесів комп'ютеризації

І О Ушакова - Робоча програма навчальної дисципліни Проектування інформаційних систем

І О Ушакова - Робоча програма навчальної дисципліни системний аналіз для студентів напряму підготовки 6 050101 комп'ютерні науки