І О Ушакова - Основи системного аналізу об'єктів і процесів комп'ютеризації - страница 29

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44 

 

2.9. Способи перевірки вхідних даних

 

2.10. Подання вхідних даних

 

2.11. Редагування вхідних даних

 

2.12. Діалоговий режим

 

2.13. Мова програмування

3.       Вимоги до

3.1. Обчислювальна система

технічних і

3.2. Обсяг ОП

програмних засобів

3.3. Обсяг зовнішньої пам'яті

 

3.4. Периферійні пристрої

 

3.5. Тип ОС

 

3.6. Допоміжні програмні кошти

 

3.7. Використання засобів організації масивів

 

3.8. Сумісність із СУБД

4. Документація

4.1. Загальне керівництво щодо використання

 

4.2. Керівництво системного й програмного рівня

5. Фінансові фактори

5.1. Витрати на придбання пакета

 

5.2. Витрати на оренду пакета

 

5.3. Витрати на встановлення й обробку пакета, підготовку

 

персоналу, техніки, обслуговування й підтримку

 

5.4. Економічна ефективність використання


1

2

6. Особливості встановлення

6.1. Обсяг робіт зі встановлення пакета

 

6.2. Час установлення

 

6.3. Необхідні модифікації пакета

 

6.4. Вимоги користувача до кваліфікації програмістів

 

6.5. Вимоги настройки вхідних і вихідних форм

 

6.6. Трудомісткість організації інформаційної бази

 

6.7. Необхідні модифікації ОС і СУБД

7. Особливості експлуатації

7.1.    Залежність    робочих   характеристик    пакета від використовуваних технічних і програмних засобів

 

7.2. Можливість обслуговування фахівців організації-користувача

 

7.3. Технічна ефективність і надійність

 

7.4. Захист даних

 

7.5. Трудомісткість внесення змін

 

7.6. Трудомісткість реорганізації інформаційної бази

 

7.7. Трудомісткість і час виявлення та виправлення помилок

 

7.8. Час повторного запуску системи

 

7.9. Час циклу обробки інформації

 

7.10. Продуктивність

8. Консалтинг

8.1. Навчання персоналу організації-користувача

 

8.2. Участь постачальника в процесі впровадження пакета

 

8.3. Перехід від старої системи до нової

 

8.4. Участь постачальника в обстеженні пакета

 

8.5. Коректування системи помилок

 

8.6. Внесення модифікацій

 

8.7. Забезпечення відновлення документів

 

8.8. Простота використання

9. Оцінка якості та досвід використання

9.1. Джерело виникнення

 

9.2. Характеристика 1-ї версії пакета

 

9.3. Кількість і характер переробок пакета

 

9.4. Кількість організацій, які користуються пакетом

 

9.5. Оцінка вже встановлених пакетів

 

9.6. Порівняння з аналогічними пакетами

 

9.7. Перешкодозахищеність

10. Перспективи розвитку

10.1. Удосконалювання концепції й використовуваних методів

 

10.2. Підключення нових функціональних можливостей

 

10.3. Розширення інтерфейсу, перехд на досконалі технічні засоби

 

2. Оцінювання ринку функціональних ППП.

Оцінювання ринку функціональних ППП здійснюється серед програм­них засобів, що є на ринку, на основі виділених груп критеріїв і може здійснюватися за методикою оцінювання ергономічних характеристик продуктів. За даною методикою передбачається усереднення оцінок групи експертів, що оцінюють ППП.Для кожного критерію на основі оцінок декількох експертів за 10-бальною шкалою встановлюються середньозважені вагові коефіцієнти значимості, що нормуються всередині.

Для кожного ППП здійснюється експертна оцінка в розрізі окремих характеристик за 10-бальною шкалою. Далі оцінки корегуються на вагові коефіцієнти і нормуються всередині групи (формули 1 - 2):

 

K..=B..x ш.. (1) Jl    Jl    JI' (|)

де Kji - зважена бальна оцінка експертів і-го критерію j-ї групи;

By - середнє значення бальної оцінки експертів для і-го критерію j-ї групи; ojji - значення вагового коефіцієнта i-го критерію jгрупи.

 

m

К: = ІК (2) J    і=1 J"

де К - зважена бальна оцінка критеріїв j-ї групи.

 

Зважені бальні оцінки для груп критеріїв сумують в цілому за ППП (формула 3):

 

 

К=ХКі-ші, (3) j=1 J J

де K - інтегральна оцінка в цілому для ППП. ші - значення вагового коефіцієнта j-ї групи.

 

ППП, що одержав найбільшу зважену характеристику, є претендентом на ухвалення рішення про його придбання. У результаті ухвалення рішення про придбання ППП із фірмою-розробником укладається договір про постачання і супровід ППП разом із технічною документацією.

3. Настроювання функціонального ППП.

Настроювання ППП за технічною документацією починається із заповнення нормативно-довідкової інформації, необхідної для виконання функцій пакета. При цьому відбувається послідовне заповнення всіх необхідних довідників.

Далі відбувається настроювання модулів ППП, яке полягає впараметризації функцій пакета. Як вхідну інформацію під час задавання значень тих чи інших параметрів використовують дані предметної області, а також технічну документацію пакета. Результатом настроювання модулів є ППП, готовий до експлуатації. Наприклад, настроювання модулів для підсистеми "Управління закупівлями" може зводиться до задавання наступної інформації:

системної інформації, що включає настроювання каталогів баз даних, прав користувачів, звітних періодів національної грошової одиниці і т. д.;

користувальницької інформації, що включає настроювання конкретних матеріально відповідальних осіб, складів, переліку документів, користувальницького інтерфейсу і т. д.

4.   Навчання персоналу.

Навчання необхідне для ознайомлення, формування навичок використання ППП у персоналу, який буде безпосередньо працювати з ним. Під час навчання використовується технічна документація пакета. Результатом навчання персоналу є проходження різних контрольних заходів (тестів, іспитів і т. д.) і одержання документів, що свідчать про готовність персоналу до експлуатації ППП.

5.   Експлуатація ППП.

Експлуатація ППП полягає в автоматизованому виконанні функцій управління за допомогою ППП. У процесі експлуатації ППП використовується вхідна інформація предметної сфери. При цьому збирається статистика роботи пакета, яка використовується для аналізу ефективності функціонування ППП і вироблення рекомендацій щодо його перенастроювання.

6.   Адаптація типової конфігурації ППП до зовнішніх змін. Під час виконання цього етапу використовують:

 

1)   опис зовнішніх змін функціонування ППП;

2)   технічну документацію ППП;

3)   інструментальні засоби адаптації ППП.

Результатом виконання цього етапу є нова, адаптована версія ППП і оновлена технічна документація ППП.

У разі зміни умов функціонування використовуються наступні інструменти адаптації ППП:

генератори звітів, форм введення-виведення;

макромови настроювання функцій ППП;

вбудовані мови програмування.

Таким чином, параметрично-орієнтоване проектування ІС на основі використання   ППП   порівняно  з  оригінальним  проектуванням даєможливість більш швидкого і гнучкого впровадження інформаційної системи.

Однак існує ряд проблем, що стримують поширення даної технології. До них можна віднести наступні:

психологічні й організаційні труднощі впровадження ППП;

досить високу вартість придбання ППП і навчання персоналу;

відсутність глобальної моделі об'єкта управління, що веде до витрат щодо узгодження різних ППП при проектуванні ІС.

 

13.3. Модельно-орієнтоване проектування ІС

 

13.3.1. Конфігурація ІС на основі модельно-орієнтованої

технології' проектування

 

Сутність модельно-орієнтованого проектування ІС зводиться до адаптації компонентів типової ІС відповідно до моделі предметної області конкретної організації. Для цього технологія проектування повинна під­тримувати як модель типової ІС, так і модель конкретної організації, а також засоби підтримки відповідності між ними.

Ядром типової ІС є модель предметної області (організації), яка постійно розвивається і підтримується в спеціальній базі метаінформації -репозиторії, на основі якого здійснюється конфігурація програмного забезпечення. Таким чином, проектування й адаптація ІС зводяться насамперед до побудови моделі предметної сфери та її періодичного коректування.

Для моделювання предметної області і наступних конфігурацій інформаційної системи з окремих компонентів (програмних модулів) використовується спеціальний програмний інструментарій, наприклад SAP Business Engineering Workbench (BEW) або BAAN Enterprise Modeler. Безсумнівною перевагою застосування модельно-орієнтованих компонентних систем, таких як R/3 чи BAAN IV, перед CASE-технологіями є накопичення досвіду проектування інформаційних систем для різних галузей і типів виробництва у вигляді типових моделей, що постачаються разом із програмним продуктом у формі наповненого репозиторію. Таким чином, разом із програмним продуктом користувачі здобувають базу знань "know-how" про ефективні методи організації та управління бізнес-процесами, які можна адаптувати  відповідно доспецифіки конкретного організаційного об'єкта.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44 


Похожие статьи

І О Ушакова - Соціальні мережі як засіб впливу на взаємовідносини з клієнтами

І О Ушакова - Основи системного аналізу об'єктів і процесів комп'ютеризації

І О Ушакова - Практикум з навчальної дисципліни основи системного аналізу об'єктів і процесів комп'ютеризації

І О Ушакова - Робоча програма навчальної дисципліни Проектування інформаційних систем

І О Ушакова - Робоча програма навчальної дисципліни системний аналіз для студентів напряму підготовки 6 050101 комп'ютерні науки