І О Ушакова - Основи системного аналізу об'єктів і процесів комп'ютеризації - страница 36

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44 

Команди (групи) реінжинірингу БП розробляють проект і виконують реінжиніринг бізнес-процесів. Кількість груп реінжинірингу відповідає кількості бізнес-процесів, що реорганізуються. До складу груп реінжинірингу входять інсайдери - працівники підприємств і їхніх структурних підрозділів, що беруть участь у бізнес-процесі, а також аутсайдери, працівники загальносистемних підрозділів, наприклад відділів інформаційних технологій, планування або зовнішні консультанти. Серед членів групи реінжинірингу вибирається капітан, що координує виконання проектної роботи.

У групі реінжинірингу рекомендується співвідношення інсайдерів до аутсайдерів у співвідношенні 3:1 при загальній чисельності групи 7 - 10 осіб. Особливість роботи групи реінжинірингу полягає в активній участі всіх членів групи, тобто недопущенні ситуації, коли аутсайдери активні, а інсайдери пасивні (аутсайдери задають питання інсайдерам і формують проектні рішення) чи, навпаки, інсайдери активні, а аутсайдери пасивні (інсайдери задають питання аутсайдерам, як чинити в тій чи іншій ситуації).

Основний метод роботи групи реінжинірингу полягає в колективному виробленні проектних рішень шляхом генерації пропозицій і їхнього кри­тичного обговорення. При цьому роль аутсайдерів полягає в методологіч­ному забезпеченні процесу реінжинірингу на основі методик і досвіду ре­інжинірингу в аналогічних сферах діяльності.

Для формалізації і вибору проектних рішень використовуються методи    структурного,    функціонально-вартісного    і динамічногомоделювання й аналізу бізнес-процесів.

На стадії реалізації проекту реінжинірингу бізнес-процесів, зокрема в процесі створення інформаційної системи, група реінжинірингу контролює виконання робіт з боку розробників інформаційної системи і, таким чином, бере на себе функції замовника системи.

На стадії впровадження група реінжинірингу виконує функції зовнішнього тестування інформаційної системи і навчання членів процесних груп роботі в нових умовах.

Методологічний центр ("цар" РБП) координує роботу множини груп реінжинірингу і забезпечує їх методологією, інструментарієм, типовими рішеннями і звичайно формується з представників загальносистемних підрозділів підприємства (відділів інформаційних технологій, планування) або консалтингової фірми.

Методологічний центр формується лідером проекту і підкоряється останньому. Якщо лідер проекту здійснює періодичне керівництво проектом реінжинірингу, то методологічний центр виконує безперервне оперативне керівництво проектом. Мета роботи методологічного центру полягає в пошуку і реалізації загальносистемних рішень у частині стикування різних бізнес-процесів і розподілу загальних ресурсів на стадії функціонування.

Основний метод роботи методологічного центру полягає в аналізі виконання бізнес-процесів, що реорганізуються, на основі їх моделювання на стадії розробки проекту і вивчення статистики, одержуваної з функціональної інформаційної системи, на стадії впровадження бізнес-процесів.

Усі суперечності в бізнес-процесах, що реорганізуються, усуваються шляхом проведення координаційних нарад на рівні власників процесів і груп реінжинірингу.

Керівний комітет виділяє ресурси на підприємстві для проведення реінжинірингу і контролює виконання всіх етапів відповідно до розробленого плану-графіка робіт. Таким чином, керівний комітет - це контрольно-розпорядницький орган, очолюваний лідером проекту.

14.10. Сучасний ринок програмних проектів

Перехід економіки країни на ринкові відносини призвів до того, що в галузі інформаційних систем з'явився самостійний ринок послуг з проектування, до купівлі і встановлення обчислювальної техніки, розробки локальних мереж, прокладання мережного устаткування інавчання користувачів, виконуваних компаніями - системними інтеграторами або компаніями - проектними інтеграторами.

14.10.1. Системна інтеграція

Залежно від спеціалізації діяльності виділяють наступні види системних інтеграторів:

мережні інтегратори - компанії, які спеціалізуються на мережних і телекомунікаційних рішеннях, які мають, у свою чергу, мережу своїх реселерів (продавців);

програмні інтегратори - компанії, які спеціалізуються на програмному забезпеченні;

комплексні системні інтегратори - компанії, які виконують комплексне вирішення завдань замовника в процесі побудови ІС, оскільки замовник готовий перекласти детальну проробку й реалізацію проекту на плечі системного інтегратора, визначивши лише вихідні дані та завдання, які повинна вирішувати реалізована ІС.

Останні, як правило, виконують наступний набір функцій:

продаж (дистрибуцію, постачання для проектів) апаратного забезпечення;

продаж (дистрибуцію, постачання для проектів) програмного забезпечення;

консалтинг, проектні роботи, сервіс, технічну підтримку, навчання.

За структурою і виконуваними функціями виділяють дві групи фірм системних інтеграторів:

малі фірми з кількістю співробітників до 50 осіб, що становлять невеликі динамічні компанії, які спеціалізуються на інтеграції програмного забезпечення й апаратних засобів кількох бізнесів-партнерів;

середні фірми з кількістю співробітників від 50 осіб до 100 і великі фірми-інтегратори з кількістю співробітників понад 100 осіб, що пропонують клієнту широкий спектр рішень, заснованих на устаткуванні великої кількості провідних закордонних виробників. У таких компаніях створені відділи розробки власних програмних продуктів, пропонуються послуги з консалтингу і навчання фахівців у власних навчальних центрах.

Об'єктами, з якими працюють фахівці фірм-інтеграторів, є:офісні та корпоративні мережі;

багаторівневі системи збереження інформації;

системи управління технологічними процесами;

корпоративні автоматизовані інформаційні системи для великих підприємств: банків, нафтогазових компаній, великих хімічних комбінатів і т. д.

Можна виділити п'ять типів рівнів рішень, які забезпечуються ринком програмних проектів:

придбання окремих модулів програмно-технічних засобів у вже сформованих каналах розповсюдження комп'ютерної техніки і самостійна побудова конфігурації ІС;

 

звернення до підприємств - системних інтеграторів - для надання консультаційних послуг з вибору і придбання модулів програмно-технічних засобів, самостійна побудова ІС;

у ході створення великих комплексних проектів підприємство -системний інтегратор - надає консультаційні послуги з вибору, придбання і освоєння модулів програмно-технічних засобів, а також здійснює безпосередньо побудову конфігурації ІС;

підприємство - системний інтегратор не тільки створює ІС, але й бере на себе сервіс щодо усунення всіх неполадок у роботі програмно-технічних засобів у перебігу періоду часу, погодженого із замовником;

виконання проектів ІС і надання послуг з обслуговування програмно-технічних засобів незалежними спеціалізованими організаціями і персоналом, що найефективніше вирішують загальні та окремі інформаційні проблеми (аутсорсинг).

Термін "аутсорсинг" походить від англійського outsourcing і означає буквально "відкачування засобів". Аутсорсинг - використання зовнішніх ресурсів (матеріальних, трудових, інтелектуальних, інформаційних); відмова від власного бізнес-процесу і придбання послуг з реалізації цього бізнес-процесу в іншій організації. За аутсорсингу сторонній організації може бути доручене ведення бухгалтерії, підбір персоналу, підтримка корпоративної інформаційної системи, виконання виробничих робіт.

На ринку інформаційних послуг аутсорсинг - це така методологія роботи, коли підприємство всі турботи відносно програмно-технічногокомплексу покладає на зовнішню організацію, а саме лише користується інформацією цього комплексу. За договором і завданням підприємства зовнішня організація усуває будь-які неполадки і за необхідності проводить модернізацію. Аутсорсинг передбачає отримання потоків інформації з боку зовнішніх організацій, а не самостійну побудову і ведення програмно-тех­нічного комплексу, буквально - це отримання потоків інформації від про­грамно-технічного комплексу, що належить сторонній організації.

Реалізація рішень, що пропонуються ринком програмних проектів, здійснюється з розподілом функцій взаємодії з програмно-апаратним комплексом ІС між користувачем, проблемним програмістом, системним програмістом та системним інтегратором (рис. 75).
Функції користувача, проблемного програміста, системного програміста та системного інтегратора розподілені наступним чином.

Користувач програмно-технічного комплексу формулює проблеми і завдання бізнесу. Далі він самостійно або за допомогою проблемного програміста вибирає пакети прикладних програм (ППП) для вирішення цих завдань.Системний програміст - це фахівець, який розуміє особливості побудови технічних засобів комп'ютера, проблеми передачі даних в мережах, знає операційні системи і мови програмування. Системний програміст обирає придатні операційні системи, виконує об'єднання програмно-технічних засобів в єдину систему, готує цю систему для завантаження до неї вхідних даних і ППП. Під час створення системи системний програміст співробітничає з системним інтегратором.

Системний інтегратор консультує і супроводжує пошуки користувача при вивченні можливостей ринку інформаційних систем. Він оцінює складність завдань користувача, рекомендує технічне і програмне забезпечення для придбання, допомагає або сам поєднує технічні модулі між собою, обирає та інсталює потрібні програми, навчає користувача і вирішує разом з ним комплекс реальних завдань на конкретних даних, настроює прикладні програми на реальні завдання користувача.

Участь системного інтегратора на всіх етапах процесу проектування дає можливість створювати більш ефективні інформаційні системи. Так, на самому початку проекту вони створюють консультаційну групу для проведення передпроектних досліджень. Тісне співробітництво з виробниками допомагає їм пропонувати технічні рішення на базі технологій і устаткування, що з'являться на ринку через рік чи два, тобто пропонуються найбільш сучасні рішення, які морально не застаріють до того моменту, коли буде спроектована і запущена ІС.

У процесі реалізації інтеграційних проектів фірми-інтегратори проводять наступні види робіт:

проектують топологію інтегрованих обчислювальних систем;

вибирають ефективні технічні рішення;

визначають оптимальний склад апаратних і програмних засобів;

здійснюють монтаж, супровід і гарантійне обслуговування техніки протягом усього терміну експлуатації системи;

здійснюють постачання готових компонентів інформаційної системи, включаючи обчислювальну і мережну техніку, різні програмні продукти (мережні засоби, системи офісної автоматизації, банківські системи і прикладне програмне забезпечення);

розробляють власне програмне забезпечення на базі сучасних CASE-тех-нологій.14.10.2. Проектна інтеграція

Іншим варіантом організації системної інтеграції є проектна інтеграція, яка становить реалізацію проектів від консалтингу до створення прикладної системи - зі здачею замовнику всієї інформаційної системи "під ключ" із залученням партнерів для реалізації певних складових проекту. Проектна інтеграція - це діяльність, що включає:

пошук складових частин для вирішення комплексного завдання;

розподіл відповідальності і складання плану-графіка робіт вирішення завдання.

Проектна інтеграція - це інтеграція наявних проектів, залучення і використання потрібних ресурсів.

Проектний інтегратор відрізняється від системного інтегратора тим, що, по-перше, максимально активно використовує аутсорсинг, по-друге, робить це максимально ефективно і з мінімальними витратами, так, щоб проект почав працювати в реальному часі і якнайшвидше дав економічний ефект. Якщо системний інтегратор створює нові інформаційні системи, то проектний удосконалює роботу ІС шляхом пошуку на ринку вже наявних, упроваджених рішень і об'єднання їх.

Щоб можна було зняти яку-небудь окрему проблему, не залучаючи засобів на передпроектне обстеження, проектний інтегратор спирається на допомогу співробітників відділу автоматизації замовника для виявлення проблеми, пошуку і вибору потрібних рішень, після чого проектний інтегратор зав'язується з тими, хто впровадив таке рішення, і розробляє техніко-економічне обґрунтування цього рішення. Результатом проектної інтеграції є певний спільний продукт, у який повинні входити розробки фірми - проектного інтегратора, розробки субпідрядника з урахуванням побажань відділу автоматизації, виконані без витрат на передпроектне обстеження, і який починає працювати в стислий термін.

З огляду на це можна виділити основні функції, які виконують фірми - проектні інтегратори:

1.     Співпраця з відділами автоматизації підприємства-замовників, розгляд їх як партнерів, які самі для себе виконують велику роботу з автоматизації різних типових галузей, замовляти яку для великих структур було б невигідно.

Робота з великими організаціями, сприймання їх відділів автоматизації як фірм, що випускають певну продукцію в цій галузі інамагаються домовитися з ними про використання їхнього продукту і робочого часу з метою здійснення проекту.

3. Налагодження структурних зв'язків між різними розробниками для того, щоб вони могли на комерційній основі обмінюватися проектними рішеннями. Коли ж з'являється багато субпідрядників, то з'являється необхідність в управлінні проектом, спостереженні за виконанням, щоб усі частини були правильно сполучені, здані в термін і т. д.

14.11. Планування і контроль проектних робіт

14.11.1. Методи планування і управління проектами і ресурсами

В управлінні проектами існує декілька способів формалізованого подання виконуваної сукупності робіт, використовуваних з метою планування і управління. Значного поширення у процесі побудови моделей систем управління комплексом операцій отримали графічні методи як найбільш універсальні і такі, що дають інформацію про хід робіт, основними з яких є метод побудови лінійного графіка (діаграми) Гантта і метод мережного планування та управління (МПУ).

Діаграма Гантта, або циклограма - горизонтальна лінійна діаграма, на якій роботи проекту зображуються тривалими за часом відрізками, да­тами, що характеризуються, початком і закінченням, затримками і, мож­ливо, іншими часовими параметрами (рис. 76).

В основі системи МПУ лежить побудова мережної моделі плану -мережного графіка, на якому в певному порядку наочно показані всі операції щодо створення спочатку проміжних результатів проектування з певним ступенем готовності і під кінець - повне завершення розробки. При побудові мережного графіка необхідно для кожної роботи (операції) знати роботи (операції), які безпосередньо передують даній і що йдуть за нею. Мережа виражає, таким чином, співвідношення порядку, що існує на чисельності робіт, які характеризуються часом виконання, і подій, які характеризуються часом початку і часом закінчення.

 

Код роботи

Початок роботи

Кінець роботи

Триваліст ь, дні

Часові періоди, дні

1

1.12

2.12

1

 

1

2

3

4

5

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44 


Похожие статьи

І О Ушакова - Соціальні мережі як засіб впливу на взаємовідносини з клієнтами

І О Ушакова - Основи системного аналізу об'єктів і процесів комп'ютеризації

І О Ушакова - Практикум з навчальної дисципліни основи системного аналізу об'єктів і процесів комп'ютеризації

І О Ушакова - Робоча програма навчальної дисципліни Проектування інформаційних систем

І О Ушакова - Робоча програма навчальної дисципліни системний аналіз для студентів напряму підготовки 6 050101 комп'ютерні науки