І О Ушакова - Основи системного аналізу об'єктів і процесів комп'ютеризації - страница 4

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44 

Суть змісту життєвого циклу (ЖЦ) розробки ПЗ у різних підходах однакова і зводиться до виконання наступних укрупнених стадій (фаз):

1.   Системний аналіз - планування й аналіз вимог до ПЗ.

2.   Розробка (системний синтез) - проектування та реалізація ПЗ.

3.   Супровід ПЗ - експлуатація та модернізація ПЗ.


Важливою рисою життєвого циклу ПЗ є його повторюваність: системний аналіз - розробка - супровід - системний аналіз (рис. 8). Це відповідає уявленню про ПЗ як про динамічну систему. При першому виконанні стадії "Розробка" створюється проект ПЗ, а при повторному виконанні - здійснюється модифікація проекту для підтримки його в актуальному стані.

Іншою характерною рисою життєвого циклу є наявність циклів (рис. 9): перший цикл - це цикл первинного проектування ПЗ; другий цикл - цикл, що виникає після дослідного впровадження, у результаті якого з'ясовуються окремі помилки в елементах проекту;

третій цикл виникає після здачі в промислову експлуатацію, коливиявляють помилки у функціональній архітектурі системи, пов'язані з невідповідністю проекту вимогам замовника, за складом функціональних підсистем, складом завдань і зв'язками між ними;

четвертий цикл виникає в тому випадку, коли потрібна модифікація системної архітектури у зв'язку з необхідністю адаптації проекту до нових умов функціонування системи;


п'ятий цикл виникає, якщо проект системи цілком не відповідає вимогам, які висуваються до організаційно-економічної системи, через те, що здійснюється його моральне старіння і потрібне повне перепроектування системи.

Щоб виключити п'ятий цикл і максимально зменшити необхідність виконання третього і четвертого циклів, необхідно виконувати проектування ПЗ на всіх етапах першого, основного циклу розробки ПЗ відповідно до вимог:

розробка ПЗ повинна бути виконана в чіткий відповідності зі сформульованими вимогами до створюваної системи;вимоги до ПЗ повинні адекватно відповідати цілям і завданням ефективного функціонування об'єкта;

створене ПЗ повинне відповідати сформульованим вимогам на момент закінчення впровадження, а не на момент початку розробки;

упроваджене ПЗ повинне розвиватися й адаптуватися відповідно до постійно змінюваних вимог до ПЗ.

9.2. Стандарти життєвого циклу програмного забезпечення

9.2.1. Стандарти і сертифікація

Основу промислового виробництва програмних продуктів становлять процеси стандартизації та сертифікації. У процесі виробництва товарів або послуг організація застосовує певну технологію виробництва. Ця технологія повинна відповідати стандартам на товари або послуги. Використовувана організацією технологія проходить сертифікацію на від-повідність цим стандартам.

Слово "технологія" походить від грецьких слів techne (мистецтво, ремесло) і logos (поняття, вчення). Технологія визначається як сукупність прийомів і способів отримання, обробки чи переробки сировини, матеріалів, напівфабрикатів або виробів, здійснюваних у різних галузях промисловості, в будівництві і т. д. Технологія становить докладний опис того, як треба виготовляти той чи інший виріб.

Слово "стандарт" походить від англійського слова standard (норма, зразок, мірило). Стандарт - це ухвалений компетентним органом нормативно-технічний документ, що встановлює комплекс норм, правил відносно до предмета стандартизації, або типовий зразок, еталон, модель, що беруться за основу для зіставлення з ними інших предметів. Наприклад, ДСТУ 3918-1999 (ISO/IEC 12207:1995). "Інформаційні технології. Процеси життєвого циклу програмного забезпечення" - це документ, що описує термінологію для процесів ЖЦ ПЗ, а також що визначає процеси, які використовуються для визначення, управління і вдосконалення життєвого циклу програмного забезпечення. Прикладом типових зразків може слугувати еталонна система мір і ваг. Так еталон метра зберігається в палаті мір і ваг, що знаходиться в Парижі.

Стандарт може бути розроблений на:

матеріально-технічні предмети (продукцію, еталони, зразки речовин);

норми, правила, вимоги організаційно-методичного і загально-технічного характеру.

Слово "сертифікат" походить від латинських слів certum - пра­вильно і facere - робити і означає "зроблено правильно".Для сертифікації продукту треба знати: яким вимогам він повинен відповідати;

яким чином можна отримати вірогідні докази цієї відповідності.

Загальновизнаним способом такого доказу є заява про відповідність і сертифікація відповідності.

Заява постачальника про відповідність означає, що постачальник (виробник) під свою особисту відповідальність повідомляє про те, що його продукція відповідає вимогам конкретного нормативного документа і містить відомості, які ідентифікують виробника, виріб, стандарт, а також вказівку про особисту відповідальність виробника за зміст заяви. Заява не є гарантією відповідності стандарту. Заява відбиває готовність нести відповідальність.

Сертифікація відповідності визначається як дія третьої сторони, яка доводить, що забезпечується необхідна впевненість у тому, що належним чином ідентифікована продукція, процес або послуга відповідає конкретному стандарту або іншому нормативному документу.

Сертифікація відповідності передбачає обов'язкову участь третьої сторони і здійснюється за правилами певної процедури, яка включає обов'язкові випробування на відповідність стандарту. Сертифікація вважається основним вірогідним способом доказу відповідності продукції (процесу, послуги) заданим вимогам (стандартам).

Систему сертифікації (у загальному вигляді) складають:

центральний орган, який управляє системою, здійснює нагляд за її діяльністю і може передавати право на проведення сертифікації іншим органам; правила і порядок проведення сертифікації;

нормативні документи, на відповідність яким здійснюється сертифікація;

процедури (схеми) сертифікації;

порядок інспекційного контролю.

Системи сертифікації можуть діяти на національному, регіональному і міжнародному рівнях.

9.2.2. Види стандартів

Існуючі стандарти прийнято ділити на наступні основні види: корпоративні, галузеві, державні й міжнародні.

Корпоративні стандарти розробляються великими фірмами (корпораціями) з метою підвищення якості своєї продукції. Такі стандарти роз-робляються на основі власного досвіду і з урахуванням вимог світових стандартів. Корпоративні стандарти не сертифікуються, але є обов'язковими  для  застосування  всередині   корпорації.   В умовахринкової конкуренції вони можуть мати закритий характер. У сфері ІТ-технологій відомі стандарти, розроблені фірмами IBM, Intel, Microsoft тощо.

Галузеві стандарти діють у межах організацій певної галузі (міністерства, наприклад, стандарти спеціальностей, яким навчають у навчаль-них закладах Міністерства освіти і науки України. Ці стандарти розробляються з урахуванням вимог світового досвіду і специфіки галузі, є, як правило, обов'язковими для галузі і підлягають сертифікації.

Державні стандарти (ГОСТ, ДСТУ) приймаються державними органами, мають силу закону. Розробляються з урахуванням світового досвіду або на основі галузевих стандартів. Можуть мати як рекомендаційний, так і обов'язковий характер, наприклад, стандарти пожежної безпеки. Для сертифікації створюються державні органи або органи ліцензування.

Організації-розробники міжнародних стандартів у сфері

програмної інженерії



Міжнародні стандарти розробляються, як правило, спеціальними між­народними організаціями на основі світового досвіду і кращих корпоративних стандартів. Мають суто рекомендаційний характер. Право сертифікації отримують організації (державні й приватні), що пройшли ліцензування в міжнародних організаціях. Основні організації-розробники міжнародних стандартів у сфері програмної інженерії наведені в табл. 2.ISO - це неурядова організація з консультативним статусом ООН. Головна її мета - розвиток стандартизації, а також споріднених напрямів діяльності у всьому світі. Міжнародна організація зі стандартизації ISO є всесвітньою федерацією національних організацій зі стандартизації (комітетів-членів ISO). Розробка міжнародних стандартів здійснюється технічними комітетами ISO. Міжнародні урядові й неурядові організації, що мають зв'язки з ISO, також беруть участь у роботах. Стандарти ISO є рекомендаційними; водночас деякі міжнародні стандарти (наприклад, з проблем охорони здоров'я, безпеки, охорони навколишнього середовища) прийняті рядом країн як обов'язкові на території даної країни. Сертифікації на відповідність своїм стандартам і контролю за їх виконанням організація не здійснює. Цим зазвичай займаються спеціально призначені державні органи реєстрації, лабораторії або аудиторські інститути. Ці процедури, зокрема, можуть виконувати на комерційній основі приватні аудитори. Проекти міжнародних стандартів приймаються технічними комітетами і розсилаються комітетам-членам на голосування. Для публікації стандартів у якості міжнародних необхідне схвалення не менше 75% комітетів-членів від числа тих, що беруть участь у голосуванні. Використання логотипу ISO на яких-небудь продуктах або в підприємствах є також незаконним, оскільки передбачає негласну сертифікацію даного продукту.

SEI - організація, яка заснована при університеті Карнегі/Меллон. Дослідження й розробки в організації проводяться на основі федерального фінансування і спонсоруються Міністерством оборони США. Основне завдання SEI - створення методик для оцінки рівня розвитку внутрішніх процесів в організації. З 1984 року організація розвиває і пропагує методики для розробки високоякісного ПЗ.

PMI - це міжнародна громадська організація, яка об'єднує професіоналів у галузі проектного менеджменту, яка була заснована в 1969 р. у США. У PMI беруть участь члени зі 125 країн світу. Основною метою PMI є просування, пропаганда, розвиток проектного менеджменту в різних країнах. Організація розробляє стандарти в галузі проектного менеджменту, а також займається підвищенням кваліфікації кадрів. PMI є провідною професійною організацією з управління проектами в наступних галузях: авіакосмічна й автомобільна промисловість, управління комерційними під-приємствами, машинобудування, фінансові операції, інформаційні технології, фармацевтика, телекомунікації та багато інших.PMI надає всеосяж-не керівництво розробкою стандартів для проектного менеджменту - стандарт з управління проектами PMBOK. PMI став першою організацією у світі, що має програму сертифікації фахівців з управління проектами - Project Management Professional (PMP).

IEEE (вимовляється як ай-тріпл-і) - організація, що об'єднує близько 400 тис. технічних фахівців із більш ніж 150 країн. До IEEE входять ряд професійних товариств. Найбільшим серед них є IEEE Com­puter Society, куди входять більше 100 тис. осіб. IEEE Computer Society широко відоме своєю діяльністю зі стандартизації, яку на сьогодні в рамках товариства здійснюють близько 200 робочих груп. Комп'ютерне товариство IEEE щорічно спонсорує близько ста п'ятдесяти наукових конференцій і симпозіумів, публікує більше 20 періодичних видань.

 

9.2.3. Стандарти процесів життєвого циклу програмного забезпечення

Розробка і практичне застосування стандартів стосовно ЖЦ ПЗ стикалися з рядом проблем:

вкладення значних коштів на застосування стандартів, що не завжди окупалося;

не було ясності, які процеси треба виконувати і в якому обсязі;

до різних типів програмних систем (ІС організаційного управління, управління технологічними процесами і т. д.) висуваються різні вимоги;

динамічність IT-галузі приводила до швидкого "старіння" стан­дартів;

термінологічна невідповідність різних корпоративних стандартів.

Тому світовими організаціями було розроблено ряд стандартів у галузі програмної інженерії, в яких вони намагалися вирішити ці проблеми. Серед найбільш відомих стандартів програмної інженерії можна виділити наступні:

ISO/IEC 12207 - Information Technology - Software Life Cycle Processes - Процеси життєвого циклу програмних засобів;

ISO/IEC 15504 - Software Process Assessment - Оцінка і атестація зрілості процесів створення і супроводу ПЗ;

SEI CMM - Capability Maturity Model (for Software) - Модель зрілості процесів розробки програмного забезпечення;

SEI CMMI (Capability Maturity Model Integration) - Інтеграція моделей зрілості процесів розробки програмного забезпечення;PMBOK - Project Management Body of Knowledge - Зведення знань з управління проектами. Стандарт PMBOK розроблений і розвивається PMI. Він містить описи 9 розділів (галузей знань) управління проектами:

управління інтеграцією - Project Integration Management;

управління обмеженнями - Project Scope Management;

управління часом - Project Time Management;

управління витратами - Project Cost Management;

управління ризиками - Project Risk Management;

управління персоналом - Project Personnel Management;

управління комунікаціями - Project Communication Management;

управління закупівлями - Project Procurement Management;

управління якістю - Project Quality Management.

IEEE SWEBOK - IEEE Computer Society Software Engineering Body of Knowledge Software Engineering Body of Knowledge - Зведення знань з програмної інженерії - проект IEEE Computer Society. Основна ідея проекту аналогічна до PMBOK і полягає у створенні певного базового набору загальноприйнятих знань, необхідних будь-якому професійному програмістові. Він містить описи наступних 10 розділів (галузей знань) програмної інженерії:

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44 


Похожие статьи

І О Ушакова - Соціальні мережі як засіб впливу на взаємовідносини з клієнтами

І О Ушакова - Основи системного аналізу об'єктів і процесів комп'ютеризації

І О Ушакова - Практикум з навчальної дисципліни основи системного аналізу об'єктів і процесів комп'ютеризації

І О Ушакова - Робоча програма навчальної дисципліни Проектування інформаційних систем

І О Ушакова - Робоча програма навчальної дисципліни системний аналіз для студентів напряму підготовки 6 050101 комп'ютерні науки