Автор неизвестен - Вісник луганського національного університету імені тараса шевченка 2009 серпень № 15 (178) педагогічні науки - страница 1

Страницы:
1  2 

ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

№ 15 (178) СЕРПЕНЬ 2009

2009 серпень № 15 (178)

ВІСНИК

ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ

Заснований у лютому 1997 року (27) Свідоцтво про реєстрацію: серія КВ № 14441-3412ПР, видане Міністерством юстиції України 14.08.2008 р.

Збірник наукових праць внесено до переліку наукових фахових виданьУкраїни (педагогічні, історичні, філологічні, біологічні науки) Бюлетень ВАК України. - 1999. - №4 (12)

Рекомендовано до друку на засіданні Вченої ради Луганського національного університету

імені Тараса Шевченка (протокол № 9 від 24 квітня 2009 року)

Виходить 2 рази на місяць

Засновник і видавець -

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: Головний редактор - доктор педагогічних наук, професор Курило В. С. Заступники головного редактора -

доктор педагогічних наук, професор Харченко С. Я. доктор педагогічних наук, професор Савченко С. В. Випускаючі редактори -доктор історичних наук, професор Бур'ян М. С., доктор медичних наук, професор Виноградов О. А., доктор філологічних наук, професор Галич О. А., доктор педагогічних наук, професор Горошкіна О. М., доктор сільскогосподарських наук, професор Конопля M. I., доктор філологічних наук, професор Синельникова Л. М., доктор філологічних наук, професор Ужченко В. Д.

Редакційна колегія серії «Педагогічні науки»:

доктор педагогічних наук, професор Ваховський Л. Ц.,

доктор педагогічних наук, професор Гавриш Н. В., доктор педагогічних наук, професор Докучаева В. В., доктор педагогічних наук, професор Максименко Г. М., доктор педагогічних наук, професор Ротерс Т. Т., доктор педагогічних наук, професор Хриков Є. М., доктор педагогічних наук, професор Чернуха Н. М., доктор педагогічних наук, професор Чиж О. Н.

РЕДАКЦІЙНІ ВИМОГИ до технічного оформлення статей

Редколегія "Вісника" приймає статті обсягом 4 - 5 сторінок через 1 інтервал, повністю підготовлених до друку. Статті подаються надрукованими на папері в одному примірнику з додатком диска. Набір тексту здійснюється у форматі Microsoft Word (*doc, *rtf) шрифтом № 12 (Times New Roman) на папері формату А-4; усі поля (верхнє, нижнє, праве й ліве) — 3,8 см; верхній колонтитул — 1,25 см, нижній — 3,2 см.

У верхньому колонтитулі зазначається: Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № ** (***), 2009.

Інформація про УДК розташовується у верхньому лівому кутку без відступів (шрифт нежирний). Ініціали і прізвище автора вказуються в лівому верхньому кутку (через рядок від УДК) з відступом 1,5 см (відступ першого рядка), шрифт жирний. Назва статті друкується через рядок великими літерами (шрифт жирний).

Зміст статті викладається за планом: постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими чи практичними завданнями; аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв' язання цієї проблеми та на які спирається автор; виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується ця стаття; формулювання цілей статті (постановка завдання); виклад основного матеріалу дослідження з певним обґрунтуванням отриманих наукових результатів; висновки з цього дослідження й перспективи подальших розвідок у цьому напрямку. Усі перелічені елементи повинні бути стилістично представлені в тексті, але графічно виділяти їх не треба.

Посилання на цитовані джерела подаються в квадратних дужках після цитати. Перша цифра — номер джерела в списку літератури, який додається до статті, друга — номер сторінки, наприклад: [1, с. 21] або [1, с. 21; 2, с. 13-14]. Бібліографія і при необхідності примітки подаються в кінці статті після слова „Література" або після слів „Література і примітки" (без двокрапки) у порядку цитування й оформляються відповідно до загальноприйнятих бібліографічних вимог. Бібліографічні джерела подаються підряд, без відокремлення абзацем; ім' я автора праці (або перше слово її назви) виділяється жирним шрифтом.

Статтю заключають 3 анотації обсягом 3 - 4 рядків українською, російською та англійською мовами із зазначенням прізвища, ім' я та по-батькові автора, назви статті та ключовими словами (3 - 5 термінів).

Стаття повинна супроводжуватися рецензією провідного фахівця (доктора, професора).

На окремому аркуші подається довідка про автора (прізвище, ім' я, по батькові; місце роботи, посада, звання, учений ступінь; адреса навчального закладу, кафедри; домашня адреса; номери телефонів (службовий, домашній, мобільний).

© ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2009

Зміст

МОДЕРНІЗАЦІЯ ОСВІТИ 7

Бакурова А. В., Діденко А. В.

Моделювання ефективності взаємодії між владою, населенням, туристичним та ігровим бізнесом 7 Задорожня Т. М., Красюк Ю. М.

Організація контролю результатів самостійної роботи

студентів засобами дистанційних технологій 15

Лєсовець Н. М.

Застосування нових інформаційних технологій

у сфері документаційного забезпечення управління 22 Малюк О. Ю.

Сучасна офісна техніка та її роль у роботі документознавця 28 Михайлова І. О., Циганкова С. О.

До концепції створення спільного інформаційного середовища освітнього процесу університету 33 Переяславська С. О.

Критерії ефективності організації самостійної пізнавальної

діяльності майбутніх учителів інформатики

в умовах застосування мультимедійних елементів

дистанційного навчання 42 Полупаненко О. Г.

Комп'ютерні технології у вивченні хімічних дисциплін:

позитивні та негативні аспекти 50

Kateryna Siryk

Dialogues in Network and CMC System - New Type

of Linguistic Communication 57 Титенко С. В.

Генерація індивідуального навчального середовища на основі моделі професійних компетенцій у Web-системі безперервного навчання 65 Фоменко А. В.

Віртуальне освітнє середовище 75 Ходаковська А. П., Оленін М. В.

Методи побудови інтерактивної гіпертекстової системи для створення навчального програмного забезпечення

Наукове видання

ВІСНИК

Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (педагогічні науки)

Відповідальний за випуск: к. т. н., доц. Могильний Г. А.

Коректор: Лесовець Н. М.

Здано до склад. 24.03.2009 р. Підп. до друку 24.04.2009 р. Формат 60х84 1/8. Папір офсет. Гарнітура Times New Roman. Друк ризографічний. Ум. друк. арк. 35,2. Наклад 200 прим. Зам. № 81.

Видавництво Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

вул. Оборонна, 2, м. Луганськ, 91011. Тел./факс: (0642) 58-03-20 e-mail: mail@luguniv.edu.ua

УДК 651. 4 / . 9 : 005 Н.М. Лесовець

ЗАСТОСУВАННЯ НОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СФЕРІ ДОКУМЕНТАЦІЙНОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ

Зберігання інформації як основного ресурсу розвитку суспільства сприяє не лише зростанню кількості документів, а й удосконаленню документальних форм накопичення інформації. Використання нових інформаційних технологій зумовлює створення єдиного інформаційно-документаційного простору, оскільки управління документацією є передумовою управління інформаційними ресурсами, що містять усі форми й види документованої інформації.

Актуальність нашого дослідження зумовлюється змінами, що відбуваються у сфері документаційного забезпечення управління (далі ДЗУ) протягом останніх років, оскільки використання автоматизованих систем документообігу набуває все більшого поширення.

Метою статті є з'ясування основних ознак, властивостей та функціонального призначення автоматизованих систем документообігу.

Завдання дослідження: схарактеризувати автоматизовані системи документообігу та з' ясувати їх переваги; простежити процес формування інформаційного суспільства й вироблення нових шляхів до оновлення змісту професійної інформаційно-документознавчої фахової підготовки студентів спеціальності „Документознавство та інформаційна діяльність", висвітлити значення процесу комп'ютеризації в сучасному суспільстві, зокрема в роботі служби ДЗУ.

Вивченням питання документообігу на підприємстві займалися такі дослідники, як Г. Беспянська [1], Г. Асєєв [2], Д.І. Глик [3] та багато інших учених. В умовах поширення сучасних електронних засобів інформація стає необхідною структурною складовою розвитку суспільства, де основними джерелами підвищення продуктивності праці та оптимізації управління є створення, опрацювання та передача інформації. На думку вчених, індекс інформаційної орієнтації суспільства визначається за чотирма чинниками: обсяг інформації, інформаційна техніка, суб' єкти комунікації та коефіцієнт інформації.

В Україні на сьогодні виявляється тенденція до збільшення обсягу інформації та кількості комп' ютерної техніки, значна частина працівників виробничої та невиробничої сфери пов' язана з інформаційною діяльністю. Усе це дає змогу констатувати, що в нашій країні завдяки проведенню державної інформаційної політики поступово формується інформаційне суспільство. Завдяки формуванню й подальшому розвитку інформаційного суспільства трансформується йорганізація управлінської праці, здійснюється її орієнтація на сучасні нові інформаційні технології. Це супроводжується переосмисленням мети, змісту й структури управлінського процесу, розширенням спектра застосування комп' ютерної техніки, поглибленням змісту професійної підготовки кадрів. Слід зазначити, що стрімкий розвиток інформаційного суспільства зумовив актуалізацію питань, що пов' язані з проблемою запровадження автоматизованих систем документообігу.

Сучасний стан інформаційної діяльності характеризується впровадженням нових комп' ютерних технологій у сфері документаційного забезпечення управління, інноваційними процесами, створенням корпоративних мереж. Закон України „Про національну програму інформатизації" містить важливі завдання щодо створення загальнодержавних систем інформаційно-аналітичної підтримки діяльності органів державної влади та місцевого самоуправління. Поступово з' являються об' єктивні чинники, згідно з якими зростає соціальна потреба в необхідності різноманітних інформаційно-аналітичних служб, інформаційних центрів, спрямованих на розвиток, стимулювання й упровадження нових інформаційних технологій у сфері ДЗУ. Саме в цих інформаційних структурах широко впроваджуються комп'ютерні технології, зокрема Internet-технології, розвиваються такі напрями, як автоматизація документаційного забезпечення управління, зокрема впроваджується система управління електронним документообігом.

У наш час уже склалися необхідні технологічні умови перетворення писемно-друкованих форм носіїв інформації в електронний вигляд. Електронні бази даних (далі БД) дали змогу уникнути надмірної кількості документних носіїв інформації. Постає необхідність у використанні нових технологій, що сприятимуть зменшенню обсягів електронних документів. У результаті з' явилися цифрові технології, виникли технології оптимізації документування, наприклад, за допомогою графічних компонентів [4, 28].

Спеціальність „Документознавство та інформаційна діяльність" передбачає підготовку висококваліфікованих фахівців, що в подальшому будуть працювати як у сфері ДЗУ, так і в інформаційно-документознавчій сфері (інформаційні менеджери). Саме тому на сьогодні постає завдання підготовки фахівця-документознавця, здатного задовольнити потреби сучасного суспільства в інформаційно-документознавчій сфері. Такий фахівець повинен у повному обсязі опанувати теоретичними знаннями й мати практичну підготовку з нових інформаційних технологій, оскільки, як зазначає І. Морозюк, автоматизація процесів створення документообігу, перероблення, передачі, аналізу документних потоків висуває нові завдання щодо структурування цієї сфери, вирішення яких дозволить визначити нові спеціалізації працівників, уточнити подальше спрямування їх діяльності [4, 28].

Запровадження нових інформаційних технологій створює умови для раціонального ведення діловодства в найрізноманітніших галузях управлінської діяльності. Це дозволяє також оптимізувати шляхи проходження документообігу в різних управлінських структурах. Завдяки автоматизації процесів документообігу більш продуктивною стає організація роботи установ та підприємств, підвищується рівень виконавчої дисципліни, покращується контроль за виконанням документів тощо. „Мінімум дій - максимум зручностей" - це своєрідне гасло для запровадження систем автоматизації документообігу [3, 48].

Відомо, що на процес створення документа витрачається значна за обсягом частина робочого часу. Використання комп' ютерних технологій дає можливість застосовувати електронні словники, довідники, методичні рекомендації, що сприяє підвищенню якості документа. Хоча ми зауважуємо, що це є лише допоміжний засіб, оскільки однією із складових загальної підготовки фахівців у сфері ДЗУ є не лише знання правильного оформлення реквізитів на документах, а й мовних норм -орфографічних, стилістичних, пунктуаційних тощо. Отже, застосування таких технологій дозволяє раціонально спланувати організацію роботи з документами в сучасних управлінських структурах.

Застосування нових інформаційних технологій у сфері ДЗУ дозволяє відноситися до діловодства не як до жорсткого й консервативного механізму, а як до ефективного й гнучкого інструмента реалізації різноманітних інновацій у цій галузі [3, 22].

Служба ДЗУ, застосовуючи автоматизовані системи, забезпечує виконання таких основних дій:

- створення документа, його оформлення (згідно з чинним ДСТУ 4163 - 2003 „Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" [5], затвердження чи погодження (візування));

- організація роботи з документами (реєстрація, пошук, контроль за виконанням документів тощо);

- передача документів на зберігання в архів.

Для забезпечення комплексу вищезазначених заходів є потреба використання системи автоматизованого діловодства та документообігу. Зупинимося на характеристиці окремих таких систем.

Система „ДЕЛО" використовується як невеликими підприємствами для автоматизації паперового документообігу, так і великими організаціями для забезпечення електронного документообігу. Ця система призначена для автоматизації діяльності й забезпечує виконання таких функцій:

- забезпечення повного життєвого циклу документа в організації від створення проекту документа до формування у справу й передачу в архів;

- формування доручень за документами;

- управління проходження документів;

- передавання   завізованих   документів   співробітникам на ознайомлення та виконання;

- забезпечення інформаційної безпеки [7, 67].

- вивчення всіх етапів документообігу й результатів виконання робіт щодо основних функціональних процесів організацій та установ;

- єдина реєстрація всієї кореспонденції, що надходить, зокрема й листів та звернень громадян шляхом створення реєстраційної картки, до якої заносяться відомості про документ, подальша передача на розгляд керівника;

- реєстрація документів - вхідних, вихідних, внутрішніх, листів та звернень громадян;

- уведення текстів резолюцій, зокрема й повторних, спрямування резолюцій і документів на робочі місця з допомогою електронної пошти;

- надсилання звітів виконавців документа до відповідальних виконавців чи авторам резолюцій;

- реєстрація руху всередині організації, зокрема й переміщення копій документів, звіти про виконання документів;

- здійснення контролю за своєчасним виконанням доручень, звернень організацій, установ тощо;

- об' єднання пошуку за сукупністю реквізитів реєстраційних карток, а також резолюцій, з метою здійснення функцій контролю виконання документів і резолюцій, ведення довідково аналітичної роботи

[3, 53].

Система „БОСС-Референт" розрахована, на думку фахівців, на середні комерційні підприємства. Ця система забезпечує підтримку таких процесів [Там само, 54 - 55]:

- підготовку й погодження документів;

- підготовку, виконання й контроль доручень;

- опрацювання вхідної та вихідної кореспонденції. Опрацювання вхідної кореспонденції передбачає: реєстрацію, передачу на розгляд керівникові для резолюції, контроль за виконанням документів. Опрацювання вихідної кореспонденції містить: розробка проекту документа виконавцем, погодження проекту документа, реєстрація;

- управління проходження внутрішніх документів: розпорядчих, організаційних та довідково-інформаційних;

- зберігання й динамічне поновлення відомостей про структуру й працівників підприємства;

Кожному користувачеві в системі надано свій Робочий „Кабінет" - персональна скринька, куди надходять всі повідомлення й розміщуються за папками залежно від статусу.

Система „Optima Workflow" призначена для управління процесами створення, обробки, тиражування й зберігання документів чи інших інформаційних об' єктів, а також для автоматизації основнихпроцедур сучасного діловодства й організації документообігу. Запровадження цієї системи в організації дає можливості:

- централізації зберігання документів в електронному вигляді;

- формалізацію процедур створення й опрацювання документів;

- єдине управління й контроль за рухом документів [Там само,

55];

- повноцінний контроль версій документів;

- робота з будь-якими електронними об' єктами;

- робота в розподілених корпоративних мережах;

- індивідуальне налаштування інтерфейсу робочого місця користувача [7, 68].

Система „Megapolis. Документооборот" - комплексне програмне рішення для створення систем документаційного забезпечення управління різних структурних ланок. Ця система має широкий спектр застосування - від невеликих комерційних організацій до великих структур органів державного управління.

Система „Megapolis. Документооборот" сприяє розв' язанню таких завдань документообігу:

- забезпечення автоматизації процесів організації діловодства на підприємстві;

- організація спільного інформаційного простору для організації з розподіленою структурою;

- автоматизація завдань діловодства й контролю виконавчої дисципліни - функцій підготовки проектів документів, реєстрації, формування резолюцій, доведення документів до виконавців, фіксація перебігу виконання;

- контроль виконання документів;

- автоматизація функцій ведення паперового архіву;

- організація роботи з пропозиціями, заявами та скаргами громадян;

- формування на підприємстві різних видів статистичної та аналітичної звітності [7, 68].

Система        „Евфрат-документооборот" зі своїми

функціональними можливостями рекомендована для широкого кола організацій / підприємств. Система побудова на основі „Робочого стола" з папками. Застосування системи дає змогу виконувати такі завдання:

- автоматизація канцелярії;

- електронний архів документів;

- корпоративний електронний документообіг [Там само, 67]. Представлені  автоматизовані  системи мають чимало переваг,

проте основною проблемою постає питання захисту інформації, що міститься на електронних носіях. Стандарт ISO 15489 - 2001 „Інформація і документація - Управління документами" [6] містить положення, де розглядаються  питання  управління  документами  та  їх  захист віднесанкціонованого доступу незалежно від їх матеріального носія, зокрема й електронного.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа