В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система - страница 10

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 

-  шлункове втиснення (impressio gastrica);

-  дванадцятипалокишкове втиснення (impressio duodenalis);

-  стравохідне       втиснення (impressio
oesophagealis);

- ободовокишкове втиснення (impressio colica). На діафрагмовій поверхні (facies diaphragmatica)

лівої частки печінки (lobus hepatis sinister) знахо­диться серцеве втиснення (impressio cardiaca), що утворилося внаслідок прилягання серця (cor) до діа­фрагми (diaphragma), а через неї до печінки (hepar).

Печінка вкрита очеревиною (peritoneum) з усіх боків (інтраперитонеально) за винятком:

- голого поля (area nuda), яке знаходиться у зад­ній частині діафрагмової поверхні (pars posterior faciei diaphragmaticae);

- ямки жовчного міхура (fossa vesicae biliaris; fossa vesicae felleae), розміщеної на нутрощевій поверхні печінки (facies visceralis hepatis);

воріт печінки (porta hepatis).Серпоподібна зв'язка (lig. falciforme) - це дуплі-катура очеревини (peritoneum), що переходить у стріловій площині (planum sagittale) з діафрагми (diaphragma) на печінку (hepar) і розділяє діафраг­мову поверхню печінки (facies diaphragmatica hepatis) на:

-  більшу праву частку печінки (lobus hepatis dexter);

-  меншу ліву частку печінки (lobus hepatis sinister).

Дозаду листки серпоподібної зв'язки (lig. falciforme) розходяться і продовжуються у вінце­ву зв'язку (lig. coronarium), яка розміщена в лобовій площині (planum frontale), обмежовуючи голе поле, і продовжується вниз до нирки, утворюючи печінково-ниркову зв'язку (lig. hepatorenale).

Вінцева зв'язка (lig. coronarium) по краях (справа і зліва) потовщується, формуючи:

-  праву трикутну зв'язку (lig. triangulare dextrum);

- ліву трикутну зв'язку (lig. triangulare sinistrum). На нутрощевій поверхні печінки є такі утвори:

- права стрілова борозна (sulcus sagittalis dexter);

- ліва стрілова борозна (sulcus sagittalis sinister), які з'єднуються посередині поперечною борозною (sulcus transversus), що називається воротами пе­чінки (porta hepatis).

Ліва стрілова борозна (sulcus sagittalis sinister) спереду представлена щілиною круглої зв'язки (fissura ligamenti teretis), де проходить пупкова вена (vena umbilicalis) у плода (fetus).

У дорослого пупкова вена (vena umbilicalis) заро­стає і утворює круглу зв'язку печінки (lig. teres hepatis).

Задня частина лівої стрілової борозни (pars posterior sulci sagittalis sinistri) утворена щілиною венозної зв'язки (fissura ligamenti venosi), де міс­титься заросла венозна протока (Аранція) - венозна зв'язка (lig. venosum).

Права стрілова борозна (sulcus sagittalis dexter):

- спереду утворена ямкою жовчного міхура (fossa vesicae felleae, s. biliaris), де розміщений жов­чний міхур (vesica biliaris);

- ззаду утворена борозною порожнистої вени (sulcus venae cavae), де проходить нижня порожнис­та вена (v. cava inferior).

У ворота печінки (porta hepatis) входять:

- ворітна печінкова вена (vena portae hepatis);

- власна печінкова артерія (a. hepatica propria) і нерви (nervi).

Із воріт печінки (porta hepatis) виходять:

- загальна печінкова протока (ductus hepaticus communis);

- лімфатичні судини (vasa lymphatica).

Стрілові та поперечна борозни (sulci sagittales et transversalis) відмежовують у правій частці печінки (lobus hepatis dexter):

- квадратну частку (lobus quadratus), яка роз­міщена попереду (вентрально);

- хвостату частку (lobus caudatus), яка розмі­щена позаду (дорсально).

Отже, у печінки виділяють традиційні праву, ліву, хвостату і квадратну частки. Вони виділені за зовні­шніми ознаками, а не за функціональною сутністю й описувалися по-різному в різних країнах.

За новою анатомічною номенклатурою поділ пе­чінки ґрунтується на розгалуженні ворітної печінко­вої вени (vena portae hepatis), печінкових артерій (aa. hepaticae) і печінкових проток (ductus hepatici).

Ці частки печінки розвиваються окремо і хірургі­чно їх можна розділити.

Виділяють таку сегментацію печінки (segmentatio hepatis): частки (lobi), частини (partes), відділи (divisiones) та сегменти (segmenta), а саме:

- ліву частину печінки (pars hepatis sinistra), що має:

- лівий бічний відділ (divisio lateralis sinistra), який поділяється на:

- лівий бічний задній сегмент; сегмент II (segmentum posterius laterale sinistrum; Segmentum

II)        ;

- лівий бічний передній сегмент; сегмент III (segmentum anterius laterale sinistrum; Segmentum

III)      ;

- лівий присередній відділ (divisio medialis sinistra) поділяється на:

- лівий присередній сегмент; сегмент IV (segmentum mediale sinistrum; Segmentum IV);

- задню частину печінки; хвостату частку (pars posterior hepatis; Lobus caudatus), що поділяється на:

- задній сегмент; хвостату частку; сегмент I (segmentum posterius; Lobus caudatus; Segmentum

I);

- праву частину печінки (pars hepatis dextra), що має:

- правий присередній відділ (divisio medialis dextra), який поділяється на:

- правий присередній передній сегмент; сегмент V (segmentum anterius mediale dextrum; Segmentum

V)        ;

- правий присередній задній сегмент; сегмент VIII (segmentum posterius mediale dextrum; Segmentum

VIII);

- правий бічний відділ (divisio lateralis dextra), що поділяється на:

- правий бічний передній сегмент; сегмент VI (segmentum anterius laterale dextrum; Segmentum

VI)      ;

- правий бічний задній сегмент; сегмент VII (segmentum posterius laterale dextrum; Segmentum

VII)     .

Печінка (hepar) вкрита волокнистою (фіброзною) оболонкою (capsula fibrosa) - Гліссоновою капсу­лою.

Прошарки сполучної тканини розділяють парен­хіму печінки (parenchima hepatis) на класичні час­точки (lobuli).

Усередині прошарків між часточками печінки (lobuli hepatis) проходять:

- гілки ворітної печінкової вени (rami venae portae hepatis) - міжчасточкові вени (aa.interlobulares);

- гілки печінкової артерії (rami arteriae hepaticae) - міжчасточкові артерії (aa. interlobulares);

гілки жовчної протоки (rami ductus biliferі) - мі-жчасточкові протоки (ductuli interlobulares), які фор­мують печінкову тріаду, до якої долучаються спле­тення лімфатичних судин, що формуються з лімфати­чних капілярів інтерлобулярної сполучної тканини. Від печінки відтікає близько половини усієї лімфи тіла.

На відміну від усіх інших органів печінка (hepar) отримує:

-  артеріальну кров із власної печінкової артерії (a. hepatica propria);

-  венозну кров з ворітної печінкової вени (vena portae hepatis).

У печінковій часточці (lobulus hepatis) кров про­ходить через синусоїдні судини (vasa sinusoidea) до центру часточки і є мішаною.

Увійшовши у ворота печінки (porta hepatis), ворі­тна печінкова вена (vena portae hepatis) та власна печінкова артерія (a. hepatica propria) розгалужу­ються на часткові, сегментарні, міжчасточкові та навколочасточкові вени й артерії (arteriae et venae lobales, segmentales, lobulares), які йдуть разом із жовчовивідними міжчасточковими проточками (ductus biliferi interlobulares). Останні об'єднують жовчні проточки (ductuli biliferi), що розміщені між рядами гепатоцитів.

Від навколоміжчасточкових артерій і вен всере­дину часточок відходять вхідні артеріоли і венули, які на периферії часточок зливаються, утворюючи сину­соїдні капіляри діаметром до 30 мкм, що проходять між печінковими пластинками, по яких тече мішана кров до центральних вен (vv.centrales).

Вийшовши із часточки, центральні вени впада­ють у збірні або підчасточкові вени, від яких почина­ється система печінкових вен.

Останні збираються в 3-4 печінкові вени (vv. hepaticae) і впадають у нижню порожнисту вену (vena cava inferior) біля місця її прилягання до печінки.

Сукупність синусоїдних капілярів між двома си­стемами вен ворітної печінкової вени (vena portae hepatis) і печінкових вен (venae hepaticae), що є притоками нижньої порожнистої вени (vena cava inferior), - називається дивовижною венозною сіт­кою печінки (rete mirabile venosum hepatis).

Кров, яка притікає в нижню порожнисту вену (vena cava inferior) по печінковиx венаx (vv. hepatis), проходить на своєму шляху через дві капілярні сіт­ки (retia capillaria) - капілярні судини (vasa capillaria):

-  одна з них розміщена в стінці травної трубки, де беруть початок притоки ворітної печінкової вени (vena portae hepatis);

друга знаходиться в паренхімi печінки (parenchyma hepatis), яка представлена синусоїдни­ми капілярами часточок печінки (vasa capillaria lobulorum hepatis).ЖОВЧНИЙ МІХУР (vesica biliaris; vesica fellea)Жовчний міхур є резервуаром для зберігання жовчі і має:

- дно жовчного міхура (fundus vesicae biliaris; fundus vesicae felleae);

- тіло жовчного міхура (corpus vesicae biliaris; corpus vesicae felleae);

- лійку жовчного міхура (infundibulum vesicae biliaris; infundibulum vesicae felleae);

- шийку жовчного міхура (collum vesicae biliaris; collum vesicae felleae), яка переходить у міхурову протоку (ductus cysticus), що має спіральну складку (plica spiralis).

Жовчний міхур (vesica biliaris; vesica fellea) роз­міщений в ямці жовчного міхура і вкритий очереви­ною переважно з трьох боків (мезоперитонеально).

Дно жовчного міхура (fundus vesicae biliaris) тро­хи виступає з-під нижнього (переднього) краю печін­ки (margo inferior hepatis) біля місця з'єднання між собою VIII і IX ребрових хрящів (cartilagines costales VIII et IX), у цьому місці його інколи можна промаца­ти.ЖОВЧОВИВІДНІ ПРОТОКИЖовч (bilis; chole) є емульгатором жирів, вироб­ляється печінковими клітинами, звідки підходить у жовчні (капіляри) проточки (ductuli biliferi). Останні, прямуючи до периферії, переходять у жовчовивідні міжчасточкові проточки (ductuli biliferi interlobulares).

Ці проточки поступово зливаються між собою і утворюють:

- праву печінкову протоку (ductus hepaticus dexter);

- ліву печінкову протоку (ductus hepaticus sinister) - від правої і лівої часток печінки (lobi hepatis dexter et sinister), які у воротах печінки (porta hepatis) зливаються і утворюють загальну печінкову протоку (ductus hepaticus communis).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах