В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система - страница 11

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 

Загальна печінкова протока (ductus hepaticus communis), проходячи у товщі печінково-дванадцятипалокишкової зв'язки (lig. hepatoduodenale), зливається з міхуровою про­токою (ductus cysticus) і утворює спільну жовчну протоку (ductus choledochus).

Спільна жовчна протока (ductus choledochus) зливається із протокою підшлункової залози (ductus pancreaticus) і утворює печінково-підшлункову ам­пулу (ampulla hepatopancreatica), яка відкривається на великому сосочку дванадцятипалої кишки (papilla duodeni major).

У товщі печінково-підшлункової ампули (ampulla hepatopancreatica) розміщений м'яз-замикач ампу­ли (m. sphincter ampullae), який регулює надходжен­ня жовчі та підшлункового соку в дванадцятипалу кишку (duodenum).

Аналогічні м'язи-замикачі (mm. sphincteres) є у дистальних відділах спільної жовчної протоки (ductus choledochus) і протоці підшлункової залози.ПІДШЛУНКОВА ЗАЛОЗА (pancreas)Це друга за величиною залоза травної системи. За функцією - змішана залоза: має екзокринну та ендокринну частини, тобто є залозою зовнішньої та внутрішньої секреції.

Топографія:

- розміщена в надчеревній ділянці (regio epigastrica), частково у лівому підребер'ї (hypochondrium sinistrum) на рівні поперекових хребців (vertebrae lumbales) і має видовжену трикут­ну форму;

- голівка підшлункової залози (caput pancreatis) оточена дванадцятипалою кишкою (duodenum);

- до передньонижньої поверхні тіла підшлунко­вої залози (facies anteroinferior corporis pancreatis) дещо справа прилягає права нирка (ren dexter) з наднирковою залозою (glandula suprarenalis);

- до передньоверхньої поверхні тіла підшлунко­вої залози (facies anterosuperior corporis pancreatis) прилягає шлунок (gaster);

- до задньої поверхні тіла підшлункової залози (facies posterior corporis pancreatis) прилягають: ни­жня порожниста вена (v. cava inferior), черевна час­тина аорти (pars abdominalis aortae) і нервове чере­вне сплетення (plexus coeliacus) автономної частини периферійної нервової системи (pars autonomica systematis nervosi peripherici).

- хвіст підшлункової залози (cauda pancreatis) торкається селезінкових воріт (hilum splenicum).

Підшлункова залоза (pancreas) вкрита очереви­ною (peritoneum) тільки спереду (екстраперитонеа­льно).

Екзокринна частина підшлункової залози, яка виробляє підшлунковий сік, є складною альвеоляр­но-трубчастою залозою, поділеною на часточки пе­регородками, що відходять від капсули.

Підшлунковий сік, у складі якого є протеолітичні, мікомітичні та аміколітичні ферменти, потрапляє у низхідну частину дванадцятипалої кишки (pars descendens duodeni) через протоку підшлункової залози (ductus pancreaticus).

Підшлункова залоза (pancreas) може мати ще й додаткову протоку підшлункової залози (ductus pancreaticus accessorius), яка відкривається на ма­лому сосочку дванадцятипалої кишки (papilla duodeni minor).

Крім м'яза-замикача ампули (m. sphincter ampullae), протока підшлункової залози (ductus pancreaticus) має свій власний м'яз-замикач про­токи підшлункової залози (m. sphincter ductus pancreatici).

Ендокринна частина підшлункової залози утво­рена підшлунковими острівцями (insulae pancreaticae) - острівцями Лангерганса, що розмі­щені переважно у хвості підшлункової залози (cauda pancreatis) і виробляють гормони, що надходять безпосередньо у кров і регулюють вуглеводний об­мін в організмі:

-  інсулін;

-  глюкагон;

соматостатин.Селезінка належить до вторинних лімфатичних органів (organa lymphoidea secundaria), що контро­лює імунний статус крові (забезпечує розвиток, ак­тивацію лімфоцитів та перетворення їх у клітини-продуценти антитіл або у клітини, що беруть участь в реакції клітинного імунітету).

Селезінка (splen; lien) є "великим лімфатичним вузлом", розміщеним на шляху току крові і не нале­жить до травної системи (systema digestorium), а відноситься до лімфатичної системи (systema lymphoideum).

Ми розглядаємо її в цьому розділі тому, що вона знаходиться в черевній порожнині (cavitas abdominis) і топографічно належить до органів чере­вної порожнини.

У селезінці кров звільняється від мікроорганізмів та сторонніх часток, тут руйнуються змінені та старі еритроцити ("кладовище" еритроцитів), а також де­понується кров.

Селезінка (splen) розміщена в лівому підребер'ї (hypochondrium sinistrum) на рівні ІХ-ХІ ребер.

Вона має:

-  діафрагмову поверхню (facies diaphragmatica) -верхню поверхню;

-  нутрощеву поверхню (facies visceralis) - нижню поверхню.

До нутрощевої поверхн (facies visceralis) приля­гають:

-  шлунок (gaster), утворюючи шлункову поверхню (facies gastrica);

 

-  ліва нирка (ren sinister) з наднирковою залозою (glandula suprarenalis), утворюючи ниркову поверх­ню (facies renalis);

-  лівий згин ободової кишки (flexura coli sinistra), утворюючи ободовокишкову поверхню (facies colica);

-  хвіст підшлункової залози (cauda pancreatis), утворюючи підшлунковозалозову поверхню (facies pancreatica).

Місце на нутрощевій поверхні (facies visceralis), де в селезінку (splen) входять судини та нерви, нази­вається селезінковими воротами (hilum splenicum).

Селезінка (splen) оточена очеревиною (peritoneum) з усіх боків (лежить інтраперитонеаль-но), тобто має серозну оболонку.

Селезінка (splen) має:

-  нижній край (margo inferior);

-  верхній край (margo superior);

-  передній кінець (extremitas anterior);

- задній кінець (extremitas posterior). Селезінка (splen) оточена сполучнотканинною

капсулою, або волокнистою оболонкою - tunica fibrosa), яка втискається всередину паренхіми селе­зінки, утворюючи селезінкові перекладки (trabeculae splenicae).

Паренхіма складається із селезінкової пульпи (pulpa splenica), яка має:

білу пульпу (pulpa alba), лімфоїдні структури якої виконують функцію вторинного лімфатичного орга­на;-     червону пульпу (pulpa rubra). Функція селезінки:

-  у білій пульпі (pulpa alba) відбуваються процеси розмноження та антигенозалежна диференціація субпопуляцій лімфоцитів;

-  у червоній пульпі (pulpa rubra) здійснюється елі­мінація еритроцитів і тромбоцитів, що завершили свій життєвий цикл;

 

-  депо крові та заліза;

-  виробляє біологічно активні речовини: спленін, фактор пригнічення еритропоезу тощо;

-  в ембріональному періоді є кровотворним орга­ном.

Будова селезінки (splen) детально описана в кур­сі гістології в розділі "Органи кровотворення та імун­ного захисту".ОЧЕРЕВИНА (peritoneum)Це серозна оболонка (tunica serosa), яка вкриває стінки черевної порожнини (parietes cavitatis abdomonis) та органи, що розміщені в ній, тому вона поділяється відповідно на:

-  пристінкову очеревину (peritoneum parietale);

-  нутрощеву очеревину (peritoneum vіscerale). Перехід   пристінкової  очеревини (peritoneum

parietale) у нутрощеву очеревину (peritoneum vascerale) здійснюється за допомогою похідних оче­ревини:

-  зв'язок (ligamenta);

-  бриж (mesenterium et mesocolon);

 

-  чепців або сальників (omentum majus et omentum minus).

Якщо орган вкритий очеревиною (peritoneum) з усіх боків, то таке положення органа стосовно оче­ревини називається інтраперитонеальним.

Якщо орган вкритий очеревиною (peritoneum) з трьох боків - це мезоперитонеальний орган.

Якщо орган вкритий очеревиною (peritoneum) з одного боку - він є екстраперитонеальним, або ретроперитонеальним органом (позаду очереви­ни).

Черевна порожнина (cavitas abdomonis), або порожнина живота, - це порожнина, яка обмежена:

-  вгорі - діафрагмою (diaphragma);

-  спереду - передньою стінкою, що утворена м'язами живота (musculi abdominis);

-  з боків - бічною стінкою, що утворена м'язами живота (musculi abdominis);

-  позаду - поперековим та крижовим відділами хребтового стовпа (columna vertebralis), попереко­вими м'язами (mm. psoatis) і квадратними м'язами попереку (mm. quadrati lumborum).

У черевній порожнині (cavitas abdominis) міс­тяться:

-  органи травної, сечової та статевих систем (organa systematum digestorii, urinarii et genitalis);

-  селезінка (splen);

-  надниркові залози (glandulae suprarenales);

-  судини та нерви (vasa et nervi). Очеревинною порожниною (cavitas peritonealis)

називається комплекс щілин між пристінковим та нутрощевим листками очеревини або між самими нутрощевими листками, де міститься 3-5 мл серозної рідини, що зволожує поверхню очеревини.

Очеревинна порожнина (cavitas peritonealis) по­діляється на:

-  верхній поверх;

-  нижній поверх;

 

-  порожнину малого таза.

Верхній поверх очеревинної порожнини (cavitatis peritonealis) розміщений між діафрагмою (diaphragma) і поперечною ободовою кишкою (colon transversum) та її брижею (mesocolon transversum).

У ньому розміщені:

-  печінка (hepar);

-  селезінка (splen);

-  шлунок (gaster).

Дванадцятипала кишка (duodenum) знаходиться позаду очеревини, тобото лежить екстраперитонеа-льно.

У верхньому поверсі очеревинної порожнини (cavitatis peritonealis) розміщені такі утвори:

-  печінкова сумка (bursa hepatica), яка охоплює праву частку печінки (lobus hepatis dexter) і жовчний міхур (vesica biliaris);

-  передшлункова сумка (bursa pregastrica), що ві­докремлюється від печінкової сумки (bursa hepatica) серпоподібною зв'язкою печінки (lig. falciforme hepatis) і охоплює передню стінку шлунка (paries anterior gastris), ліву частку печінки (lobus hepatis sinister) та селезінку (splen);

-  чепцева сумка (bursa omentalis), що розміщена позаду малого чепця (omentum minus) та задньої стінки шлунка (paries posterior gastris).

Малий чепець (omentum minus); малий сальник - це дуплікатура очеревини, яка утворюється з:

-  печінково-шлункової зв'язки (lig. hepatogastricum);

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах