В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система - страница 13

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 

Одночасно навколо альвеол формується капіляр­на сітка. В альвеолах циліндричний епітелій зміню­ється на одношаровий плоский епітелій.

Отже, в кінці 7-го місяця розвитку плода легені можуть виконувати дихальну функцію.

У немовлят легені розправляються впродовж чо­тирьох днів. У цей період налічується до 18-20 по­рядків розгалужень бронхового та альвеолярного дерева.

У 25-річних людей ці розгалуження мають 25-26 порядків.

Дихальна система (systema respiratorium) поділя­ється на:

1) верхні дихальні шляхи:

- носову порожнину (cavitas nasi);

- глотку (pharynx);

2) нижні дихальні шляхи:

- гортань (larynx);

- трахею (trachea);

- бронхи (bronchi);

- легені (pulmones).

Ніс (nasus), або зовнішній ніс (nasus externus) Він складається з:

- кісткової частини (pars ossea);

-     хрящової частини (pars cartilaginea). Хрящова частина побудована з таких хрящів но­са (cartilagines nasi):

- великого крилового хряща (cartilago alaris major), або бічного хряща (cartilago nasi lateralis), що згідно з попередньою анатомічною номенклату­рою (PNA) має:

- присередню ніжку (crus mediale);

- бічну ніжку (crus laterale);

- рухому частину носової перегородки (pars mobilis septi nasi);

- малих крилових хрящів (cartilagines alares minores);

- хряща носової перегородки (cartilago septi nasi);

- додаткових носових хрящів (cartilagines nasi accessoriae), які є непостійними.

Ніс (nasus) має:

- корінь носа (radix nasi);

- спинку носа (dorsum nasi). Спинка носа (dorsum nasi):

-  донизу переходить у кінчик носа (apex nasi);

-  з боків - у крила носа (alae nasi).

Носова порожнина (cavitas nasi) поділяється на:

-  дихальну частину (pars respiratoria);

-  нюхову частину (pars olfactoria).

Верхній носовий хід (meatus nasi superior) є ню­ховою ділянкою, що представлена нюховою части­ною слизової оболонки носа (pars olfactoria tunicae mucosae nasi). В нього відкриваються через клино-решітчастий закуток (recessus sphenoethmoidalis) клиноподібна пазуха (sinus sphenoidalis) та задні решітчасті комірки (cellulae ethmoidales posteriores) решітчастої кістки (os ethmoidale).

Середній носовий хід (meatus nasi medius) є ди­хальною ділянкою і в нього відкриваються верхньо­щелепна пазуха (sinus maxillaris), лобова пазуха (sinus frontalis) і передні та середні решітчасті комі­рки (cellulae ethmoidales anteriores et mediae) реші­тчастої кістки (os ethmoidale) через решітчасту лійку (infundibulum ethmoidale) та півмісяцеву щілину ре­шітчастої кістки (hiatus semilunaris ossis ethmoidalis).

Нижній носовий хід (meatus nasi inferior) є диха­льною ділянкою і в нього відкривається носо-сльозова протока (ductus nasolacrimalis).

У носовій порожнині (cavitas nasi) розміщені:

-  спільні носові ходи (meatus nasi communes), ко­трі знаходяться між вільними кінцями носових рако­вин (conchae nasales) та носовою перегородкою (septum nasi);

носоглоткові ходи (meatus nasopharyngei), що розміщуються позаду носових раковин перед хоа­нами (choanae);

- носова перегородка (septum nasi), яка має:

- перетинчасту частину (pars membranacea);

- хрящову частину (pars cartilaginea);

- кісткову частину (pars ossea).

Повітря з носової порожнини (cavitas nasi), де воно зігрівається, очищується і зволожується, потра­пляє в носову і ротову частини глотки (pars oralis et pars nasalis pharyngis), а потім у гортань (larynx).

Завдяки хрящам носа ніздрі (nares) відкриті і ві­докремлені.

Гортань (larynx)

Гортань розміщена в передній шийній ділянці (regio cervicalis anterior) на рівні IV-VI (VII) шийних хребців (vertebrae cervicales).

Спереду її вкривають м'язи шиї (musculi colli), які лежать нижче під'язикової кістки (os hyoideum).

З боків від гортані (larynx) проходять судинно-нервові пучки шиї і розміщені частки щитоподібної залози (glandula thyroidea).

Ззаду до гортані (larynx) прилягає гортанна час­тина глотки (pars laryngea pharyngis), що переходить у стравохід (oesophagus).

Скелет гортані складається з парних і непарних хрящів.

До непарних хрящів гортані належать:

- щитоподібний хрящ (cartilago thyroidea), що складається з правої та лівої пластинок (laminae dextra/sinistra), які мають верхні роги (cornua superiora) і нижні роги (cornua inferiora); пластинки сходяться під кутом, утворюючи гортанний виступ (prominentia laryngea) - Адамове яблуко; має верх­ню і нижню щитоподібні вирізки (incisu^ trhyroideae superior et inferior) та косу лінію (linea obliqua);

- перснеподібний хрящ (cartilago cricoidea), що має спереду дугу перснеподібного хряща (arcus cartilaginis cricoideae), ззаду - пластинку перснепо­дібного хряща (lamina cartilaginis cricoideae);

- надгортанний хрящ (cartilago epiglottica), що є складовою надгортанника (epiglottis), має надгор­танне стебло (petiolus epiglottidis) і надгортанний горбок (tuberculum epiglotticum).

До парних хрящів гортані належать:

- черпакуваті хрящі (cartilagines arytenoideae), які мають основу черпакуватого хряща (basis cartilaginis arytenoideae), верхівку черпакуватого хряща (apex cartilaginis arytenoideae), м'язовий від­росток (processus muscularis), передньобічну пове­рхню (facies anterolateralis), на якій розміщений голосовий відросток (processus vocalis), присередню поверхню (facies medialis) та задню поверхню (facies posterior). Ці хрящі лежать на пластинці перснеподі­бного хряща (cartilago cricoidea);

- ріжкуваті хрящі (cartilagines corniculatae), які лежать у товщі черпакувато-надгортанної складки (plica aryepiglottica) на верхівці черпакуватих хрящів (apex cartilaginum arytenoidearum);

- клиноподібні хрящі (cartilagines cuneiformes), які лежать у товщі черпакувато-надгортанної складки (plica arytenoepiglottica) спереду від ріжкуватих хря­щів (cartilagines corniculatae).

Міжхрящами гортані розрізняють такі суглоби:

-  персне-щитоподібний суглоб (articulatio cricothyroidea) - між нижніми рогами щитоподібного хряща (cornua inferiora cartilaginis thyroideae) і дугою перснеподібного хряща (arcus cartilaginis cricoideae). У цьому суглобі відбуваються рухи на­вколо лобової осі;

-  персне-черпакуватий суглоб (articulatio cricoarytenoidea) _ між основою черпакуватих хрящів (basis cartilaginum arytenoidearum) і пластинкою пе­рснеподібного хряща (lamina cartilaginis cricoideae). У цьому суглобі відбуваються рухи навколо вертика­льної осі (обертання) та ковзні рухи черпакуватих хрящів (cartilagines arytenoideae) назустріч один од­ному.

До зв'язок гортані належать:

-  щито-під'язикова перетинка (membrana thyrohyoidea), яка підвішує гортань (larynx) до під'язикової кістки (os hyoideum);

-  серединна персне-щитоподібна зв'язка (lig. cricothyroideum medianum);

-  щито-надгортанна зв'язка (lig. thyroеpiglotticum);

-  під'язиково-надгортанна зв'язка (lig. hyoepiglotticum);

-  голосові зв'язки (ligamenta vocalia), які натягнуті між внутрішньою поверхнею кута щитоподібного хряща (cartilago thyroidea) і голосовими відростками черпакуватих хрящів (processus vocales cartilaginum arytenoidearum;

-  зв'язки присінка (ligg. vestibularia), що розмі­щені над голосовими зв'язками (ligamenta vocalia).

До волокнисто-еластичної перетинки гортані (membrana fibroelastica laryngis) належать:

-  еластичний конус (conus elasticus), розміще­ний під слизовою підголосникової порожнини (cavitas infraglottica). Верхній вільний край цього конуса потовщений, натягнутий між щитоподібним хрящем (cartilago thyroidea) спереду та голосовими відростками черпакуватих хрящів (processus vocales cartilaginum arytenoidearum) ззаду, утворює на кож­ному боці гортані голосову зв'язку (lig. vocale);

-  чотирикутна перетинка (membrana quadrangularis), яка знаходиться над еластичним конусом (conus elasticus) і на нижньому краї містить присінкову зв'язку (lig. vestibulare).

Волокнисто-еластичні перетинки гортані (membranae fibroelasticae laryngis) разом з хрящами гортані (cartilagines laryngis) утворюють скелет гор­тані.

М'язи гортані (musculi laryngis) поділяються на м'язи, що звужують голосову щілину (rima glottidis), розширюють її, і м'язи, що змінюють напруження голосових зв'язок (ligamenta vocalia).

До м'язів-звужувачів голосової щілини (rima glottidis) належать:

-  бічний         персне-черпакуватий м'яз
(m. cricoarytenoideus lateralis);

-  щито-черпакуватий м'яз (m. thyroarytenoideus);

-  поперечний          черпакуватий м'яз
(m. arytenoideus transversus);

косі черпакуваті м'язи (mm. arytenoidei obliqui).До м'язів-розширювачів голосової щілини (rima glottidis) належать:

- щито-надгортанна     частина (pars
thyroepiglottica)
щиточерпакуватого м'яза
(m. thyroarytenoideus). Його функція: піднімає надго-
ртанник та розширює вхід в гортань і присінок гор-
тані;

- задній          персне-черпакуватий м'яз
(m. cricoarytenoideus posterior).

До м'язів, що змінюють напруження голосових зв'язок, належать:

- персне-щитоподібний м'яз (m. cricothyroideus), що натягує голосову зв'язку (lig. vocale);

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах