В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система - страница 14

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 

- голосовий м'яз (m. vocalis), розміщений у товщі голосової складки (plica vocalis). Він розслабляє го­лосову зв'язку (lig. vocale).

Порожнина гортані (cavitas laryngis) має:

- вхід до гортані (aditus laryngis);

- присінок гортані (vestibulum laryngis);

- шлуночок гортані (ventriculus laryngis);

- голосник (glottis);

- підголосникову      порожнину (cavitas
infraglottica).

Голосник має голосову складку (plica vocalis) і голосову щілину (rima glottidis; rima vocalis). Вхід до гортані (aditus laryngis) обмежений:

- спереду - надгортанним хрящем (cartilago epiglottica);

- ззаду - черпакуватими хрящами (cartilagines arytenoideae);

- з боків - черпакувато-надгортанними складками (plk^ aryepiglotticaе), в яких помітні:

- клиноподібний горбок (tuberculum cuneiforme);

- ріжкоподібний       горбок (tuberculum
corniculatum)
- місця знаходження однойменних
парних хрящів гортані
(cartilagines laryngis).

Голосова щілина (rima glottidis; rima vocalis) -найвужче місце порожнини гортані (cavitas laryngis). Вона розміщена між правою та лівою голосовими зв'язками (ligg. vocalia dextrum et sinistrum) і голо­совими відростками черпакуватих хрящів (processus vocales cartilaginum arytenoidearum), та має:

- міжперетинкову          частину (pars
intermembranacea);

- міжхрящову частину (pars intercartilaginea);

- міжчерпакувату складку (plica interarytenoidea). Між   голосовою   та   присінковою зв'язками

(ligg. vocale et vestibulare) на кожній половині гортані розміщена щілина, яка називається шлуночком го­ртані (ventriculus laryngis).

Підголосникова порожнина (cavitas infraglottica) - це нижня розширена частина гортані (laryngis), яка переходить у трахею (trachea).

Трахея (trachea) Трахея - це трубка, яка складається з 16-20 трахейних хрящів (cartilagines tracheales), котрі є

хрящовими півкільцями і з'єднані між собою кільце­вими зв'язками; трахейними зв'язками (ligg. anularia; ligg. trachealia).

Останні утворені зі сполучної тканини і гладких м'язових пучків (myofibrae glabrae). Ззаду півкільця з'єднуються між собою перетинчастою стінкою (paries membranaceus) трахеї.

Трахея (дихальне горло) простягається від рівня нижнього краю VI шийного хребця до рівня верхньо­го краю V грудного хребця, де вона розгалужується на два головні бронхи (bronchi principales).

Це місце носить назву роздвоєння трахеї (bifurcatio tracheae).

Трахея (trachea) має:

-  шийну частину (pars cervicalis; pars colli);

-  грудну частину (pars thoracica).

Шийна частина трахеї (pars cervicalis tracheae) спереду вкрита м'язами, які лежать нижче під'язикової кістки (os hyoideum), а також переший­ком щитоподібної залози (isthmus glandulae thyroideae), що відповідає рівню другого-третього півкільця трахеї.

Позаду трахеї (trachea) проходить стравохід (oesophagus).

Грудна частина трахеї (pars thoracica tracheae) розміщена у верхньому середостінні (mediastinum superius).

Бронхи (bronchi) Бронхи (bronchi) є кінцевим відділом повітронос-них шляхів і належать до бронхового дерева (arbor bronchialis).

Бронхове дерево (arbor bronchialis) починається з головних бронхів (bronchi principales) і закінчуєть­ся кінцевими бронхіолами (bronchioli terminales).

Функція бронхового дерева (arbor bronchialis) -проведення повітря.

Головні бронхи (bronchi principales) відходять від трахеї (trachea) на рівні верхнього краю V грудного хребця (vertebra thoracica) і прямують до воріт від­повідної легені (hilum pulmonis).

Розрізняють правий головний бронх (bronchus principalis dexter) і лівий головний бронх (bronchus principalis sinister). Вони мають подібну до трахеї (trachea) будову.

Правий головний бронх ширший від лівого і за напрямком є майже продовженням трахеї (trachea). Він складається з 6-8 хрящових півкілець.

Лівий головний бронх довший і вужчий, відходить від трахеї (trachea) під меншим кутом, ніж правий. Він складається з 9-12 хрящових півкілець.

Головні бронхи (bronchi principales) є бронхами першого порядку, від них починається бронхове де­рево (arbor bronchialis).

Сторонні тіла (corpora aliena), особливо у дітей, частіше потрапляють у правий головний бронх (bronchus principalis dexter).ЛЕГЕНІ (pulmones)Легені (pulmones) - це парні паренхіматозні ор­гани (права легеня - pulmo dexter і ліва легеня -pulmo sinister), які займають більшу частину грудної порожнини (cavitas thoracis).


Кожна легеня (pulmo) має:

- верхівку легені (apex pulmonis);

- основу легені (basis pulmonis);

- реброву поверхню (facies costalis);діафрагмову поверхню (facies diaphragmatica);

- присередню поверхню (facies medialis), на якій розрізняють:

- хребтову частину (pars vertebralis) - задню ча­стину;

- середостінну поверхню (facies mediastinalis) -передню частину, на якій знаходиться серцеве втис­нення (impressio cardiaca) і яка містить ворота ле­гень (hilus pulmonis);

- міжчасткову поверхню (facies interlobaris);

- передній край (margo anterior), що має серцеву вирізку лівої легені (incisura cardiaca pulmonis sinistri), яка знизу оточена язичком лівої легені (lingula pulmonis sinistri);

- нижній край (margo inferior).

У новій міжнародній анатомічній номенклатурі присередню поверхню легень не виділяють.

На середостінній поверхні легень (facies mediastinalis) розміщені ворота легені (hilum pulmonis), через які входять легенева артерія, бронх і нерви (arteria pulmonalis, bronchus et nervi), а ви­ходять дві легеневі вени та лімфатичні судини (venae pulmonales et vasa lymphatica).

Усі ці елементи, які входять і виходять з воріт ле­гені (hilum pulmonis), формують корінь легені (radix pulmonis).

Топографічно через ворота лівої легені (hilum pulmonis sinistri) артерія проходить зверху, під нею бронх і нижче вени (АБВ).

У правій легені (pulmo dexter) зверху проходить бронх, нижче - артерія і ще нижче - вени (БАВ).

По ребровій поверхні правої і лівої легень (facies costalis pulmonis dextri et pulmonis sinistri) відходить коса щілина (fissura obliqua), яка поділяє кожну ле­геню (pulmo uterque) на:

- верхню частку (lobus superior);

- нижню частку (lobus inferior).

У правій легені (pulmo dexter), від косої щілини (fissura obliqua) на рівні IV ребра (costa IV) прохо­дить горизонтальна щілина правої легені (fissura horizontalis pulmonis dextri), яка відокремлює серед­ню частку правої легені (lobus medius pulmonis dextri) від верхньої частки (lobus superior).

Ліва легеня (pulmo sinister) вужча та довша за праву, а в ділянці переднього краю (margo anterior) має серцеву вирізку лівої легені (incisura cardiaca pulmonis sinistri), обмежену знизу язичком лівоїле­гені (lingula pulmonis sinistri).

Головні бронхи (bronchi principales), зайшовши у ворота легень (hilum pulmonum), розгалужуються на бронхи другого порядку, які вентилюють відповідні частки легень і тому називаються частковими брон­хами (bronchi lobares).

У лівій легені (pulmo sinister) є два часткові брон­хи, а у правій - три часткові бронхи.

Часткові бронхи (bronchi lobares) розгалужуються на бронхи третього порядку, які вентилюють ділян­ки легень, що відокремлені прошарками сполучної тканини, - сегменти легень (segmenta pulmonalia).

Тому ці бронхи називаються сегментними брон­хами (bronchi segmentales).

Базуючись на поділі паренхіми легень, бронхів і артерій,    виділяють    бронхо-легеневі сегменти (segmenta bronchopulmonalia), які відокремлюються один від одного фіброзними перетинками, де прохо­дять сегментні вени.

Форма їх наближається до пірамід, верхівки яких обернені до воріт легені, а основи - до поверхонь легені.

За сучасною Міжнародною анатомічною номен­клатурою (Сан-Пауло, 1997) українського стандарту (Київ, 2001) в правій легені та лівій легені налічуєть­ся по 10 бронхо-легеневих сегментів (segmenta bronchopulmonalia).

Права легеня має такі 10 сегментів:

- права легеня, верхня частка (pulmo dexter, lobus superior) має:

- верхівковий сегмент [C I] (segmentum apicale [S I]);

- задній сегмент [C II] (segmentum posterius [S II]);

- передній сегмент [C III] (segmentum anterius [S III]);

- права легеня, середня частка (pulmo dexter, lobus medius) має:

- бічний сегмент [C IV] (segmentum laterale [S IV]);

- присередній сегмент [C V] (segmentum mediale [S V]);

- права легеня, нижня частка (pulmo dexter, lobus inferior) має:

- верхній сегмент [C VI] (segmentum superius [S

VI]);

- присередній основний сегмент; серцевий сег­мент [C VII]; (segmentum basale mediale; segmentum cardiacum [S VII])

- передній основний сегмент [C VIII] (segmentum basale anterius [S VII]);

- бічний основний сегмент [C IX] (segmentum basale laterale [S IX]);

- задній основний сегмент [C X] (segmentum basale posterius [S X]).

Ліва легеня має такі 10 сегментів:

- ліва легеня, верхня частка (pulmo sinister, lobus superior) має:

- верхівково-задній сегмент (C I+II) (segmentum apicoposterius [S I+II];

- передній сегмент [C III] (segmentum anterius [S

III]);

- верхній язичковий сегмент [C IV] (segmentum lingulare superius [S IV]);

- нижній язичковий сегмент [C V] (segmentum lingulare inferius [S V]);

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах