В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система - страница 15

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 

- ліва легеня, нижня частка (pulmo sinister, lobus inferior) має:

- верхній сегмент [C VI] (segmentum superius [S

VI]);

- присередній основний сегмент; серцевий сег­мент (C VII) (segmentum basale mediale; segmentum cardiacum [S VII]);

- передній основний сегмент [C VIII] (segmentum basale anterius [S VIII]);

- бічний основний сегмент [C IX] (segmentum basale laterale[S IX]);

- задній основний сегмент [C X] (segmentum basale posterius [S X]).

Усі сегментні бронхи (bronch segmentals) роз­галужуються дихотомічно (тобто кожен на два) на бронхи наступних порядків аж до часточкових бро­нхів (bronchi lobulares), що вентилюють часточки легені.

Ця ділянка називається часточкою легені (lobulus pulmonis), і бронхи, які її вентилюють, нази­ваються часточковими бронхами (bronchioli lobulares).

Часточковий бронх (bronchus lobularis) має діа­метр близько 1 мм і заходить у верхівку часточки (apex lobuli), де розгалужується на 12 - 18 кінцевих бронхіол (bronchioli terminales), що мають діаметр 0,3 - 0,5 мм.

У їх стінці вже відсутня хрящова тканина, а сере­дній шар стінки представлений тільки гладкою м'язовою тканиною (textus гт^^Іа^ glaber).

Тому малі бронхи і кінцеві бронхіоли (bronchioli terminales) виконують функцію не тільки проведен­ня, але і регуляції надходження повітря в певні відді­ли легень.

Кінцевими бронхіолами (bronchioli terminales) закінчується бронхове дерево (arbor bronchialis) і починається функціональна одиниця легень, яка на­зивається легеневим ацинусом (acinus pulmonalis), що перекладається як гроно, або альвеолярне дерево (arbor alveolaris), їх у легенях є до 30000.

Усі шляхи легеневого ацинуса розгалужуються дихотомічно.

До складу ацинуса входить 14-16 дихальних бро­нхіол (bronchioli respiratorii), які є розгалуженням однієї кінцевої бронхіоли (bronchiolus terminalis).

У стінках складових ацинуса знаходяться альвео­ли (alveoli), їх є 14000-20000, через стінку яких від­бувається газообмін між альвеолярним повітрям та кров'ю.

Кожна дихальна бронхіола (bronchiolus respiratorius) утворює до 1500 альвеолярних ходів (ductuli alveolares), котрі закінчуються альвеолярни­ми мішечками (sacculus alveolaris), яких є до 4500.

Отже, легеневий ацинус (acinus pulmonalis) скла­дається із трьох частин:

-  альвеолярних (дихальних) бронхіол (bronchioli respiratorii; bronchioli alveolares) I, II, III порядків;

-  альвеолярних (дихальних) ходів (ductuli alveolares; ductuli respiratorii);

-  альвеолярних мішечків (sacculi alveolares), якими закінчуються альвеолярні ходи (ductuli alveolares).

В одній легеневій часточці налічується 16-18 ацинусів. Елементи ацинуса густо обплетені судина­ми.

У стінках частин легеневого ацинуса (acinus pulmonalis) поступово зростає кількість легеневих альвеол (alveoli pulmonales).

Кожний кінцевий альвеолярний хід (проточок) (ductulus alveolaris) розгалужується на два альвео­лярні мішечки (sacculi alveolares), що складаються з декількох легеневих альвеол.

Легеневі альвеоли (alveoli pulmonales) є відкри­тою коміркою, що заповнена повітрям. Вони висте­лені одношаровим (дихальним) епітелієм, до складу якого входять:

-  малі плоскі респіраторні епітеліоцити; пневмо-цити I типу або альвеолоцити I типу (alveolocyti respiratorii squamosi).

- великі (секреторні) епітеліоцити (альвеолоцити), або пневмоцити (альвеолоцити) II типу, або зернисті альвеолоцити (alveolocytus respiratorius magnus).

Зсередини альвеоли альвеолоцити вкриті сурфа-ктантим комплексом або сурфактантом, який контактує з повітрям легеневої альвеоли.

Ззовні до базальної мембрани прилягають сітка з еластичних волокон і численні капіляри.

Така конструкція стінки легеневої альвеоли за­безпечує найкращі умови для газообміну між кров'ю, що тече в капілярах, і повітрям, що надхо­дить у легеневі альвеоли.

Стінка легеневої альвеоли і стінка кровоносного капіляра утворюють аерогематичний бар'єр.

В одній легені є 300 - 400 мільйонів легеневих альвеол.

При максимальному вдиху площа дихальної по­верхні легень досягає 100 м2, а площа кровоносних капілярів - близько 80 м2.

Плевральна порожнина (cavitas pleuralis)

Легені (pulmones) та стінки грудної порожнини (parietes cavitatis thoracis; cavitatis thoracicae) ви­стелені серозною оболонкою (tunica serosa), яка на­зивається плеврою (pleura).

Та частина плеври (pleura), яка вкриває легені (pulmones), називається нутрощевою плеврою (pleura visceralis), або легеневою плеврою (pleura pulmonalis) а та, що вкриває внутрішню стінку груд­ної порожнини (paries internus cavitatis thoracis), -пристінковою плеврою (pleura parietalis).

У місці переходу пристінкової плеври (pleura parietalis) у нутрощеву (pleura visceralis) у ділянці воріт легень (hilum pulmonum) плевра потовщується й утворює легеневу зв'язку (lig. pulmonale), яка роз­міщена у лобовій площині (planum frontale).

Пристінкова плевра (pleura parietalis) має такі частини:

- реброву частину (pars costalis);

- діафрагмову частину (pars diaphragmatica);

- середостінну частину (pars mediastinalis). Пристінкова   плевра   утворює   купол плеври

(cupula pleurae).

Між пристінковою плеврою (pleura parietalis) та нутрощевою плеврою (pleura visceralis) міститься вузька щілина - плевральна порожнина (cavitas pleuralis), в якій є невелика кількість серозної ріди­ни.

У ділянках, де одна частина пристінкової плеври (pleura parietalis) переходить в іншу, утворюються плевральні закутки (recessus pleurales), в які захо­дять легені (pulmones) під час глибокого вдиху. Такі плевральні закутки (recessus pleurales) іноді нази­вають пазухами.

Є такі парні плевральні закутки (recessus pleurales):

- реброво-діафрагмовий закуток (recessus costodiaphragmaticus) - він найбільший і найглиб­ший, навіть при глибокому вдиху легеня його не за­повнює;

- діафрагмово-середостінний закуток (recessus phrenicomediastinalis);

хребтово-середостінний закуток (recessus vertebromediastinalis);- реброво-середостінний закуток (recessus costomediastinalis).

Межі легень та пристінкової плеври

Рівень верхівок обох легень і верхівок куполів пристінкової плеври збігаються і розміщені на 2-3 см вище від ключиці (clavicula), або на 4-5 см вище від першого ребра (costa prima).

Задня межа легень (проекція заднього тупого краю легені) збігається із задньою межею пристін­кової плеври (pleura parietalis), вона проходить по прихребтовій лінії (linea paravertebralis) від I до XI-ХІІ грудних хребців (vertebrae thoracicae), або від голов­ки ІІ ребра до шийки XI ребра.

Передня межа лівої легені (проекція переднього краю легені) частково збігається з передньою ме­жею пристінкової плеври (pleura parietalis). Вона проходить від верхівки легені (apex pulmonum) вниз і присередньо до рівня груднинно-ключичного суглоба (art. sternoclavicularis), простує до рівня II ребрового хряща, потім спускається вертикально вниз до рівня IV ребрового хряща (cartilago costalis).

Тут передня межа лівої легені відхиляється вліво, йде уздовж нижнього краю хряща IV ребра до приг-руднинної лінії (linea parasternalis), де різко повертає униз, перетинає IV міжребровий проміжок і хрящ V ребра.

Досягнувши хряща VI ребра (costa sexta), перед­ня межа лівої легені різко переходить у його нижню межу.

Передня межа правої легені (проекція передньо­го краю легені) збігається з передньою межею прис­тінкової плеври (pleura parietalis).

Від верхівки правої легені передня межа йде до правого груднинно-ключичного суглоба (articulatio sternoclavicularis dextra), потім через середину сим-фіза ручки груднини (symphysis manubrii sterni) опу­скається позаду тіла груднини (corpus sterni), дещо лівіше від серединної лінії до рівня IV ребра, потім поступово відхиляється вправо і вниз.

На рівні прикріплення VI ребрового хряща (cartilago costalis) до груднини (sternum) по правій груднинній лінії (linea sternalis dextra) переходить у нижню межу.

Нижня межа правої легені (проекція нижнього краю легені) проходить на 1-2 см вище від нижньої межі відповідної пристінкової плеври (тобто на одне ребро нижче від межі легені) і перетинає по серед-ньоключичній лінії (linea medioclavicularis) VI ребро (costa sexta [VI]), по середній пахвовій лінії (linea axillaris media) - VIII ребро (costa octava [VIII]), по лопатковій лінії (linea scapularis) - Х ребро (costa decima [Х]), по прихребтовій лінії (linea paravertebralis) - голівку XI ребра (caput costa undecima XI).

Нижня межа лівої легені проходить: по серед-ньоключичній лінії на рівні VI ребра + 1 см (півреб-ра), по передній пахвовій - на рівні VII ребра + 1 см (півребра), по середній пахвовій лінії - на рівні VIII ребра + 1 см (півребра), по задній пахвовій лінії -на рівні IX ребра + 1 см (півребра), по лопатковій лінії - на рівні X ребра + 1 см (півребра), по прихре-бтовій лінії на рівні головки XII ребра, або на рівні XI ребра + 1 см.

Передня межа правої і лівої ребрових частин пристінкової плеври (partes costales pleu^ parietalis) проходить неоднаково.

Справа передня межа від купола плеври (cupula pleurae) спускається позаду правого груднинно-ключичного суглоба (articulatio sternoclavicularis dextra), далі ця межа проходить позаду ручки грудни­ни (manubrium sterni) до середини з'єднання з тілом груднини (corpus sterni), розміщуючись лівіше від серединної лінії до VI ребра, де ця межа йде вправо і переходить у нижню межу плеври.

Нижня межа плеври справа відповідає лінії пе­реходу ребрової частини пристінкової плеври (pars costalis pleurae parietalis) в діафрагмову частину (pars diaphragmatica).

Від рівня з'єднання VI ребрового хряща з грудни­ною (sternum) нижня межа правої пристінкової пле­ври (pleura parietalis dextra) проходить вбік і униз, по середньоключичній лінії перетинає VII ребро, по пе­редній пахвовій лінії - VIII ребро, по середній пахво­вій лінії - IX ребро, по задній пахвовій лінії - X реб­ро, по лопатковій лінії - XI ребро і підходить до хреб­тового стовпа (columna vertebralis) на рівні шийки XII ребра, де нижня межа переходить у задню межу плеври.

Зліва передня межа пристінкової плеври (pleura parietalis) проходить позаду лівого груднинно-ключичного суглоба (articulatio sternoclavicularis dextra).

Далі ця межа проходить позаду ручки і тіла груд­нини (manubrium et corpus sterni) до рівня IV ребро­вого хряща, де ліва передня межа відхиляється вбік, перетинає лівий край груднини і спускається вниз до VI ребрового хряща (проходить майже паралельно до лівого краю груднини), де переходить у нижню межу плеври.

Нижня межа ребрової частини пристінкової плеври (pars costalis pleurae parietalis) зліва розмі­щується дещо нижче, ніж на правому боці. Позаду, як і справа, на рівні XII ребра вона переходить у за­дню межу.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах