В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система - страница 16

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 

Межа плеври ззаду (відповідає задній лінії пере­ходу ребрової частини в середостінну частину) спус­кається від купола плеври вниз, вздовж хребтового стовпа до головки XII ребра, де переходить у нижню межу.

Нижня межа правої пристінкової плеври про­ходить на 1 ребро нижче від межі легень (pulmones). Слід відмітити, що ліва нижня межа легень і плеври знаходиться на 1см нижче, ніж права.

Отже, передні межі ребрової частини пристінко­вої плеври (pars costalis pleura parietalis) справа і зліва розміщені неоднаково.

На проміжку від I до IV ребра передні межі реб­рової частини ідуть позаду груднини паралельно од­на одній, а зверху і знизу розходяться, утворюючи два трикутніх простори, вільних від плеври:

- верхнє міжплевральне поле (area interpleurica superior), яке обернене верхівкою донизу і розміщу­ється позаду ручки груднини (manubrium sterni). В ньому у дітей знаходиться загруднинна залоза (thymus), а у дорослих людей - залишки цієї залози і жирова тканина (звідси інша назва поля - area thymica);- нижнє міжплевральне поле (area interpleurica inferior), яке розміщене верхівкою догори і знахо­диться позаду нижньої половини тіла груднини (corpus sterni) і прилеглих до неї передніх відділів IV і

V лівих міжребрових проміжків (spatia intercostalia). В ньому осердя (pericardium) безпосередньо стика­ється з грудною стінкою (paries thoracis), звідси на­зва цього поля - area pericardiaca.СЕРЕДОСТІННЯ (mediаstinum)Це комплекс органів, які розміщені між двома плевральними мішками.

Середостіння (mediаstinum) оточене такими сті­нками:

-  спереду - грудниною (sternum);

-  ззаду - грудним відділом хребтового стовпа (compartimentum thoracicum columnae vertebralis);

-  з боків - правою та лівою середостінними плев­рами (pleurae mediastinales dextra et sinistra), що є частинами пристінкової плеври (partes pleurae parietalis);

-  знизу - діафрагмою (diaphragma);

-  верхньою межею є верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior).

Умовно горизонтальна площина (planum horizontale), що проведена від з'єднання ручки груд­нини (manubrium sterni) з її тілом (corpus sterni) до хряща між IV-V грудними хребцями (vertebrae thoracicae), ділить середостіння (mediаstinum) на верхнє середостіння (mediastinum superius) та ни­жнє середостіння (mediastinum inferius).

У верхньому середостінні (mediastinum superius) розміщені:

-  загруднинна залоза (thymus);

-  верхня порожниста вена (vena cava superior);

-  дуга аорти (arcus aortae);

-  частина трахеї (pars tracheae);

-  верхній відділ грудної частини стравоходу (pars superior partis thoracicae oesophagi);

-  частина грудної протоки (pars ductus thoracici);

-  симпатичні стовбури (trunci sympathici);

-  блукаючі та діафрагмові нерви (nervi vagi et phrenici).

Нижнє середостіння (mediastinum inferius) ще поділяється на:

-  переднє середостіння (mediastinum anterius);

-  середнє середостіння (mediastinum medius);

-  заднє середостіння (mediastinum posterius).

Переднє середостіння (mediastinum anterius) ро­зміщене між тілом груднини (corpus sterni) і перед­ньою стінкою осердя (серцевої сумки). В ньому зна­ходяться:

-  внутрішні грудні артерії та вени (aa. et vv. thoracicae internae);

-  пригруднинні та передосердні лімфатичні вузли (nodi lymphoidei parasternales et prepericardiaci);

 

-  нижня частина загруднинної залози (pars inferior thymi).

У середньому середостінні (mediastinum medius) знаходяться:

-  серце (cor), вкрите осердям (pericardium);

-  діафрагмові нерви (nervi phrenici);

-  внутрішньоосердні відділи великих судин.

Заднє середостіння (mediastinum posterius) зна­ходиться між задньою стінкою осердя (paries posterior pericardii) і хребтовим стовпом (columna vertebralis). У ньому розміщені:

-  грудна частина аорти (pars thoracica aortae);

-  непарна і напівнепарна вени (vv. azygos et hemiazygos);

-  симпатичні стовбури (trunci sympathici);

-  нутрощеві нерви (nn. splanchnici);

-  блукаючі нерви (nn. vagi);

-  стравохід (oesophagus);

-  грудна протока (ductus thoracicus);

-  лімфатичні вузли (nodi lymphoidei).

У хірургії середостіння (mediastinum) умовною лобовою площиною (planum frontale), проведеною по задній стінці трахеї (paries posterior tracheae) і головних бронхів (bronchi principales), поділяють на:

-  переднє середостіння (mediastinum anterius);

- заднє середостіння (mediastinum posterius). У передньому середостінні розміщені:

-  серце (cor);

-  висхідна частина аорти (pars ascendens aortae);

-  дуга аорти (arcus aortae);

-  верхня порожниста вена (vena cava superior);

-  трахея (trachea);

-  елементи кореня легень (elementa radicis pulmonum);

-  діафрагмові нерви (nervi phrenici);

-  загруднинна залоза (thymus).

У задньому середостінні розміщені:

-  стравохід (oesophagus);

-  низхідна аорта (pars descendens aortae);

-  нижня порожниста вена (vena cava inferior);

-  парна та напівнепарна вени (vv. azygos et hemiazygos);

-  нутрощеві нерви (nn. splanchnici);

-  симпатичні стовбури (trunci sympathici);

-  грудна протока (ductus thoracicus);

блукаючі нерви (nn. vagi).Змістовий модуль 7 СЕЧОВА СИСТЕМАСечова система (systema urinarium) забезпечує постійне виведення з організму водорозчинних про­дуктів обміну речовин, більшість з яких є токсични­ми. Продуктом виділення є сеча (urina).

Сечова система складається із сечових органів (organa urinaria): парних нирок, що виробляють сечу, і сечовидільних шляхів - ниркових чашечок, нирко­вих мисок і сечоводів; непарного сечового міхура, у якому накопичується сеча; сечівника, по якому сеча виводиться з організму.

Окрім того, в нирках виробляються деякі біологі­чно активні речовини, зокрема гормони.Сечові та статеві органи часто об'єднують у сечо­статеву систему (systema urogenitale) тому, що тісно пов'язаним є процес їх розвитку, а деякі части­ни їх є одночасно сечовими та статевим вивідними шляхами (чоловічий сечівник).

Сечова система (systema urinarium) складається із парного органа - нирки (органа, що виробляє сечу), і органів, які накопичують та виводять сечу: сечоводів (ureteres), сечового міхура (vesica urinaria), сечівника (urethra feminina et urethra masculina).

У зародків людини та усіх хребетних першою є переднирка (pronephros), або передня чи головна нирка, яка є парним органом, що складається з ка-нальців - протонефридіїв.

Переднирка лежить ближче до переднього кінця тіла (звідси назва "головна" нирка).

Протонефридії з'являються на III тижні внутріш-ньоутробного розвитку людини із нефротомів нижніх шийних та верхніх грудних сомітів.

Ці канальці (протонефридії) своїм розширеним внутрішнім кінцем відкриваються у порожнину тіла, а іншим - зовнішнім кінцем - у спільну вивідну про­току, яка впадає у кінцевий відділ травной трубки -клоаку.

Поблизу внутрішнього отвору протонефридія утворюється судинний клубочок, який трохи виступає в порожнину тіла - прототип ниркового тільця.

Переднирка залишається на все життя у деяких нижчих видів риб, а у людини та вищих хребетних швидко зникає, вірніше, на її основі в кінці III тижня утворюється первинна нирка (mesonephros), або вольфове тіло.

Первинна нирка має канальці (мезонефридії), один кінець закінчується сліпо і має вигляд чашки, у яку випинає судинний клубочок, а інший кінець впа­дає у спільну протоку пронефроса, яка перетворю­ється на мезонефральну протоку (вольфову протоку).

Протягом IV-IX тижнів внутрішньоутробного роз­витку мезонефрос пересувається назад, аж поки не досягає рівня другого поперекового хребця.

Пізніше окремі частини первинної нирки редуку­ють, а ті, що залишились, беруть участь в утворенні органів сечової (остаточної нирки) та статевої систем дорослої людини.

У кінці IV тижня ембріогенезу збоку від протоки первинної нирки та паралельно до неї розвивається парна парамезонефрова протока, або мюллерова протока.

Ця протока одним (краніальним) кінцем відкри­вається у порожнину тіла, а другим (каудальним) спі­льним кінцем - у сечостатеву пазуху, що відкрива­ється у клоаку.

З кінця II місяця розвитку у зародків жіночої статі редукуються мезонефрові протоки (Вольфові прото­ки), а з парамезонефрової протоки (мюллерової протоки) розвиваються матка, маткові труби, піхва.

Від початку III місяця розвитку у плодів чоловічої статі редукуються парамезонефрові протоки, а із мезонефрової протоки формуються складові частини сім'явиносних шляхів: протоки над'яєчка, сім'явиносної протоки.

Сім'яні міхурці та паренхіма передміхурової за­лози формуються з виростів стінок мезонефрової протоки.

На IV-V тижнях ембріогенезу в ділянці таза із ме­зодерми навколо випину каудального відділу мезо-нефрової протоки формується метанефричний диве­ртикул, навколо якого нефрогенна тканина дає поча­ток паренхімі нирки.

З проксимального відділу мезонефрової протоки формуються ниркові чашечки, ниркова миска та сечовід.

Під час росту тулуба остаточна нирка дещо підні­мається із порожнини таза та займає своє дефініти­вне положення.

Нирки плода та новонародженого мають вира­жену часткову будову.

До аномалій розвитку нирки належать аномалії положення (дистонія нирки): тазова нирка (нирка не піднялась у процесі розвитку з таза в поперекову ділянку) та аномалії кількості - подвійна нирка, дода­ткова (третя) нирка, підковоподібна нирка, кільцепо­дібна нирка.

Аномалії сечовода: подвійний сечовід, розщепле­ний сечовід, звуження або розширення сечовода, дивертикул (випин) сечовода.НИРКИ (renes)Нирка (ren; nephros, грецьк.) - це парний парен­хіматозний орган, який розміщений у черевній по­рожнині (cavitas abdominis) позаду очеревини (рет-роперитонеально), в поперековій ділянці.

Права нирка (ren dexter) знаходиться в правій поперековій ділянці (regio lumbalis dextra) на рівні від XII грудного до III поперекового хребців.

Ліва нирка (ren sinister) розміщена в лівій попе­рековій ділянці (regio lumbalis sinistra) на рівні від XI грудного до II поперекового хребців.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах