В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система - страница 17

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 

Задня поверхня кожної нирки (facies posterior renis) прилягає:

-  у верхній частині - до діафрагми (diaphragma);

-  в середній і нижній - до м'язового ложа, яке утворене великим поперековим м'язом (m. psoas major), квадратним м'язом попереку (m. quadratus lumborum) і поперечним м'язом живота (m. transversus abdominis).

До передньої поверхні лівої нирки (facies anterior renis sinistri) прилягають:

-  вгорі - надниркова залоза (glandula suprarenalis);

-  до верхньобічної частини - селезінка (splen);

-  до середньої частини - шлунок (gaster) і підшлу­нкова залоза (pancreas);

-  до нижньоприсередньої - петлі тонкої кишки (intestinum tenue);

-  до нижньобічної - низхідна ободова кишка (colon descendeтs).

До передньої поверхні правої нирки (facies anterior renis dextri) прилягають:

-  вгорі - надниркова залоза (glandula suprarenalis);

-  до середньої частини - печінка (hepar);

-  до присереднього краю дванадцятипала кишка (duodenum);

до нижньоприсередньої - петлі тонкої кишки(intestinum tenue);

- до нижньобічної - висхідна ободова кишка (colon ascendens).

Кожна нирка (ren) має:

- верхній кінець (extremitas superior), або верхній полюс (polus superior);

- нижній кінець (extremitas inferior),або нижній полюс (polus inferior);

- передню поверхню (facies anterior);

- задню поверхню (facies posterior);

- присередній край (margo medialis), він є ввігну­тим;

- бічний край (margo lateralis), він є опуклим.

На присередньому краї нирки (margo medialis renis) розміщені ниркові ворота (hilum renale), че­рез які входять ниркові артерія і нерви (arteria et nervi), а виходять ниркова вена, лімфатичні судини і ниркова миска (vena, vasa lymphatica et pelvis renalis), що переходить у сечовід (ureter).

Ниркові ворота (hilum renale) продовжуються в глибину нирки (ren), утворюючи ниркову пазуху (sinus renalis), де містяться жирова клітковина, вели­кі ниркові чашечки (calices renales majores), малі ниркові чашечки (calices renales minores) та нирко­ва миска (pelvis renalis).

До паренхіми нирки (parenchyma renis) прилягає волокниста капсула (capsula fibrosa).

Ззовні нирку оточує жирова капсула (capsula adiposa), яка найкраще помітна в ділянці задньої поверхні нирки (facies posterior renalis).

Ззовні від жирової капсули (capsula adiposa) зна­ходиться ниркова фасція (fascia renalis), яка склада­ється з:

- передньої пластинки (lamina anterior); перед­нього листка (folium anterius);

- задньої пластинки (lamina posterior); заднього листка (folium posterius).

Ці листки зростаються між собою над верхніми кінцями нирок (extremitates superiores renum) та збоку від бічних країв нирок (margines laterales renum).

Від листків ниркової фасції (fascia renalis) до во­локнистої капсули нирки (capsula fibrosa renis) про­ходять прошарки сполучної тканини, які фіксують нирку.

До переднього листка ниркової фасції (lamina anterior fasciae renalis) прилягає очеревина (peritoneum).

Крім капсули і фасції (fascia renalis), нирку фіксу­ють:

- внутрішньчеревний тиск;

- м 'язове ложе;

- судини і нерви нирки, які утворюють ниркову ніжку (crus renis).

Паренхіма нирки (parenchyma renis) складається

із:

- кіркової речовини нирки (cortex renalis), яка ро­зміщена ззовні;

- мозкової речовини нирки (medulla renalis).

У мозковій речовині нирки (medulla renalis) роз­різняють 7-10 ниркових пірамід (pyramides renales), кожна з яких має основу ниркових пірамід (basis pyramidum renalium) і верхівку ниркових пірамід (apex pyramidum renalium). Остання закінчується нирковим сосочком (papilla renalis), на якому роз­міщене дірчасте поле (area cribrosa), де є сосочкові отвори (foramina papillaria), через які у малі ниркові чашечки (calices renales minores) виділяється сеча.

Між пірамідами (pyramides renales) є прошарки кіркової речовини (cortex renalis), які утворюють ни­ркові стовпи (columnae renales). Вони є відростка­ми кіркової речовини нирки; ниркової кори (cortex renalis), що заходять у мозкову речовину нирки, ни­рковий мозок (medulla renalis) і доходять до нирко­вих воріт (hilum renale).

Кіркова речовина нирки (cortex renalis) склада­ється із лабіринту кіркової речовини (labyrinthus corticis), або звивистих (згорнутих) частин (partes convolutae), між якими містяться прошарки мозкової речовини - мозкові промені (radii medullares), або промениста частина (pars radiata).

Лабіринт кіркової речовини (labyrinthus corticis), або звивисті (згорнуті) частини (partes convolutae), є темнішим і побудований з тілець та покручених тру­бочок нефронів.

Мозкові промені (radii medullares), або промени­ста частина (pars radiata), побудовані із збиральних трубочок нефронів.

Кожна ниркова піраміда (pyramida renalis) утво­рює ниркові частки (lob renates), а один мозковий промінь (radius medullaris), промениста частина (pars radiata), оточений лабіринтом кіркової речови­ни (labyrinthus corticis), згорнутою частиною (pars convoluta), утворює кіркову часточку (lobulus renalis). Кіркові часточки (lobulі renates) оточені між-часточковими артеріями та венами (aa.et vv. interlobulares).

Із верхівки ниркової піраміди (apex pyramidis renalis) сеча потрапляє в малі ниркові чашечки (calices renales minores), яких є 7-8. Далі з 2-3 малих ниркових чашечок сеча збирається в 2-3 великі ни­ркові чашечки (calices renales majores), які утворю­ють ниркову миску, (pelvis renalis), що переходить у сечовід (ureter).

Нирка (ren) має такі сегменти:

-  верхній сегмент (segmentum superius);

-  верхній передній сегмент (segmentum anterius superius);

-  нижній передній сегмент (segmentum inferius anterius);

-  нижній сегмент (segmentum inferius);

- задній сегмент (segmentum posterius). Структурно-функціональною одиницею нирки є

нефрон (nephronum), в якому утворюється сеча. Близько 80 % нефронів розміщені у кірковій речо­вині нирки, нирковій корі (cortex renalis, cortex renis) і тільки 20 % нефронів та їхніх канальців розміщені на межі ниркового мозку з нирковою корою.

Останні об'єднуються у юкстамедулярний апа­рат, приклубочковий апарат (complexus iuxtaglomerularis), або юкстамедулярний нефрон (nephronum juxtramedullare).

Нефрон (nephronum) складається з:

ниркового тільця (corpusculum renale) - тільцяМальпігі. До нього належать:

-  судинний клубочок ниркового тільця (glomerulus corpusculi renis), до якого підходить при­носна клубочкова артеріола (arteriola glomerularis afferens, vas afferens) і виходить виносна клубочко-ва артеріола (arteriola glomerularis efferens, vas efferens). Ці артеріоли разом з клубочком утворюють дивовижну артеріальну сітку (rete mirabile arteriosum) і є клубочковим фільтраційним бар'єром (septum filtrationis glomeruli);

-  капсула клубочка (capsula glomeruli), або капсу­ла Шумлянського-Боумена чашеподібної форми, в якій знаходиться судинний клубочок;

-  ниркового канальця (tubulus renalis), який має такі частини:

-  проксимальний звивистий (покручений) кана-лець (tubulus contortus proximalis);

-  петлю нефрона, петлю Генле (ansa nephroni, ansa Henlei), в якій є:

-  низхідна (тонка) частина петлі (pars descendens (tenuis) ansae);

-  висхідна (товста) частина петлі (pars аscendens (tenuis) ansae);

-  дистальний звивистий (покручений) каналець (tubulus contortus distalis), що закінчується вставною частиною, яка впадає у збірну ниркову трубочку (tubulus renalis colligens, conjungens).

Збірні ниркові канальці (tubuN renates colligentes) продовжуються у сосочкові проточки (ductuli papillares), які відкриваються сосочковими отвора­ми (foramina papillaria) на нирковому сосочку (papilla renalis), утворюючи дірчасте (решітчасте) поле (area cribrosa).

Кожен нирковий сосочок (papilla renalis) на вер­хівці ниркової піраміди (apex pyramidis renalis) охоп­лений лійкоподібної форми малою нирковою чашеч­кою (calyx renalis minor).

У стінках малих ниркових чашечок (calices renales minores), в ділянці їх склепіння (початкової частини), гладкі м'язові клітини (myocyti glabri) утво­рюють кільцеподібний шар - стискач склепіння (constrictor, sphincter fornicis).

До цієї ділянки стінки малих ниркових чашечок (calices renales minores) близько прилягають нервові волокна, кровоносні та лімфатичні судини. Всі ці структури (стискач склепіння, нервові волокна, суди­ни) складають форнікальний апарат нирки, або склепінний апарат нирки.

Форнікальний апарат нирки регулює кількість се­чі, яка виводиться з ниркових канальців у малі нир­кові чашечки і створює перешкоди зворотному току сечі, регулює внутрішньомисковий тиск та водний баланс організму.

Ниркові тільця 80 % нефронів знаходяться в тов­щі кіркової речовини нирки (cortex renalis). Це кір­кові нефрони (nephrona corticalia).

Ниркові тільця інших 20 % нефронів розміщені на межі кіркової та мозкової речовини нирки (medulla renalis), а петля нефрона (ansa nephroni) з її низхід­ною і висхідною частинами (partes descendens et ascendens ansae) знаходиться в мозковій речовині нирки (medulla renalis). Такі нефрони називаються юкстамедулярними, білямозковими (nephrona juxtamedullaria).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах