В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система - страница 18

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 

Кровопостачання нирки

Кожна нирка (ren dexter et sinister) кровопоста-чається нирковою артерією (arteria renalis), яка в ділянці ниркових воріт (hilum renale) розгалужується на:

-  передню гілку (ramus anterior);

-  задню гілку (ramus posterior).

Ці гілки розгалужуються на сегментні артерії (arteriae segmentales) - позаниркові артерії. Вони утворюють внутрішньониркові артерії (arteriae intrarenales).

До внутрішньониркових артерій (arteriae intrarenales) належать:

-  міжчасткові артерії (aa. interlobares);

-  дугоподібні артерії (aa. arcuatae);

-  міжчасточкові артерії (aa. interlobulares), або променеві кіркові артерії (aa. corticales radiatae);

-  приносна клубочкова артеріола (arteriola glomerularis afferens), або приносна судина (vas afferens);

-  виносна клубочкова артеріола (arteriola glomerularis efferens), або виносна судина (vas efferens);

-  прямі артеріоли (arteriolae rectae);

- капсулярні гілки (rr. capsulares). Внутрішньониркові        артерії (arteriae

intrarenales) починаються із міжчасткових артерій (arteriae interlobares), що відходять від сегментних артерій (arteriae segmentales), які на межі кіркової і мозкової речовин нирки (cortex et medulla renis) розгалужуються на дугоподібні артерії (arteriae arcuatae).

Від дугоподібних артерій (arteriae arcuatae) у кір­кову речовину (cortex renalis) відходять променеві кіркові артерії (aa. corticales radiatae), або міжчас-точкові артерії (aa.interlobulares).

Вони дають початок численним приносним клу-бочковим артеріолам (arteriolae glomerulares afferentes), що розгалужуються на капіляри, які утворюють нирковий клубочок (glomerulus corpusculi renis).

Від ниркового клубочка (glomerulus corpusculi renis) відходить виносна клубочкова артеріола (arteriola glomerularis efferens), яка знову ділиться на вторинні капіляри, що обгортають трубочки нефро-на.

Послідовне розгалуження приносної клубочкової артеріоли (arteriola glomerularis afferens) та виносної клубочкової артеріоли (arteriola glomerularis efferens) на капіляри називається дивовижною ар­теріальною сіткою нирки (rete mirabile arteriosum renis).

Венозні капіляри утворюють у кірковій речовині зірчасті венули (vv. stellatae), від яких венозна кров (sanguis venosus) відтікає у прямі венули (venulae rectae), котрі впадають у променеві кіркові вени (vv. corticales radiatae), або вони ще називаються міжчасточковими венами (vv. interlobulares).

Далі кров відтікає у дугоподібні вени (vv. arcuatae), а вони переходять у міжчасткові ве­ни (vv. interlobulares), останні формують ниркову вену (v. renalis), яка впадає у нижню порожнисту вену (vena cava inferior).

Утворення і шляхи виведення сечі в межах нирки

Первинна сеча утворюється внаслідок фільтрації рідкої частини крові в капсулі нефрона (capsula nephroni), або ще її називають капсулою клубочка (capsula glomeruli) - капсулою Шумлянського-Боумена, яка охоплює кожний cудинний клубочок ниркового тільця (glomerulus corpusculi renalis), або ниркового клубочка.

Капсула ниркового клубочка (capsula glomeruli) разом із клубочком утворюють ниркове тільце (corpusculum renale) - тільце Мальпігі. Ці тільця, яких є декілька мільйонів, розміщені переважно у звивис­тій частині кіркової речовини (pars convoluta corticis renalis).

Від ниркового тільця відходить проксимальна ча­стина канальця нефрона (pars proximalis tubuli nephroni), яка переходить у петлю нефрона (ansa nephroni) - петлю Генле.

Первинна сеча утворюється шляхом фільтрації із судинного клубочка (glomerulus) безбілкової рідини із плазми  крові  в клубочкову капсулу (capsula glomerularis).

Остання переходить через проксимальну та дис­тальну частини канальця нефрона (partes proximalis et distalis tubuli nephroni), що закінчується вставною частиною (pars conjungens).

Усі частини канальця нефрона обплітаються гус­тою сіткою вторинних артеріальних капілярів, і вна­слідок реабсорбції тут утворюється вторинна сеча.

Далі вироблена нефроном вторинна сеча відтікає у збиральну ниркову трубочку (tubulus renalis colligens), яка збирає сечу в сосочкові проточки (ductuli papillares), що закінчуються на верхівці нир­кової піраміди сосочковими отворами (foramina papillaria).

Елементи нирки, де утворюється первинна і вто­ринна сеча, складають структурно-функціональну одиницю нирки - нефрон (nephronum).

Сосочкові отвори відкриваються на дірчастому полі (area cribrosa) верхівки піраміди в малі ниркові чашечки (calices renales minores).

Із малих ниркових чашечок сеча надходить у ве­ликі ниркові чашечки (calices renales majores), які зливаються і утворюють ниркову миску (pelvis renalis), а остання переходить у сечовід (ureter).СЕЧОВІД (ureter)Сечовід - парний орган довжиною 25-30 см,
який лежить за очеревиною (ретроперитонеально) в
позаочеревинному        просторі
(spatium

extraperitoneale).

У сечоводах (ureteres) розрізняють:

- черевну частину (pars abdominalis);

- тазову частину (pars pelvica);

- внутрішньостінкову    частину (pars
intramuralis).

Остання розміщена в стінці сечового міхура (vesica urinaria) і відкривається на дні сечового міху­ра (fundus vesicae urinariae) отвором, який назива­ється вічком сечовода (ostium ureteris).

Стінка сечоводів (paries ureterum) складається із:

- зовнішньої оболонки (tunica adventitia);

- м'язової оболонки (tunica muscularis);

 

- слизової оболонки (tunica mucosa).

М'язова оболонка (tunica muscularis) має зовні­шній коловий та внутрішній поздовжній шари. У ни­жній третині сечовода м'язова оболонка має три шари: внутрішній і зовнішній поздовжні, а середній - коловий.

Сечоводи мають такі звуження:

- при переході ниркової миски (pelvis renalis) у сечовід (ureter);

- при переході черевної частини (pars abdominalis) в тазову (pars pelvica);

- упродовж тазової частини (pars pelvica);

при переході сечоводів (ureteres) у сечовий мі­хур (vesica urinaria).СЕЧОВИЙ МІХУР (vesica urinaria)Сечовий міхур (cystis) розміщений у порожнині малого таза (cavitas pelvis minoris) позаду лобкового симфіза (symphysis pubica).

Сечовий міхур (vesica urinaria) має верхівку міху­ра (apex vesicae), тіло міхура (corpus vesicae) і дно міхура (fundus vesicae), яке спрямоване вниз і на­зад.

Нижній відділ утворює шийку міхура (cervix vesicae), яка переходить у сечівник (urethra).

Дно сечового міхура (fundus vesicae) прилягає:

- у чоловіків:

- унизу - до передміхурової залози (prostata), пу­хирчастих залоз (glandulae vesiculosae) і ампул сім'явиносних протоків (ampullae ductuum deferentium);

- ззаду - до ампули прямої кишки (ampulla recti).

- у жінок:

- ззаду прилягає до піхви (vagina) і матки (uterus).

Стінка сечового міхура (paries vesicae urinariae) представлена трьома шарами: внутрішнім, середнім і зовнішним.

Внутрішній шар утворений слизовою оболонкою (tunica mucosa) і добре розвинутим підслизовим прошарком (tela submucosa), внаслідок чого слизо­ва оболонка утворює числені складки.

Між вічками сечоводів (ostia ureterum) і внутрі­шнім вічком сечівника (ostium urethrae internum) підслизова основа відсутня, тому тут складок немає.

Це місце називається трикутником міхура (trigonum vesicae), де містяться рецептори, подраз­нення яких викликає позив до сечовипускання.

Трикутник міхура (trigonum vesicae) оточений угорі міжсечовідною складкою (plica interureterica) слизової оболонки.У верхівках трикутника є такі три отвори: два віч­ка сечоводів (ostia ureterum) та внутрішнє вічко се­чівника (ostium urethrae internum).

Середня оболонка сечового міхура - м'язова оболонка (tunica muscularis), побудована з гладкої м'язової тканини (textus muscularis glaber), яка представлена такими трьома шарами:

-  внутрішнім поздовжнім шаром (stratum internum longitudinale);

-  зовнішнім поздовжнім шаром (stratum externum longitudinale);

-  середнім коловим шаром (stratum circulare).

Поздовжні шари утворюють у ділянці тіла сечово­го міхура м'яз-випорожнювач міхура (musculus detrusor vesicae), а коловий шар, що найбільш роз­винутий у ділянці внутрішнього вічка сечівника, утворює внутрішній м'яз-замикач сечівника (m. sphincter urethrae internus), який є мимовільним.

Зовнішній шар стінки сечового міхура представ­лений адвентицією (tunica adventitia), або в тих міс­цях, що покриті очеревиною (верхівка та верхня сті­нка), знаходиться серозна оболонка (tunica serosa).

Порожній сечовий міхур (vesica urinaria) стосовно до очеревини (peritoneum) розміщений екстрапери-тонеально, тобто вкритий очеревиною з одного боку - ззаду.

При наповненні верхівка міхура (apex vesicae) піднімається і очеревина (peritoneum) вкриває час­тину передньої, бічної і особливо задньої поверхонь, тобто сечовий міхур (vesica urinaria) має мезопери-тонеальне положення (вкритий очеревиною з трьох боків).ЖІНОЧИЙ СЕЧІВНИК (urethra feminina)Жіночий сечівник є трубкою завдовжки 3-6 см, що проходить позаду лобкового симфіза (symphysis pubica) і своїм зовнішнім вічком сечівника (ostium urethrae externum) відкривається в присінок піхви (vestibulum vaginae).

Спереду і вгорі цей отвір оточений поперечно­смугастим зовнішнім м'язом-замикачем сечівника (m. sphincter urethrae externus) - вольовим, який належить до м'язів промежини (mm. perinei).

Жіночий cечівник (urethra feminina) має:

- внутрішнє вічко сечівника (ostium urethrae internum);

частину

(pars

-  внутрішньостінкову intramuralis);

-  зовнішнє вічко сечівника (ostium urethrae externum).

М'язова оболонка жіночого сечівника (tunica muscularis urethrae femininae) має коловий шар (stratum circulare), в якому виділяють внутрішній м'яз-замикач сечівника (m. sphincter urethrae internus) та поздовжній шар (stratum longitudinale).

Будова чоловічого сечівника буде розглянута в розділі чоловічих статевих органів.Змістовий модуль 8 СТАТЕВІ СИСТЕМИСистема чоловічих і жіночих статевих органів там, де вона досягає більш високого розвитку (вищі тва­рини), складається з таких частин:

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах