В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система - страница 19

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 

-  статевих залоз, які виробляють статеві клітини;

-  шляхів, по яких статеві клітини виводяться із за­лоз;

-  органів, де статеві клітини зберігаються або плід дозріває;

-  зовнішніх статевих органів, які сприяють з'єднанню статевих клітин.

Більша частина тварин (навіть безхребетних) роздільностатева. Порівняно рідко спостерігаються у однієї і тієї самої особини чоловічі та жіночі статеві клітини.

В ембріональному періоді розвитку закладка ор­ганів жіночих та чоловічих статевих систем відбува­ється однаково, лише згодом в одних зародків роз­виваються чоловічі статеві органи, а жіночі органи залишаються недорозвиненими, в інших зародків -навпаки.

Якщо в однієї людини розвиваються статеві ор­гани обох статей, то ця патологія позначається як гермафродитизм.

При диференціюванні жіночих статевих органів мезонефральні протоки (вольфові протоки) підляга­ють повній редукції, зате парамезонефральні прото­ки (мюллерові протоки) перетворюються у жіночі статеві органи.

Дистальні відділи правої і лівої парамезонефра­льних проток зливаючись, утворюють канал з одним спільним просвітом, з якого розвиваються непарні органи - матка та піхва.

З краніальних відділів правої і лівої парамезоне-фральних проток, які йдуть окремо, розвиваються маткові труби.

У ділянці зовнішньої поверхні сечостатевої мем­брани утворюється підвищення - статевий горбик, або зачаток статевого члена, а поблизу навколо ньо­го знаходиться статевий валик.

Біля основи статевого горбика, з боку, найближ­чого до відхідника, знаходиться первинний сечоста­тевий отвір, який з боків оточений тонкими краями - статевими складками. Така є індиферентна ста­дія розвитку зовнішніх статевих органів.

При розвитку жіночої особини ріст статевого гор­бика відстає, з нього виходить клітор з двома пече­ристими тілами; залишається неглибока сечостатева пазуха, що перетворюється в присінок піхви.

Первинний сечостатевий отвір значно здовжуєть­ся в сагітальному (стріловому) напрямі; із статевих складочок, які оточують його з боків, походять малі соромітні губи з вуздечкою клітора.

Статевий валик у свої бокових частинах перетво­рюється у великі соромітні губи, краніальний непар­ний його відділ дає лобкове підвищення.

Перешийок між статевою щілиною та анусом за­лишається коротким.ЧОЛОВІЧА СТАТЕВА СИСТЕМА

(systema genitale masculinum)Чоловіча статева система поділяється на:

- внутрішні чоловічі статеві органи (organa genitalia masculina interna), до яких належать:

- яєчко (testis) з над'яєчком (epididymis);

- сім'яний канатик (funiculus spermaticus);

- сім'явиносна протока (ductus deferens);

- пухирчаста залоза (glandula vesiculosa);

- передміхурова залоза (prostata);

- цибулинно-сечівникова залоза (glandula bulbourethralis);

- зовнішні чоловічі статеві органи (organa genitalia masculina externa), до яких належать:

- калитка (scrotum);

- статевий член (penis).

Чоловічий сечівник (urethra masculina) служить не лише для виведення сечі, а й для виведення спе­рми. Тому він належить як до сечової системи (systema urinarium), так і до статевої системи (systema genitale).

Розвиток зовнішніх чоловічих статевих органів

Статевий горбик у чоловічої статі є зачатком статевого члена. Цей горбик швидко росте і подов­жується, перетворюючись у печеристе тіло стате­вого члена (corpus cavernosum penis).

На нижній (каудальній) поверхні статевого члена статеві складки стають більш високими і обмежо­вують сечостатеву (уретральну) щілину, яка перетво­рюється в уретральний жолобок.

Краї жолобка зростаються і утворюють чоловічий сечівник (urethra masculina) та губчасте тіло ста­тевого члена (corpus spongiosum penis).

Місце зрощення уретрального жолобка (закриття жолобка) лишається у вигляді рубця, названого швом статевого члена (raphe penis).

Одночасно з формуванням чоловічого сечівника над дистальним кінцем статевого члена утворюється передня шкірочка статевого члена (preputium penis).

На місці зрощення статевих валиків виникає шов калитки (raphe scroti), який тягнеться від кореня статевого члена (radix penis) до відхідника (anus).

Розвиток внутрішніх чоловічих статевих органів

На 7-му місяці ембріонального розвитку із сполу­чної тканини формується білкова оболонка яєчка. В цей час в яєчку утворюються сім'яні трубочки (tubuli seminiferi).

Із трубочок (канальців) первинної нирки (mesonephros) формуються виносні трубочки яєчка (ductuli efferentes testis).

Із краніальної частини мезонефральної протоки утворюється протока над'яєчка (ductus epididymidis).

Із мезонефральної протоки також формується сім'явиносна протока (ductus deferens), дистальній відділ якої утворює ампулу сім'явиносної протоки (ampulla ductus deferentis).

З бокового вип'ячування сім'явиносної протоки розвивається     пухирчаста     залоза (glandula vesiculosa).

Із кінцевого звуженого відділу мезонефральної протоки формується сім'явипорскувальна протока (ductus ejaculatorius), яка відкривається у чоловічий сечівник (urethra masculina).

З парамезонефральної протоки (мюлерової про­токи) також формується привісок яєчка (appendix testis).

Із злитих каудальних кінців парамезонефральних протоків утворюється передміхурова маточка (utriculus prostaticus).

Остання частина парамезонефральних протоків (мюлерових протоків) у ембріонів чоловічої статі ре­дукується.

Яєчко з його придатками (привісок яєчка, перед­міхурова маточка) не залишаються на тому місці, де вони закладалися, тобто в черевній порожнині на рівні нижніх поперекових хребців. Вони в процесі розвитку зміщуються в каудальному напрямку -проходить процес опускання яєчок (descensus testis).

У процесі опускання яєчка важливу роль відіграє направляюча зв'язка яєчка (gubernaculum testis).

До 3-го місяця внутрішньоутробного періоду яєч­ко знаходиться в клубовій ямці (fjssa iliaca).

До 6-го місяця внутрішньоутробного періоду яєч­ко підходить до глибокого (внутрішнього) пахвинного кільця (anulus inguinalis profundus).

На 7-8-му місяці яєчко проходить через пахвин­ний канал (canalis inguinalis) разом із сім'явиносною протокою (ductus deferens), суди­нами і нервами, що входять до складу утвореного в процесі опускання яєчка сім'яного канатика (funiculus spermaticus).

Передміхурова залоза (prostata) розвивається із епітелію сечівника, що розвивається у вигляді клі­тинних тяжів (до 50), з яких у подальшому утво­рюються частки залози.

Цибулинно-сечівникові залози (glandulae bulbourethralis) розвиваються із епітеліальних ви­ростів губчастої частини сечівника.

Варіанти та аномалії розвитку органів чоловічої статевої системи

1  Недорозвинене або відсутнє одне яєчко у кали­тці - монорхізм (monorchismus).

2  Недорозвинені два яєчка або вони відсутні у калитці - анорхізм (anorchismus).

3  При затримці опускання яєчка в малому тазі або, найчастіше, у пахвинному каналі виникає кри­пторхізм (односторонній або двосторонній).

4  Іноді яєчко в процесі опускання затримується, що приводить до незвичного його розміщення - ек­топії яєчка (ectopia testis). При цьому яєчко може знаходитися в черевній порожнині або під шкірою промежини, або під шкірою в ділянці поверхневого кільця пахвинного каналу.

Піхвовий відросток очеревини може бути не-зрощеним, тоді він сполучається з очеревинною по­рожниною, і у кишеню, яка утворилась, можутьвипинатися петлі тонкої кишки.

6  Гіпоспадія - чоловічий сечівник залишається відкритим знизу у вигляді щілини - неповне закриття сечівника знизу.

7  Епіспадія - чоловічий сечівник розщеплений зверху.

8  Вроджений фімоз (може бути набутий) - голівка статевого члена не може вийти через звужений отвір передньої шкірочки статевого члена (preputium penis), раніше називалася "крайньою плоттю".

9  Справжній гермафродитизм - наявність в од­ній особі чоловічих та жіночих статевих залоз.

 

10  Несправжній гермафродитизм - наявність статевих залоз однієї статі, а зовнішніх статевих ор­ганів - протилежної статі.

11  Чоловічий несправжній гермафродитизм -при ньому статева залоза диференціюється як яєчко і залишається в черевній порожнині. Одночасно за­тримується розвиток статевих валиків. Вони не зрос­таються один з одним, а статевий горбик розвива­ється незначно. Ці утвори імітують статеву щілину і піхву, а статевий горбик - клітор.

Яєчко (testis)

Яєчко (testis) є паренхіматозним органом, який розміщений в калитці (scrotum) і виробляє сперма­тозоїди та чоловічі статеві гормони - це є чоловіча статева залоза.

Кожне яєчко (testis) має:

- верхній кінець (extremitas superior);

- нижній кінець (extremitas inferior);

- присередню поверхню (facies medialis);

- бічну поверхню (facies lateralis);

- передній край (margo anterior);

- задній край (margo posterior).

До верхнього кінця і заднього краю яєчка (margo posterior testis) прилягає над'яєчко (epididymis), яке має:

- голівку над'яєчка (caput epididymidis);

- тіло над'яєчка (corpus epididymidis);

- хвіст над'яєчка (cauda epididymidis).

Між яєчком (testis) і тілом над'яєчка (corpus epididymidis) є пазуха над'яєчка (sinus epididymidis).

Яєчко (testis) вкрите білковою оболонкою (tunica albuginea), яка на задньому краї (margo posterior) вдається у паренхіму яєчка і утворює середостіння яєчка (mediastinum testis).

Від останнього до білкової оболонки відходять пе­регородочки яєчка (septula testis).

Ці перегородочки поділяють яєчко на 150-200 часточок яєчка (lobuli testis).

У кожній часточці яєчка (lobulus testis) містяться (1-2) звивисті сім'яні трубочки (tubuli seminiferi contorti), де сперматогенним епітелієм (epithelium spermatogenum) виробляються чоловічі статеві клі­тини - сперматозоїди (spermatozoida).

Звивисті сім'яні трубочки (tubuli seminiferi contorti) переходять - у прямі сім'яні трубочки (tubuli seminiferi recti), а останні - у сітку яєчка (rete testis), що розміщена у середостінні яєчка (mediastinum testis).

Від сітки яєчка (rete testis) відходять виносні проточки яєчка (ductuli efferentes testis), їх є 15 ­20, вони, пронизуючи білкову оболонку (tunica albuginea), відкриваються в ділянці головки над'яєчка (caput epididymidis) в протоку над'яєчка (ductus epididymidis) і утворюють там часточки над'яєчка (lobuli epididymidis).

Протока над'яєчка (ductus epididymidis) досить покручена і займає, в основному, тіло та хвіст над'яєчка (corpus et cauda epididymidis), у розправ­леному вигляді ця протока має довжину 5 - 6 метрів.

Протока над'яєчка (ductus epididymidis) опуска­ється до його хвоста (cauda epididymidis), де перехо­дить у сім'явиносну протоку (ductus deferens).

Сім'явиносна протока (ductus deferens) Сім'явиносна протока має:

-  калиткову частину (pars scrotalis);

-  канатикову частину (pars funicularis);

-  пахвинну частину (pars inguinalis);

-  тазову частину (pars pelvica). Сім'явиносна протока (ductus deferens) входить

до складу сім'яного канатика (funiculus spermaticus), який проходить у пахвинному каналі (canalis inguinalis) аж до його глибокого пахвинного кільця (annulus inguinalis profundus).

Тазова частина сім'явиносної протоки загинаєть­ся під дно сечового міхура (fundus vesicae uranariae) і перед з'єднанням з вивідною протокою пухирчастої залози (ductus excretorius) утворює ампулу сім'явиносної протоки (ampulla ductus deferentis).

При з'єднанні цих двох проток утворюється сім'явипорскувальна протока (ductus ejaculatorius) довжиною до 2 см, яка проходить через передміху­рову залозу (prostata) і відкривається в передміху­рову частину чоловічого сечівника (pars prostatica urethrae masculinae) на верхівці сім'яного горбика (colliculus seminalis).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах