В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система - страница 21

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 

3 Внутрішнє вічко сечівника (ostium urethrae internum), яке відкривається в сечовий міхур (vesica urinaria).

Крім того, сечівник (urethra masculina) має такі розширення:

1 Уся передміхурова частина (pars prostatica);

2  Розширення губчастого тіла статевого члена (corpus spongiosum penis) у його основі - це цибу­лина статевого члена (bulbus penis);

Розширення сечівника (urethra masculina) в ді­лянці голівки статевого члена (glans penis) - це чов­ноподібна ямка сечівника (fossa navicularis urethrae).ЖІНОЧА СТАТЕВА СИСТЕМА

(systema genitalia feminina)Жіноча статева система (systema genitale femininum) поділяється на:

-  внутрішні жіночі статеві органи (organa genitalia feminina interna), до яких належать:

-  яєчники (ovaria);

-  маткові труби (tubae uterinae);

 

-  матка (uterus);

-  піхва (vagina);

-  зовнішні жіночі статеві органи (organa genitalia feminina externa), до яких належать:

-  жіноча соромітна ділянка;

вульва (pudendum femininum; vulva) з великимиі малими соромітними губами (labia majora et minora pudendi);

- присінок піхви (vestibulum vaginae);

-  клітор (clitoris);

лобкове підвищення (mons pubis).ВНУТРІШНІ ЖІНОЧІ СТАТЕВІ ОРГАНИ

(organa genitalia feminina interna)Яєчник (ovarium)

Яєчник є парним органом овальної форми, що розміщений у порожнині малого таза (cavitas pelvis minoris).

Він має:

- присередню поверхню (facies medialis);

- бічну поверхню (facies lateralis);

- вільний край (margo liber);

- брижовий край (margo mesovaricus);

- матковий кінець (extremitas uterina);

- трубний кінець (extremitas tubaria).

Яєчник (ovarium) міститься в очеревинній порож­нині (cavitas peritonealis), але очеревиною не вкри­тий. Зовнішньою оболонкою яєчника є зародковий епітелій (epithelium germinale).

До матки (uterus) яєчник (ovarium) прикріплюєть­ся за допомогою власної зв'язки яєчника (lig. ovarii proprium), а до стінок таза - за допомогою підвішу-вальної зв'язки яєчника (lig. suspensorium ovarii).

До брижового краю яєчника (margo mesovaricus) підходить брижа яєчника (mesovarium), між листка­ми якої судини і нерви заходять у ворота яєчника (hilum ovarii).

Паренхіма яєчника (parenchyma ovarii) склада­ється з кори яєчника (cortex ovarii) і мозкової речо­вини яєчника (medulla ovarii).

У корі яєчника (cortex ovarii) дозрівають яйцеклі­тини (ovum) у різних за ступенем розвитку фолікулах: примордіальних, вторинних (пухирчастих) та зрілих -третинних фолікулах, або пухирцях Граафа.

Отже, первинний фолікул (folliculus ovaricus primarius) перетворюється в пухирчастий яєчнико­вий фолікул (folliculus ovaricus vesiculosus) - Граа-фів пухирець.

Після того як пухирець (folliculus ovaricus vesiculosus) розривається, яйцеклітина (ovum) вихо­дить на поверхню яєчника (ovarium) і потрапляє в маткову трубу (tuba uterina).

Власне, пухирчастий яєчниковий фолікул (folliculus ovaricus vesiculosus) - Граафів пухирець -наповнюється кров'ю і перетворюється у жовте тіло (corpus luteum).

Якщо немає запліднення, то жовте тіло (corpus luteum) з часом перетворюється у білясте тіло (corpus albicans).

При заплідненні жовте тіло (corpus luteum) розро­стається і перетворюється у жовте тіло вагітності (corpus luteum graviditatis), яке функціонує протягом усієї вагітності як ендокринна залоза (glandula endocrina).

Процес виділення яйцеклітини з яєчника назива-еться овуляцією (від лат. оvum - яйце).

Маткова труба (tuba uterina; salpinx) Маткова труба є парним органом, що має труб­часту форму і розміщена на рівні верхнього краю

широкої маткової зв'язки (lig. latum uteri). Довжина кожної маткової труби (tuba uterina) становить 8-18 см, а діаметр ампули маткової труби (ampulla tubae uterinae) може мати 6 - 10 мм.

У ній (tuba uterina) розрізняють 4 частини:

- маткову частину (pars uterina), яка проходить через стінку матки (paries uteri) і відкривається в порожнину матки (cavitas uteri) матковим вічком маткової труби (ostium uterinae tubae uterinae);

- перешийок маткової труби (isthmus tubae uterinae), що розміщений ближче до матки (uterus);

- ампулу маткової труби (ampulla tubae uterinae) - найдовшу частину маткової труби (tuba uterina);

- лійку маткової труби (infundibulum tubae uterinae) - розширену частину, яка відкривається черевним отвором маткової труби (ostium abdominale tubae uterinae) в очеревинну порожнину (cavitas peritonealis) і оточена торочками маткової труби (fimbriae tubae uterinae), одна з яких - яєч­никова торочка (fimbria ovarica) - найдовша.

Маткова труба (tuba uterina) вкрита з усіх боків очеревиною (peritoneum) і має власну брижу мат­кової труби (mesosalpinx).

Крім зовнішньої серозної оболонки (tunica serosa), маткова труба (tuba uterina) має м'язову оболонку (tunica muscularis), поздовжній і коловий шари, і слизову оболонку (tunica mucosa), що завдя­ки підслизовій основі (tela submucosa) утворює тру­бні складки (plicae tubariae).

У матковій трубі (tuba uterina) відбувається заплі­днення яйцеклітини (spermovium) з утворенням зиго­ти. Зигота, або запліднена яйцеклітина, проходить по матковій трубі у матку (uterus).

Матка (uterus)

Матка є непарним порожнистим органом грушо­подібної форми, що розміщений у порожнині малого таза (cavitas pelvis minoris).

Матка (uterus) має:

- дно матки (fundus uteri);

- тіло матки (corpus uteri);

- шийку матки (cervix uteri), яка відкривається в піхву (vagina) вічком матки (ostium uteri), оточеним передньою губою (labium anterius) та задньою губою (labium posterius).

У шийці матки (cervix uteri) розрізняють:

- надпіхвову частину шийки (portio supravaginalis cervicis) і піхвову частину шийки (portio vaginalis cervicis);

- тіло матки, яке має міхурову поверхню (facies vesicalis), або передню поверхню (facies anterior), та кишкову поверхню (facies intestinalis), або задню поверхню (facies posterior).

Місце переходу тіла матки (corpus uteri) в шийку (cervix   uteri)   називається   перешийком матки(isthmus uteri).

Міхурова поверхня, передня поверхня матки (facies vesicalis, facies anterior uteri) прилягає до се­чового міхура (vesica urinaria).

Кишкова поверхня, задня поверхня (facies intestinalis, facies posterior) прилягає до прямої киш­ки (rectum).

При порожньому сечовому міхурі (vesica urinaria) тіло матки (corpus uteri) нахилене вперед. Таке по­ложення називається антеверзіо (anteversio).

При наповненні сечового міхура (vesica urinaria) дно і тіло матки (fundus et corpus uteri) зміщуються назад - це ретроверзіо (retroversio).

Крім того, між тілом і шийкою матки (corpus et cervix uteri) утворюється кут, відкритий вперед. Таке положення називається антефлексіо (anteflexio).

Порожнина матки (cavitas uteri) має трикутну фо­рму, вгорі сполучається з матковими трубами (tubae uterinae), а внизу через канал шийки матки (canalis cervicis uteri) і вічко матки (ostium uteri) - з піхвою (vagina).

Стінка матки (paries uteri) складається з трьох шарів:

1  Слизова оболонка (tunica mucosa), або ендо-метрій (endometrium), в ній відсутній підслизовий прошарок, тому вона не утворює складок і зрощена із м'язовою оболонкою матки (tunica muscularis; myometrium uteri).

У каналі шийки матки (canalis cervicis uteri) сли­зова оболонка утворює пальмоподібні складки (plicae palmatae), що відходять від однієї поздовж­ньої складки.

Слизова оболонка містить шийкові залози (glandulae cervicales).

2  М'язова оболонка (tunica muscularis), або міо-метрій (myometrium), утворена гладкою м'язовою тканиною (textus muscularis glaber) і складається із внутрішнього, середнього та зовнішнього шарів.

3  Серозна оболонка (tunica serosa), або периме-трій (perimetrium), - це нутрощева очеревина (peritoneum viscerale), яка вкриває матку (uterus) з усіх боків, крім передньої і бічної поверхонь надпіх-вової частини шийки (portio supravaginalis cervicis) матки (мезоперитонеально).

Серозна оболонка (tunica serosa; perimetrium) утворює:

-  широку маткову зв'язку (ligamentum latum uteri), в якій розрізняють такі частини:

-  брижу матки (mesometrium);

-  брижу яєчника (mesovarium);

- брижу маткової труби (mesosalpinx).

Між листками широкої зв'язки матки (ligamentum latum uteri) містяться судини, нерви, жирова клітко­вина (vasa, nervi et tela cellularis adiposa) і кругла маткова зв'язка (lig. teres uteri), яка проходить че­рез пахвинний канал (canalis inguinalis) до лобка (pubis).

Шийка матки (cervix uteri) зв'язана з лобком
(pubis)            лобково-шийковою зв'язкою

(lig. pubocervicale), а з прямою кишкою (rectum) ма­тка (uterus) зв'язана прямокишково-матковою зв'язкою (lig. rectouterinum).

Простір між переднім і заднім листками широкої маткової зв'язки (lig. latum uteri) з обох країв матки (margines uteri) і її шийки матки (cervix uteri) назива­ється приматковою клітковиною, параметрієм (parametrium). Частина параметрія навколо шийки матки називається пришийковою клітковиною, па-рацервіксом (paracervix).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах