В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система - страница 26

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 

Права вінцева артерія (a. coronaria dextra) про­ходить вправо під праве вушко (auricula dextra), ля­гає в праву частину вінцевої борозни (sulcus coronarius) і прямує по задній міжшлуночковій боро­зні (sulcus interventricularis posterior), де анастомо-зує з гілкою лівої вінцевої артерії (a. coronaria sinistra).

Гілки правої вінцевої артерії (rami arteriae coronariae dextrae) кровопостачають:

- стінку правого шлуночка (paries ventriculi dextri);

- стінку правого передсердя (paries atrii dextri);

- задню частину міжшлуночкової перегородки (pars posterior septi interventricularis);

- соскоподібні м'язи правого шлуночка (musculi papillares ventriculi dextri);

- вузли стимульного комплексу серця; вузли про­відної системи серця (nodi complexus stimulantis cordis; nodi systematis conducentis cordis).

Ліва вінцева артерія (a. coronaria sinistra) прохо­дить вліво і під лівим вушком (auricula sinistra) роз­галужується на дві гілки:

- передню           міжшлуночкову гілку
(r. interventriculars anterior), яка йде по однойменній
борозні серця
(sulcus interventricularis anterior) до
верхівки серця
(apex cordis), де анастомозує з кін-
цевим відділом правої вінцевої артерії
(a. coronaria

СЕРЦЯ

dextra), утворюючи поздовжній артеріальний анас­томоз серця.;

- огинальну гілку (ramus cirxumflexus), яка огинає серце (cor) зліва, проходить у вінцевій борозні (sulcus coronarius) і на діафрагмовій поверхні (facies diaphragmatica) анастомозує з правою вінцевою артерією (a. coronaria dextra), утворюючи коловий анастомоз артеріальних судин серця.

Ліва вінцева артерія (a. coronaria sinistra) крово-постачає:

- стінку лівого шлуночка (paries ventriculi sinistri);

- передню стінку правого шлуночка (paries anterior ventriculi dextri);

- стінку лівого передсердя (paries atrii sinistri);

- більшу частину міжшлуночкової перегородки (pars septi interventricularis).

Крововідтік від серця

Він здійснюється переважно у систему вінцевої пазухи (sinus coronarius), у яку впадають такі вени:

- велика серцева вена (v. cordis magna), яка скла­дається з:

- передньої          міжшлуночкової вени
(v. interventricularis anterior),

- лівої крайової вени (v. marginalis sinistra);

- мала серцева вена (v. cordis parva), в яку впада­ють:

- права крайова вена (v. marginalis dextra);

- передня(і) правошлуночкова(і) вена(и) - v.(vv.) ventriculi dextri anterior (es) (або вони ще назива­ються передніми серцевими венами - vv. cardiacae anteriores; vv. cordis anteriores);

- середня серцева вена; задня міжшлуночкова ве­на (v. cordis media; v. interventricularis posterior);

- задня(і) лівошлуночкова(і) вена(и) - v. (vv.) ventriculi sinistri posterior(es), або вона ще назива­лась як задня вена лівого шлуночка - v. posterior ventriculi sinistri;

- коса лівопередсердна вена, або коса вена лівого передсердя (v. obliqua atrii sinistri);

Існують найменші серцеві вени (Тебезія) -vv. cardiacae minimae (Thebesii), які починаються у міокарді та впадають переважно у праве передсер­дя (atrium dextrum).ІННЕРВАЦІЯ СЕРЦЯ

Серце (cor) отримує:                                          Симпатичні завузлові волокна,  що йдуть від

- чутливу іннервацію;                                        шийних та верхніх грудних вузлів симпатичного сто-
-
симпатичну іннервацію;                                                    вбура   (ganglia   cervicalia  et  ganglia thoracica

- парасимпатичну іннервацію.                                      superiora trunci sympathici), утворюють:
Іннервують серце симпатичні та парасимпатичні - верхній шийний серцевий нерв
(n. cardiacus

нерви.cervicalis superior);

-  середній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis medius);

-  нижній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis inferior);

-  грудні серцеві гілки (rr. cardiaci thoracici).

Ці нерви прискорюють ритм серцевих скорочень і збільшують їх амплітуду, розширюють вінцеві суди­ни (vasa coronaria).

Парасимпатичні передвузлові волокна ідуть у складі блукаючого нерва (nervus vagus), утворюючи:

-  верхні шийні серцеві гілки (rr. cardiaci cervicales superiores);

-  нижні шийні серцеві гілки (rr. cardiaci cervicales inferiores);

-  грудні сєрцєві гілки (rr. cardiaci thoracici).

Вони сповільнюють ритм серцевих скорочень, зменшують їх амплітуду і звужують просвіт вінцевих артерій (lumen arteriarum coronariarum).

Чутливі волокна від рецепторів стінки серця ідуть у складі серцевих нервів (nn. cardiaci) і серце­вих гілок (rr. cardiaci) до головного та спинного моз­ку.

Нерви серця утворюють:

-  поверхневе позаорганне серцеве сплетення (plexus cardiacus superficialis);

-  глибоке позаорганне серцеве сплетення (plexus cardiacus profundus).

Гілки позаорганних серцевих сплетень перехо­дять в єдине внутрішньоорганне серцеве сплетення (plexus cardiacus intramuralis), яке умовно поділя­ється на:

-  підепікардіальне сплетення (plexus cardiacus subepicardialis);

-  внутрішньом'язове сплетення (plexus cardiacus intramuscularis);

-  підендокардіальне сплетення (plexus cardiacus subendocardialis).

Особливо розвинуте підепікардіальне сплетення, яке В.П. Воробйов поділив на 6 частин.ОСЕРДЯ; ПЕРИКАРД; НАВКОЛОСЕРЦЕВА СУМКА

(pericardium)Серце вкрите осердям і складається із:

-  зовнішнього волокнистого осердя (pericardium fibrosum), яке біля основи великих судин серця пе­реходить на їх зовнішню оболонку;

-  внутрішнього серозного осердя (pericardium serosum).

Серозне осердя (pericardium serosum) має:

-  пристінкову пластинку (lamina parietalis), яка вистеляє зсередини волокнисте осердя (pericardium fibrosum);

-  нутрощеву пластинку (lamina visceralis).

Ці пластинки сформовані серозною оболонкою (tunica serosa).

Пристінкова пластинка (lamina parietalis) та нут­рощева пластинка; епікард (lamina visceralis; epicardium) вкривають серце (cor) ззовні і перехо­дять одна в одну в ділянці основи серця (basis cordis).

Між пластинками серозного осердя (pericardium serosum) міститься щілиноподібний простір - осерд-на порожнина (cavitas pericardialis), в якій є неве­лика кількість серозної рідини.

В осердній порожнині (cavitas pericardialis) виді­ляють такі осердні пазухи:

-  осердну поперечну пазуху (sinus transversus pericardii);

- осердну косу пазуху (sinus obliquus pericardii). Осердну поперечну пазуху (sinus transversus

pericardii) оточують:

-  спереду - початкові відділи аорти і легеневого стовбура;

-  ззаду - стінка правого передсердя та верхня порожниста вена.

Осердна коса пазуха (sinus obliquus pericardii) розміщена на діафрагмовій поверхні між:

-  основою легеневих вен зліва;

нижньою порожнистою веною справа.ТОПОГРАФІЯ СЕРЦЯСерце (cor) розміщене в грудній порожнині (cavitas thoracis; cavitas thoracica) в середньому се­редостінні (mediastinum medium), яке є відділом ни­жнього середостіння (mediastini inferioris). Дві трети­ни серця знаходяться зліва від серединної лінії і одна третина - справа.

З боків до серця прилягають плевральні мішки легень, а менша передня його поверхня прилягає до груднини (sternum) і ребрових хрящів (cartilagines costales).

Верхня межа серця проходить по лінії, яка з'єднує верхні краї правого і лівого третіх ребрових хрящів.

Права межа серця проходить вертикально вниз від рівня верхнього краю ІІІ правого ребрового хря­ща (на 1-2 см вправо від краю груднини) до V пра­вого ребрового хряща.

Нижня межа серця проходить по лінії, яка іде від V правого ребрового хряща до верхівки серця.

Верхівка серця проектується в лівому V міжре-бер'ї на 1-1,5 см присередніше від лівої середньок-лючичної лінії.

Ліва межа серця проходить вниз від верхнього краю ІІІ лівого ребрового хряща на рівні пригруд-нинної лінії до верхівки серця.

Лівий передсердно-шлуночковий клапан; мітра-льний клапан (valva atrioventricularis sinistra; valva mitralis) вислуховується в ділянці верхівки серця.

Клапан аорти (valva aortae) вислуховується в другому міжребер'ї справа від груднини.Клапан легеневого стовбура (valva trunci pulmonalis) вислуховується в ІІ міжребер'ї зліва від груднини.

Правий передсердно-шлуночковий клапан; три­стулковий клапан (valva atrioventricularis dextra; valva tricuspidalis) вислуховується біля основи ме­чоподібного відростка груднини справа (з'єднання VI ребрового хряща з грудниною).

Для вислуховування клапана аорти існує п'ята то­чка Боткіна-Ерба зліва від груднини у місці з'єднання з останньою III - IV ребрових хрящів.КРОВООБІГ ПЛОДА

(circulatio foetalis)Кровоносна система плода має ряд таких особ­ливостей, що відрізняють її від кровоносної системи дорослої людини:

- артеріальна кров (sanguis arteriosus) подхо-дять до плода по непарній пупковій вені від матері. Ця вена після народження заростає, утворюючи кру­глу зв'язку печінки (lig. teres hepatis);

- кров у судинах, які забезпечують тканини кис­нем, є мішаною. Тільки у пупковій вені кров артеріа­льна;

- між пупковою і нижньою порожнистою венами функціонує анастомоз - венозна протока (ductus venosus) - протока Аранція, яка після народження заростає, утворюючи венозну зв'язку печінки (lig. venosum hepatis);

- кров із нижньої порожнистої вени надходить з правого передсердя в ліве через овальний отвір (foramen ovale), що розміщений у міжпередсердній перегородці (septum interatriale);

- мале коло кровообігу (circulus sanguineus minor) не функціонує;

- між дугою аорти і легеневим стовбуром функці­онує артеріальна протока (ductus arteriosus) - про­тока Ботала, через яку кров, що потрапила з правого шлуночка у легеневий стовбур, проходить у велике коло кровообігу (circulus sanguineus major);

- більш насичену киснем мішану кров одержу­ють голова (caput), шия (collum; cervix), верхні кін­цівки (membra superiora) і верхня частина тулуба (pars superior trunci).

Нижня частина тулуба і нижні кінцівки (pars inferior trunci et membra inferiora) постачаються змішаною кров'ю, зі значним вмістом вуглекислоти та продуктів обміну клітин.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах