В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система - страница 28

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 

До задньої групи гілок зовнішньої сонної артерії (rami posteriores arteriae carotidis externae) нале­жать:

-  груднинно-ключично-соскоподібна артерія (a. sternocleidomastoidea), йде до однойменного м'яза, може відходити від верхньої щитоподібної ар­терії або від потиличної артерії;

-  потилична артерія (a. occipitalis), забезпечує кровопостачння:

-  шкіри потилиці (cutis occipitis);

-  черепної твердої оболонки (dura mater cranialis);

-  задня вушна артерія (a. auricularis posterior), plsqcyє кровопостачння:шкіри вушної раковини (cutis auriculae);

-  шкіри потилиці (cutis occipitis);

-  слизової оболонки барабанної порожнини (tunica mucosa cavitatis tympani);

- черепної твердої оболонки (dura mater cranialis). До присередньої групи гілок зовнішньої сонної

артерії (rami arteriae carotidis externae) належить:

- висхідна глоткова артерія (a. pharyngea ascendens), яка забезпечує кровопостачння:

- м'язів глотки (musculi pharyngis);

- глибоких м'язів шиї (musculi colli; musculi cervicis profundi);

- черепної твердої оболонки (dura mater cranialis);

- барабанної порожнини (cavitas tympani).

До кінцевих гілок зовнішньої сонної артерії (rami distales arteriae carotidis externae) належать:

1 Поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis), яка є безпосереднім продовженням зовнішньої сонної артерії (arteria carotis externa), її кінцевою гілкою. Вона проходить попереду вушної раковини (auricula) у скроневу ділянку (regio temporalis) і на рівні надочноямкового краю лобової кістки (margo supraorbitalis ossis frontalis) розгалу­жується на:

- лобову гілку (r. frontalis);

- тім'яну гілку (r. parietalis), дані гілки живлять м'язи і шкіру лобової ділянки (musculi et cutis regionis frontalis) та тім'яної ділянки (regionis parietalis).

На своєму шляху поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis) розгалужується на такі гілки:

- до привушної залози (glandula parotidea) - при­вушна гілка (r. parotideus);

- до м'язів лиця (musculi faciei) - поперечна ар­терія лиця (a. transversa faciei);

- до вушної раковини (auricula) - передні вушні гілки (rr. auriculares anteriores);

- до скроневого м'яза (m.temporalis) - середня скронева артерія (a. temporalis media).

2 Верхньощелепна артерія (a. maxillaris) є дру­гою кінцевою гілкою і найбільшою гілкою зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa).

Відповідно до топографії верхньощелепної артерії (a. maxillaris) в ній виділяють:

- 1-й відділ - щелеповий відділ (pars mandibularis);

- 2-й відділ - крилоподібний відділ (pars pterygoidea);

- 3-й відділ - крилопіднебінний відділ (pars pterygopalatina).

Від щелепового відділу верхньощелепної артерії (pars mandibularis arteriae maxillaris) відходять такі гілки:

- глибока вушна артерія (a. auricularis profunda) до барабанної перетинки (membrana tympanica) та зовнішнього слухового ходу (meatus acusticus externus);

- передня барабанна артерія (a. tympanica anterior) до барабанної порожнини (cavitas tympani);

- нижня коміркова артерія (a. alveolaris inferior) до нижньої щелепи (mandibula), де постачає кров до ясен (gingiva) і зубів (dentes); вона розгалужується на:

-  зубні гілки (rami dentales);

-  ясенні гілки (rr. gingivalis);

-  навколозубні гілки (rami peridentales);

-  підборідну гілку (ramus mentalis);

-  щелепно-під'язикову гілку (ramus mylohyoideus);

-  середня оболонкова артерія (a. meningea media) до черепної твердої оболонки (dura mater cranialis).

У межах крилоподібного відділу (pars pterygoidea) від верхньощелепної артерії (arteria maxillaris) відходять такі гілки:

-  жувальна артерія (а. masseterica) - до жуваль­них м'язів;

-  щічна артерія (а. buccalis) - до щічного м'яза;

-  задня верхня коміркова артерія (a. alveolaris superior posterior) та її гілки:

-  зубні гілки (rr. dentales);

-  навколозубні гілки (rr. peridentales) - до верх­ньої щелепи (maxilla) та великих кутніх зубів (dentes molares);

-  ясенні гілки (rr. gingivalis).

Від крило-піднебінного відділу (pars pterygopalatina) відходять такі гілки:

-  підочноямкова артерія (a. infraorbitalis) - до м'язів лиця (musculi faciei) та нижніх м'язів очного яблука, через передні верхні коміркові артерії (aa. аlveolares superiores anteriores) - до верхніх передніх зубів (dentes) і ясен верхньої щелепи (gingiva maxillae);

-  низхідна піднебінна артерія (a. palatina descendens) - до твердого піднебіння (palatum durum), м'якого піднебіння (palatum molle) та підне­бінного мигдалика (tonsilla palatina);

-  клино-піднебінна артерія (a. sphenopalatina) -до слизової оболонки носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi);

-  артерія крилоподібного каналу (a. canalis pterygoidei) - до слухової труби (tuba auditiva).

Внутрішня сонна артерія (a. carotis interna) Внутрішня сонна артерія проходить спочатку збо­ку і ззаду, а потім присередньо від зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa), йде вертикально вгору і заходить у зовнішній отвір сонного каналу (apertura externa canalis carotici), де вона утворює вигин. Внутрішня сонна артерія (a. carotis interna) має:

-  шийну частину (pars cervicalis);

-  кам'янисту частину (pars petrosa);

-  печеристу частину (pars cavernosa);

-  мозкову частину (pars cerebralis).

У шийній частині (pars cervicalis) на її початку є розширення внутрішньої сонної артерії - сонна па­зуха (sinus caroticus), у стінці якої містяться бароре­цептори.

Від шийної частини (pars cervicalis) внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna) ніякі гілки не відхо­дять.

У кам'янистій частині (pars petrosa) внутрішня сонна артерія (a. carotis interna), проходячи в сон­ному каналі (canalis caroticus), розгалужується на:

сонно-барабанні артерії (aa. caroticotympanicae), які забезпечують кровопос­тачння барабанної порожнини (cavitas tympani);

-  артерію крилоподібного каналу (a. canalis pterygoidei), яка здійснює кровопостачння бічної стінки клиноподібної пазухи (paries lateralis sinus sphenoidalis).

При виході з каналу через внутрішній отвір сон­ного каналу (apertura interna canalis carotici) внутрі­шня сонна артерія (a.carotis interna) лягає в сонну борозну клиноподібної кістки (sulcus caroticus ossis sphenoidalis), проходить через печеристу пазуху (sinus cavernosus).

У печеристій частині (pars cavernosa) від внут­рішньої сонної артерії (a. carotis interna) відходять такі гілки:

-  основна і крайова гілки намету (rr. вasalis et marginalis tentorii) - до черепної твердої оболони (dura mater cranialis), а саме до намету мозочка (tentorium cerebelli);

-  нижня гіпофізна артерія (a. hypophysialis inferior) - до нейрогіпофіза; задньої частки (neurohypophysis; lobus posterior);

-  оболонкова гілка (r. meningeus) - до черепної твердої оболонки (dura mater cranialis) середньої черепної ямки (fossa cranii media);

-  гілки трійчастого вузла (rr. ganglionares trigeminales) - до трійчастого вузла трійчастого нер­ва (ganglion trigeminale nervi trigemini).

У мозковій частині (pars cerebralis) від внутріш­ньої сонної артерії (a. carotis interna) на рівні зоро­вого каналу (canalis opticus) відходять такі основні гілки:

-  очна артерія (a. ophthalmica);

-  передня мозкова артерія (a. cerebri anterior);

-  середня мозкова артерія (a. cerebri media);

-  задня сполучна артерія (a. communicans posterior);

-  передня артерія судинного сплетення (a. choroidea anterior).

Очна артерія (a. ophthalmica) через зоровий ка­нал (canalis opticus) разом із зоровим нервом (n. opticus) входить в очну ямку (orbita) і забезпечує кровопостачння:

-  очного яблука (bulbus oculi);

-  допоміжних органів ока (organa oculi accessoria);

-  слизової оболонки носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi);

-  шкіри лоба (cutis frontis).

Кінцеві гілки очної артерії (a. ophthalmica) - це:

-  присередні повікові артерії (aa. palpebrales mediales);

- артерія спинки носа (a. dorsalis nasi). Остання   анастомозує   з   кутовою артерією

(a. angularis) - гілкою лицевої артерії (a. facialis) із системи зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa).

Передня мозкова артерія (a. cerebri anterior) здійснює постачння крові до півкуль великого мозку (hemispherium);

-  присередніх поверхонь:

-  лобової частки (facies mediales lobi frontalis);

-  тім'яної частки (lobus parietalis);

-  частково потиличної частки кінцевого мозку (lobus occipitalis telencephali).

-  нюхової цибулини (bulbus olfactorius) та нюхово­го шляху (tractus olfactorius);

-  смугастого тіла (corpus striatum).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах