В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система - страница 29

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 

Передня мозкова артерія (a. cerebri anterior) з'єднується з такою самою артерією з протилежного боку за допомогою передньої сполучної артерії (a. communicans anterior).

Середня мозкова артерія (a. cerebri media) -найбільша гілка внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna), забезпечує кровопостачння:

-  верхньобічної поверхні півкулі великого мозку (facies superolateralis hemispherii cerebri);

-  острівця (insula).

Задня сполучна артерія (a. communicans posterior) анастомозує із задньою мозковою артері­єю (a. cerebri posterior) - гілкою основної артерії (a.basilaris) із системи підключичної артерії (arteria subclavia).

Передня     артерія     судинного сплетення

(a. choroidea anterior) заходить у скроневий ріг біч­ного шлуночка (cornu temporale ventriculi lateralis), а потім - у третій шлуночок (ventriculus tertius), бере участь у формуванні судинних сплетень цих шлуноч­ків (plexus choroidei ventriculorum).

U-подібний вигин печеристої та мозкової частин внутрішньої сонної артерії (partes cavernosa et cerebralis arteriae carotidis externae) називають си­фоном сонної артерії (siphon caroticum).

 

Підключична артерія (arteria subclavia) Підключична артерія є парною і починається:

-  від дуги аорти (arcus aortae) відходить ліва підк­лючична артерія (arteria subclavia sinistra);

-  від плечо-головного стовбура (truncus brachiocephalicus) починається права підключична артерія (arteria subclavia dextra).

Ліва підключична артерія (arteria subclavia sinistra), починаючись від дуги аорти (arcus aortae), має грудну частину.

Права підключична артерія (arteria subclavia sinistra) починається від плечо-головного стовбура (truncus brachiocephalicus), не має грудної частини.

Ліва і права підключичні артерії (arteriaе subclaviaе sinistra et dextra) виходять з грудної по­рожнини (cavitas thoracis) через верхній отвір груд­ної клітки (apertura thoracis superior), утворюючи дещо опуклу догори дугу, яка справа і зліва огинає купол плеври (cupula pleurae) і верхівку легень (apex pulmonum), утворюючи на легенях невелике втис­нення у вигляді борозни (sulcus arteriae subclaviae). Досягнувши I ребра, артерії заходять у лівий і правий міждрабинчасті простори (spatia interscalena sinistrum et dextrum).

Потім права і ліва підключичні артерії лягають під ключицями (davicu^) в однойменні борозни пер­ших ребер (sulcus arteriae subclaviae) і заходять у пахвові ямки (fossae axillares), де, починаючи від рівня зовнішніх країв перших ребер, вже назива­ються пахвовими артеріями ^а. axillares).

- Підключична артерія (a. subclavia) умовно поді­ляється на три відділи:до входу в міждрабинчастий простір (spatium interscalenum) - присередній відділ;

- у міждрабинчастому просторі (spatium interscalenum) - середній відділ;

- за межами міждрабинчастого простору (spatium interscalenum) до рівня зовнішнього краю I ребра -бічний відділ.

До входу в міждрабинчастий простір (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходять такі гілки:

- хребтова артерія (a. vertebralis);

- внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna);

- щито-шийний стовбур (truncus thyrocervicalis). 1 Хребтова артерія (a. vertebralis) - найдовша

гілка підключичної артерії (a. subclavia), проходить у поперечних отворах шийних хребців (foramina transversaria vertebrarum cervicalium), пронизує зад­ню атланто-потиличну перетинку (membrana atlantooccipitalis posterior) та спинномозкову тверду оболону (dura mater spinalis) і через великий отвір потиличної кістки (foramen magnum ossis occipitalis) заходить у порожнину черепа (cavitas cranii).

Позаду моста (pons) права і ліва хребтові артерії (a. vertebralis dextra et a. vertebralis sinistra) злива­ються в одну основну артерію (a. basilaris).

Хребтова артерія (a. vertebralis), залежно від її топографії, має такі частини:

А Передхребтову частину (pars prevertebral), яка починається від верхнього півкола підключичної артерії (a. subclavia) і закінчується біля поперечного відростка VI шийного хребця (processus transversus vertebrae cervicalis sextae [VI]).

Б Поперечну частину; шийну частину (pars transversaria; pars cervicalis), яка проходить у попе­речних отворах від VI до I шийних хребців (foramina transversaria vertebrarum cervicalium [VI - I]).

Від поперечної частини хребтової артерії (pars transversaria arteriae vertebralis) відходять такі гілки:

- спинномозкові гілки (rr. spinales), які здійсню­ють кровопостачння:

- спинного мозку (medulla spinalis);

- корінців спинномозкових нервів (radices nervorum spinalium);

- м'язові гілки (rr. musculares) йдуть до глибоких м'язів шиї (musculi colli).

В Атлантову частину (pars atlantica), яка роз­міщена у поперечному отворі (foramen transversarium) і на верхній поверхні задньої дуги атланта (facies superior arcus posterioris atlantis) в однойменній борозні (sulcus arteriae vertebralis).

Пронизуючи задню атланто-потиличну перетинку (membranа atlantooccipitalis posterior) і спинномоз­кову тверду оболону (dura mater spinalis), атлантова частина (pars atlantica) через великий отвір потили­чної кістки (foramen magnum) переходить у порож­нині черепа (cavitas cranii) у внутрішньочерепну час­тину хребтової артерії (pars intracranialis arteriae vertebralis).

Г Внутрішньочерепну   частину (pars

intracranialis), яка позаду моста головного мозку (pons encephali) з'єднується з такою ж артерією про­тилежного боку, утворюючи непарну основну арте­рію (arteria basilaris).

Від внутрішньочерепної частини хребтової ар­терії (pars intracranialis arteriae vertebralis) відхо­дять такі гілки:

- оболонкові гілки (rr. meningei), які забезпечують кровопостачання:

- черепної твердої оболонки (dura mater cranialis) в ділянці задньої черепної ямки (fossa cranii posterior);

- кістки черепа (ossa cranii);

- задня нижня мозочкова артерія (a. inferior posterior cerebelli) здійснює кровопостачння:

- довгастого мозку (medulla oblongata);

- мигдалика мозочка (tonsilla cerebelli);

- формує судинне сплетення четвертого шлуночка (plexus choroideus ventriculi quarti);

- задня спинномозкова артерія (a. spinalis posterior) та передня спинномозкова артерія (a. spinalis anterior) забезпечують кровопостачння спинного мозку (medulla spinalis) з його оболонка­ми.

Початкові відділи правої та лівої передніх спин­номозкових артерій зливаються в одну передню спинномозкову артерію, що проходить вниз по пе­редній поверхні спинного мозку в передній сере­динній щілині винного мозку (fissura mediana anterior medullae spinalis).

На передній поверхні довгастого мозку (facies anterior myelencephali) обидві хребтові артерії ^a. vertebrales) разом з початковими відділами правої і лівої передніх спинномозкових артерій (aa. spinales anteriores dextra et sinistra) утворюють анастомоз у вигляді ромба - коло Захарченка.

Основна артерія (a. basilaris) є непарною суди­ною і лежить в основній борозні мосту (sulcus basilaris pontis), а на рівні переднього краю мосту (margo anterior pontis) розгалужується на дві задні мозкові артерії (aa. cerebri posteriores), які здійсню­ють кровопостачання потиличної часток кінцевого мозку (lobi occipitales telencephali).

Від основної артерії (a. basilaris) відходять:

- передня нижня мозочкова артерія (a. inferior anterior cerebelli), від якої відгалужуються:

- артерія лабіринту (a. labyrinthi);

- артерії мосту (aa. pontis);

- середньомозкові артерії (aa. mesencephalicae);

- верхня мозочкова артерія (a. superior cerebelli);

- задня мозкова артерія (a. cerebri posterior).

Задні мозкові артерії (aa. cerebri posteriores) ра­зом із задніми сполучними артеріями (aa. communicantes posteriores), внутрішніми сон­ними артеріями (aa.carotides internae), передніми мозковими артеріями (aa. cerebri anteriores) і пе­редньою сполучною артерією (a. communicans anterior) утворюють артеріальне коло мозку (circulus arteriosus cerebri), або коло Вілізія.

2 Внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna) відходить від нижньої поверхні підключичної артерії (a. subclavia), проходить вперед уздовж внут­рішньої поверхні хрящів І-VII ребер біля груднини (sternum), де розгалужується на дві кінцеві гілки:

м'язово-діафрагмову артерію (a. musculophrenica), яка проходить вбік та вниз до діафрагми, віддаючи міжреброві гілки (п'ять нижніхпередніх міжребрових гілок - rr. intercostales anteriores inferiores) до м'язів VII-IX міжребрових просторів, і забезпечує кровопостачння діафрагми (diaphragma);

-  верхню надчеревну артерії (a. epigastrica superior), яка йде донизу і проходить через груднин-но-ребровий трикутник діафрагми, заходячи у піхву прямого м'яза живота (vagina musculi recti abdominis), де ця артерія постачає кров до прямого м'яза живота. На рівні пупка (umbilicus) ця артерія анастомозує з нижньою надчеревною артерією від зовнішньої клубової артерії (a. iliaca externa).

Від внутрішньої грудної артерії (a. thoracica interna) відходять такі гілки:

-  середостінні гілки (rr. mediastinales), що забез­печують кровопостачння лімфатичних вузлів і сполу­чної тканини середостіння (nodi lymphatici et tela connectiva mediastini);

-  гілки загруднинної залози (rr. thymici), що кро-вопостачають кров до загруднинної залози (thymus);

-  трахейні та бронхові гілки (rr. tracheales et rami bronchiales), що забезпечують кровопостачння нижньої частини трахеї (pars inferior tracheae) та го­ловних бронхів (bronchi principales);

-  осердно-діафрагмова артерія (a. pericardiacophrenica), що постачають кров до осердя (pericardium) та діафрагми (diaphragma);

-  груднинні гілки (rr. sternales), що постачають кров до груднини (sternum);

-  пронизні гілки (rr. perforantes) з її присередніми гілками груді (rr. mammarii mediales), що постача­ють кров до великого грудного м'яза (m. pectoralis major), а у жінок ще й до грудної залози (glandula mammaria);

-  передні міжреброві гілки (rr. intercostales anteriores), що постачають кров до м'язів верхніх п'яти міжребрових просторів (spa^ intercostalia superiora), анастомозуючи із задніми міжребровими артеріями (aa. intercostales posteriores) від грудної частини аорти (pars thoracica aortae).

3 Щито-шийний       стовбур (truncus

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах