В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система - страница 3

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 

Ці нориці сполучаються з порожниною глотки чи гортані, а інколи навіть з трахеєю. Найчастіше трап­ляються серединні нориці шиї.

Можуть виникати різноманітні вади стравоходу: звуження і зарощення просвіту стравоходу у різних його ділянках, стравохідно-трахейні нориці, середин­ні і бічні кісти та нориці стравоходу, що відкривають­ся на поверхні шиї.

Описані випадки утворення бронхо-стравохідних і плевро-стравохідних м'язів.

Серед аномалій розвитку органів травної систе­ми, що розміщені у черевній порожнині, варто на­звати вроджене звуження воротаря, поперечні пере­тяжки у воротарній частині шлунка.

Украй рідко спостерігаються подвоєння шлунка та зарощення його стінок, повна чи часткова відсут­ність кишки, їх видовження чи вкорочення, розши­рення чи звуження та зарощення.

Найчастіше варіює положення сліпої і поперечної ободової кишок. Інколи значно збільшується число ворсинок у тонкій кишці.

Описані різні варіанти розмірів правої і лівою ча­сток печінки, утворення додаткових часток печінки та підшлункової залози і навіть невеликої додаткової печінки.

Підшлункова залоза може мати кільцеподібну форму, охоплюючи дванадцятипалу кишку.

Приблизно у 2% людей зберігається залишок жо­вткової протоки у вигляді сліпого випинання, що від­ходить від клубової кишки на відстані 40-70 см від сліпої кишки - це дивертикул клубової кишки, або дивертикул Меккеля, що має довжину від 5 мм до 26 см (найчастіше 2-5 см).

Інколи цей дивертикул незарощений і відкрива­ється в ділянці пупка, тоді в дитини виникає вродже­на кишкова нориця.

Можливе утворення загальної брижі клубової і сліпої кишок як наслідок порушення розвитку двана­дцятипалої та ободової кишок і дорсальної брижі.

Сліпа кишка може мати самостійну брижу.

Найчастішими є численні варіанти розміщення червоподібного відростка, зокрема його довжина може досягати 20-23 см.

Дуже рідко зберігається відхідникова перетинка і відхідник не відкривається. Таку ваду називають за­критим відхідником (atresia ani).

Інколи виникає додатковий верхній м'яз-замикач відхідника.

Дуже рідко буває повне чи часткове протилежне розміщення органів у черевній порожнині (situs viscerus invеrsus). У таких випадках печінка, сліпа кишка і висхідна ободова кишка розміщуються ліво­руч, а селезінка і шлунок - праворуч. Це наслідок порушення повороту кишкової петлі.

Травна система (systema digestorium), або трав­ний апарат (apparatus alimentarius), є комплексом органів, які механічно та хімічно обробляють їжу, всмоктують продукти її розщеплення і вилучають її неперетравлені рештки. Довжина її сягає 9 м.

Травна система (systema digestorium) складаєть­ся із:

- травної трубки (canalis digestorius), яка почи­нається ротовою порожниною (cavitas oris) і закінчу­ється відхідником (anus);

- великих травних залоз (glandulae digestoriae majores), до яких належать:

- печінка (hepar);

- підшлункова залоза (pancreas);

- великі слинні залози (glandulae salivariae majores).

Ротова порожнина (cavitas oris) Вона обмежена:

- угорі - піднебінням (palatum);

- спереду і з боків - губами рота (labia oris) та що­ками (buccae);

- знизу - ротовою діафрагмою (diaphragma oris), яка утворена щелепно-під'язиковим м'язом (musculus mylohyoideus).

Ротова порожнина (cavitas oris) поділяється на:

- присінок рота (vestibulum oris);

 

-  власне ротову порожнину (cavitas oris propria). Присінокрота (vestibulum oris) оточений:

-  спереду і з боків - губами рота (labia oris) та щоками (buccae);

-  ззаду - зубами (dentes) та яснами (gingivae). Присінок рота (vestibulum oris) сполучається із:

-  власне ротовою порожниною (cavitas oris propria) - через простір позаду останніх кутніх зубів (spatium retromorale) та через щілини між зубами і щілину між верхніми та нижніми зубами;

-  через ротову щілину (rima oris) - з навколишнім середовищем.

У присінок рота (vestibulum oris) відкривається привушна протока (ductus parotideus). Губи рота (labia oris) складаються з:

-  верхньої губи (labium superius);

-  нижньої губи (labium inferius).

Губи рота (labia oris) утворені коловим м'язом ро­та (musculus orbicularis oris), що вкритий:

-  ззовні - шкірою (cutis);зсередини - слизовою оболонкою (tunica mucosa).

Слизова оболонка (tunica mucosa) за допомогою вуздечки верхньої губи (frenulum labii superioris) та вуздечки нижньої губи (frenulum labii inferioris) пе­реходить на слизову оболонку альвеолярних відрост­ків верхньої і нижньої щелеп, утворюючи ясна (gingivae).

Проміжна частина губ (pars intermedia labiorum) вкрита незроговілим епітелієм (epithelium noncornificatum), крізь який просвічуються судини, утворюючи червону облямівку (limbus ruber), або проміжний шар (stratum intermedium).

Верхня губа (labium superius) має:

-  верхньогубний жолобок (philtrum);

 

-  горбок (tuberculum). Присінок рота має:

-  вуздечку верхньої губи (frenulum labii superioris);

-  вуздечку нижньої губи (frenulum labii inferioris);

-  спайку губ (commissura labiorum);

- кут рота (angulus oris);

-  сосочок привушної протоки (papilla ductus parotidei).

Щоки (buccae) представлені:

-  щічним і жувальним м'язами (musculi buccinator et masseter);

-  жировим тілом щоки (corpus adiposum buccae). Вони вкриті:

-  ззовні - шкірою (cutis);

- зсередини - слизовою оболонкою (tunica mucosa).

Жирове тіло щоки (corpus adiposum buccae) -тіло Біша - розміщене між щічним і жувальним м'язами та шкірою. Воно добре розвинуте у грудних дітей (покращує процес смоктання).

Піднебіння (palatum) складається з :

- твердого піднебіння (palatum durum);

- м'якого піднебіння (palatum molle), або підне­бінної завіски (velum palatinum).

М'яке піднебіння (palatum molle) є дуплікатурою (складкою) слизової оболонки, між якою розміщені фіброзна пластинка і м'язи.

Власне ротова порожнина (cavitas oris propria) ззаду сполучається з глоткою (pharynx) через зів (fauces).

Зів (fauces) оточений:

- зверху - м'яким піднебінням (palatum molle);

- знизу - коренем язика (radix linguae);

- з боків - піднебінно-язиковою дужкою (arcus palatoglossus) та піднебінно-глотковою дужкою (arcus palatopharyngeus).

Зів (fauces) має такі анатомічні утвори:

- перешийок зіва (isthmus faucium);

- м'яке піднебіння; піднебінна завіска (palatum molle; velum palatinum), до якої належать:

- піднебінний язичок (uvula palatina);

- піднебінно-язикова дужка; передня складка зіва (arcus palatoglossus; plica anterior faucium);

- піднебінно-глоткова      дужка (arcus
palatopharyngeus);
задня складка зіва (plica posterior
faucium);

- мигдаликову ямку; мигдаликову пазуху (fossa tonsillaris; sinus tonsillaris), у верхній частині якої є надмигдаликова ямка (fossa supratonsillaris);

- піднебінний мигдалик (tonsilla palatina), що ро­зміщений у мигдаликовій ямці, має:

- мигдаликову капсулу (capsula tonsillae);

- мигдаликові ямочки (fossulae tonsillae);

- мигдаликові крипти (cryptae tonsillae).

М'яке піднебіння; піднебінна завіска (palatum molle; velum palatinum) має такі частини:

1 Сполучнотканинну пластинку, яка прикріп­люється до заднього краю горизонтальних пластинок піднебінних кісток (laminae horizontales ossium palatinorum) і є продовженням твердого піднебіння (palatum durum) - це передній відділ м'якого підне­біння.

2 Звисаючу донизу піднебінну завіску (velum palatinum), яка закінчується піднебінним язичком (uvula palatina).

3 Піднебінно-язикову      дужку (arcus
palatoglossus),
або передню складку зіва (plica
anterior faucium),
або передню дужку (arcus anterior),
що йде до язика (lingua).

4 Піднебінно-глоткову     дужку         (a rcus
palatopharyngeus),
або задню складку зіва (plica
posterior faucium),
або задню дужку (arcus posterior),
яка йде до глотки (pharynx).

Між передніми та задніми дужками (arcus anteriores et posteriores) утворюються мигдаликові ямки (fossae tonsillares), де розміщені піднебінні мигдалики (tonsillae palatinae).

У ділянці піднебіння (palatum) ще є:

- піднебінне шво (raphe palati);

- поперечні піднебінні складки (plicae palatinae transversae);

- різцевий сосочок (papilla incisiva).

5 М'язи піднебіння та зіва (musculi palatini et faucium).

До м'язів м'якого піднебіння та зіва (musculi palati mollis et faucium) належать:

- м'яз- натягувач піднебінної завіски (musculus tensor veli palatini), який:

- натягує піднебінну завіску (velum palatinum) в поперечному напрямку;

- розширює просвіт слухової труби (tuba auditiva; tuba auditoria);

- м'яз- підіймач піднебінної завіски (musculus levator veli palatini), що:

- піднімає м'яке піднебіння (palatum molle),

- тягне його назад, розширюючи просвіт слухової труби (tuba auditiva; tuba auditoria);

- м'яз язичка (musculus uvulae), що:

- піднімає піднебінний язичок (uvula palatina),

- вкорочує піднебінний язичок (uvula palatina);

- піднебінно-язиковий    м'яз (musculus
palatoglossus),
що:

- опускає піднебінну завіску (velum palatinum) до­низу, звужуючи зів (fauces), піднімає корінь язика (radix linguae);

- піднебінно-глотковий м'яз (musculus palatopharyngeus), що:

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах