В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система - страница 30

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 

thyrocervicalis) - має довжину 1-2 см і ділиться на чотири гілки:

-  нижню щитоподібну артерію (a. thyroidea inferior), яка забезпечує кровопостачання:

-  щитоподібної залози (glandula thyroidea);

-  шийної частини стравоходу (pars cervicalis oesophagi);

-  шийної частини трахеї (pars cervicalis tracheae) та слизової оболонки гортані (tunica mucosa laryngis).

-  висхідну шийну артерію (a. cervicalis ascendens), що забезпечує кровопостачання м'язів шиї (musculi colli);

-  поверхневу шийну артерію (a. cervicalis superficialis), що постачає кров до:

-  трапецієподібного м'яза (m.trаpezius);

-  ромбоподібних м'язів (mm. rhomboidei);

-  верхнього заднього зубчастого м'яза (m. serratus posterior superior);

-  надлопаткову артерію (a. suprascapularis), що здійснює кровопостачання:

-  надостьового м'яза (m. supraspinatus);

 

-  підостьового м'яза (m. infraspinatus).

У міждрабинчастому просторі (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a.subclavia) відходить реброво-шийний стовбур (truncus costocervicalis), який розгалужується на:

-  глибоку шийну артерію (a. cervicalis profunda), яка забезпечує кровопостачння півостьового м'яза голови (m. semispinalis capitis) і півостьового м'яза шиї (m. semispinalis cervicis);

-  найвищу міжреброву артерію (a. intercostalis suprema), яка розгалужується в І і ІІ міжребрових просторах (spa^ intercostalia), постачаючи кров до міжребрових м'язів (mm. intercostales).

При виході з міждрабин частого простору (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходить поперечна артерія шиї (a. transversa colli), яка постачає кров до м'язів і шкіри верхньої частини спини (dorsum).

Пахвова артерія (arteria axillaris) Пахвова артерія (arteria axillaris) є безпосереднім продовженням підключичної артерії (a. subclavia), топографічно починається від рівня зовнішнього краю I ребра (margo externus costae primae [I]).

Вона проходить у глибині пахвової ямки (fossa axillaris) і оточена стовбурами плечового сплетення (trunci plexus brachialis).

Відповідно до топографії передньої стінки пахво­вої порожнини (paries anterior cavitatis axillaris) пах­вову артерію (arteria axillaris) поділяють на три відді­ли:

-  на рівні груднино-ключичного трикутника (trigonum clavipectorale);

-  на рівні грудного трикутника (trigonum pectorale);

-  на рівні підгрудного трикутника (trigonum subpectorale).

У груднино-ключичному трикутнику (trigonum clavipectorale) від пахвової артерії (arteria axillaris) відходять:

-  верхня грудна артерія (a. thoracica superior), яка розгалужується в міжребрових м'язах (mm. intercostales) І-ІІ міжребрових просторів (spatia intercostalia);

-  груднино-надплечова артерія (a. thoracoacro-mialis), яка здійснює кровопостачання:

-  надплечового відростка лопатки (acromion scapulae);

-  надплечово-ключичного суглоба (art. acromioclavicularis);

-  підключичного м'яза (m. subclavius);

-  дельтоподібного м'яза (m. deltoideus);

-  великого грудного м'яза (m. pectoralis major);

-  малого грудного м'яза. (m.pectoralis minor).

У грудному трикутнику (trigonum pectorale) від пахвової артерії (a. axillaris) відходить:

-  бічна грудна артерія (a. thoracica lateralis), яка постачає кров до переднього зубчастого м'яза (m. serratus anterior) і віддає гілки до грудної залози (glandula mammaria).

У підгрудному трикутнику (trigonum subpectorale) від пахвової артерії відходять:

-  підлопаткова артерія (a. subscapularis), яка розгалужується на:

груднино-спинну артерію  (a. thoracodorsalis),що забезпечує кровопостачання:

-  найширшого м'яза спини (m. latissimus dorsi);

-  великого круглого м'яза (m. teres major);

-  огинальну артерію лопатки (a. circumflexa scapulae), що проходить через тристоронній отвір (foramen trilaterum) і забезпечує кровопостачання:

-  м'язів дорсальної поверхні лопатки (musculi faciei dorsalis scapulae);

-  передня огинальна артерія плеча (a. circumflexa humeri anterior), що проходить попе­реду хірургічної шийки плечової кістки (collum chirurgicum humeri) і забезпечує кровопостачання:

-  плечового суглоба (art.humeri);

-  дельтоподібного м'яза (m.deltoideus);

-  задня огинальна артерія плеча (a. circumflexa humeri posterior), що проходить через чотиристорон­ній отвір (foramen quadrilaterum) і, анастомозуючи з передньою огинальною артерією плеча (a. circumflexa humeri anterior), забезпечує кровопо­стачання:

-  плечового суглоба (art.humeri);

-  м'язів, що знаходяться навколо плечового суг­лоба (art. humeri).

Плечова артерія (arteria brachialis) Плечова артерія є безпосереднім продовженням пахвової артерії (a. axillaris) і, починаючись на рівні нижнього краю великого грудного м'яза (m. pectoralis major), проходить у присередній двого­ловій борозні (sulcus bicipitalis medialis), а в ліктьо­вій ямці (fossa cubitalis) розгалужується на свої кін­цеві гілки - променеву артерію (a. radialis) та ліктьо­ву артерію (a. ulnaris).

Від плечової артерії (arteria brachialis) відходять: 1) глибока артерія плеча (a. profunda brachii), що починається від верхньої третини плечової арте­рії (a. brachialis), проходить разом з променевим нервом (n. radialis) через канал променевого нерва (canalis nervi radialis), де розгалужується на гілки:

-  до задньої групи м'язів плеча (musculi brachii);

-     до дельтоподібного м'яза (m. deltoideus). Глибока артерія плеча (a. profunda brachii) роз­галужується на:

-  середню обхідну артерію (a. collateralis media);

-  променеву обхідну артерію (a. collateralis radialis).

Ці артерії беруть участь в утворенні суглобової сі­тки ліктя (rete articulare cubiti);

2) верхня ліктьова обхідна артерія (a. collateralis ulnaris superior) починається від пле­чової артерії (a. brachialis) нижче глибокої артерії плеча (a. profunda brachii) і йде до задньоприсеред-ньої поверхні ліктьового суглоба (facies posteromedialis articulationis cubiti), де анастомозує із задньою гілкою ліктьової поворотної артерії (ramus posterior arteriae recurrentis ulnaris);

3) нижня ліктьова обхідна артерія (a. collateralis ulnaris inferior) починається від плечо­вої артерії (a. brachialis) в нижній її третині, йде до передньоприсередньої поверхні плечового суглоба (facies anteromedialis articulationis humeri), де анас-томозує з передньою гілкою ліктьової поворотної артерії (ramus anterior arteriae recurrentis ulnaris).

Усі названі вище обхідні артерії (arteriae collaterales), анастомозуючи із поворотними артері­ями (arteriae recurrentes), формують ліктьову сугло­бову сітку (rete articulare cubiti), від якої постачється кров до:

-  ліктьового суглоба (art. cubiti);

м'язів навколо ліктьового суглоба (art. cubiti).АРТЕРІІ ПЕРЕДПЛІЧЧЯ ТА КИСТІ

(arteriae antebrachii et manus)Передпліччя (antebrachium) і кисть (manus) за­безпечують кровопостачання кінцеві гілки плечової артерії (a. brachialis) - променева артерія (a. radialis) та ліктьова артерія (a.ulnaris).

Променева артерія (arteria radialis) Вона лежить у променевій борозні передпліччя (sulcus radialis antebrachii) і, огинаючи шилоподіб­ний відросток променевої кістки (processus styloideus radii), переходить на тильну ділянку кисті (regio dorsalis manus), а потім через перший міжкіс­тковий простір (spatium interosseum primum) захо­дить на долоню (palma), де її кінцевий відділ, анас-томозуючи з глибокою долонною гілкою (r. palmaris profundus) від ліктьової артерії (a. ulnaris), утворює глибоку долонну дугу (arcus palmaris profundus). Від променевої артерії (arteria radialis) відходять:

-  променева поворотна артерія (a. recurrens radialis), яка анастомозує з променевою обхідною артерією (a. collateralis radialis);

-  поверхнева долонна гілка (r. palmaris superficialis), яка анастомозує з кінцевим відділом ліктьової артерії (a. ulnaris), утворюючи поверхневу долонну дугу (arcus palmaris superficialis), і м'язові гілки (rr. musculares), які постачають кров до м'язів передпліччя (musculi antebrachii);

 

-  тильна зап'ясткова гілка (r. carpalis dorsalis) та долонна зап'ясткова гілка (r. carpalis palmaris), ра­зом з однойменними гілками ліктьової артерії беруть участь в утворенні тильної зап'ясткової сітки (rete carpale dorsale) та долонної зап'ясткової сітки (rete carpale palmare);

-  головна артерія великого пальця (a. princeps pollicis), яка розгалужується на три власні долонні пальцеві артерії (aa. digitales palmares propriae) до першого пальця (digitus primus) і променевої повер­хні долонної ділянки другого пальця (facies radialis regionis palmaris digiti secundi).

Від тильної зап'ясткової сітки (rete carpale dorsale) відходять чотири тильні зап'ясткові арте­рії (aa. metacarpales dorsales), кожна з яких розга­лужується на дві тильні пальцеві артерії (aa. digitales dorsales).

Тильні пальцеві артерії (aa. digitales dorsales) за­безпечують кровопостачання тильних поверхонь ІІ-V пальців (facies dorsales digitorum secundi - quinti

V]).

Ліктьова артерія (arteria ulnaris) Вона лягає в ліктьову борозну передпліччя (sulcus cubitalis antebrachii) і через канал зап'ястка (canalis carpi) виходить на долоню (palma), де своєю кінце­вою частиною анастомозує з поверхневою долон­ною гілкою (r. palmaris superficialis) від променевої артерії (a. radialis) і утворює поверхневу долонну дугу (arcus palmaris superficialis). Від ліктьової артерії відходять:

- ліктьова поворотна артерія (a. recurrens ulnaris), яка розгалужується на передню гілку (r. anterior) та задню гілку (r. posterior). Вони анасто-мозують із верхньою ліктьовою обхідною артерією (a. collateralis ulnaris superior) та нижньою ліктьовою обхідною артерією (a. collateralis ulnaris inferior) і беруть участь в утворенні ліктьової суглобової сітки (rete articulare cubiti);

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах