В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система - страница 32

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 

- задньої групи м'язів живота (m. quadratus lumborum - квадратний м'яз попереку);

- поперекових м'язів (mm.psoates major et minor);

- шкіри задньої стінки черевної порожнини (cutis parietis posterioris cavitatis abdominis);

- шкіри спини (cutis dorsi);

- шкіри попереку (cutis lumbalis);

- оболонки спинного мозку (matres spinales);

- серединна крижова артерія (a. sacralis mediana) - непарна, відходить від місця роздвоєння аорти (bifurcatio aortae) і заходить у малий таз (pelvis minor), закінчуючись сліпо.

До парних нутрощевих гілок черевної частини аорти (rr.viscerales partis abdominalis aortae) нале­жать:

- середня надниркова артерія (a. suprarenalis media), яка відходить на рівні ІІ поперекового хреб­ця (vertebra lumbalis) і, анастомозуючи з верхніми наднирковими артеріями (aa.suprarenales superiores) та нижніми наднирковими артеріями (aa.suprarenales inferiores), постачає кров:

- до надниркової залози, надниркову залозу (glandula suprarenalis);

- ниркова артерія (a. renalis), що відходить від аорти (aorta) на рівні ІІ поперекового хребця (vertebra lumbalis) і заходить у ниркові ворота (hilum renale).

У паренхімі нирки (parenchyma renis) ниркова артерія (a. renalis) розходиться відповідно:

- до ниркових сегментів (segmenta renalia);

- ниркових часток (lobi renales).

На своєму шляху ниркова артерія (a. renalis) від­дає нижню надниркову артерію (a. suprarenalis inferior);

- парні яєчкова артерія (a. testicularis) у чолові­ків та яєчникова артерія (a. ovaricaj у жінок відхо­дять від аорти (aorta) нижче ниркової артерії (a. renalis) і проходять:

- у чоловіків - у складі сім'яного канатика (funiculus spermaticus) до яєчка (testis);

- у жінок йде у товщі підвішувальної зв'язки яєч­ника (lig. suspensorium ovarii) до яєчника (ovarium).

До непарних нутрощевих гілок черевної части­ни аорти (rr. viscerales partis abdominis aortae) на­лежать:

- черевний стовбур (truncus coeliacus);

- верхня брижова артерія (arteria mesenterica superior);

- нижня брижова артерія (arteria mesenterica inferior).

Ці артерії відходять від передньої поверхні чере­вної аорти.

Черевний стовбур (truncus coeliacus) Черевний стовбур має довжину 1,5-2 см, почи­нається від черевної частини аорти (pars abdominis aortae)  на  рівні  XII   грудного хребця (vertebra thoracica duodecima) і розгалужується на три артерії:

- ліву шлункову артерію (a. gastrica sinistra);

- загальну печінкову артерію (a. hepatica communis);

- селезінкову артерію (a. splenica).

Ліва шлункова артерія (a. gastrica sinistra) лягає уздовж малої кривини шлунка (curvatura minor gastris), забезпечує кровопостачання:

-  шлунка (gaster);

-  малого чепця (omentum minus);

-  черевної частини стравоходу (pars abdominalis oesophagi).

Ліва шлункова артерія (a. gastrica sinistra) ана-стомозує з правою шлунковою артерією (a. gastrica dextra).

Загальна печінкова артерія (a. hepatica communis) відходить від черевного стовбура (truncus coeliacus), повертає направо і розгалужується на дві артерії:

-  власну печінкову артерію (a. hepatica propria);

-  шлунково-дванадцятипалокишкову артерію (a. gastroduodenalis).

Власна печінкова артерія (a. hepatica propria) іде в товщі печінково-дванадцятипалокишкової зв'язки (lig. hepatoduodenale) до печінки (hepar) і в ділянці її воріт (porta hepatis) роздвоюється на:

-  праву гілку ( r. dexter);

-  ліву гілку (r. sinister).

Від правої гілки власної печінкової артерії (r. dexter arteriae hepaticae propriae) відходить жов-чноміхурова артерія (a. cystica) до:

-  жовчного міхура (vesica biliaris).

Від власної печінкової артерії (a. hepatica propria) відходить права шлункова артерія (a. gastrica dextra), яка, анастомозуючи по малій кривині (curvatura minor) з лівою шлунковою артерією (a. gastrica sinistra), забезпечує кровопостачання:

-  шлунка (gaster);

- малого чепця (omentum minus). Шлунково-дванадцятипалокишкова артерія

(a. gastroduodenalis) проходить позаду воротарної частини шлунка (pars pylorica gastris) і розгалужуєть­ся на:

-  праву          шлунково-чепцеву артерію
(a. gastroomentalis dextra);

-  задню верхню підшлунково-дванадцятипало-кишкову артерію (a. pancreaticoduodenalis superior posterior);

-  передню верхню підшлунково-дванадцяти-палокишкову артерію (a. pancreaticoduodenalis superior anterior).

Права           шлунково-чепцева артерія

(a. gastroomentalis dextra) іде по великій кривині
шлунка
(curvatura major gastris) і, анастомозуючи з
лівою            шлунково-чепцевою артерією

(a. gastroomentalis sinistra), здійснює кровопоста­чання:

-  шлунка (gaster);

-  великого чепця (omentum majus).

Від задньої верхньої підшлунково-дванадцяти-палокишкової артерії (a. pancreatoduodenalis superior posterior) та передньої верхньої підшлунко-во-дванадцятипалокишкової артерії (a. pancreaticoduodenalis superior anterior) відходять гілки до підшлункової залози (pancreas) і дванадця­типалої кишки (duodenum).

Селезінкова артерія (a.splenica; a.lienalis) - най­довша артерія черевного стовбура (truncus coeliacus), проходить вздовж верхнього краю підш­лункової залози (margo superior pancreatis) до селе­зінки (splen), розгалужується на:

- короткі шлункові артерії (aa. gastricae breves) до дна шлунка (fundus gastricus);

- гілки підшлункової залози (rr. pancreatici) до пі­дшлункової залози (pancreas).

Біля селезінкових воріт (hilum splenicum) від се­лезінкової артерії (a. splenica) відходить ліва шлун­ково-чепцева артерія (a. gastroomentalis sinistra), яка йде вздовж великої кривини шлунка (curvatura major gastris) і, анастомозуючи з правою шлунково-чепцевою артерією (a. gastroomentalis dextra), кро-вопостачає:

- шлунок (gaster);

- великий чепець (omentum majus).

Верхня брижова артерія

(arteria mesenterica superior) Верхня брижова артерія відходить від черевної частини аорти (pars abdominalis aortae), дещо нижче від черевного стовбура, на рівні І поперекового хре­бця (vertebra lumbalis) і йде донизу між головкою підшлункової залози (caput pancreatis) і горизонта­льною частиною дванадцятипалої кишки (pars horisontalis duodeni).

Від верхньої брижової артерії (arteria mesenterica superior) відходять:

- нижня підшлунково-дванадцятипалокишкова артерія (a. pancreaticoduodenalis inferior), що пос­тачає кров до:

- підшлункової залози (pancreas);

- дванадцятипалої кишки (duodenum);

- порожньокишкові артерії (aa. jejunales) і клу-бовокишкові артерії (aa. ileales) -кількістю 12-18, які постачають кров:

- до брижової частини тонкої кишки (pars mesenterica intestini tenis);

- клубово-ободовокишкова артерія (a. ileocolica), що забезпечує кровопостачання:

- клубово-сліпокишкового кута і артерії червопо­дібного відростка (a. appendicularis), що від неї від­ходить;

- права ободовокишкова артерія (a. colica dextra), що постачає кров:

- до висхідної ободової кишки (colon ascendens);

- середня ободовокишкова артерія (a. colica media), що постачає кров:

- до поперечної ободової кишки (colon transversum).

Нижня брижова артерія

(arteria mesenterica inferior) Вона починається від черевної частини аорти (pars abdominalis aortae) на рівні ІІІ поперекового хребця (vertebra lumbalis) і розгалужується на такі артерії:

- ліву ободовокишкову артерію (a. colica sinistra), що постачає кров:

- до низхідної ободової кишки (colon descendens);

- сигмоподібні артерії (aa. sigmoideae), що пос­тачають кров:

- до сигмоподібної ободової кишки (colon sigmoideum);

- верхню прямокишкову артерію (a. rectalis superior), що постачає кров:

- до верхнього відділу прямої кишки (rectum). Анастомоз між середньою ободовокишковою ар­терією (a.colica media) і лівою ободовокишковою артерією (a. colica sinistra) називається дугою Ріола-на (arcus Riolani).

На рівні ТУ поперекового хребця (vertebra lumbalis) є роздвоєння аорти (bifurcatio aortae). Це місце, де черевна частина аорти (pars abdominalis aortae) розгалужується на дві спільні клубові артерії (arteriae iliacae communes) - праву та ліву.

Спільна клубова артерія

(arteria iliaca communis) Спільна клубова артерія опускається в малий таз (pelvis minor) і на рівні крижово-клубового суглоба (art. sacroiliaca) розгалужується на:

-  зовнішню клубову артерію (arteria iliaca externa);

-  внутрішню клубову артерію (arteria iliaca interna).

Внутрішня клубова артерія

(a. iliaca interna) Внутрішня клубова артерія (a. iliaca interna) бі­ля  верхнього краю великого сідничного отвору (margo superior foraminis ischiadici majoris) розділя­ється на:

-  передній стовбур (truncus anterior);

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах