В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система - страница 36

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 

продовженням сигмоподібної пазухи черепної тве­рдої оболонки (sinus sigmoidei durae matris cranialis), де на рівні яремного отвору (foramen jugulare) вона починається верхньою цибулиною яремної вени (bulbus superior venae jugularis) і лягає спочатку позаду внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna), а потім позаду загальної сонної артерії (a. carotis communis) та блукаючого нерва (n. vagus).

Перед злиттям з підключичною веною (v. subclavia) утворюється нижня цибулина яремної вени (bulbus inferior venae jugularis).

Внутрішня яремна вена (v.jugularis interna) має такі позачерепні притоки:

- глоткові вени (vv. pharyngeae);

- язикову вену (v. lingualis);

- верхню щитоподібну вену (v. thyroidea superior);

- лицеву вену (v. facialis);

- занижньощелепну вену (v. retromandibularis), вона впадає у лицеву вену (v. facialis) або безпосе­редньо у внутрішню яремну вену (v. jugularis interna).

До внутрішньочерепних приток внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna) належать:

- пазухи твердої оболонки (sinus durae matris), які є:

- поперечна пазуха (sinus transversus);

- стік пазух (confluens sinuum);

- крайова пазуха (sinus marginalis);

- потилична пазуха (sinus occipitalis);

- кам'янисто-лускова      пазуха (sinus
petrosquamosus);

- сигмоподібна пазуха (sinus sigmoideus);

верхня    стрілова   пазуха    (sinus sagittalissuperior);

-  нижня стрілова пазуха (sinus sagittalis inferior);

-  пряма пазуха (sinus rectus);

-  верхня кам'яниста пазуха (sinus petrosus superior);

-  печериста пазуха (sinus cavernosus);

-  клино-тім'яна пазуха (sinus sphenoparietalis);

-  вени губчатки (vv. diploicae), від кісток черепа (ossa cranii);

-  оболонкові вени (vv. meningeales), від черепної твердої оболонки (dura mater cranialis);

-  верхня очна вена (v. ophthalmica superior) та нижня очна вена (v. ophthalmica inferior), від органа зору (organum oculi);

-  вени лабіринту (vv. labyrinthi), від внутрішнього вуха;

-  випускні вени (vv. emissariae), що сполучають внутрішньочерепні притоки з позачерепними прито­ками внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna);

-  вени головного мозку (vv. encephali) - глибокі та поверхневі (vv. рrofundae et superficiales).

Анастомози між внутрішньочерепними та позачерепними притоками внутрішньої яремної вени

Вони вібуваються через випускні вени та прито­ки лицевої вени, останні з'єднані із печеристою па­зухою (sinus cavernosus). Ці анастомози мають кліні­чне значення як шляхи можливого поширення інфе­кції з лицевих ділянок до порожнини черепа.

Крилоподібне сплетення (plexus pterygoideus) розміщене у підскроневій ямці, вкрите жировою клітковиною, оточує бічний і присередній крилопо­дібні м'язи (mm. pterigoidei lateralis et medialis) і приймає такі вени:

-  середні оболонкові вени (vv. meningeae mediae) та глибокі скроневі вени (vv. temporales profundae);

-  вени крилоподібного каналу (v. canalis pterigoidei) - проходить в однойменному каналі;

-  шило-соскоподібну вену (v. stylomastoidea) -йде із барабанної порожнини (cavitas tympani) і ви­ходить з черепа (cranium) через однойменний отвір;

-  привушні вени (vv. parotideae) - від привушної залози (glandula parotidea);

-  передні вушні вени (vv. auriculares anteriores) -від передньої частини вушної раковини і зовнішньо­го слухового ходу (meatus acusticus externus);

-  суглобові вени (vv. auriculares) скронево-
нижньощелепного           суглоба
(art.
temporomandibularis),
- в які впадають вени зовні-
шнього слухового
ходє (vv. meatus acusticus
externus),
барабанної перетинки (membrana
tympanica)
та барабанні вени (nn. tympanicae) від
стінок барабанної порожнини
(paries cavitas
tympani).

Венозні сплетення в черепі є такі:

-  венозне сплетення овального отвору (plexus venosus foraminis ovalis), яке розміщене в овально­му отворі (foramen ovale) та з'єднує печеристу пазуху (sinus cavernosus) з крилоподібним венозним спле­тенням (plexus venosus pterygoidei);

-  венозне сплетення сонного каналу (plexus venosus canalis carotici) оточує внутрішню сонну ар­терію (a. carotis interna) в однойменному каналі че­репа, збирає кров від слизової оболонки барабанної порожнини (cavitas tympani) і встановлює зв'язок між печеристою пазухою (sinus cavernosus) та кри­лоподібним сплетенням (plexus pterygoideus);

-  венозне сплетення під'язикового каналу (plexus venosus canalis hypoglossi) з'єднує потиличну пазуху (sinus occipitalis) із нижньою кам'янистою пазухою (sinus petrosus inferior) і внутрішнім хребтовим спле­тенням (plexus vertebralis).

Зовнішня яремна вена

(vena jugularis externa)

Зовнішня яремна вена утворюється при злитті потиличної вени (v. occipitalis) та задньої вушної вени (v. auricularis рosterior), які супроводжують од­нойменні артерії.

У зовнішню яремну вену (vena jugularis externa) впадають передні яремні вени (vv. jugulares anteriores), які збирають кров від передньої шийної ділянки (regio cervicalis anterior) і, анастомозуючи між собою, утворюють яремну венозну дугу (arcus venosus jugularis).

Підключична вена

(vena subclavia)

Підключична вена розміщена на шиї (cervix) у
переддрабинчастому      просторі
(spatium

antescalenum), підключичні вени, зливаючись із вну­трішньою яремною веною (v. jugularis interna), фор­мують плечоголовну вену (v. brachiocephalica).

Підключична вена (vena subclavia) є продовжен­ням пахвової вени (vena axillaris), лежить в одной­менній борозні на верхній поверхні першого ребра (sulcus venae subclaviae costae primae) попереду переднього драбинчастого м'яза (m. scalenus anterior) і збирає кров від:

-  грудних вен (vv. pectorales);

-  тильної лопаткової вени (v. scapularis dorsalis).

Передня яремна вена

(v. jugularis anterior)

Передня яремна вена (v. jugularis anterior) фор­мується із підшкірних вен підборідного трикутника (trigonum submentale) та впадає у зовнішню яремну вену (vena jugularis externa).

Обидві передні яремні вени у міжапневритично-му просторі (interaponeuroticum suprasternale) з'єднуються одна з одною поперечним анастомозом через яремну венозну дугу (arcus venosus jugularis), яка знаходиться над верхнім краєм груднини та ключиці.

Діаметр передньої яремної вени дуже різний: во­на то ледве помітна, то досягає значної товщини. Іноді обидві передні вени зливаються в непарну су­дину різної довжини і товщини, утворюючи середин­ну вену шиї (v. mediana colli); рідко остання буває і при наявності обох передніх яремних вен.

Непарна вена (vena azygos) Непарна вена проходить у грудній порожнині (cavitas thoracis) вздовж правої поверхні хребтового стовпа (columna vertebralis) і є продовженням правої висхідної поперекової вени (v. lumbalis ascendens dextra).У непарну вену (v. azygos) на її шляху до верхньої порожнистої вени (vena cava superior) впадають:

-  праві задні міжреброві вени (vv. intercostales posteriores);

-  стравохідні вени (vv. oesophageales);

-  бронхові вени (vv. bronchiales);

-  осердні вени (vv. pericardiacae);

-  середостінні вени (vv. mediastinales);

-  напівнепарна вена (v. hemiazygos).

Напівнепарна вена (vena hemiazygos) Напівнепарна вена є продовженням лівої ви­східної поперекової вени   (v. lumbalis ascendens sinistra). У грудній порожнині вона проходить уздовж

лівої поверхні хребтового стовпа до рівня VII -X груд­них хребців, де повертає праворуч (позаду від аорти, стравоходу і грудної протоки) і впадає в непарну ве­ну.

Напівнепарна вена збирає кров з:

- лівих задніх міжребрових вен (vv. intercostales posteriores sinistrae) - від 4-5 нижніх задніх міжреб-рових вен (vv. intercostales posteriores inferiores);

- додаткової напівнепарної вени (v. hemiazygos accessoria) - з 6-7 верхніх задніх міжребрових вен (vv. intercostales posteriores superiores);

- вен стравоходу (vv. oesophageales);

лімфатичних вузлів заднього середостіння (nodi lymphoidei mediastini posterioris).ВЕНИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИВени верхньої кінціки (vv. membri superioris) по­діляються на поверхневі та глибокі. Поверхневі вени на значному протязі знаходяться у підшкірному прошарку ззовні власної фасції. Глибокі вени, як правило, подвійні та супроводжують артеріальні су­дини (вени-супутниці).

Поверхневі вени починаються на тилі кисті, де утворюються широкопетлиста венозна сітка (rete venosum dorsale manus), котра приймає кров із вен пальців. Із цієї сітки формуються дві поверхневі вени верхньої кінцівки: головна та основна.

Головна вена починається в ділянці великого па­льця на тилі кисті. Вона прямує по променевому боці передпліччя, потім в ділянці плеча залягає в бічній борозні (sulcus bicipitalis lateralis), переходить в sulcus deltoideopectoralis, пронизує фасцію і впадає в пахвову вену.

Основна вена (v. basilica), починається на ліктьо­вому боці тилу кисті, потім переходить на передню поверхню передпліччя (v. basilica antebrachii), роз­ташовуючись на його присередньому краї. Потім через ліктьову ямку вона продовжується на плече і залягає в sulcus bicipitalis medialis. Тут вена прони­зує фасцію і вище середини плеча впадає в одну із плечових вен. Нерідко ця вена буває розвинена значно краще, ніж плечові, тому що вона фактично продовжується у пахвову вену.

Середня вена ліктя представляє собою короткий, але значний анастомоз між v. basilica і v. cephalica в ділянці ліктьової ямки. Вона розташована косо і з'єднується з глибокими венами ліктьової ямки. Фо­рма анастомозу індивідуально вариює. Цю вену ви­користовують для забору крові та для внутрішньо­венних ін'єкцій.

Глибокі вени у кількості двох супроводжують від­повідні артерії. Вони починаються на кисті подвій­ними глибокими і поверхневими дугами і на перед­пліччі формують дві ліктьові та дві променеві вени. По передній та задній поверхням m. interosses antebrachii розташовані відповідні вени. У верхній третині плеча дві плечові вени зливаються в одну плечову. Остання, об'єднавшись з v. basilica продо­вжується в одиноку пахвову вену.

Глибокі вени мають численні анастомози між со­бою та з поверхневими венами. Як у глибоких, так і в поверхневих венах верхньої кінцівки є клапани.СИСТЕМА НИЖНЬОЇ ПОРОЖНИСТОЇ ВЕНИНижня порожниста вена (vena cava inferior) починається на рівні IV-V поперекових хребців (vertebrae lumbales) при злитті:

- лівої спільної клубової вени (v. iliaca communis sinistra);

- правої спільної клубової вени (v. iliaca communis dextra), справа і нижче від роздвоєння аорти (bifurcatio aortae).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах