В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система - страница 37

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 

Вона проходить через сухожилковий центр діаф­рагми (centrum tendineum diaphragmatis) в заднє середостіння (mediastinum posterius) і впадає у пра­ве передсердя (atrium dextrum).

У нижній порожнистій вені (vena cava inferior) ро­зрізняють:

- пристінкові притоки нижньої порожнистої ве­ни (vv. parietales venae cavae inferioris);

- нутрощеві притоки нижньої порожнистої вени (vv. viscerales venae cavae inferioris).

До пристінкових притоків нижньої порожнис­тої вени (vv. parietales venae cavae inferioris) нале­жать:

-           поперекові вени (vv. lumbales) - по чотири або п'ять з кожного боку, які збирають кров від задньої стінки порожнини живота (paries posterior cavitatis abdominis), хребтового каналу (canalis vertebralis), спинного мозку та його оболонок (medulla spinalis et meninges), супроводжуючи відповідні поперекові артеріі (aa. lumbales).

Верхні чотири вени переважно впадають у ниж­ню порожнисту вену (vena cava inferior), хоч перша з них може впадати у висхідну поперекову вену (v. lumbalis ascendens).

П'ята є притокою клубово-поперекової вени (v. iliolumbalis) або спільної клубової вени (vena iliaca communis).

Усі вони анастомозують з висхідною попереко­вою веною (v. lumbalis ascendens).

- нижні діафрагмові вени (vv. phrenicae inferiores) - вени, які супроводжують однойменні артерії (aa. phrenicae inferiores).

Праві вени (vv. phrenicae inferiores dextrae) впа­дають у нижню порожнисту вену (vena cava inferior), а ліві (vv. phrenicae inferiores sinistrae) - у ліву над­ниркову вену (v. suprarenalis sinistra), ліву ниркову(v. renalis) або нижню порожнисту вену (vena cava inferior).

До нутрощевих притоків нижньої порожнистої ве­ни (vv. viscerales venae cavae inferioris) належать:

-      права яєчкова вена (v. testicularis dextra), у жі­нок - права яєчникова вена (v. ovarica dextra), що починається від заднього краю яєчка (margo posterior testis) чи від воріт яєчника (hilum ovarii) численними венами, які утворюють лозоподібне сплетення (plexus pampiniformis).

Вона несе кров від правого лозоподібного спле­тення (plexus pampiniformis dexter) до нижньої по­рожнистої вени (vena cava inferior).

У чоловіків лозоподібне сплетення (plexus pampiniformis) і яєчкова вена (v. testicularis) нале­жать до складу сім'яного канатика (funiculus spermaticus);

-           ліва яєчкова вена (v. testicularis sinistra), у жінок - ліва яєчникова вена (v. ovarica sinistra), що під прямим кутом впадає у ліву ниркову вену (v. renalis sinistra);

- ниркові вени (vv. renales) - парні, йдуть від нир­кових воріт (hilum renale) і, анастомозуючи з попе­рековими венами (vv. lumbales), впадають у нижню порожнисту вену (v. cava inferior) між першим та дру­гим поперековими хребцями (vertebrae lumbales);

- права надниркова вена (v. suprarenalis dextra), що виходить з воріт надниркової залози (hilum glandulae suprarenalis);

- ліва надниркова вена (v. suprarenalis sinistra), що впадає в ліву ниркову вену (v. renalis sinistra);

печінкові вени (vv. hepaticae) - три-чотири кру­пні вени впадають у нижню порожнисту вену (v. cava inferior) в ділянці печінки (regio hepatis) у борозні порожнистої вени (sulcus venae cavae).ВЕНИ ТАЗАСпільна клубова вена (v. iliaca communis) Спільна клубова вена утворюється на рівні кри­жово-клубового суглоба (art. sacroiliaca) при злитті:

-  внутрішньої клубової вени (v. iliaca interna);

-  зовнішньої клубової вени (v. iliaca externa).

Внутрішня клубова вена (v. iliaca interna) Внутрішня клубова вена має:

-  пристінкові притоки;

-  нутрощеві притоки, відповідно до розгалужен­ня однойменних артерій.

Пристінковими притоками внутрішньої клубової вени є такі:

-  верхні сідничні вени (vv. gluteae superiores);

-  нижні сідничні вени (vv. gluteae inferiores);

-  затульні вени (vv. obturatoriae);

-  бічні крижові вени (vv. sacrales laterales);

-  клубово-поперекова вена (v. iliolumbalis), що ча­сто впадає у спільну клубову вену (vena iliaca communis);

-  середня крижова вена (v. sacralis mediana), що часто впадає у ліву спільну клубову вену (vena iliaca communis sinistra).

Нутрощеві притоки внутрішньої клубової вени формуються із таких венозних сплетень:

-  крижового венозного сплетення (plexus venosus sacralis);

-  передміхуровозалозового венозного сплетення (plexus venosus prostaticus), в яке входять:

-  глибока спинкова вена статевого члена (v. dorsalis profunda penis);

-  глибокі вени статевого члена (vv. profundae penis);

 

- задні калиткові вени (vv. scrotales posteriores);

- міхурового венозного сплетення (plexus venosus vesicalis), в яке входять:

- міхурові вени (vv. vesicales);

- прямокишкового венозного сплетення (plexus venosus rectalis), в яке входять:

- верхні прямокишкові вени (vv. rectales superiores), які впадають в нижню брижову вену (v. mesenterica inferior);

- середні прямокишкові вени (vv. rectales mediae), які впадають у внутрішню клубову вену (v. iliaca interna);

- нижні прямокишкові вени (vv. rectales inferiores), які впадають у внутрішню соромітну вену (v. pudenda interna);

- маткове венозне сплетення (plexus venosus uterinus), в яке входять:

- маткові вени (vv. uterinae);

- піхвове венозне сплетення (plexus venosus vaginalis), в яке входять:

- маткові вени (vv. uterinae).

Зовнішня клубова вена (v. iliaca externa) Зовнішня клубова вена є продовженням стегно­вої вени (v. femoralis) і приймає кров від усіх вен нижньої кінцівки.

Під пахвинною зв'язкою (lig. inguinale) у зовніш­ню клубову вену (v. iliaca externa) впадають:

- нижня надчеревна вена (v. epigastrica inferior);

глибока огинальна вена клубової кістки (v. circumflexa ilium profunda).ВЕНИ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ

(venae membri inferioris)Вени нижньої кінцівки поділяються на:

-  поверхневі вени нижньої кінцівки (venae superficiales membri inferioris);

-  глибокі вени нижньої кінцівки (venae profundae membri inferioris).

Глибокі вени є парними і супроводжують одной­менні артерії.

Лише підколінна вена (v. poplitea) та стегнова вена (v. femoralis) є непарними.

До поверхневих вен нижньої кінцівки (venae superficiales membri inferioris) належать:

- велика підшкірна вена (v. saphena magna), що має численні клапани, починається попереду присе-редньої кісточки (malleolus medialis), де приймає притоки від присередньої частини тилу стопи (pars medialis dorsi pedis). Вона є продовженням присе­редньої крайової вени (v. marginalis medialis), йде разом з підшкірним нервом (n. saphenus) по присе-редній поверхні гомілки вгору, проходить по присе-редній поверхні стегна до підшкірного розтвору (hiatus saphenus), де пронизує дірчасту фасцію (fascia cribrosa) і впадає у стегнову вену (v. femoralis).

Велика підшкірна вена (v. saphena magna) має численні підшкірні притоки:

- від передньо-присередньої поверхні гомілки (crus);

- від стегна (femur);

- від зовнішніх статевих органів (organa genitalia externa);

- мала підшкірна вена (v. saphena parva) має чи­сленні клапани і збирає кров від тильної венозної дуги стопи (arcus venosus dorsalis pedis) і є продов­женням бічної крайової вени (v. marginalis lateralis). Вона проходить позаду бічної кісточки (malleolus lateralis), лягає в борозну між бічною головкою та присередньою головкою литкового м'яза (caput laterale et caput mediale musculi gastrocnemii) і в підколінній ямці (fossa poplitea) впадає в підколінну вену (v. poplitea).

До глибоких вен нижньої кінцівки (venae profundae membri inferioris) належать:

-  стегнова вена (v. femoralis);

-  глибока стегнова вена (v. profunda femoris), притоками якої є:

-  присередні стегнові вени (vv. circumflexae femoris mediales);

-  бічні згинальні стегнові вени (vv. circumflexae femoris laterales);

-  пронизні вени (vv. perforantes);

-  підколінна вена (v. poplitea), яка має наступні притоки:

-  литкові вени (vv. surales);

-  колінні вени (vv. geniculares);

-  передні великогомілкові вени (vv. tibiales anteriores);

-  задні великогомілкові вени (vv. tibiales posteriores);

малогомілкові вени (vv. fibulares).СИСТЕМА ВОРІТНОЇ ПЕЧІНКОВОЇ ВЕНИВорітна печінкова вена (vena portae hepatis) ро­зміщена у товщі печінково-дванадцятипалокишкової зв'язки (lig. hepatoduodenal) між спільною жовчною протокою (ductus choledochus) та власною печінко­вою артерією (a. hepatica propria) і формується по­заду голівки підшлункової залози (caput pancreatis) при злитті:

-  верхньої брижової вени (v. mesenterica superior);

-  нижньої брижової вени (v. mesenterica inferior);

-  селезінкової вени (v. splenica).

Вона збирає венозну кров від непарних органів черевної порожнини (cavitas abdominis), крім печін­ки (hepar).

До входження у ворота печінки (porta hepatis) у ворітну печінкову вену (v. portae hepatis) входять такі притоки:

- міхурова вена (v. cystica);

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах