В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система - страница 38

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 

- права шлункова вена (v. gastrica dextra);

- ліва шлункова вена (v. gastrica sinistra);

- передворотарна вена (v. prepylorica);

- припупкові вени (vv. paraumbilicales).

Ці притоки у воротах печінки (porta hepatis) впадають у ворітну печінкову вену (vena portae hepatis), іноді безпосередньо у печінку.ПОРТО-КАВАЛЬНІ АНАСТОМОЗИ

(anastomoses portocavales)Портокавальні анастомози утворені між:

- ворітною печінковою веною (v. portae hepatis);

- верхньою порожнистою веною (v. cava superior);

- нижньою порожнистою веною (v. cava inferior).

Порто-кавальні анастомози є такі:

- у товщі черевної частини стравоходу (pars abdominalis oesophagi) між:

- лівою шлунковою веною (v. gastrica sinistra) -система ворітної печінкової вени (v. portae hepatis);

- стравохідними венами (vv. oesophageales) -система верхньої порожнистої вени (v. cava superior);

- у товщі прямої кишки (rectum) між:

- верхньою прямокишковою веною (v. rectalis superior) - система ворітної печінкової вени (v. portae hepatis);

- середньою прямокишковою веною (rectalis media) - система нижньої порожнистої вени (v. cava inferior);

 

- нижньою прямокишковою веною (v. rectalis inferior) - система нижньої порожнистої вени (v. cava inferior);

- навколо пупка (umbilicus) між:

- верхньою надчеревною веною (v. epigastrica superior) - система верхньої порожнистої вени (v. cava superior);

- припупковими венами (vv. paraumbilicales) -система ворітної печінкової вени (v. portae hepatis);

- нижньою надчеревною веною (v. epigastrica inferior) - система нижньої порожнистої вени (v. cava inferior);

- у товщі висхідної ободової кишки (colon ascendens) і низхідної ободової кишки (colon descendens) між:

- поперековими венами (vv. lumbales) - система нижньої порожнистої вени (v. cava inferior);

правою ободовокишковою веною (v. colica dextra) та лівою ободовокишковою веною (v. colica sinistra) - система ворітної печінкової вени (v. portae hepatis).КАВО-КАВАЛЬНІ АНАСТОМОЗИ

(anastomoses cavocavales)Каво-кавальні анастомози утворені між:

- верхньою порожнистою веною (vena cava superior);

- нижньою порожнистою веною (vena cava inferior).

Кавo-кавальні анастомози є такі:

- між верхньою надчеревною веною (v. epigastrica superior) - система верхньої порожни­стої вени (v. cava superior) і нижньою надчеревною веною (v. epigastrica inferior) - система нижньої по­рожнистої вени (v. cava inferior);

- між поперековими венами (vv. lumbales) - сис­тема нижньої порожнистої вени (v. cava inferior) і висхідними правою та лівою поперековими венами (vv. lumbales ascendentes) - система верхньої по­рожнистої вени (v. cava superior);

- між          груднино-надчеревною веною
(v. thoracoepigastrica) - система верхньої порожнис-
тої вени
(v. cava superior) і поверхневою надчерев-
ною веною
(v. epigastrica superficialis) - система
нижньої порожнистої вени
(v. cava inferior);

між поперековими венами (vv. lumbales) - сис­тема нижньої порожнистої вени (v. cava inferior) і зовнішнім хребтовим сплетенням (plexus venosus vertebralis externus) - система верхньої порожнистої вени (v. cava superior).Змістовий модуль 12 ЛІМФАТИЧНА ТА ІМУННА СИСТЕМИЛімфа (lympha) - це безбарвна прозора рідина, що за своїм складом наближається до плазми крові і виводить із організму та тканин продукти обміну ре­човин, антигени і токсини.

Функція лімфатичної системи (systema lymphoideum):

- проведення лімфи від тканин до венозного рус­ла (транспортна, резорбційна, дренажна);

- лімфопоез (кістковий мозок, загруднинна зало­за, лімфатичні вузли, лімфоїдні вузлики, зокрема у білій пульпі селезінки і червоподібному відростку);

- імунна, яка забезпечує процеси конкретної іму­нної відповіді на антигени;

- бар'єрна (знешкодження чужорідних частинок, що проникли в організм).

По лімфатичній системі поширюються злоякісні клітини (метастазування - metastasis).

Лімфатична система (systema lymphoideum) має деякі структурні особливості, що притаманні венозній системі:

- судини мають клапани;

- лімфа тече від тканин у венозну систему, а потім до серця.

Ознаки, які відрізняють лімфатичну систему (systema lymphoideum) від венозної:

- на шляху лімфатичних судин розміщені чис­ленні лімфатичні вузли;

- лімфатична система являє собою систему трубок (судин), які замкнуті з одного боку (є "слі­пими " капілярами), а з другого - відкриваються у венозне русло.

Лімфатичні судини відсутні в:

-центральній нервовій системі (systema nervosum centrale);

- селезінковій пульпі (pulpa splenica; pulpa lienalis);

- епітелії шкіри (epitelium cutis; epitelium dermatis);

- хрящовій тканині (textus cartilagineus);

- рогівці (cornea);

- кришталику (lens);

- плаценті (placenta);

- гіпофізі (hypophysis);

- внутрішньому вусі (auris interna).

Судинна частина лімфатичної системи скла­дається із:

- лімфокапілярних судин (vasa lymphocapillaria) або лімфатичних капілярів;

- лімфатичних судин (vasa lymphatica) на шляху яких знаходяться лімфатичні вузли (nodi lymphoidei);

- лімфатичних стовбурів (trunci lymphatici);

 

-  лімфатичних протоків (ductus lymphatici). Лімфокапілярні судини (vasa lymphocapillaria),

або лімфатичні капіляри, мають бічні випини, за­мкнуті сітки (retia lymphocapillar). їх просвіт нерів­номірний: мають розширення до 100-200 мкм, які чергуються із звуженням діаметра до 8-10 мкм.

В об'ємних органах (нирки, печінка) вони мають тривимірну будову.

У плоских органах (порожнисті органи) вони роз­міщені у площині стінки цих органів.

їх стінка складається з одного шару ендотеліаль-них клітин і базальної мембрани.

Лімфатичні судини (vasa lymphatica) поділяють­ся на:

-  внутрішньоорганні судини;

-  позаорганні судини, які за розміщенням є:

-  глибокими судинами (vasa lymphatica profunda);

-  поверхневими судинами (vasa lymphatica superficialia).

Лімфатичні судини (vasa lymphatica) мають лім­фатичні заслінки (valvulae lymphaticae) - клапани, стінка яких складається з таких шарів:

-  ендотеліального (внутрішня оболонка);

-  м'язового;

-  зовнішнього (зовнішня оболонка). Лімфатичні   вузли   (nodi   lymphoidei; nodi

lymphatici; lymphonodi) розміщуються за ходом лім­фатичних судин. Вони є вторинними лімфатичними органами (organa lymphoidea secundaria) - органа­ми лімфопоезу (lymphopoesis) і утворення антитіл, виконують роль лімфоретикулярного фільтра. Розрізняють такі лімфатичні вузли:

ділянкові лімфатичні вузли (nodi lymphoidei regionales), або регіонарні вузли - вузли, до яких лімфатичні судини несуть лімфу з певної ділянки тілачи органа;

- вузли, що мають назву тих кровоносних судин, біля яких розміщуються (наприклад: черевні, клу­бові);

- поверхневі вузли;

- глибокі вузли, що залягають під фасцією;

- нутрощеві вузли, що розміщені в порожнинах тіла, біля органів, від яких до них потрапляе лімфа;

- пристінкові вузли, що розміщені біля стінок по­рожнин тіла.

Зовні кожний лімфатичний вузол вкритий капсу­лою (capsula), від якої всередину вузла відходять перекладки - трабекули (trabeculae).

На поверхні лімфатичного вузла є втиснення -ворота (hilum), через які у вузол входять артерії та нерви, а виходять вени та виносні лімфатичні суди­ни.

Лімфатичний вузол побудований зі строми і па­ренхіми (stroma et parenchyma).

Строма вузла складається із сітчастої (ретику­лярної) тканини, в петлях якої розміщені клітини крові, головним чином з різних субпопуляцій Т- і В-лімфоцитів (lymphocyti).

Паренхіма вузла представлена:

- кірковою речовиною (cortex);

- мозковою речовиною (medulla), що утворюють тимусзалежні та тимуснезалежні зони.

Кіркова речовина лімфатичного вузла (cortex nodi lymphoidei). У периферійній частині кіркової речовини розміщені численні лімфоїдні вузлики (noduli lymphoidei), які складаються з В-лімфоцитів.

Тому ці структури називають тимуснезалежними зонами. У світлих центрах вузликів відбуваються ан-тигенозалежна диференціація і проліферація різних субпопуляцій Т- і В-лімфоцитів.

Глибокі відділи кіркової речовини, що межують з мозковою речовиною (medulla), називаються пара-кортикальною зоною.

Це тимусзалежна зона, бо там містяться первинні субпопуляції Т-лімфоцитів. У цій зоні в основному здійснюється рециркуляція лімфоцитів через постка-пілярні венули.

Мозкова речовина лімфатичного вузла (medulla nodi lymphoidei) представлена мозковими тяжами, що мають різноманітну форму.

У мозкових тяжах переважають В-лімфоцити, зо­крема В-ефектори - плазмоцити, що виробляють антитіла.

Тому мозкові тяжі називають тимуснезалежною зоною.

Паренхіма лімфатичного вузла пронизана чис­ленними лімфатичними проміжними синусами (sinus intermedii lymphoidei), що складаються з:

- кіркових проміжних лімфатичних синусів (sinus intermedii lymphoidei corticales);

- мозкових проміжних лімфатичних синусів (sinus intermedii lymphoidei medullares).

Через проміжні лімфатичні синуси (sinus intermedii lymphoidei) лімфа тече від крайового си­нуса (sinus marginalis), що розміщений під капсулою, до ворітного синуса, а звідти - у виносні лімфатичні судини.

Отже, до опуклого боку лімфатичного вузла (nodus lymphoideus) лімфа надходить по приносних судинах (vasa afferentia), проходить через проміжні синуси (sinus intermedii), а з них - у виносні судини (vasa efferentia), які прямують до лімфатичних вузлів або стовбурів і проток.ДІЛЯНКОВІ ЛІМФАТИЧНІ СУДИНИ ТА ВУЗЛИ

(vasa lymphatica et nodi lymphoidei regionales)Лімфатичні судини і вузли нижньої кінцівки

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах