В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система - страница 4

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 

- звужує зів (fauces),

- піднімає глотку (pharynx).

М'яке піднебіння бере участь в актах дихання та ковтання і відокремлює травний шлях від повітроно­сного.

Тверде піднебіння (palatum durum) утворене:

- піднебінними відростками верхньої щелепи (processus palatini maxillae);

- горизонтальними пластинками піднебінних кісток (laminae horisontales ossium palatinorum).

Язик (lingua) Це м'язовий орган, який розміщений у власне ротовій порожнині (cavitas oris) і має:

- верхівку язика (apex linguae);

- тіло язика (corpus linguae;

- корінь язика (radix linguae);

- спинку язика (dorsum linguae), або верхню по­верхню язика (facies superior linguae);

- нижню поверхню язика (facies inferior linguae);

- край язика (margo linguae);

- серединну борозну язика (sulcus medianus linguae).

Між тілом язика (corpus linguae) та його коренем (radix linguae) на спинці язика (dorsum linguae) про­ходить межова борозна язика (sulcus terminalis linguae) у вигляді букви V, посередині якої розміще­ний сліпий отвір язика (foramen caecum).

За межовою борозною язика (sulcus terminalis linguae) під слизовою оболонкою розміщений язико­вий мигдалик (tonsilla lingualis).

Спинка язика (dorsum linguae) має:

- передню частину (pars anterior), її ще назива­ють передборозенною частиною (pars presulcalis);

- задню частину (pars posterior), її ще називають заборозенною частиною (pars postsulcalis).

Слизова оболонка нижньої поверхні язика (tunica mucosa faciei inferioris linguae) переходить у слизову дна ротової порожнини (tunica mucosa fundi cavitates oris) у вигляді вуздечки язика (frenulum linguae), з боків від якої є торочкуваті складки (plicae fimbriatae).

На нижній поверхні язика (facies inferior linguae) від основи вуздечки язика (basis frenuli linguae) вбік та назад прямує під'язикова складка (plica sublingualis), передній кінець якої містить під'язикове м'ясце (caruncula sublingualis).

На під'язиковій складці (plica sublingualis) та під'язиковому м'ясці (caruncula sublingualis) відкри­ваються протоки піднижньощелепної та під'язикової слинних залоз (glandulae salivariae submandibularis et sublingualis).

Слизова оболонка спинки язика (tunica mucosa dorsi linguae) утворює такі види язикових сосочків (papillae linguales):

- ниткоподібні сосочки (papillae filiformes) та ко­нічні сосочки (papillae conicae), які містять тільки рецептори загальної чутливості;

- грибоподібні сосочки (papillae fungiformes), ро­зміщені переважно в передній частині язика, в них закладені смакові рецептори;

- листоподібні сосочки (papillae foliatae), розмі­щені на краях язика (margines linguae) і мають сма­кові рецептори;

- жолобуваті сосочки (papillae vallatae), або ва­ликоподібні сосочки, розміщені вздовж межової бо­розни язика (sulcus terminalis linguae) і мають сма­кові рецептори.

М'язи язика (musculi linguae) поділяють на:

-  скелетні м'язи;

-  власні м'язи.

До скелетних м'язів язика належать:

-  шило-язиковий м'яз  (musculus styloglossus),

що:

-  тягне язик (lingua) дозаду і догори,

-  при однобічному скороченні тягне язик у свій

бік;

-  під'язиково-язиковий м'яз (musculus hyoglossus), що:

-  тягне язик(lingua) дозаду і донизу та складається

з:

-  хрящо-язикового       м'яза (musculus
chondroglossus);

-  ріжково-язикового      м'яза (musculus
ceratoglossus);

-  підборідно-язиковий    м'яз (musculus
genioglossus),
що:

-  тягне язик (lingua) вперед і донизу;

-  піднебінно-язиковий    м'яз (musculus
palatoglossus),
він належить до м'язів м'якого підне-
біння та зіва
(musculi palati mollis et faucium). Його
функція:

-  звужує зів (fauces), піднімаючи корінь язика (radix linguae), опускаючи м'яке піднебіння (palatum molle) та наближаючи дужки (arcus) до серединної лінії (linea mediana).

До власних м'язів язика належать:

-  верхній поздовжній м'яз (musculus longitudinalis superior), що:

-  вкорочує язик (lingua),

-  піднімає верхівку язика (apex linguae) вгору,

-  при однобічному скороченні відводить верхівку язика вбік та догори;

-  нижній поздовжній м'яз (musculus longitudinalis inferior), що:

-  вкорочує язик,

-  опускає його верхівку (apex linguae),

-  при однобічному скороченні відводить верхівку язика (apex linguae) вбік та донизу;

-  поперечний м'яз язика (musculus transversus linguae), що:

-  звужує та видовжує язик, згортає його у трубоч­ку;

-  вертикальний м'яз язика (musculus verticalis linguae), що:

 

-  сплющує і видовжує язик (lingua). Язик (lingua):

- бере участь у перемішуванні їжі і пересуванні її із ротової порожнини (cavitas oris) в ротову частину глотки (pars oralis pharyngis);

- є периферійним органом смаку;

- бере участь в акті ковтання та артикуляції мови.

Зуби (dentes) Зуби поділяються на:

- молочні зуби (dentes decidui) - тимчасові;

-  постійні зуби (dentes permanentes). Кожний зуб (dens) має:

-  корінь зуба (radix dentis);

-  шийку зуба (cervix dentis);коронку зуба (corona dentis).

Усередині зуба розміщені зубна порожнина (cavitas dentis); пульпова порожнина (cavitas dentis; cavitas pulparis), яка складається з:

-  коронкової порожнини (cavitas coronae);

-  каналу кореня зуба (canalis radicis dentis). Зубна порожнина заповнена пульпою зуба (pulpa

dentis), що складається із судин, нервів та пухкої во­локнистої сполучної тканини (textus connectivus fibrosus laxus).

Коронкова порожнина (cavitas coronae) перехо­дить у канал кореня зуба (canalis radicis dentis), який закінчується на верхівці кореня зуба (apex radicis dentis) отвором верхівки кореня зуба (foramen apicis dentis).

Через цей отвір у порожнину зуба, що містить пульпу зуба (pulpa dentis), проходять судини і нерви (vasa et nervi).

Пульпа зуба (pulpa dentis) складається з:

-  коронкової пульпи (pulpa coronalis);

-  кореневої пульпи (pulpa radicularis).

Зуб (dens) побудований із дентину (dentinum), який:

- у ділянці коронки зуба (corona dentis) вкритий емаллю (enamelum);

- у ділянці кореня зуба (radix dentis) - цементом (cementum).

Емаль (enamelum) є найтвердішою тканиною людського організму, що при руйнації не відновлю­ється.

Хімічний склад зуба подібний до хімічного складу кістки.

Комплекс тканин, який оточує та фіксує зуб (dens) у зубній комірці (alveola dentalis), називається зуб­ним окістям або періодонтом (periodontium).

Кожна коронка зуба (corona dentis) має такі по­верхні:

1 присінкову поверхню (facies vestibularis), яка у передніх зубів називається губною поверхнею (facies labialis), а у задніх зубів - щічною поверхнею (facies buccalis);

2 язикову поверхню (facies lingualis) - у зубів ни­жньої щелепи і піднебінну поверхню (facies palatinalis) - у зубів верхньої щелепи. Ці поверхні об'єднуються в оральну поверхню.

3 контактну поверхню (facies approximalis), що має дотикове поле (area contingens). Ця поверхня розміщена з обох боків коронки:

- ближча поверхня (facies mesialis);

- дальша поверхня (facies distalis);

4 змикальну поверхню (facies occlusalis), або жу­вальну поверхню (facies masticatoria).

Клінічна та анатомічна формули постійних зубів (dentes permanentes) Зуби (dentes), за анатомічною формою, яка за­лежить від функції, поділяються на:

- різці (dentes incisivi), які мають:

- один корінь (radix dentis);

- долотоподібну форму коронки;

- ікла (dentes canini), які мають:

- один корінь (radix dentis);

- конічну форму коронки.

 

- малі кутні зуби (dentes premolares), які мають:

- один корінь (radix dentis), переважно верхній перший малий кутній зуб (dens premolaris primus superior) має роздвоєний корінь;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах