В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система - страница 41

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 

Грудна протока (ductus thoracicus) має:

-  черевну частину (pars abdominalis);

-  грудну частину (pars thoracica);

-  шийну частину (pars cervicalis);

-  дугу грудної протоки (arcus ductus thoracici).

Остання огинає купол плеври (cupula pleurae) лі­вої легені (pulmo sinister) і відкривається в лівий ве­нозний кут (angulus venosus sinister) або у вени, що формують цей кут.

У грудній порожнині (cavitas thoracis) грудна про­тока (ductus thoracicus) розміщена в задньому і вер­хньому середостінні (mediastinum posterius et superius).

Грудна протока (ductus thoracicus) збирає лімфу

з:

-  нижніх кінцівок (membra inferiora);

-  органів і стінок тазової порожнини (cavitas pelvis);

-  органів і стінок черевної порожнини (cavitas abdominis);

 

- органів і стінок лівої половини грудної порож­нини (cavitas thoracis);

- лівої половини голови (caput);

- лівої половини шиї (cervix);

- лівої верхньої кінцівки (membrum superius).

Права лімфатична протока; права грудна протока

(ductus lymphaticus dexter; ductus thoracicus dexter) Це коротка судина, довжиною близько 10-12 мм, яка формується при злитті:

- правого підключичного стовбура (truncus subclavius dexter);

- правого яремного стовбура (truncus jugularis dexter);

- правого бронхо-середостінного стовбура (truncus bronchomediastinalis dexter).

Права лімфатична протока (ductus lymphaticus dexter) впадає в правий венозний кут (angulus venosus dexter).

Права лімфатична протока (ductus lymphaticus dexter) збирає лімфу з:

- правої половини голови (caput);

- правої половини шиї (cervix);

- правої верхньої кінцівки (membrum superius dextrum);

- органів і стінок правої половини грудної порож­нини (cavitas thoracis).

Часто права лімфатична протока (ductus lymphaticus dexter) може бути відсутньою, тоді стов­бури самостійно впадають у правий венозний кут (angulus venosus dexter) або у вени, що формують цей кут, а інколи в кінцевий відділ грудної протоки (ductus thoracicus).АНАТОМІЯ ЛІМФАТИЧНИХ СУДИН ТА ВУЗЛІВ ГОЛОВИ І ШИЇЛімфатичні судини і вузли голови та шиї

(vasa lymphatica et nodi lymphoidei capitis et colli) Від правої і лівої половин голови і шиї (caput et cervix) лімфа збирається відповідно у:

- правий яремний стовбур (truncus jugularis dexter);

- лівий   яремний   стовбур   (truncus jugularis

sinister).

Вони проходять з кожного боку вздовж внутріш­ньої яремної вени (v. jugularis interna).

Правий яремний стовбур (truncus jugularis dexter) впадає в праву лімфатичну протоку (ductus lymphaticus dexter) або безпосередньо в правий венозний кут (angulus venosus dexter).Лівий яремний стовбур (truncus jugularis sinister) впадає у грудну протоку (ductus thoracicus) або без­посередньо в лівий венозний кут (angulus venosus sinister).

Лімфатичні вузли голови (nodi lymphoidei capitis) утворюють такі ділянкові групи:

- потиличні вузли (nodi occipitales);

- соскоподібні вузли (nodi mastoidei);

- поверхневі привушні вузли (nodi parotidei superficiales);

- глибокі привушні вузли (nodi parotidei profundi);

- піднижньощелепні         вузли (nodi
submandibulares);

- лицеві вузли (nodi faciales);

- підпідборідні вузли (nodi submentales).

Виносні судини лімфатичних вузлів голови закін­чуються переважно у глибоких бічних шийних вузлах (nodi cervicales profundi).

Лімфатичні вузли шиї (nodi lymphoidei cervicales) поділяються на дві групи лімфатичних вуз­лів:

- передні шийні вузли (nodi cervicales anteriores);

- бічні шийні вузли (nodi cervicales laterales). Передні шийні вузли (nodi cervicales anteriores)

складаються з таких двох груп:

-  поверхневих вузлів, або передніх яремних вуз­лів (nodi superficiales; nodi jugulares anteriores) роз­міщених уздовж передньої яремної вени (vena jugularis anterior), вони збирають лімфу зі шкіри і м'язів шиї (musculi colli);

-  глибоких вузлів (nodi profundi).

До   глибоких  передніх   шийних   вузлів (nodi profundi cervicales anteriores) належать під-під'язикові вузли (nodi infrahyoidei), до складу яких входять:

-  передгортанні вузли (nodi prelaryngei);

-  щитоподібні вузли (nodi thyroidei);

-  передтрахейні вузли (nodi pretracheales);

-  притрахейні вузли (nodi paratracheales);

-  заглоткові вузлu(nodi retropharyngei).

У ці вузли впадають приносні лімфатичні судини від однойменних органів.

Бічні шийні вузли (nodi cervicales laterales; nodi colli laterales), що поділяються на:

-  поверхневі вузли (nodi superficiales);

-  верхні глибокі вузли (nodi profundi superiores);

-  нижні глибокі вузли (nodi profundi inferiores);

-  надключичні вузли (nodi supraclaviculares);

-  додаткові вузли (nodi accessorii). Поверхневі бічні шийні вузли розміщені вздовж

зовнішньої яремної вени (v. jugularis externa) і прий­мають лімфу зі шкіри та поверхневої фасції.

Глибокі бічні шийні вузли розміщені вздовж внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna). Вони приймають виносні лімфатичні судини з язика (lingua), глотки (pharynx), мигдаликів (tonsillae), гор­тані (larynx), щитоподібної залози (glandula thyroidea) і м'язів шиї (musculi colli).

З виносних лімфатичних судин глибоких бічних шийних вузлів (nodi cervicales laterales; nodi colli laterales) формуються відповідно правий і лівий яремні стовбури (trunci jugulares dexter et sinister), які впадають у правий чи лівий венозні кути.ІМУННА СИСТЕМАІмунна система (systema immune) об'єднує орга­ни та тканини, які забезпечують захист організму від генетично чужорідних клітин або речовин, що потра­пляють ззовні або утворюються в ньому, забезпечу­ючи сталість внутрішнього середовища організму.

Органи імунної системи, які містять лімфоїдну тканину, виконують функцію "охорони постійності внутрішнього середовища упродовж усього життя індивідуума".

Імунна система виробляє імунокомпетентні клі­тини, в першу чергу лімфоцити, а також плазмоцити, включає їх в імунний процес, забезпечуючи розпі-

Імунітет може бути: знання та знищення прониклих в організм чужорід­них речовин.

Генетичний контроль в організмі здійснюють по­пуляції Т- і В-лімфоцитів, які за участі макрофагів за­безпечують імунну відповідь в організмі.

Отже, імунітет (від лат. immunitas - звільнення) забезпечує постійність внутрішнього середовища організму і захист його від живих тіл та речовин, які мають ознаки чужорідності. Він є гуморальний та клітинний.специфічний неспецифічний

 

гуморальний клітинний

 

набутий природжений

 

активний пасивний

 

Гуморальний імунітет, тобто захист за допомо- ми), що розвиваються у червоному кістковому мозку гою антитіл, які знешкоджують антигени, забезпечу-     (medulla ossium rubra).

ється В-лімфоцитами (бурсозалежними лімфоцита-        З бурсозалежних лімфоцитів (В-лімфоцити) похо-дять плазмоцити і лімфоцити, які продукують антиті­ла.

Клітинний імунітет, тобто знищення сторон­ньої або власної переродженої клітини, забезпечу­ється Т-лімфоцитами (тимусзалежними лімфоцита­ми), що розвиваються у загруднинній залозі (thymus), та макрофагами. Вони частково формують і гуморальний імунітет.

Тимусзалежні лімфоцити (Т-лімфоцити) поділяють­ся на:

-  Т-кілери, які взаємодіють при контакті з кліти-ною-мішенню;

-  Т-хелпери, які є клітинами-помічниками, що прискорюють імунну реакцію;

 

-   Т-супресори, які пригнічують імунну реакцію. Імунна система,  або лімфатична система,

(systema lymphoideum) поділяється на:

- центральні органи імунної системи, або пер­винні лімфатичні органи (organa lymphoidea primaria), до яких належать:

- загруднинна залоза (thymus);

- кістковий мозок (medulla ossium);

- периферійні органи імунної системи або вто­ринні лімфатичні органи (organa lymphoidea secundaria), до яких належать:

- неінкапсульовані, це:

- мигдалики: лімфатичне кільце глотки та ро­тової порожнини (anulus lymphoideus pharyngis et cavitatis oris) - неінкапсульований орган імунної системи, що складається із шести мигдаликів;

- лімфоі'дні вузлики стінки травної, дихальної та сечової систем (noduli lymphoidei systematis digestorii, respiratorii et urinarii), зокрема вузлики червоподібного відростка (nodi appendiculares);

 

- інкапсульовані, це:

- лімфатичні вузли (nodі lymphoidei - інкапсу-льовані органи імунної системи;

- селезінка (splen), зокрема її біла пульпа (pulpa

alba);

- лімфоцити, це:

- поодинокі лімфоцити та макрофаги (lymphocyti et macrophagi), які знаходяться у крові, лімфі, сполучній та епітеліальній тканинах.

Окрім лімфатичних органів, лімфатична система має замкнену систему судин, які впадають у венозну систему, тобто є частиною судинної системи (systema vasorum) або додатковим руслом венозної системи.

Характерною морфологічною ознакою органів імунної системи є рання закладка (в ембріогенезі) і стан зрілості їх уже у новонароджених, а також знач­ний розвиток їх у період становлення і дозрівання організму та формування його захисних систем.

У подальшому поступово проходить вікова інво­люція органів імунної ситеми, що найбільш вираже­но в центральних органах імуногенезу. В них рано (в юнацькому віці) зменшується кількість лімфоїдної тканини, а на її місці розростається сполучна (жиро­ва) тканина.

Для лімфоїдної тканини органів імунної системи властива наявність лімфоїдних вузликів як без гер­мінативного (світлого) центра, так і з гермінативним центром - центром розмноження (центр ділення клітин і утворення нових лімфоцитів).

Загальна маса органів імунної системи в тілі лю­дини становить (без кісткового мозку) близько 1,5 кг (приблизно 1012 лімфоїдних клітин).ПЕРВИННІ ЛІМФАТИЧНІ ОРГАНИ

(organa lymphoidea primaria), центральні органи імунної системиЗагруднинна залоза, тимус (thymus)

Загруднинна залоза є первинним лімфатичним органом (organ lymphoideum primarium) лімфатичної системи (systema lymphoideum) - орган імунної сис­теми, у якому відбуваються неантигенозалежна ди­ференціація і проліферація субпопуляцій Т-лімфоцитів із стовбурових клітин.

У подальшому Т-лімфоцити з тимуса потрапляють у кров і заселяють тимусзалежні зони (Т- зони).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах