В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система - страница 5

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 

- коронку малих кутніх зубів (corona dentium premolarium), що має з боку змикальної поверхні (facies occlusalis) округлу або овальну форму, і на якій є два вістря (горбки);

- великі кутні зуби (dentes molares), які мають:

- кубоподібну форму коронки (corona dentis);

- на змикальній поверхні великих кутніх зубів (facies occlusalis dentium molarium) є по 3-5 вістря (горбки);

- верхні зуби мають три корені;

- нижні зуби мають два корені.

Різновидом великих кутніх зубів (dentes molares) є третій великий кутній зуб (dens molaris tertius), або запізнілий зуб (dens serotinus).

Анатомічні особливості будови постійних зубів

Анатомічні особливості будови коронки та кореня зуба дозволяють визначити належність його до верх­ньої або нижньої щелепи (maxilla seu mandibula) людини, а також до правого або лівого боку зубної дуги (arcus dentalis) за рядом ознак.

Ознака положення (відхилення) кореня представ­лена в тому, що у вестибулярній нормі корінь відхи­лений дистально від осі зуба (відхилення поздовж­ньої осі кореня від середньої лінії коронки для різців та ікол - у бічну сторону, а премолярів і молярів - у дистальний бік).

Ознака кута коронки. Кут, утворений різальним краєм (margo incisalis) і мезіальною поверхнею ко­ронки зуба, більш гострий, ніж кут, утворений різаль­ним краєм і дистальною поверхнею.

Ознака кривини коронки зуба виражена в тому, що присінкова поверхня (facies vestibularis) перехо­дить у мезіальну більш круто, ніж у дистальну.

Молочні зуби (dentes decidui) У дитини віком від 6 місяців до 2 років є 20 зубів. Ці зуби називаються молочними (тимчасовими). У тимчасовому прикусі є різці (dentes icisivi), ікло (dens caninus), великі кутні зуби (dentes molares), відсутні малі кутні зуби (dentes premolares).

За зовнішньою формою молочні зуби (dentes decidui) майже відповідають постійним зубам (dentes permanentes) і відрізняються від них:

- дещо меншими розмірами;

- кольором емалі (enamelum), що має блакитно-білий відтінок;

- краще виражений перехід коронки зуба (corona dentis) в його корінь (radix dentis);

- корені (radices dentium) більше сплющені і тон­ші;

- великі кутні зуби (dentes molares) коротші, ви­гнуті, мають нерівні контури і розходяться під тупим кутом;

- зубна порожнина (cavitas dentis) об'ємніша;

- канал кореня зуба (canalis radicis dentis) шир­ший;

корені молочних зубів (radices dentium deciduorum) коротші за корені відповідних постій­них зубів (dentes permanentes);

-  стінки коронок зубів (parietes coronarum dentium) і коренів зубів (radicum dentium) більш тон­кі;

-  ширина коронок більш виражена порівняно з їх висотою;

-  на шийках молочних зубів (cervices dentium deciduorum) добре контурується емалевий валик, який більш чітко виражений на присінковій поверхні (facies vestibularis);

-  зуби (dentes decidui) займають більш вертика­льне положення.

У зубному ряді дитини 5 - 6 років утворюються широкі міжзубні проміжки (spatia interdentalia). У цей період відзначається значна стертість різальних країв (margines incisales), вістрів (cuspides dentium), їх змикальної поверхні (facies occlusales), а також часткове або повне розсмоктування коренів зуба (radices dentium) і, як наслідок, підвищена рухливість їх коронок (coronae dentium).

Формули і терміни прорізування зубів

Анатомічна формула постійних зубів 2123. Це означає, що на кожній половині коміркових дуг (arcus alveolares) верхньої та нижньої щелеп (maxilla et mandibula) розміщені:

-  два різці (dentes incisivi);

-  одне ікло (dens caninus);

-  два малі кутні зуби (dentes premolares);

-  три великі кутні зуби (dentes molares).

Анатомічна формула молочних зубів 2102 хара­ктеризується відсутністю малих кутніх зубів (dentes premolares). На кожній половині коміркових дуг (arcus alveolares) верхньої і нижньої щелеп (maxilla et mandibula) розміщені:

-  два різці (dentes incisivi);

-  одне ікло (dens caninus);

два великі кутні зуби (dentes molares).
Зубна формула дитини (молочні зуби) записується так:

 

V IV III II I

I II III IV V

V IV III II I

I II III IV V

 

Терміни прорізування молочних та постійних зубів

 

Назва зубів

Молочні зуби

Постійні зуби

Різці (dentes incisivi)

6-9 місяців

7-9 років

Ікло (dentes canini)

16-20 місяців

10-13 років

Перший малий кутній зуб (dens premolars primus)

-

10-12 років

Другий малий кутній зуб (dens premolaris secundus)

-

11-15 років

Перший великий кутній зуб (dens molaris primus)

12-15 місяців

6-7 років

Другий великий кутній зуб (dens molaris secundus)

20-24 місяці

13-16 років

Третій великий кутній зуб (dens molaris tertius)

-

18-30 років

Ротові залози (glandulae oris) поділяються на:

- малі слинні залози (glandulae salivariae minores);

- великі слинні залози (glandulae salivariae majores).

Малі слинні залози (glandulae salivariae minores) розміщені в слизовій оболонці ротової порожнини (tunica mucosa cavitatis oris).

Великих слинних залоз (glandulae salivariae majores) є три пари:

- привушна залоза (glandula parotidea);

- піднижньощелепна залоза (glandula submandibularis);

 

-  під'язикова залоза (glandula sublingualis). Привушна залоза (glandula parotidea) розміщена

попереду та внизу від вушної раковини (auricula), на бічній поверхні гілки нижньої щелепи (facies lateralis rami mandibulae) та по задньому краю жувального м'яза (margo posterior musculi masseteris):

-  за будовою - складна альвеолярна залоза;

-  за характером секрету - серозна.

Привушна протока (ductus parotideus), або про­тока Стенона, - відкривається на слизовій щоки в присінку рота (mucosa buccae vestibuli oris) нарівні другого верхнього великого кутнього зуба (dens molaris superior secundus).Привушна залоза (glandula parotidea) має:

-  поверхневу частину (pars superficialis);

-  глибоку частину (pars profunda).

Може бути додаткова привушна залоза (glandula parotidea accessoria), яка розміщується на поверхні жувального м'яза (facies musculi masseteris), поряд з привушною протокою (ductus parotideus).

Піднижньощелепна залоза (glandula submandibularis) розміщена в піднижньощелепному трикутнику (trigonum submandibulare): за будовою -складна альвеолярно-трубчаста; за характером секрету - змішаного типу.

Піднижньощелепна протока (ductus submandibularis), або протока Вартона, - відкрива­ється на під'язиковому м'ясці (caruncula sublingualis).

Під'язикова залоза (glandula sublingualis) розмі­щена у товщі під'язикової складки (plica sublingualis):

- за будовою - складна альвеолярно-трубчаста;

- за характером секрету - слизового типу.

Ії велика під'язикова протока (ductus sublingualis major) відкривається на під'язиковому м'ясці (caruncula sublingualis), поряд з піднижньо-щелепною протокою (ductus submandibularis). Іноді протоки відкриваються разом.

Малі під'язикові протоки (ductuli sublinguales minores) відкриваються вздовж під'язикової складки (plica sublingualis) аж до під'язикового м'ясця (caruncula sublingualis).

До малих слинних залоз (glandulae salivariae minores) належать:

- губні залози (glandulae labiales);

- щічні залози (glandulae buccales);

- кутні залози (glandulae molares);

- піднебінні залози (glandulae palatinae);

язикові залози (glandulae linguales).ГЛОТКА (pharynx)Глотка є трубчастим органом, який простягається від основи черепа (basis cranii) до верхнього рівня VII шийного хребця (vertebra prominens [C VII]).

Голотопія глотки: розміщена у передній ший­ній ділянці (regio cervicalis anterior).

Скелетопія глотки: від основи черепа (basis cranii) до рівня VI - VII шийних хребців (vertebrae cervicalis sextae - septimae [VI - VII]).

Синтопія глотки:

- спереду глотки (pharynx) розміщені носова і ро­това порожнини (cavitates nasi et oris) та вхід до гор­тані (aditus laryngis);

- ззаду - шийний відділ хребтового стовпа (pars cervicalis columnae vertebralis) та глибокі м'язи шиї (musculi colli profundi);

- з боків - середнє вухо (auris media) та судинно-нервовий пучок шиї.

Глотка сполучається з:

- носовою порожниною (cavitas nasi) - через па­рні отвори хоани (choanae);

- ротовою порожниною (cavitas oris) - через зів (fauces);

- гортанню (larynx) - через вхід до гортані (aditus laryngis);

- барабанною порожниною (cavitas tympani) -через глотковий отвір слухової труби (ostium pharyngeum tubae auditivae);

- продовжуєься в стравохід (oesophagus). Глотка (pharynx) має:

-  верхню стінку (склепіння глотки);

- передню стінку (де розміщені отвори в ротову, носову порожнини та в гортань);

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах