В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система - страница 8

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 

Під серозною оболонкою знаходиться підсероз­ний прошарок (tela submucosa), що утворений з пу­хкої волокнистої сполучної тканини (textus connectivus fibrosus laxus).

Середня оболонка шлунка - м'язова оболонка (tunica muscularis) - має:

-  поздовжній шар (stratum longitudinale);

КИШКА

Вона поділяється на:

-  тонку кишку (intestinum tenue);

-  товсту кишку (intestinum crassum). Тонка кишка (intestinum tenue) складається з:

-  дванадцятипалої кишки (duodenum) - безбри-жовий відділ;

-  порожньої кишки (jejunum);

-  клубової кишки (ileum).

Порожня кишка (jejunum) та  клубова кишка (ileum) складають брижовий відділ тонкої кишки. Товста кишка (intestinum crassum) поділяється

на:

-  сліпу кишку (caecum);

-  ободову кишку (colon), що складається з таких частин:

-  висхідної ободової кишки (colon ascendens);

-  поперечної ободової кишки (colon transversum);

-  низхідної ободової кишки (colon descendens);

-  сигмоподібної     ободової     кишки (colon sigmoideum);

-  пряму кишку (rectum) з відхідниковим каналом (canalis analis) та відхідником (anus).

Тонка кишка (intestinum tenue; enteron) Топографія:

-  голотопія - тонка кишка лежить у черевній по­рожнині та займає надчерев'я (epigastrium), пупкову ділянку (regio umbilicalis) і частково підчерев'я (hypogastrium);

-  скелетопія - починається на рівні тіл XII грудно­го - I поперекового хребців і закінчується в ділянці правої клубової ямки;

-  синтопія - навколо петель тонкої кишки лежить товста кишка (intestinum crassum), дванадцятипала

 

-  коловий шар (stratum circulare);

-  косі волокна (fibrae obliquae).

Коловий шар (stratum circulare) найкраще роз­винутий у ділянці воротарної частини (pars pylorica), де він утворює воротарний м'яз-замикач (m. sphincter pyloricus).

Внутрішня оболонка шлунка - слизова оболон­ка (tunica mucosa) - вистелена простим (одношаро­вим) призматичним залозовим епітелієм (epitelium simplex columnare).

Завдяки добре розвинутому підслизовому про­шарку (tela submucosa) слизова оболонка утворює багато шлункових складок (plicae gastricae), колових і поздовжніх.

Між цими складками розміщені шлункові поля (areae gastricae), в глибині яких містяться шлункові ямочки (foveolae gastricae), де відкриваються прото­ки шлункових залоз (glandulae gastricae).

У ділянці малої кривини шлунка (curvatura minor) слизова оболонка утворює, в основному, поздовжні складки (plicae gastricae) у вигляді шлункової дорі­жки (нім. Magenstrasse) для проходження рідкої їжі.

Слизова оболонка (tunica mucosa) при переході шлунка (gaster) в дванадцятипалу кишку (duodenum) утворює воротарну заслінку (valvula pylorica), яка реагує на хімічний вміст шлунка.

 

(intestinum)

кишка (duodenum) охоплює голівку підшлункової залози (caput pancreatis), стикається з ворітною пе­чінковою веною (vena portae hepatis), спільною жо­вчною протокою (ductus choledochus), печінкою (hepar) та правою ниркою (ren dexter). Функція тонкої кишки:

-  це місце, де завершуються процеси травлення їжі, тобто розщеплення білків, жирів та вуглеводів до простих сполук під дією травних ферментів, що ви­робляються підшлунковою залозою та спеціалізова­ними клітинами слизової оболонки тонкої кишки; жовч емульгує жири;

-  тут відбувається всмоктування поживних та ін­ших речовин, зокрема токсинів;

-  евакуаторна, тобто проштовхує продукти трав­лення у товсту кишку.

Дванадцятипала кишка (duodenum) Вона має вигляд підкови, розміщена у пупковій ділянці та поділяється на:

-  верхню частину (pars superior), яка починаєть­ся ампулою - (ampulla), або цибулиною (bulbus) на рівні XII грудного - І поперекового хребців;

-  низхідну частину (pars descendens) на рівні І-ІІІ поперекових хребців;

-  горизонтальну частину (pars horizontalis) на рівні III поперекового хребця;

-  висхідну частину (pars ascendens) на рівні ІІІ-ІІ поперекових хребців.

При переході верхньої частини (pars superior) в низхідну (pars inferior) утворюється верхній згин два­надцятипалої кишки (flexura duodeni superior).

При переході низхідної частини (pars descendens) в горизонтальну частину (pars horizontalis) утворю­ється нижній згин дванадцятипалої кишки (flexura duodeni inferior).

При переході дванадцятипалої кишки (duodenum) в порожню кишку (jejunum) утворюється дванадця-типало-порожньокишковий згин (flexura duodenojejunalis), який фіксується м'язом-підвішувачем дванадцятипалої кишки (musculus suspensorius duodeni) до лівої половини II попереко­вого хребця.

Дванадцятипала кишка (duodenum) прилягає:

- вгорі - до квадратної частки печінки (lobus quadratus hepatis);

- унизу - до правої нирки (ren dexter) з наднирко­вою залозою (glandula suprarenalis) і своєю увігну­тою поверхнею оточує головку підшлункової залози (caput pancreatis).

Дванадцятипала кишка (duodenum) вкрита очеревиною (peritoneum) спереду, тобто з одного боку (екстраперитонеально).

Лише на самому початку - біля воротарної час­тини шлунка (pars pylorica gastris) і в самому кінці -в ділянці дванадцятипало-порожньокишкового згину (flexura duodenojejunalis) - дванадцятипала кишка вкрита очеревиною з усіх боків.

Від печінки (hepar) до кишки йде печінково-дванадцятипалокишкова зв'язка (ligamentum hepatoduodenale).

Стінка дванадцятипалої кишки (paries duodeni) має три оболонки:

- зовнішню оболонку; адвентиційну оболонку (tunica adventitia; tunica fibrosa), а спереду - сероз­ну (tunica serosa);

- середню оболонку, або м'язову (tunica muscularis), яка складається із:

- зовнішнього поздовжнього шару (stratum longitudinale);

- внутрішнього колового шару (stratum circulare);

- внутрішню оболонку, або слизову оболонку (tunica mucosa), з добре розвинутим підслизовим прошарком (tela submucosa), внаслідок чого на сли­зовій оболонці утворюються численні колові складки (plicae circulares).

На присередній стінці низхідної частини дванад­цятипалої кишки (paries medialis partis descendentis duodeni) слизова оболонка (tunica mucosa) містить:

- поздовжню складку дванадцятипалої кишки (plica longitudinalis duodeni), яка має:

- великий сосочок дванадцятипалої кишки (papilla duodeni major), котрий розміщений у кінці складки і на якому відкривається печінково-підшлункова ампула (ampulla hepatopancreatica), що утворилася внаслідок злиття:

- спільної жовчної протоки (ductus choledochus);

- протоки підшлункової залози (ductus pancreaticus);

- малий сосочок дванадцятипалої кишки (papilla duodeni minor), розміщений дещо вище великого сосочка на поздовжній складці, є непостійним і на ньому відкривається:

 

- додаткова протока підшлункової залози (ductus pancreaticus accessorius).

 

Порожня кишка (jejunum) За довжиною вона становить 2/5 від тонкої киш­ки (intestinum tenue), а стінка її має типову для киш­ки будову:

- серозна оболонка (tunica serosa) із підсерозним прошарком (tela subserosa);

- м'язова оболонка (tunica muscularis), яка утво­рена:

- зовнішнім поздовжнім шаром (stratum longitudinale externum);

- внутрішнім коловим шаром (stratum circulare internum);

- слизова оболонка (tunica mucosa), яка утворює численні колові складки (plicae circulares) завдяки добре розвинутому підслизовому прошарку (tela submucosa).

Слизова оболонка має специфічні вирости - ки­шкові ворсинки (villi intestinales), через які прохо­дить всмоктування поживних та інших речовин.

Лімфоїдний апарат слизової оболонки порож­ньої кишки представлений поодинокими лімфати­чними вузликами (noduli lymphoidei solitarii).

Клубова кишка (ileum)

Вона займає 3/5 довжини брижового відділу тон­кої кишки (intenstinum tenue) і за будовою подібна до порожньої кишки (jejunum).

Лімфоїдний апарат слизової оболонки клубової кишки (tunica mucosa ilei) представлений скупчени­ми лімфатичними вузликами (noduli lymphoidei aggregati), які називаються Пейєровими бляшками.

Порожня та клубова кишки (jejunum et ileum) вкриті очеревиною з усіх боків (інтраперитонеально) і мають брижу тонкої кишки (mesenterium) - дуп-лікатуру очеревини (peritoneum), в якій містяться жирова клітковина та лімфатичні вузли, а також про­ходять судини і нерви, що живлять тонку кишку (intenstinum tenue).

Тонка кишка (intenstinum tenue) займає майже увесь нижній поверх черевної порожнини (cavitas abdominis).

Товста кишка (intestinum crassum) Товста кишка (intestinum crassum) у вигляді рам­ки оточує нижній поверх черевної порожнини.

Вона має такі ознаки, за якими її можна відрізни­ти від тонкої кишки (intenstinum tenue):

- стрічки ободової кишки (taeniae coli), які утво­рені зовнішнім поздовжнім шаром м'язової оболон­ки кишки (stratum longitudinale externum tunicae muscularis coli). їх є три:

- вільна стрічка (taenia libera);

- чепцева стрічка (taenia omentalis);

- брижовоободовокишкова стрічка (taenia mesocolica);

- випини ободової кишки (haustra coli), які утво­рюються внаслідок того, що поздовжні м'язові стріч­ки ободової кишки (taeniae coli) коротші за довжину кишки;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах