В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система - страница 9

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 

-           чепцеві привіски (appendices omentales), абожирові привіски ободової кишки (appendices adiposae coli).

Крім того, слизова оболонка товстої кишки (tunica mucosa intestini crassi) має півмісяцеві скла­дки ободової кишки (plicae semilunares coli) і не має ворсинок (villi).

Товста кишка (intestinum crassum) має такі відділи:

-  сліпу кишку (caecum);

-  ободову кишку (colon), яка складається з:

-  висхідної ободової кишки (colon ascendens);

-  поперечної ободової кишки (colon transversum);

-  низхідної ободової кишки (colon descendens);

-  сигмоподібної ободової кишки (colon sigmoideum);

-  пряму кишку (rectum);

-  відхідниковий канал (canalis analis).

Сліпа кишка (caecum) - розміщена у правій клу­бовій ямці (fossa iliaca dextra), оточена очеревиною (peritoneum) з усіх боків (інтраперитонеально), але не має власної брижі.

У місці сходження стрічок (taeniae coli) на сліпій кишці (caecum) розміщений червоподібний відрос­ток (appendix vermiformis), який вкритий очереви­ною (peritoneum) з усіх боків (інтраперитонеально) і має брижу червоподібного відростка (mesoappendix).

Через отвір червоподібного відростка (ostium appendicis vermiformis) він сполучається з порожни­ною сліпої кишки (cavum caeci).

Червоподібний відросток (appendix vermiformis) є вторинним лімфоїдним органом (organon lymphoideum secundarium), у своїй стінці містить скупчені лімфатичні вузлики (noduli lymphoidei aggregati).

При переході клубової кишки у сліпу є клубовий отвір (ostium ileale), який знаходиться між верхів­ками клубових сосочків (papillae ileales) і має вигляд горизонтальної щілини. Ця щілина обмежена:

-  зверху - клубово-ободовокишковою губою (labrum ileocolicum), або верхньою губою (labrum superius);

-  знизу - клубово-сліпокишковою губою (labrum ileocaecale), або нижньою губою (labrum inferius).

Основу губ утворює коловий шар м'язової оболо­нки клубової кишки (stratum circulare tunicae muscularis ilei).

У місцях з'єднання верхньої і нижньої губ (labrum superius et inferius) - спереду і ззаду - є парна вуз­дечка клубового отвору (frenulum ostii ilealis).

Губи та вуздечки утворюють клубово-сліпокишковий клапан (valva iliocaecalis), що за­криває клубовий отвір (ostium ileale) і замикає вихід з тонкої кишки, запобігаючи надходженню вмісту із товстої кишки до тонкої.

Нижче клубового отвору (ostium ileale) на внутрі­шній поверхні задньоприсередньої стінки сліпої ки­шки (caecum) розміщений отвір червоподібного відростка (ostium appendicis vermiformis).

Висхідна ободова кишка (colon ascendens) роз­міщена вертикально в правій бічній черевній ділянці і оточена очеревиною з трьох боків (мезоперито-неально), брижі не має.

При її переході у поперечну ободову кишку (colon transversum) утворюється правий згин ободової ки­шки (flexura coli dextra), який прилягає до печінки (hepar) і тому називається печінковим згином обо­дової кишки (flexura coli hepatica).

Поперечна ободова кишка (colon transversum) перетинає черевну порожнину (cavitas abdominis) справа наліво. Вкрита очеревиною (peritoneum) з усіх боків (інтраперитонеально), дуже рухлива завдя­ки довгій брижі поперечної ободової кишки (mesocolon transversum).

На місці переходу її в низхідну ободову кишку (colon descendens) утворюється лівий згин ободової кишки (flexura coli sinistra), який прилягає до селезі­нки (splen) і називається селезінковим згином обо­дової кишки (flexura coli splenica).

Низхідна ободова кишка (colon descendens) ро­зміщена майже вертикально в лівій бічній черевній ділянці, вкрита очеревиною (peritoneum) з трьох боків (мезоперитонеально).

Сигмоподібна ободова кишка (colon sigmoideum) розміщена в лівій клубовій ямці (fossa iliaca sinistra), покрита очеревиною (peritoneum) з усіх боків (ін-траперитонеально) і має довгу брижу сигмоподібної ободової кишки (mesocolon sigmoideum).

Пряма кишка (rectum) відрізняється від усіх ін­ших відділів товстої кишки відсутністю специфічних ознак і є кінцевим відділом товстої кишки (intestinum crassum), який розміщений між сигмоподібною обо­довою кишкою (colon sigmoideum) та відхідниковим каналом (canalis analis).

Вона утворює такі згини:

1 Верхній - крижовий згин (flexura sacralis), який відповідає увігнутості крижової кістки (os sacrum).

2 Нижній - відхідниково-прямокишковий згин (flexura anorectalis), або промежинний згин (flexura perinealis), що розміщений в ділянці переходу пря­мої кишки (rectum) у відхідниковий канал (canalis analis) вище місця проходження кишки через тазову діафрагму промежини.

Ці два згини розміщені у стріловій площині.

3 Бічний згин (flexura lateralis), який складається

з:

-  бічного верхньоправого згину (flexura superodextra lateralis), або бічного верхнього згину (flexura superior lateralis);

-  бічного лівопроміжного згину (flexura intermediosinistra lateralis), або бічного проміжного згину (flexura intermedia lateralis);

-  бічного нижньоправого згину (flexura inferodextra lateralis), або бічного нижнього згину (flexura inferior lateralis).

Найширша частина прямої кишки (rectum), що розміщена над відхідниковим каналом (canalis analis), називається ампулою прямої кишки (ampulla recti).

Стінка прямої кишки має такі оболонки:

-  зовнішню оболонку, яка є адвентиційною обо­лонкою (tunica adventitia);

-  середню оболонку, яка є м'язовою оболонкою (tunica muscularis), яка має:

зовнішній поздовжній шар гладких м'язових во­локон (stratum longitudinale externum fibrarum muscularium glabrarum);

-  внутрішній циркулярний (коловий) шар (stratum circulare internum);

-  внутрішню оболонку, яка є слизовою оболонкою (tunica mucosa) і завдяки підслизовій основі утворює поперечні складки прямої кишки (plicae transversae recti) в ампулі прямої кишки (ampulla recti), яких є три:

-  верхня складка (plica superior);

-  середня складка (plica media);

-  нижня складка (plica inferior), вона має складки гвинтоподібного напрямку.

Пряма кишка (rectum) вкрита очеревиною особ­ливо:

-  верхня третина вкрита з усіх боків (інтраперито-неально);

-  середня третина вкрита з трьох боків (мезопе-ритонеально);

-  нижня третина вкрита з одного боку (екстрапе-ритонеально).

Відхідниковий канал (canalis analis) є продов­женням прямої кишки та кінцевим відділом травного тракту і закінчується відхідником (anus).

Під шкірою (cutis) відхідникового каналу (canalis analis) розміщений зовнішній м'яз-замикач відхід­ника (m. sphincter ani externus), який утворений по­перечно-смугастими циркулярними м'язовими воло­кнами (myofibrae transversostriatae). Цей м'яз нале­жить до м'язів промежини (perineum) і є свідомим м'язом, вольовим.

Глибше міститься внутрішній м'яз-замикач від­хідника (m. sphincter ani internus), який є потовщен­ням колового шару м'язової оболонки відхідниково­го каналу (stratum circulare tunicae muscularis canalis analis), утворений з гладких м'язових волокон і є несвідомим (невольовим) м'язом.

Слизова оболонка відхідникового каналу (tunica mucosa canalis analis) утворює 8-10 постійних поз­довжніх складок - відхідникових стовпів (columnae anales), між якими знаходяться відхідникові пазухи (sinus anales).

Вони оточені знизу відхідниковими заслінками (valvulae anales).

У підслизовому прошарку (tela submucosa) в ді­лянці нижньої частини відхідникових стовпів (columnae anales) міститься добре розвинуте прямо-кишкове венозне сплетення (plexus venosus rectalis), і ця ділянка називається гемороїдальною зоною (zona haemorroidalis).ПЕЧІНКА (hepar)Печінка є найбільшою травною залозою, що бере участь в обміні речовин.

Топографія. Печінка займає:

-  праве підребер'я (hypochondrium dextrum);

-  частину надчеревної ділянки (regio epigastrica);

-  частково ліве підребер'я (hypochondrium sinistrum).

Верхня межа печінки (hepar). Найвища точка печінки відповідає висоті стояння діафрагми (diaphragma): справа вона вища, ніж зліва, і знахо­диться на рівні правого IV міжребрового простору (spatium intercostale IV) по середньоключичній лінії (linea medioclavicularis). Далі ця межа круто опуска­ється праворуч до X міжребрового простору (spatium intercostale X) на середній пахвовій лінії (linea axillaris media), а ліворуч йде до лівого V міжребро-вого простору (spatium intercostale sinister V) на пригруднинній лінії (linea parasternalis).

Нижня межа печінки починається в Х міжреб-ровому просторі (spatium intercostale X) по правій середній пахвовій лінії (linea axillaris media dextra) і прямує ліворуч вздовж краю правої ребрової дуги (arcus costalis dexter), перетинаючи справа IX реб­ровий хрящ (cartilago costalis IX). Далі ця межа йде в надчеревній ділянці (regio epigastrica) на 1,5 см ни­жче мечоподібного відростка (processus xiphoideus), перетинає зліва VII ребровий хрящ (cartilago costalis VII) і досягає V лівого міжребрового простору (spatium intercostale sinistrum V) на пригруднинній лінії (linea parasternalis), що відповідає точці перети­ну проекції верхньої та нижньої меж печінки (hepar).

Отже, тільки невелика ділянка поверхні печінки (facies hepatis) прилягає в надчеревній ділянці (regio epigastrica) безпосередньо до передньої стінки че­ревної    порожнини    (paries    anterior cavitatis abdominis), де можна промацати нижній край печін­ки (margo inferior hepatis), якщо не напружені м'язи живота (musculi abdominis). Печінка (hepar) має:

-  діафрагмову поверхню (facies diaphragmatica), або передньо-верхню;

-  нутрощеву поверхню (facies visceralis), або ни­жню.

До нутрощевої поверхні (facies visceralis) приля­гають органи, які утворюють на печінці відповідні втиснення:

-  ниркове втиснення (impressio renalis);

-  надниркове втиснення (impressio suprarenalis);

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах