I C Колеснікова - Гарантії доступності правосуддя в адміністративних судах - страница 1

Страницы:
1  2  3 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОЛЕСНІКОВА ІРИНА СЕРГІЇВНА

УДК 342.9

ГАРАНТІЇ ДОСТУПНОСТІ ПРАВОСУДДЯ В АДМІНІСТРАТИВНИХ СУДАХ

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

юридичних наук

Київ - 2013

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі адміністративного права Навчально-наукового інституту права та масових комунікацій Харківського національного університету внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор Бандурка Олександр Олександрович

Міжнародний університет бізнесу і права, професор кафедри адміністративного, кримінального права і процесу

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор

Рябченко Олена Петрівна,

Національний університет держа вної податкової служби України,

начальник кафедри управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності

кандидат юридичних наук Заяць Володимир Степанович,

Вищий адміністративний суд України, суддя

Захист відбудеться «_» березня 2013 року о «_» годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К 26.062.16 Національного авіаційного університету за адресою: 03058, м. Київ, пр. Космонавта Комарова, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Національного авіаційного університету за адресою: 03058, м. Київ, пр. Космонавта Комарова, 1.

Автореферат розіслано «_»_2013 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради

І.М. Сопілко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Доступність правосуддя в адміністративних судах є передумовою формування в Україні ефективного захисту прав і свобод людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб у публічно-правових відносинах. Вказана проблема є системною і частиною загальної проблеми доступності правосуддя, шляхи вирішення якої випливають з міжнародних стандартів у галузі судочинства.

Європейською конвенцією про захист прав та основоположних свобод людини (1950 р.) передбачено право на справедливий суд і доступ до суду як невід'ємну складову прав та основоположних свобод людини, наявність таких властивостей суду як незалежність, безсторонність, законність. Посилання на обов'язок держави забезпечити особі реальний, а не формальний доступ до суду містяться у рішеннях Європейського суду з прав людини, рекомендаціях та резолюціях Комітету міністрів Ради Європи. На необхідність гарантування доступності правосуддя фактично було вказано у спільному висновку Венеціанської комісії та Дирекції із співпраці Генеральної дирекції з прав людини та правових питань Ради Європи щодо проекту Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Конституційно-правові засади доступності правосуддя в адміністративних судах в Україні передбачено рядом норм Основного Закону. Так, статтею 8 Конституції України гарантовано звернення до суду для захисту прав і свобод людини і громадянина, а статтею 124 — поширено юрисдикцію судів на усі правовідносини, що виникають у державі. У Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів (Указ Президента України від 10 травня 2006 р.) наголошено на тому, що подальший розвиток вітчизняного правосуддя повинен бути спрямований, насамперед, на забезпечення його доступності.

Серед досліджень вітчизняних науковців у галузі адміністративного права і процесу проблема гарантій доступності правосуддя в адміністративних судах ще не була предметом окремого наукового пошуку. Певною мірою, зазначене питання досліджувалось під час вивчення загальних проблем формування доктрини адміністративного процесу із врахуванням засад адміністративного судочинства, відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, В. Г. Перепелюк та інші). Загальна проблема доступності правосуддя та гарантій реалізації доступності була досліджена О. М. Овчаренко (2008 р.). У 2010 році вийшла монографія Н.Ю. Сакари, присвячена проблемі доступності правосуддя у цивільних справах. Принципові зміни відбулись у чинному законодавстві із прийняттям і набуттям чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів», яким уведено новели організації діяльності судів, кадрового забезпечення діяльності судів тощо.

Опрацювання сутності категорій «доступність правосуддя в адміністративних судах», «гарантії доступності» визначило необхідність звернення до робіт вчених, які обґрунтовували сутність і зміст загальних категорій адміністративного права і процесу: В.Б. Аверянов, О.М. Бандурка, Ю.П. Битяк, С.В. Ківалов, В.К. Колпаков, Н.Г. Саліщева, А.О. Селіванов, Ю. М. Старілов, С. Г. Стеценко, М. М. Тищенко та інші. Дослідження наукового доробку вчених-адміністративістів дозволяє вказати про існування напрямку робіт, присвячених аналізу адміністративного судочинства: В. М. Бевзенко, І. Б. Коліушко, Т. О. Коломоєць, А. Т. Комзюк, О. В. Кузьменко, Р. С. Мельник, Н. Б. Писаренко, Ю. С. Педько, О. П. Рябченко, В. С. Стефанюк та інші. Необхідність обґрунтування змісту ключових проблемних питань гарантій доступності правосуддя в адміністративних судах обумовила звернення до положень теорії права: С.С. Алексєєв, О.Ф. Скакун, М.В. Цвік та інші, а також окремих напрацювань з філософії: А. М. Бернюков, В.С. Бігун, Ю.П. Лобода, Б.В. Малишев, С.П. Погребняк, С.П. Рабінович, В. С. Смородинський, О. В. Стовба. Системний характер проблеми, яка складає предмет дослідження визначив потребу опрацювання наукових робіт вчених, які аналізували проблеми організації судових і правоохоронних органів, організації судочинства: В.М. Жуйков, В. С. Ковальський, В. С. Лукомський, І. Є. Марочкін, О. М. Овчаренко, І. Л. Петрухін, Н. В. Сібільова та інші.

Отже, серед наукових досліджень з адміністративного процесу проблема доступності правосуддя в адміністративних судах вивчена недостатньо, а новелізація законодавства про судоустрій і статус суддів стала додатковим чинником необхідності її аналізу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження спрямоване на виконання фундаментальних положень Концепції реформи адміністративного права (абзац 1 глави 4, абзаци 1-2 глави 9), резолюції 1549 (2007) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Функціонування демократичних інституцій в Україні», Указу Президента України від 10 травня 2006 р. №361/2006, яким схвалено Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, наказу МВС України від 29.07.2010 № 347 «Про затвердження Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010­2014 років», пп.13, 14 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011-2014 рр., затверджених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 27 грудня 2010 р. (протокол № 10).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні сутності, змісту та елементів системи гарантій доступності правосуддя в адміністративних судах, виявленні недоліків у їх правовомурегулюванні та обґрунтуванні на цій основі внесення змін до законодавства, спрямованих на підвищення дієвості гарантій.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі

задачі:

- сформулювати положення, які відображають сутність доступності правосуддя в адміністративних судах;

- розкрити сутність гарантій доступності правосуддя в адміністративних судах;

- виділити елементи системи гарантій доступності правосуддя в адміністративних судах;

- визначити зміст та структуру інституційних гарантій доступності правосуддя в адміністративних судах;

- встановити умови, дотримання яких дозволяє реалізувати право на звернення до адміністративного суду як конституційно-процедурної гарантії доступності правосуддя в адміністративних судах;

- обґрунтувати підхід щодо визначення судової процедури належною;

- виділити елементи належної судової процедури як однієї із гарантій доступності правосуддя в адміністративних судах;

- обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання гарантій доступності правосуддя в адміністративних судах, у тому числі шляхом порівняльно-правового аналізу міжнародних стандартів доступності правосуддя та їх гарантій, їх порівняння із умовами доступності в Україні.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини у сфері гарантування доступності правосуддя в адміністративних судах.

Предмет дослідження - гарантії доступності правосуддя в адміністративних судах.

Методи дослідження обрані з урахуванням мети і задач дослідження, його об'єкта і предмета. Методологічну основу дисертаційного дослідження складає сукупність сучасних методів наукового пізнання, застосування яких ґрунтується на діалектиці та системному підході. Використання діалектики дозволяє аналізувати проблему генезису правового регулювання гарантій доступності правосуддя в адміністративних судах, встановити особливості визначення гарантій. Системний підхід став підґрунтям виділення елементів системи гарантій доступності правосуддя в адміністративних судах у єдності її соціального змісту і юридичної форми.

У роботі застосовано методи наукового пізнання, характерні для досліджень юридичного змісту: формально-догматичний - для аналізу та поглиблення понятійного апарату (п.п. 1.1, 1.2, 2.2); класифікації та групування - для виділення елементів системи гарантій доступності правосуддя в адміністративних судах (п.1.3); з допомогою методів правового моделювання, компаративного та формально-догматичного проаналізовано сутність, зміст окремих елементів системи гарантій доступності правосуддя в адміністративних  судах  (Розділ  2)  та  обґрунтовано  пропозиції щодовдосконалення законодавства з метою посилення дієвості гарантій (Розділи 2,

3).

Нормативною основою дисертації є Конституція України, Кодекс адміністративного судочинства України, Конвенція про захист прав людини і основних свобод (ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року), інші законодавчі акти, які регулюють відносини у сфері гарантування доступності правосуддя в адміністративних судах. Використано правові позиції Конституційного Суду України, Вищого адміністративного суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Інформаційну та емпіричну базу дослідження склали аналітичні результати опрацювання проектів законів, спрямованих на посилення гарантій доступності правосуддя, а також судова практика адміністративних судів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним з перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексних досліджень, присвячених теоретичним та практичним проблемам удосконалення правового регулювання гарантій доступності правосуддя в адміністративних судах, відображає авторську позицію у розв' язанні конкретних правових проблем, пов' язаних із особливостями реалізації гарантій, за результатами проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Зокрема, до них відносяться такі:

вперше:

- сутність доступності правосуддя в адміністративних судах розкрито з позицій: а) співвідношення із філософською та загально правовою категорією «справедливість»; б) співвідношення принципів справедливого судового процесу та принципів адміністративного судочинства із обґрунтуванням їх кореспондування; в) правової можливості фізичної чи юридичної особи (її представника) звернутись до адміністративного суду за захистом прав, свобод, законних інтересів;

- запропоновано виділити гарантії організаційного змісту у структурі системи гарантій доступності правосуддя в адміністративних судах, які складаються з: а) належної організації системи адміністративних судів органами державної влади (політико-організаційні гарантії); б) ефективної організації діяльності адміністративних судів (внутрішньо-організаційні гарантії);

- обґрунтовано доцільність виділення елементів належної судової процедури, які випливають з норми ч. ч.1, 2 ст.55 Конституції України;

дістали подальшого розвитку:

- визначення сутності категорії «доступність», враховуючи її предметну спрямованість щодо правосуддя в адміністративних судах;

- підхід щодо визначення елементів системи гарантій доступності правосуддя в адміністративних судах, основу якого складає виділеннячотирьох елементів доступу до правосуддя, запропоноване російськими вченими (зокрема, Є. Б. Абросимовою): суб' єктний, компетенційний, інституційний, процесуальний;

- визначення поняття гарантій доступності правосуддя в адміністративних судах на підставі сутності загальної категорії гарантій доступності та її конкретизації, враховуючи норму ст.2 КАС України (завдання адміністративного судочинства), юрисдикцію адміністративного суду щодо розгляду спорів за зверненням суб' єкта владних повноважень та правові позиції Конституційного Суду України;

- доведено існування підстав для встановлення процесуальної форми відносин у сфері реалізації права на доступ до публічної інформації шляхом звернення із запитом;

- визначення понять: «нормативно-правовий акт», «правовий акт індивідуальної дії», «адміністративний договір»;

удосконалено:

- визначення сутності гарантій доступності як певних правових можливостей, а саме - сукупності загальних та спеціальних юридичних засобів та інститутів, спрямованих на створення умов доступності;

- виділення елементів інституційних гарантій доступності правосуддя в адміністративних судах, до яких віднесено, насамперед, встановлення суб' єктного складу відносин щодо реалізації права на звернення до адміністративного суду;

- визначення сутності належної судової процедури розгляду справ адміністративної юрисдикції як однієї із гарантій доступності правосуддя в адміністративних судах шляхом покладання в основу цієї категорії такого стану правового регулювання процесуальних відносин, який дозволяв би реалізувати право на судових захист, що передбачено ч.1 ст.55 Конституції України.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що сформульовані й аргументовані у дисертації теоретичні положення достовірні і мають завершений ступінь готовності. Висновки, пропозиції та рекомендації мають науково-прикладний характер та можуть бути використані:

- у науково-дослідній діяльності - для подальших досліджень загальнотеоретичних питань удосконалення правового регулювання відносин у сфері гарантування доступності правосуддя в адміністративних судах;

- у законотворчій сфері - для удосконалення норм адміністративного законодавства, а також інших законодавчих актів з метою поліпшення правового регулювання відносин, що стосуються гарантування доступності правосуддя в адміністративних судах;

- у практичній діяльності - для забезпечення ефективності правозастосовної  діяльності   адміністративних  судів,   інших державнихорганів, функціонування яких спрямоване на забезпечення доступності правосуддя;

- у навчальному процесі - у ході викладання дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративний процес», «Адміністративне судочинство» у вищих навчальних закладах, які готують юристів.

Особистий внесок здобувач. Дисертацію виконано самостійно, всі положення та висновки сформульовані на підставі самостійних досліджень. Для аргументації окремих положень роботи використовувалися праці інших учених, на які обов'язково зроблено посилання.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження були оприлюднені на міжнародній науково-практичній конференції «Права людини: проблеми забезпечення, реалізації та захисту» (лютий 2012 р., м. Запоріжжя), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства України та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі» (жовтень 2012 р., м. Харків).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи викладено у шести статтях, п' ять з яких вміщені у фахових юридичних виданнях України, одна - у виданні Республіки Казахстан, а також тезах доповідей на двох науково-практичних конференціях, одна з яких - міжнародна.

Структура дисертації визначена метою та задачами дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, які включають вісім підрозділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків до роботи. Повний обсяг дисертації складає 201 сторінка, з них основний текст дослідження -177 сторінок, список використаної літератури складається з 196 найменувань і займає 24 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її зв' язок з науковими планами та програмами, мета і завдання, об' єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача в їх одержання, наведено відомості щодо апробації та публікації результатів дисертаційного дослідження.

Розділ 1 «Теоретико-правові основи гарантій доступності правосуддя в адміністративних судах» містить три підрозділи, в яких аналізуються проблеми визначення сутності доступності правосуддя в адміністративних судах, обґрунтовується поняття гарантій доступності та визначається структура системи гарантій доступності правосуддя в адміністративних судах.

У підрозділі 1.1 «Сутність доступності правосуддя в адміністративних судах» обґрунтовано можливість розглядати доступність правосуддя з позицій його сприяння у реалізації права на захист прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб, прав та законних інтересів юридичних осіб. Саме у такому сенсі універсальним є підхід, опрацьований О.М. Овчаренко, яка вказувала на доступність як на певну правову можливість. Особливо такий підхід плідний для розкриття сутності доступності правосуддя в справах адміністративної юрисдикції, що дозволяє сприймати його, насамперед, як можливість фізичної чи юридичної особи (її представника) звернутись до адміністративного суду за захистом прав, свобод, законних інтересів. Крім звернення за захистом прав, свобод, законних інтересів до адміністративного суду під певними правовими можливостями - доступністю - правосуддя в адміністративних судах слід розглядати право на справедливе застосування норм права, що випливає. Як зазначено ще у римському праві «Boni iudi cis est ampliare iustitiam» -обов'язок доброго судді приймати рішення, що сприяють розвитку правосуддя.

Звернення до доктринальних положень філософії права про особливості втілення ідеї справедливості в судочинство надало можливість встановити сутність принципу справедливого судочинства, що передбачає формування положень про матеріальну та процедурну справедливість судового адміністративного процесу. Матеріальна справедливість такого процесу полягає у перенесенні адміністративним судом ідеї справедливості, втіленої у нормах публічного права, на рівень конкретних адміністративних процесуальних відносин. При цьому у випадку, коли правовою нормою передбачено можливість адміністративного суду діяти на власний розсуд, то така можливість реалізується тільки у межах, встановлених законодавцем. Процедурна справедливість в судовому адміністративному процесі означає її належність, відповідність змісту та характеру завданню адміністративного судочинства - захист прав, свобод, законних інтересів у публічно-правових відносинах.

Доведено, що право на судовий захист в адміністративних судах доцільно сприймати у двох взаємопов' язаних наукових підходах: загально­теоретичному та нормативному. Із загальнотеоретичної точки зору право на судовий захист в адміністративних судах являє собою конституційно закріплене суб' єктивне право, реалізація якого передбачає здійснення носієм такого права самостійних дій, спрямованих на відновлення порушеного права, забезпечення реалізації свобод та законних інтересів, порушених внаслідок дій (бездіяльності) суб' єктів владних повноважень у публічно-правових відносинах. З іншого боку, право на судовий захист в адміністративних судах має правовідновлювальне, правозахисне або правовстановлююче спрямування дій адміністративного суду. Нормативна складова сприйняття права на судовий захист в адміністративних судахпередбачає встановлення та закріплення на рівні закону процедур такого захисту, які здійснюються у адміністративних судах, результатом яких є постановлення судового рішення, яким спір у публічно-правових відносинах вирішується по суті.

У підрозділі 1.2 «Поняття гарантій доступності правосуддя в адміністративних судах» доведено, що під гарантіями доступності доцільно мати на увазі певні правові можливості, а саме - сукупність загальних та спеціальних юридичних засобів та інститутів, спрямованих на створення умов доступності. Якщо порівнювати сутність гарантій і доступності як певних правових можливостей, то доступність слід розглядати як правові можливості першого порядку, тобто пріоритетні, головні, на реалізацію яких спрямовані відповідні гарантії. Формулюючи поняття гарантій доступності правосуддя в адміністративних судах, слід врахувати норму ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено завдання адміністративного судочинства, а також наявність права суб' єкта владних повноважень звернутись до адміністративного суду. Доведено, що позови за зверненням суб' єкта владних повноважень стосуються захисту публічних (державних) інтересів.

На перший погляд, надання права звернення до адміністративного суду суб' єктам владних повноважень протирічить самій ідеї запровадження адміністративного судочинства. Проте така точка зору вдається дещо поверховою, оскільки порушниками загальнообов' язкових правил у публічно-правових відносинах можуть бути не тільки суб' єкти владних повноважень, а й самі фізичні і юридичні особи. На підтримку думки про необхідність поширення судової адміністративної юрисдикції і на спори, які стосуються захисту публічних (державних) інтересів, наведено Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. № 5-рп/2011 «У справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України "Про Вищу раду юстиції", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження"». Хоча зазначене Рішення Конституційного Суду України і стосувалось іншого питання - застосування заходів забезпечення позову, проте цінною є його правова позиція щодо врегулювання підстав та порядку забезпечення позову в інтересах не тільки позивача, а й суспільства, держави. Із цього можна зробити висновок про те, що норми КАС України спрямовані на урегулювання публічно-правових відносин, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, а, отже, і на ті питання, які пов' язані із захистом публічних (державних) інтересів суб' єктами владних повноважень.

Підрозділ 1.3 «Структура системи гарантій доступності правосуддя в адміністративних судах» присвячений питанню виділення елементів системи гарантій доступності. Зазначено, що застосування до визначеннягарантій доступності правосуддя системного підходу ґрунтується на обґрунтованих вченими ознаках соціальної системи. Виділено ключові моменти визначення елементів соціальної системи, які можуть бути поширені і на абстрактні, загальні категорії і явища, змодельовані в уявленні і прийняті правовою доктриною, зокрема - на гарантії доступності правосуддя. Мова йде про такі ознаки як цілеспрямованість, взаємозв' язок між елементами, що є відносно відокремленими. Зазначено, що необхідність застосування системного підходу до аналізу людської діяльності доводив у своїх роботах М. С. Каган.

Для виділення елементів системи гарантій доступності правосуддя в адміністративних судах, опрацьовано наукові здобутки В.М. Жуйкова, наведені у монографії Н.Ю. Сакари, а також О.М. Овчаренко, В.М. Сидоренка. Звернено увагу на необхідність врахування політичної компоненти при формуванні складу системи гарантій доступності, вплив якої обумовив запровадження системи адміністративних судів та поступове формування структури цієї системи. Підкреслено, що виділення політичної компоненти як окремого елементу системи гарантій доступності правосуддя навряд вдається доцільним, оскільки існування цієї складової впливає на запровадження і розвиток правосуддя взагалі і системи адміністративних судів, зокрема. Це не означає примат політики над правом, однак їх взаємозв' язок очевидний. Доведено потребу виділення не суто організаційних гарантій, які пов' язані із запровадженням системи адміністративних судів та організацією її функціонування, але політико-організаційних гарантій, якими охоплено належну організацію системи таких судів та забезпечення її функціонування. Застосування системного підходу до дослідження гарантій доступності правосуддя в адміністративних судах дозволило виокремити ще один елемент системи гарантій - внутрішньо організаційні гарантії. Політико-організаційні і внутрішньо-організаційні гарантії доступності правосуддя в адміністративних судах об' єднані в інституційні гарантії, оскільки вони відображають інституціоналізацію системи адміністративних судів.

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

I C Колеснікова - Гарантії доступності правосуддя в адміністративних судах