Я В Лебедзевич - Гармонізація взаємостосунків суб'єктів податкових правовідносин - страница 1

Страницы:
1  2 

Лебедзевич Я.В. Гармонізація взаємостосунків суб'єктів податкових

правовідносин

УДК 336 Лебедзевич Я.В.

ГАРМОНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОСТОСУНКІВ СУБ'ЄКТІВ ПОДАТКОВИХ ПРАВОВІДНОСИН

В статті визначено та проаналізовано сукупність причин та наслідків суперечливих взаємовідносин платників податків із податковими органами, запропоновано напрями їх гармонізації

Постановка проблеми. Ринкові трансформації вітчизняної економіки, які відбуваються у ситуації глибокого політичного протистояння, без чіткої економічної доктрини на тривалий період розвитку держави, генерують порушення стабільності всієї податкової системи. Загальновідомо, що вітчизняна система оподаткування сьогодні є недосконалою, її характерними рисами на цьому етапі податкової реформи є наявність безлічі проблем, які постають на шляху її еволюційного та динамічного розвитку. Не останнє місце серед них займає проблема гармонізації відносин між контролюючими органами у сфері оподаткування та платниками податків, суть якої полягає не лише у відсутності партнерських відносин між суб'єктами правовідносин, айв існуванні між ними постійних і численних протистоянь та конфліктів. Особливої актуальності та вагомості вирішення проблеми гармонізації відносин набирає в теперішній час - в період реалізації адміністративної та податкової реформ, важливим напрямом яких є перегляд і вдосконалення організації функціонування контролюючих органів у сфері оподаткування, мотивів та методів їх роботи.

З огляду на те, що Україна сьогодні перебуває у постійному пошуку оптимальної системи оподаткування, яка б, з одного боку, забезпечувала податковими надходженнями бюджети усіх рівнів, а з іншого - стимулювала економічну активність суб'єктів господарювання, важливість наукових розробок і досліджень з цих питань є беззаперечною.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженню правових питань оподаткування загалом і питань гармонізації відносин платників податків і контролюючих органів у сфері оподаткування зокрема були присвячені роботи М.Я. Азарова, О.В. Баранецької, І.Р. Безпалько, І.М. Дондика, Ю. Ємка, Н.С. Залуцької, М. Задояного, Б.А. Карпінського, В.М. Кмітя, Ю.О. Костенка, В.М. Мельника, М. Недюхи, А.М. Соколовської, та ін. Вклад зазначених науковців та практиків у вирішення проблеми гармонізації як у теоретичному, так і в практичному аспектах є досить вагомим. Однак, зважаючи на те, що проблема гармонізації має комплексний та динамічний характер, ряд аспектів залишається ще не вивченим і не дослідженим.

Мета дослідження. Не претендуючи на повну наукову вичерпаність та безальтернативність висвітлення даної проблеми, спробуємо вивчити та узагальнити причини виникнення суперечок між платниками податків і контролюючими органами у сфері оподаткування. Лише знайшовши ці першопричини і дослідивши їх соціальну та правову природу, можна запропонувати органам законодавчої та виконавчої гілок влади конкретні пропозиції щодо розв'язання проблеми гармонізації, які необхідно врахувати як під час проведення адміністративної реформи, так і стати одним із пріоритетних напрямів державної податкової політики.

Виклад основного матеріалу дослідження. Аналізуючи сучасний стан податкових правовідносин, слід зазначити, що характерною їх особливістю на даному  етапі  суспільного  розвитку  є  наявність  численних  конфліктів міжконтролюючими органами в сфері оподаткування та платниками податків. Існування останніх ускладнює процес адміністрування податків, призводить до збільшення його витрат, сприяє підвищенню рівня соціальної напруженості в суспільстві. Дослідження питань гармонізації відносин між контролюючими органами і в сфері оподаткування та платниками податків демонструє різноманітність поглядів і точок зору щодо причин існування цієї проблеми та шляхів її розв'язання.

У науковій літературі також поширена точка зору, що розглядати питання гармонізації відносин платників податків та податківців - це все одно, що намагатися узгодити дві суспільні категорії, які виключають одна одну. Деякі автори стверджують більш радикально: "це все одно, що намагатися узгодити життя і смерть" [13, с. 6]. Компромісна точка зору з цього приводу зводиться до твердження міністра Франції XII ст. Жана Кольбара: "Мистецтво податківця полягає в тому, щоб, обскубуючи гусака, отримати гору пуху, але не почути при цьому його погрозливого шипіння" [3, с. 141].

Азаров М.Я. стверджує, що розв'язання проблеми гармонізації відносин у сфері оподаткування ускладнює той чинник, що понад половину сімей в Україні сьогодні перебуває на межі бідності або поза нею, а масовою свідомістю державна податкова політика сприймається як політика пограбування. З огляду на це, Україні потрібна така методологія адміністрування податків і формування державного бюджету, в основі якої стояв би бюджет сім'ї. Тобто державна податкова політика повинна мати родинний вимір, який повинен бути забезпечений на рівні кожної окремо взятої сім'ї щонайменше у розмірі прожиткового рівня, а у перспективі - у розмірі споживчого кошика [1, с. 12].

Становлення податкової системи України відбулося на фоні системної перебудови економіки, спаду виробництва, загострення соціально-економічної ситуації. Для забезпечення необхідних надходжень до бюджету, акцент у побудові системи оподаткування було зроблено на фіскальній функції. Внаслідок цього система взаємовідносин між контролюючими органами і платниками податків стала яскраво вираженим каральним аспектом.

Питання взаємовідносин між контролюючими органами і платниками податків є важливим і актуальним для податкової системи будь-якої країни. Відносини довіри та партнерства є індикатором податкової культури платників як усвідомлення і бажання добровільної сплати податків з боку контролюючих органів - це заходи які спрямовують підвищенню податкової культури громадян, роз'яснювальна робота щодо норм податкового законодавства як практична допомога платникам податків.

Такий підхід вказує на те, що при реформуванні податкової системи України необхідно реформувати і систему взаємовідносин між контролюючими органами і платниками податків як важливий елемент податкової політики держави, як чинник підвищення ефективності податкової системи в цілому. Критичний стан податкових взаємовідносин, на нашу думку, склався через тенденцію кумулятивного нарощування сукупності причин та наслідків прояву взаємостосунків суб'єктів податкових правовідносин, серед яких пропонуємо виділити наступні (рис. 1).

Досліджуючи проблему гармонізації відносин між платниками податків і контролюючими органами у сфері оподаткування, особливості їх роботи, а також і аналізуючи підхід платників податків до виконання свого конституційного обов'язку - сплати податків та зборів в порядку та в розмірах, встановлених законодавством, зазначимо, щодо першопричини існування окресленої проблеми,на нашу думку, слід віднести відсутність у платників податків податкової культури та податкової свідомості, спрямованої на самостійне обчислення та добровільну сплату податків і зборів, не зовсім виправданні завдання і методи роботи контролюючих органів у сфері оподаткування, а також нечіткість та нестабільність податкового законодавства.

п Р И Ч И Н И

Низький рівень податкової культури та відсутність податкової свідомості у платників податків

Нестабільність, численні зміни в податковому законодавстві

Неоднозначність,

довільне тлумачення норм податкового законодавства

Правова неврегульованість організаційних засад податкового контролю

І І І І і

----------------------------------^.-------------------^----------.-----------^-------------:

З

НА РІВНІ ПОДА ТКОВИХ ОРГАНІВ

І

НА РІВНІ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

Застосування   І    І Невиконання завдань,

силового та правового (карального) примусу

Невиправданий підхід при застосуванні штрафних санкцій

порушення роботи контролюючих органів у сфері оподаткування

Усвідомлення примусового характеру сплати податків

Неузгодженість дій ;уб'єктів, що контролюють і

забезпечують дотримання податкового законодавства

Відсутність розуміння відповідних положень податкового законодавства

Відсутність завчасної поінформованості про очікувані податкові зміни

Ухилення від сплати податків, уникнення відповідальності за порушення податкового законодавства

Н А С ЛІД К И

Рис. 1. Причини та наслідки конфліктних взаємовідносин платників податків із податковими органами

Відсутність у платників податків податкової культури зумовлена радянським досвідом справляння податків. Це, насамперед, обумовлено сутністю соціалістичної системи господарювання, в якій процес справляння податків був досить простим і не потребував турботи про суспільну податкову культуру. Наслідками такої відсутності уваги з боку державних органів до виховання платників податків дотримання та не порушення податкового законодавства як у радянські часи, так і сьогодні є невеликий історичний досвід формування податкової культури та відсутність в українському суспільстві "податкових" традицій.

Також, у вітчизняних платників податків майже відсутня податкова свідомість, орієнтована на самостійне обчислення та добровільну сплату податків до бюджетів всіх рівнів. Це, насамперед, викликано специфікою роботи податкових органів, що упродовж останніх 10 років будувалась з домінуванням таких методів і мотивів, що породжували численні конфлікти між податківцями та платниками податків. При цьому головне завдання, що ставили та ставлять перед собою податкові органи у своїй діяльності, можна сформулювати так: "взяти максимальні гроші сьогодні за будь-яку ціну", а ефективність їх роботи визначається кількістю та обсягами штрафів.

Зазначимо, що досвід розвинених країн свідчить, що державні витрати на підвищення правової культури та забезпечення суспільної свідомості в сфері оподаткування, спрямованих на добровільну сплату податків, значно нижчі від витрат на примусове їх адміністрування. Так, завдяки вдалому поєднанню силового та правового примусу, в Сполучених Штатах Америки забезпечується добровільна сплата податків, яка складає 90 % всіх податкових надходжень [13, с. 6].

Щодо податкової культури вітчизняних платників податків, то її низький рівень зумовлений насамперед постійними та численними змінами в податковому законодавстві, з одного боку, і відсутністю завчасної поінформованості платників про очікувані податкові зміни, - з іншого. Статистика розгляду податкових правопорушень свідчить, що велика кількість зареєстрованих правопорушень у сфері оподаткування були вчинені не з корисливих мотивів та не з метою ухилення від сплати податків, а через непоінформованість платників податків заздалегідь про майбутні зміни у податковому законодавстві. До інших причин вчинення платниками податків податкових правопорушень належать: відсутність розуміння відповідних положень законодавства.

Аналізуючи сучасний етап податкової реформи в Україні, можна зауважити, що методи роботи контролюючих органів у сфері оподаткування загалом та податкових органів зокрема, характеризуються певною однобокістю, яка розрахована лише на примусове адміністрування податкових платежів. Щодо методів, спрямованих на прищеплення та розвиток у платників податків податкової свідомості, орієнтованої на добровільне обчислення та сплату податків до бюджетів усіх рівнів, то їм, на жаль, не приділяється належної уваги в роботі контролюючих органів у сфері оподаткування [6, с. 57].

При здійсненні контролюючими органами перевірок платників податків необхідно враховувати нестабільність і неоднозначність податкового законодавства, що є об'єктивною особливістю сучасного етапу реформування системи оподаткування в Україні. Практиці оподаткування відомі непоодинокі випадки неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства з боку платників податків і податкових органів. Така неоднозначність інтерпретації податкових норм посилює протистояння між платниками податків та контролюючими органами в сфері оподаткування, оскільки останні, згідно з чинним законодавством, наділені правом надавати офіційні роз'яснення тих чи інших податкових норм, що мають офіційних характер. Листи та роз'яснення, що видаються податковими органами в межах наданої їм компетенції, як правило, звужують або розширюють межі застосування податкової норми, що є неприпустимим, оскільки порушує права та законні інтереси платників податків.

Дійсно, про яку однозначність податкового законодавства можна говорити, якщо загальні положення щодо системи оподаткування, яка діяла до 1 січня 2009 р. відображені у 264 нормативно-правових актах. Основні аспекти механізму оподаткування і досі регулюються не тільки Податковим кодексом України, але і законами, декретами Кабінету Міністрів України, указами Президента України, які відображені у 75 нормативно-правових актах, хоча кількість нормативно-правових актів скоротилась майже в тричі, однак вітчизняне податкове законодавство залишається об'ємним та складним. Зокрема станом на 1 січня 2011 р. нормативно-правова база справляння основних податків і зборів мала наступний вигляд (табл. 1).

Таблиця 1. Нормативно-правова база справляння окремих податків, зборів та обов'язкових платежів*

Нормативно-правова база

станом на 1 січня 2009 року

станом на 1 січня 2011 року

 

Система оподаткування в Україні загалом

Податок на додану вартість

Податок на прибуток

Акцизний збір

Податок з доходів фізичних осіб

Плата за землю

Збір за спеціальне використання природних ресурсів

Податок на додану вартість

Податок на прибуток

Акцизний податок

Податок на доходи фізичних осіб

Плата за землю

Екологічний податок

Кодекси України

-

-

-

-

-

1

3

1

1

1

1

1

4

Закони України

77

118

82

62

32

49

6

1

1

-

-

-

-

Декрети Кабінету Міністрів України

-

-

-

2

3

-

-

-

-

-

-

-

-

Укази Президента України

10

17

13

16

12

9

1

-

-

-

-

-

-

Постанови Верховної Ради України

6

2

1

12

3

2

-

-

-

-

-

-

-

Постанови Кабінету Міністрів України

55

115

41

78

17

24

34

11

-

7

3

1

-

Розпорядження Президента та Кабінету Міністрів України

12

19

1

7

2

-

3

-

-

-

1

-

-

Накази   та інструкції міністерств і відомств

104

69

118

66

41

7

14

11

11

6

15

2

1

Всього нормативно-правових актів

264

340

256

243

110

92

61

24

13

14

20

4

5

Примітка: складено за даними офіційного сайту Державної податкової адміністрації України // www.sta.gov.ua

Крім зазначених нормативно-правових актів існує ще велика кількість податкових роз'яснень, інструкцій, листів тощо, які регулюють сферу оподаткування через наявність у законодавчих актах норм прямої дії.

Негативні сторони формування правових основ оподаткування в Україні виявилися також у впровадженні надто великої кількості видів податків і зборів (порівняно з країнами СНД, в Україні їх - їх найбільше) та нерівномірності податкового навантаження на суб'єктів господарювання. В Україні при менших ставках податків у порівнянні з більшістю розвинутих країн світу, але при абсурдних правилах нарахування і адміністрування податків, при заплутаному законодавстві і особливих методах роботи податкових органів, при великих розмірах адміністративно-управлінських витрат, податкове навантаження на платника податків є більшим, ніж в інших країнах.

Особливої актуальності проблема неоднозначності тлумачення податкового законодавства набуває під час судового розгляду спорів між контролюючими органами та платниками податків. Сьогодні під час розгляду спорів між вказаними суб'єктами податкових правовідносин судді надають перевагу листам і роз'ясненням податкових органів, хоча законодавство, зокрема п. 4.1.4. Податкового кодексу України, передбачає, що у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів   чи   різних   нормативно-правових   актів   припускають неоднозначне

(множинне) трактування прав і обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків [14]. Тому позиція представників судової влади повинна бути змінена, оскільки листи та роз'яснення органів державної податкової служби є лише одним із способів вираження розуміння (трактування) або застосування податковими органами податкового законодавства. Служителі Феміди в своїх рішеннях повинні принаймні керуватися законами та підзаконними нормативними актами з питань оподаткування, а у випадках наявності неоднозначності спірні питання повинні вирішувати на користь платників податків.

Відтак, неабияке значення для вирішення проблеми гармонізації відносин між контролюючими органами у сфері оподаткування та платниками податків має правова регламентація організаційних засад податкового контролю. Контроль за сплатою обов'язкових платежів є необхідним організаційно-правовим засобом адміністрування у будь-якій промислово розвиненій країні. Так, перевірки зі сплати обов'язкових платежів у Франції здійснюються не рідше, ніж раз на чотири роки, якщо суб'єкт господарювання не переходить на пільгове оподаткування у наступному за звітним році [3, с. 143].

В Україні організаційно-правові питання здійснення перевірок контролюючими органами фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання закріплено в главі 8 Податкового кодексу України [14]. Даним нормативно-правовим актом передбачено проведення лише трьох видів перевірок (камеральні, документальні та фактичні), а також визначено вичерпний перелік підстав, за яких ці перевірки здійснюються. У цілому положення даного нормативного документу, на нашу думку, можна вважати одним із кроків з боку держави у напрямі гармонізації відносин контролюючих органів у сфері оподаткування та платників податків, оскільки зазначені положення в цілому спрямованні на захист прав та законних інтересів останніх.

Враховуючи "підвищений" інтерес контролюючих органів до цього питання та постійні намагання закріпити "презумпцію винуватості" платників податків у нормативно-правових актах (у переважній більшості відомчих) та маючи на меті вдосконалення процедури адміністрування обов'язкових платежів, на нашу думку, необхідним є визначення єдиного для всіх контролюючих органів у сфері оподаткування порядку організації та проведення перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, проведення обстежень та надання обов'язкових приписів з метою уникнення суб'єктами господарювання порушень чинного законодавства шляхом налагодження паритетних стосунків. Крім цього, необхідно визначити основні принципи та завдання контролюючих органів у сфері оподаткування при проведенні ними перевірок та обстежень.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Я В Лебедзевич - Гармонізація взаємостосунків суб'єктів податкових правовідносин