А В Грабарєв - Економіко-математичне моделювання - страница 1

Страницы:
1 

ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ

УДК 338.57

А. В. Грабарєв,

аспірант,

ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПРИРОДООХОРОННОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

Анотація. У роботі розглянуто специфіку системи екологічного управління, що функціонує як інформаційне середовище антропо­генного характеру та поєднує сукупність природних, виробничих, соціальних та інших підсистем. Запропоновано структурно-логічну модель забезпечення управління природоохоронною діяльністю на регіональному рівні.

Ключові слова: управління природоохоронною діяльністю, інфор­маційне забезпечення, структурно-логічна модель.

Аннотация. В работе рассмотрена специфика системы экологичес­кого управления, которая функционирует как информационная среда антропогенного характера и объединяет в себе совокупность природных, производственных, социальных и других подсистем. Предложена структурно-логическая модель обеспечения управле­ния природоохранной деятельностью регионального уровня.

Ключевые слова: управление природоохранной деятельностью, информационное обеспечение, структурно-логическая модель.

Annotation. This paper is devoted to the specific of the system of ecological management, which functions as an informative environment of anthropogenic type and consists of nature, production, social and other subsystems. The logical-structure model of providing of ecological management of regional level is offered.

Keywords: ecological management, information providing, logical-structure model.

Курортні регіони мають низку специфічних ознак, які обумов­лені, перш за все, природно-ресурсним потенціалом і умовами його освоєння, що визначає їх функціональне призначення і спе­ціалізацію. При цьому стан природного довкілля є важливим чинником розвитку рекреації і курортного лікування, що обумов­лює необхідність розробки особливого організаційно-економіч-

© А. В. Грабарєв, 2010

322ного механізму екологічного управління на курортах. Необхідно зауважити, що в науковій літературі проблеми управління приро­доохоронною діяльністю розглядаються переважно на глобаль­ному та державному рівні та недостатньо повно висвітлюються на рівні окремих курортних регіонів [1—4]. Зокрема, це стосу­ється питань формування комплексної інформаційної системи за­безпечення управлінських рішень у цій сфері, які повинні врахо­вувати спеціалізацію певного регіону.

Існуюча державна система управління природоохоронною ді­яльністю в адміністративному плані реалізується за територіаль­ним принципом. Це зумовило віддзеркалення адміністративно-територіального устрою держави в ієрархії екологічного управ­ління і, зокрема, в природоохоронній діяльності, яка реалізується на національному, регіональному або місцевому і локальному рів­нях, і однією з головних складових якої є інформаційна. З одно­го боку, це інформування населення про стан природного довкіл­ля, що проводиться переважно через засоби масової інформації шляхом публікацій про вміст забруднюючих речовин у пробах атмосферного повітря води або ґрунту, або ці питання висвітлю -ють у спеціальних телепередачах екологічної спрямованості то­що. З іншого боку, це систематичне й оперативне забезпечення органів державної влади і зацікавлених організацій об'єктивною інформацією про наявність і використання природних ресурсів, про викид забруднюючих речовин у природне довкілля, його стан, прогнозах змін і наслідків антропогенного навантаження, а також надання іншої необхідної інформації для ухвалення управ­лінських рішень по основних питаннях реалізації державної еко­логічної політики і планування природоохоронних заходів.

Згідно з системним підходом та кібернетичними принципами управління [5, 6], ключовим аспектом управління є формування керованого впливу суб' єкта управління на об' єкт управління, який за своєю сутністю є інформаційним процесом і пов'язаний безпо­середньо із збором та аналізом отриманої інформації, її обробкою, побудовою прогнозних моделей керованого впливу, розрахунком на основі цих моделей альтернативних варіантів і вибору оптималь­ного по прогнозованих параметрах управлінського впливу.

Інформаційна система формується в усіх структурних елемен­тах управління і є необхідною на всіх етапах ухвалення управлін­ських рішень. Оперативність і якість управління багато в чому залежить від інформаційного забезпечення, від побудови інфор­маційних систем, які обслуговують процеси ухвалення управлін­ських рішень.

Особливості інформаційного забезпечення природоохоронної діяльності в курортних регіонах обумовлені кількома чинниками. По-перше, система екологічного управління функціонує як інфор­маційне середовище антропогенного характеру, та відображає при цьому сукупність виробничих, соціальних та інших суспільних об' єктів управління. По-друге, вона функціонує як інформаційне природне середовище, яке відображає динаміку природних проце­сів і стан компонентів природного довкілля, антропогенний вплив на них, кількісні та якісні параметри природних ресурсів та інші показники освоєного природного простору. По-третє, як курортне інформаційне середовище, яке відображає сукупність спеціалізо­ваних об' єктів управління курортної сфери, таких, як санаторно-курортні установи, екскурсійні об' єкти, об' єкти інфраструктури, а також рекреаційні потоки та їх просторовий розподіл.

Функціонування інформаційної системи управління природо­охоронної діяльності курортного регіону має забезпечити вико­нання головної мети — забезпечення екологічних умов для орга­нізації відпочинку, повноцінного курортного лікування, профі­лактики захворювань і реабілітації населення.

Наявність кількох підсистем характеризує складність екологіч­ного управління і вимагає використання специфічної методології, яка заснована на модельних, імовірнісних і програмно-цільових підходах в управлінні, на використанні геоінформаційних систем, на комплексних економічних, соціальних, ресурсних і екологіч­них інформаційних базах даних і покликана забезпечити впрова­дження сучасних методів управління.

Виходячи з головної мети екологічного управління в курорт­ному регіоні, найважливішим моментом при побудові інформа­ційної системи є вибір бази даних та проектування її структури. Інформаційна структура бази даних повинна повною мірою відо­бражати параметри природних об' єктів і процесів, враховувати антропогенні об' єкти, діяльність яких справляє негативний вплив на довкілля, а також кількісні і якісні параметри цієї дії; визнача­ти організаційну структуру і алгоритм функціонування системи екологічного моніторингу, а також дозволить розробити механізм управління природоохоронною діяльністю підприємств курорт­ного регіону. Гармонізація життєдіяльності суспільства і завдан­ня забезпечення курортної діяльності надають регіональній сис­темі екологічного управління новий зміст, у зв' язку з чим значно розширюється коло вирішуваних питань і ускладнюється пошук, обробка і аналіз інформації. Одержана інформація повинна від­повідати таким вимогам [2]:

• бути детальною і повною, просторово розподіленою і, одно­часно, адекватно прив' язаною до конкретних територіальних одиниць локального рівня;

• бути такою, щоб існувала можливість її швидкої модифікації для оперативного управління і використання при зміні пріорите­тів і завдань;

• бути технологічною, тобто оформленою в такий спосіб, щоб нею могли не лише користуватися, але і змінювати, переробляти і отримувати вторинну інформацію на різних рівнях управління.

На формування системи інформаційного забезпечення управ­лінських рішень безпосередній вплив справляє також:

• екологічна політика держави;

• методи реалізації національної екологічної стратегії;

• системний підхід, тобто дослідження регіону як складної соціально-еколого-економічної системи;

• рівень розвитку техніки, геоінформаційних і інформаційно-комунікаційних технологій;

• форми і методи контролю довкілля;

• сучасні методи програмно-цільового планування;

• комплексний підхід до розробки природоохоронних заходів у регіоні і ряд інших чинників.

Багато дослідників у сфері екологічного управління зазнача­ють, що регіональна інформаційна система є комплексом, що включає екологічний моніторинг, кадастри природних ресурсів і геоінформаційну основу, які об' єднані в єдине ціле і взаємо-пов' язані з іншими структурними елементами екологічного управління [1, 4]. Проте при розгляді інформаційних підсистем ігнорується статистика природного довкілля як окрема інформа­ційна підсистема, хоча саме її показники необхідні для стратегіч­ного планування і визначення природоохоронних витрат.

У цілях найповнішого забезпечення необхідною інформацією державних органів управління і зацікавлених організацій відпо­відно до вимог природоохоронного законодавства система інфор­маційного забезпечення природоохоронної діяльності в регіоні повинна включати кілька підсистем і може розглядатися як струк­турно-логічна модель (рис. 1).

У запропонованій структурно-логічній моделі інформаційного забезпечення управлінських рішень кожна підсистема має власні методи створення бази даних, збору і обробки інформації, і по­кликана вирішувати певні управлінські завдання.

Підприємства курортного регіону умовно можна розділити на дві групи. Першу групу складають виробничі об' єкти, розташованів межах курортної території, які справляють негативний вплив на довкілля і прямо або опосередковано пов' язані з використанням природних ресурсів території. Друга група включає об' єкти курор­тного призначення, для яких довкілля, тобто природні лікувальні ресурси і чинники (лікувальні мінеральні води, лікувальні грязі, ропа, клімат, море, пляжі та інші) є засобом виробництва.

З цих позицій можна виділити функції природного довкілля, необхідні для вирішення поставлених завдань: забезпечення жит­тєдіяльності і забезпечення організації відпочинку і лікування, а основні підсистеми інформаційного забезпечення екологіч-

також

ного управління: кадастри природних ресурсів, екологічний мо­ніторинг і статистику природного довкілля.

С^^Продукція, послуга^^

^^Природні

Інформаційне забезпечення управлінських рішень у сфері природокористування і природоохоронної діяльності

Рис. 1. Структурно-логічна модель інформаційного забезпечення природоохоронної діяльності в регіоні

Кадастри природних ресурсів у системі інформаційного за­безпечення розглядаються як економічний механізм, необхідний для обліку кількісних, якісних та інших характеристик природ­них ресурсів, систематизації даних, обсягів, характеру і режиму їх використання [1, 2]. З цією метою створюються державні када­стри природних ресурсів. Основу кадастрової системи складає земельний, водний, лісовий кадастри, кадастр родовищ і покладів корисних копалини, кадастри тваринного і рослинного світу, природних територій курортів, природних лікувальних ресурсів, територій і об' єктів природно-заповідного фонду тощо.

Головні вимоги, яких необхідно дотримуватися при створенні державних кадастрів природних ресурсів можна сформулювати наступним чином: необхідність у створенні єдиної методологіч­ної основи та системи показників; послідовність розробки; об' єк-тивність інформації про кількість, розміри, розподіл і якісний стан природних ресурсів; безперервність ведення з періодичним оновленням статистичних даних, їх уточненням і доповненням новими даними, які достовірно характеризують їх стан і викорис­тання. Обов' язковою умовою є також доступність даних кадаст­рів для фахівців, економічність їх ведення, застосування сучас­них методів при визначенні окремих і комплексних показників їх використання; впровадження сучасних, у тому числі комп' ютер-них технологій, геоінформаційних методів обробки даних тощо. В умовах реформування економіки роль кадастрів як інформа­ційної бази в управлінні природокористуванням, реалізації під­приємницької, зовнішньоекономічної, інвестиційної і податкової політики держави значно зростає.

Державна система екологічного моніторингу це система спостережень, збору, обробки, передачі, збереження й аналізу ін­формації про стан природного довкілля, прогнозуванні її змін і розробки науково обгрунтованих рекомендацій для ухвалення рішень про попередження негативних змін стану довкілля і вико­нанню вимог екологічної безпеки [1, 3].

Основними завданнями екологічного моніторингу є проведен­ня постійного спостереження за станом природного довкілля, аналіз отриманих даних і прогнозування змін, забезпечення орга­нів державної влади достовірною систематичною і оперативною інформацією. Формування системи систематичних спостережень за станом природного довкілля, її наукове обргунтування, розро­бка програм спостереження і обробки даних найширше висвітле­ні в науковій літературі [1, 2]. Система екологічного моніторингу природного довкілля заснована на принципах об' єктивності і до­стовірності; систематичності спостережень за станом природного довкілля і об' єктами дії на неї; узгодженості нормативного і ме­тодичного, технічного і програмного забезпечення; системного підходу і комплексності в оцінці екологічної інформації; опера­тивності проходження інформації між окремими ланками систе­ми і своєчасного інформування органів державної виконавчої влади; відкритості інформації для населення.

Екологічний моніторинг представляє найбільш складну в ор­ганізаційно-економічному відношенні підсистему, функціону­вання якої забезпечується діяльністю підприємств, наукових ор­ганізацій, спеціалізованих організацій і спеціально уповнова­жених органів управління у сфері охорони природного довкілля.

Необхідно зауважити, що найскладнішою проблемою при роз­робці певних управлінських рішень у сфері природокористування є координація дій усіх суб' єктів у галузі інформаційного забезпе­чення, зведення в єдиний інформаційний блок усіх даних, що по­ступають, у цілях надання отриманої інформації державним ор­ганам, підприємствам, суспільним та іншим зацікавленим органі­заціям. Створення і забезпечення роботи національної і, відповід­но, регіональних екологічних інформаційних систем, як однієї з основних функцій органів управління у сфері охорони природно­го довкілля, відноситься до компетенції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України і його органів на місцях.

Підсумовуючи зауважимо, що запропонована структурно-ло­гічна модель дозволяє враховувати особливості екологічного управління, спеціалізацію і природно-ресурсний потенціал регіо­ну, стан природного довкілля та ступінь впливу на нього, сфор­мувати комплексну базу екологічних даних, має динамічний і просторовий характер і відповідає основним завданням реалізації національної екологічної політики. Ця модель є початковою, концептуальною моделлю, на основі якої можливо розробляти деталізовані моделі інформаційного забезпечення природоохо­ронної діяльності в регіоні.

Література

1. Дорогунцов С.І., ХвесикМ.А., Горбач Л.М., Пастушенко П.П. Еко-середовище і сучасність. Т. 3. Економічна оцінка природного середо­вища. — К.: Кондор, 2006. — 426 с.

2. Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторінг довкілля: Підручник. — К.: Видавництво центр «Академія», 2006. — 360 с.

3. Пахомова Н.В., Рихтер К.К. Экономика природопользования и экологический менеджмент: Учеб. пособие. — 2-е изд., испр. и доп.СПб.: ОЦЭиМ, 2006. — 460 с.

4. Фененко А.С. Способы поддержки эффективности природополь­зования в курортном регионе / А.С. Фененко // Культура народов При­черноморья. — 2008. — № 129. — С. 103—107.

5. Шарапов О.Д., Дербенцев В.Д., Семъонов Д.Є. Економічна кібер­нетика: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2005. — 231 с.

6. Антонов А.В. Системный анализ. Учебник для вузов. — М.: Выс­шая школа, 2004. — 456 с.

Стаття надійшла до редакції 12.04.2010 р.

УДК 354. 658

О. М. Клименюк,

аспірант,

ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

МЕНЕДЖМЕНТ ТА ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ПРАВООХОРОННОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

Анотація. У статті наведено важливі теоретичні положення теорії менеджменту та рекомендації щодо можливості їх використання в системах державного управління правоохоронною діяльністю.

Ключові слова: державне управління, правоохоронна діяльність, менеджмент, орган управління, об'єкт управління.

Аннотация. В статье приведены важные теоретические положе­ния теории менеджмента и рекомендации относительно их ис­пользования в системах государственного управления правоохра­нительной деятельностью.

Annotation. The article is devoted to the management theory and rec­ommendations of it's usage in systems of state government and law enforcement.

Постановка проблеми. Теорія створення та управління функці­онуванням систем державного регулювання правоохоронною діяль­ністю в Україні знаходиться на стадії становлення та розвитку. Для прискорення цих процесів важливо проаналізувати основні теоретичні положення систем управління економічними об'єктами та виробити рекомендації щодо можливості використання їх у сис­темах державного регулювання правоохоронною діяльністю.

© О. М. Клименюк, 2010 329

Страницы:
1 


Похожие статьи

А В Грабарєв - Економіко-математичне моделювання