Ю О Шматова - Дослідження видів надзвичайних ситуацій - страница 1

Страницы:
1  2 

Правове регулювання економіки. 2010. № 10

8. Инвестиционный кодекс Республики Беларусь от 22 июня 2001 г. № 37-З (Национальный реестр правовых актов Республики Беларусь, 2001 г.)

9. Порядок видачі спеціальних дозволів на провадження окремих видів діяльності на території зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення, затверджений Постановою Кабінету Мініс­трів України від 20.12.2000 № 1869 // Офіційний вісник України від 05.01.2001. — 2000. — № 51. — С. 66. — Ст. 2219. — Код акту 17402/2000.

10. Gabon, Code forestier Loi n°16-01 du 31 decembre 2001 // [Електрон­ний ресурс]: http://www.droit-afrique.com/images/textes/Gabon/Gabon%20

-%20Code%20forestier.pdf

11. Ontario (Canada), Crown Forest Sustainability Act, 1994 // [Електрон­ний ресурс]: http://www.e-laws.gov.on.ca/html/statutes/english/elaws_sta-tutes_94c25_e.htm#BK28

12. Лісовий кодекс України від 21.01.1994 № 3852-XII // Голос Украї­ни від 13.04.1994.

13. Ghana, Timber Resource Management Act, 1997 — Act № 547 // [Електронний ресурс]: http://www.fcghana.com/publications/laws/act_547/ index

Стаття надійшла до редакції 28.05.10

УДК 349.6 Ю. О. Шматова,

аспірантка кафедри правового регулювання економіки ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

ДОСЛІДЖЕННЯ ВИДІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Запропоновано термін надзвичайна ситуація. Досліджено підходи до класифікації надзвичайних ситуацій. Проаналізовано позитивні і не­гативні сторони останніх щодо виділення видів досліджуваної катего­рії. Розроблено її узагальнену класифікацію.

Ключові слова: надзвичайна ситуація, класифікація надзвичайної ситуації, Чорнобильська катастрофа.

Предложен термин чрезвычайная ситуация. Исследованы подходы к классификации чрезвычайных ситуаций. Проанализированы позитив-

ен Ю. О. Шматова, 2010

226ные и негативные стороны последних относительно выделения видов исследуемой категории. Разработана ее обобщенная классификация.

Ключевые слова: чрезвычайная ситуация, классификация чрезвы­чайной ситуации, Чернобыльская катастрофа.

The term an emergency situation is offered. Approaches to classification of emergency situations are investigated. Positive and negative sides of the last are analyzed according to allocation of kinds of an investigated category. Its generalized classification is developed.

Keywords: an emergency situation, classification of emergency situation, Chornobyl disaster.

Протягом останніх років як в Україні, так і в усьому світі спо­стерігається тенденція до зростання кількості надзвичайних си­туацій. У зв'язку з цим виникає загроза нанесення шкоди націо­нальним і міжнародним суб'єктам останніми, що спричинює необхідність дослідження їх видів. Окремі аспекти цієї проблеми розглядали у свої працях учені-правознавці Г. В. Матасова [1, с. 11], В. О. Акімов, Ю. Л. Воробйов [2, с. 78] та ін. Разом з тим, аналіз інформаційних джерел [1, с. 13; 5, с. 394] показав відсут­ність єдиного підходу щодо виділення видів надзвичайної ситуа­ції (далі НС). Саме це окреслило сферу дослідження, часткові ре­зультати якого представлені в даній статті.

Підсумовуючи існуючі підходи до трактування категорії «над­звичайна ситуація» [5, с. 376; 1, с. 11], вважаємо за доцільне сфор­мулювати таке його визначення: надзвичайна ситуація — це особ­ливий стан, що виник на окремій території або її частині, обумов­лений дією обставин природного, техногенного, соціально-політич­ного або іншого характеру, які призвели або можуть призвести до загибелі чи порушення здоров' я людей та/або нанесення шкоди дов­кіллю, завдання збитків національним та міжнародним суб' єктам.

Очевидно, що для розкриття сутності будь-якої дефініції не­обхідно визначити її види, тож наш інформаційний пошук пока­зав доцільність виділення підходів класифікації НС за такими ознаками:

1) за походженням відповідно до державного класифікатору надзвичайних ситуацій останні поділяються на наступні види: природні, техногенні, соціально-політичні та воєнні [6]. Такої ж думки підтримуються наступні науковці: О.П. Депутат [9, с. 50— 82], І.Н. Міщенко [8, с. 73—74], Ю.О. Чирва [10, с. 70—71]. Крімвище перерахованих законодавці виокремлюють ще й надзви­чайну екологічну ситуацію [21]. Проте, ми вважаємо, що даний вид досліджуваної категорії слід віднести до НС природного та техногенного характеру.

Водночас, представники природничих наук Г. В. Матасова та В. В. Мєшкова [20] за походженням пропонують наступні види НС, серед яких: стихійні лиха, техногенні катастрофи, антропо-генноекологічні катастрофи, соціально-політичні конфлікти, со­ціально-економічні, природно-соціальні та соціальні катастрофи

[1, с. 13].

Отже, вищезазначена класифікація є деякою мірою обмеже­ною. Що стосується першої класифікаційної ознаки, в якій міс­титься виділення окремо воєнного характеру, вважаємо є недореч­ним, оскільки останній є складовою частиною соціально-політич­ного характеру. Разом з тим, високий ризик виникнення «нових» ситуацій на території України вимагає передбачення й іншого характеру подій, наприклад інформаційного, які зумовлюють ви­никнення НС;

2) за масштабами наслідків надзвичайних ситуацій природно­го та техногенного характеру визначають чотири види — загаль­нодержавний, регіональний, місцевий, об' єктовий [19].

Дана класифікаційна ознака надзвичайних ситуацій, на нашу думку, потребує вдосконалення, оскільки:

— по-перше, застосування цих рівнів лише щодо природних та техногенних надзвичайних ситуацій є дещо обмеженим, оскіль­ки не враховуються НС соціально-політичного характеру, тому ми вважаємо доцільним застосовувати дані рівні до всіх видів до­сліджуваної категорії;

— по-друге, ми вважаємо, що поширення наслідків вищеза­значеної категорії на територію інших держав є характерним для надзвичайної ситуації скоріше глобального, а ніж загальнодержав­ного рівня. Таким чином, ми погоджуємося з науковцями Г. В. Ма-тасовою [1, с. 13], Л. В. Порядочним [11, с. 13—14], О. М. Понкра-товим [3, с. 120], В. С. Добровольским [12, с. 39—41], В. О. Акі-мовим [2, с. 36—38], Г. М. Ханісламовою [4, с. 26—29], які вище­зазначені види НС природного та техногенного характеру допов­нюють глобальним;

по-третє, є недоцільним законодавче виокремлення НС об' єктового рівня, оскільки в даному випадку спостерігається складність у відмежуванні від звичайних подій;

по-четверте, керуючись ст. 133 Конституції України, однією зі складових системи територіального устрою є області. Отже, вважаємо, за доцільне впровадження обласного рівня.

Порівнюючи закордонний досвід стосовно класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій із законодавством України, варто зауважити, що вони мають спільні класифікаційні ознаки, однак є деякі розбіжності в видах. Зокрема, в російському законодавстві відповідно до джерела виникнення крім природних та техноген­них виділять біолого-соціальні (епідемії, епізоотії, епіфітотії) та терористичні акти [15]. Разом з тим, виходячи з результатів про­ведених досліджень, ми вважаємо недоцільно виділяти крім при­родних, ще й біолого-соціальні, оскільки останні є складовими природних. Водночас, для російського законодавства виникає не­обхідність у виділенні НС соціально-політичного характеру, яке є більш широким поняттям і включає в себе терористичні акти;

3) за ступенем раптовості, на нашу думку, О. М. Понкратов [3, с. 120], доцільно поділив на: раптові (не прогнозовані) й очікува­ні (прогнозовані);

4) за швидкістю поширення Л. А. Михайлов, В. М. Ярошевсь-ка та ін. [3, с. 120; 5, с. 394—395; 7, с. 57—58] виокремлюють: миттєві і повільні. Окремі представники даного підходу крім ви-щеперерахованих виділяють ще й інші види даної категорії серед яких помірні і стрімкі [3, с. 120; 5, с. 394—395; 7, с. 57—58]. На наш погляд, врахування останніх у даній класифікаційній ознаці є не доцільним, оскільки виникає складність у розмежуванні «миттєвих» і «стрімких» видів НС;

5) за тривалістю дій О. М. Понкратов [3, с. 120] виділяє: корот­кочасні (наприклад, цунамі) та затяжні (наприклад, епідемії) НС. На нашу думку, зазначена класифікаційна ознака, потребує уточ­нення, оскільки є незрозумілим, які саме дії виділяє автор, тобто дії ліквідації НС чи тривалість дій самої надзвичайної ситуації. В інших країнах до вищеперерахованих видів досліджуваної кате­горії відносять середньострокові та довгострокові надзвичайні ситуації. На нашу думку, врахування закордонного досвіду на­дасть можливість для більш повного розкриття сутності даної ка­тегорії;

6) за галузевою належністю Г. М. Ханісламова [4, c. 26—29] поділяє останні ті, що виникли: у будівництві, промисловості, житлово-комунальній і побутовій сфері обслуговування населен­ня, на транспорті, в сільському та лісовому господарстві. Однак,слід зауважити, що дана класифікаційна ознака, характерна лише для НС техногенного характеру;

7) за метою вчинення О. М. Понкратов, Л. А. Михайлов та ін. [3, с. 120; 7, с. 57—58] виділяють: умисні і неумисні. Ми пого­джуємося з даним підходом до класифікації НС, проте вважаємо, що відповідно до Кримінального кодексу України винне діяння виражається у формі умислу і необережності, тому за метою їх доцільно поділяти на умисні і необережні;

8) за рівнем конфліктності А. В. Баринов [13, c. 21] НС поді­ляє на:

— конфліктні, які пов' язані з соціально-економічними і полі­тичними процесами в суспільстві (воєнні зіткнення, економічні кризи, екстремістська політична боротьба, соціальні вибухи, на­ціональні та релігійні конфлікти, протистояння розвідок, теро­ризм, поширення кримінальної злочинності, широкомасштабна корупція тощо;

— безконфліктні (НС природного характеру).

Проте, ми вважаємо, не можливо надзвичайні ситуації при­родного характеру відносити лише до безконфліктних ситуацій, оскільки останні можуть стати причиною конфлікту;

9) за оборотністю наслідків Ю. Ігнатов [18] виділяє: необорот­ні, частково оборотні та повністю оборотні. У цілому ми пого­джуємося з думкою автора, проте вважаємо, недоцільно викорис­товувати термін «оборотність наслідків» щодо можливості лікві­дації останніх, оскільки їм не є властивим циклічний характер;

10) залежно від місцезнаходження джерела виникнення над­звичайних ситуацій, на нашу думку, А. П. Гетьман [17] доцільно виокремлює зовнішні та внутрішні види НС;

11) за рівнем керованості Ю. Ігнатов [18] виділяє: легкокеро-вані, важкокеровані та некеровані. У цілому ми погоджуємося з автором, проте вважаємо, що не доцільно виділяти легкокеровані та важкокеровані, оскільки немає критеріїв поділу на останні. Тому вважаємо, необхідним виділяти керовані та некеровані НС;

12) за характером прояву Б. М Данилишин [14, с. 22] виокрем­лює: очевидні та приховані. Разом з тим, ми вважаємо, що виок­ремлення прихованих НС є недоречним, оскільки останні не бу­дуть підпадати під критерії НС.

Тож, аналізуючи всі недоліки та переваги розглянутих підхо­дів, щодо виокремлення видів НС, нами пропонується наступна узагальнена класифікація її видів:

1) відповідно до причин виникнення надзвичайних ситуацій, останні поділяються на: природні, техногенні та соціально-полі­тичні:

а) природна НС особлива обстановка на визначеній терито­рії чи об' єкті на ній, яка спричинює зміну навколишнього сере­довища і загрожує життєдіяльності (діяльності) міжнародних і національних суб' єктів;

б) техногенна НС особлива обстановка на визначеній тери­торії, причиною виникнення якої є вплив антропогенного факто­ру, який призводить або може призвести до загибелі чи пору­шення здоров' я людей та/або нанесення шкоди довкіллю, завдан­ня збитків національним та міжнародним суб' єктам;

в) соціально-політична НС особлива обстановка на визна­ченій території або об' єкті на ній, що спричинена протиріччями між державами або в самій державі шляхом сучасних засобів ураження, що призводять або можуть призвести до загибелі чи порушення здоров' я людей та/або нанесення шкоди довкіллю, зав­дання збитків національним та міжнародним суб' єктам.

2) За територіальним поширенням надзвичайних ситуацій, останні слід поділяти на такі види: глобальні, загальнодержавні, обласні та місцеві:

глобальні НС охоплюють території кількох держав, або загрожує транскордонним поширенням та ліквідація наслідків яких потребує втручання двох і більше держав та призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб (постраждалі особи, яким унаслідок дії уражальних чинників джерела надзвичайної ситуації завдано тілесне ушко­дження або які захворіли, що призвело до втрати працездатності, засвідченої в установленому порядку) чи було порушено нормаль­ні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час (так, наприклад, в 1986 році катастрофа на ЧАЕС);

— загальнодержавні НС — охоплюють територію двох чи біль­ше областей (Автономну Республіку Крим, міста Київ і Севасто­поль) або загрожує транскордонним поширенням та для її лікві­дації необхідні матеріальні й технічні ресурси, обсяги яких пере­вищують можливості окремої області принаймні не менше як 1 % від обсягу витрат із відповідної статті бюджету і в наслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки спричинені надзви­чайною ситуацією, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів (на час виникнення надзвичайної ситуації) заробітної плати; (наприк­лад, повінь на Західній Україні). Разом з тим, слід зауважити, що для ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій загально­державного та глобального рівнів, законодавством передбачаєть­ся введення надзвичайного стану на території України;

обласні НС охоплюють територію двох чи більше райо­нів (міст обласного значення) або загрожує поширення на певну область та для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресур­си в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менш як 1 % обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів та призвела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраж­дало від 50 до 100 осіб, чи було порушено нормальні умови жит­тєдіяльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 5 тис. мінімальних розмірів за­робітної плати (так, вибух фосфору у Львові);

місцеві НС які вийшли за межі територій потенційно не­безпечного об' єкта, загрожують довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для їх ліквідації необхідні ма­теріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об' єкта, разом з тим, не менше одного відсотка обсягу витрат із відповідної статті місце­вого бюджету та внаслідок якої загинуло 1—2 особи або постраж­дало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови жит­тєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 0,5 тис. мінімальних розмірів заро­бітної плати (у м. Первомайському Харківської області внаслідок порушення гідравлічного режиму у системі гарячого водопоста­чання і поривів тепломереж без теплопостачання залишилися 189 багатоповерхових житлових будинків (25 тис. мешканців) та 12 закладів освіти, збитки від НС становлять 500 тис. грн) [19].

Отже, для відмежування надзвичайних ситуацій від будь-яких інших подій необхідно, перш за все, враховувати їх територіаль­не поширення та обсяг наслідків.

3) За терміном ліквідації наслідків надзвичайні ситуації слід поділяти на наступні види:

короткострокові це ситуації, термін ліквідації наслідків, яких триває до 1 року. Наприклад, 13 серпня 2007 року в Новго­родській області аварія швидкісного пасажирського потяга «Нев-ський експрес» у результаті теракту;

— середньострокові — це ситуації, термін ліквідації наслідків, яких триває від 1 до 10 років. Наприклад, у 2004 році азіатське цунамі;

— довгострокові — це ситуації, термін ліквідації наслідків, яких триває понад 10 років. На наш погляд, прикладом може слу­гувати аварія на ЧАЕС.

4) За кількістю характерів прояву НС поділяються на:

— прості — надзвичайні ситуації, в склад яких входить лише один характер прояву;

— складні — надзвичайні ситуації, у склад яких входить кіль­ка характерів прояву (наприклад, 2 квітня 2007 року на Соломоно­вих остовах цунамі спричинило аварію місцевої електростанції).

5) Для кожного виду НС, характерним є її відповідний термін розповсюдження. Таким чином, доцільно виділяти наступну кла­сифікацію за терміном поширення:

— миттєві — це такі ситуації природного, техногенного та со­ціально-політичного характеру, коли термін їх виникнення обчис­люється хвилинами або навіть секундами (наприклад, ядерний вибух у Хіросіми та Нагасакі 6 серпня 1945 року);

— помірні — це такі ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру, коли термін їх виникнення об­числюється тижнями (наприклад, повінь на західній Україні);

— повільні — це такі ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру, коли термін їх виникнення об­числюється місяцями (наприклад, у січені — лютому 2004 році в азіатському регіоні епідемія пташиного грипу).

6) За рівнем керованості надзвичайні ситуації поділяються на наступні види:

— керовані — це ситуації, які підлягають управлінню з боку державних органів (наприклад, більшість НС соціально-політич­ного та техногенного характеру). Вони потребують здійснення управлінського впливу з боку державних органів, шляхом засто­сування певних заходів, які необхідні для подолання надзвичай­ної ситуації та її наслідків;

— не керовані — це ситуації, які не підлягають управлінню з боку державних органів (наприклад, більшість НС природного характеру).

7) За можливістю ліквідації наслідків НС можна поділити на:

— повністю можливі для ліквідації — це ситуації, наслідки яких можливо повністю ліквідувати за рахунок матеріальних ре­зервів, які спрямовані на запобігання та ліквідацію наслідків останньої. Прикладом такої надзвичайної ситуації може стати снігопад у Луганську, який стався 18.12.2009 року. Наслідком стихійного лиха стало порушення енергопостачання, медичної допомоги, людські втрати та економічні збитки;

— частково можливі для ліквідації — це ситуації, наслідки яких можливо частково ліквідувати за рахунок матеріальних резер­вів, які спрямовані на запобігання та ліквідацію наслідків остан­ньої. Так, наприклад, з 25 по 26 квітня 1986 року на Чорнобильсь­кій АЕС виникла ядерна аварія, що спричинила тяжкі наслідки;

— не можливі для ліквідації — це ситуації, наслідки яких не можливо ліквідувати за рахунок матеріальних резервів, які спря­мовані на запобігання та ліквідацію наслідків останньої. До дано­го виду надзвичайної ситуації слід віднести епідемію СНІДу в африканських країнах, де спостерігається більшість випадків ін­фікування.

8) За ступенем раптовості їх слід поділяти на:

— раптові (не прогнозовані) — ситуації, розвиток яких не можливо спрогнозувати. До них відносяться надзвичайні ситуації природного характеру, серед яких стихійне лихо тощо;

— очікувані (прогнозовані) — ситуації, розвиток яких можливо спрогнозувати. Найчастіше до них належать НС соціально-політич­ного та техногенного характеру, наприклад, військові конфлікти.

10) За джерелом виникнення НС мають наступні види:

— зовнішні — це ситуації, джерело виникнення яких знахо­диться за межами України (виникнення пташиного грипу в Кри­му 18 жовтня 2005 року);

— внутрішні — це ситуації, джерело виникнення яких знахо­диться в межах України (аварія на ЧАЕС від 26 квітня 1986 року).

Таким чином, проведене нами дослідження видів надзвичай­них ситуацій, підтверджує доцільність впровадження даного роз­поділу НС у чинному законодавстві України, що надасть можли­вість спланувати необхідні витрати ліквідації наслідків останньої на певний період та деталізувати діяльність державних органів у відповідних ситуаціях.

На завершення можна констатувати, що питання дослідження прав людини в умовах НС, поки що лишаються відкритими і яв­ляють собою проблемне поле для подальших досліджень як без­посередньо автора цієї статті, так і численних науковців та прак­тиків, що спеціалізуються у цій предметній галузі.

Література

1. Матасова Г. В. Безпека життєдіяльності в умовах виникнення надзвичайних ситуацій : навч.-метод. рекомендації для курсантів груп / Г. В. Матасова. — Черкаси : Вид. від Черкаського національного уні­верситету імені Богдана Хмельницького, 2009. — 40 с.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Ю О Шматова - Дослідження видів надзвичайних ситуацій