Ж В Лазаренко - Генезис сучасної системи інструментів регулювання міжнародної торгівлі - страница 1

Страницы:
1 

Формування ринкової економіки. 2011. № 25

Література

1. Дюмулен И. И. Международная торговля. Тарифное и нетарифное регулирование, Всероссийская академия внешней торговки: 2-изд.М.: ВАВТ, 2009. — 544 с.

2. Мазаракі А. А. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні: Навч. посіб. / Ред. А. А. Мазаракі. — К.: КНТЕУ, 2003. — 271 с.

3. Рубинштейн Т. Б. ВТО: практический аспект. М.: Гелиос АРВ, 2004. — 528 с.

4. Циганкова Т. М. Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ: Монографія / Кер. авт. кол. і наук. ред. Т. М. Циганкова. К.: КНЕУ, 2003. — 660 с.

5. Bown Chad P. «The 1st Quarter 2010 Protectionism Data: Requests for New Trade Barriers Fall for Second Consecutive Quarter; Newly Imposed Barriers Also Fall» A Monitoring Report to the Global Antidumping

Database, World Bank, 25 May 2010.

6. Bown Chad P. The Global Resort to Antidumping, Safeguards, and Other Trade Remedies Amidst the Economic Crisis. World Bank Policy Research Working Paper Series, 1 September 2009.

7. Bown Chad P. (2009) The Pattern of Antidumping and Other Types of Contingent Protection // World Bank. — 21 October 2009.

8. http://www.wto.org/english/tratop_e/tratop_e.htm — офіційна веб-сторінка СОТ.

9. http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/category/main?cat_id=3478 6-офіційна веб-сторінка Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Статтю подано до редакції 8.02.11 р.

УДК 339.5

Ж. В. Лазаренко, аспірантка кафедри міжнародна торгівля ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

ГЕНЕЗИС СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ ІНСТРУМЕНТІВ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

АНОТАЦІЯ: У статті дано характеристику основних етапів розвит­ку міжнародних торговельно-економічних відносин та описано ґе-незу інструментів регулювання в контексті еволюції світової торгі­влі. Розроблено періодизацію домінуючих торговельних політик, що використовувалися країнами світу залежно від періоду розвит­ку міжнародних відносин. Виділено нові тенденції в регулюванні

© Ж. В. Лазаренко, 2011

295зовнішньої торгівлі — неопротекціонізм. Зроблено загальний огляд застосування тарифних та нетарифних обмежень у міжна­родній торгівлі.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: еволюція міжнародних торговельно-економіч­них відносин, інструменти регулювання міжнародної торгівлі, та­рифні та нетарифні бар'єри, неопротекціонізм.

АННОТАЦИЯ: В этой статье охарактеризованы основные этапы развития международных торгово-экономических отношений и рассмотрен генезис инструментов регулирования в контексте эво­люции мировой торговли. Разработано периодизацию доминиру­ющих торговых политик, которые применялись странами в зави­симости от периода развития международных отношений. Выде­лено новые тенденции в регулировании внешней торговли — неопротекционизм. Сделан общий обзор применения тарифных и нетарифных ограничений в международной торговле.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: эволюция международных торгово-экономи­ческих отношений, инструменты регулирования международной торговли, тарифные и нетарифные барьеры, неопротекционизм.

ANNOTATION: In this paper the main stages of trade and economic relations are characterized. It was considered genesis of instruments of trade controls in the context of world trade evolution. The periodization of dominant trade politics, which were used by countries depending on period of international relations, was developed. It was emphasized new trend in trade controls — neoprotectionism. The overview of usage tariff on non-tariff barriers in international trade was made.

KEY WORDS: evolution of trade and economic relations, instruments of trade controls, tariff and non-tariff barriers, neoprotectionism.

Постановка проблеми. Попри велику увагу, приділену пи­танню впливу інструментів регулювання міжнародної торгівлі на світовий товарообмін є необхідність більш грунтовно дослі­дити їх еволюцію в контексті розвитку міжнародних торговель­них відносин. Це дасть більш глибоке розуміння при яких істо­ричних подіях виникла об'єктивна необхідність у появі та застосуванні тих чи інших інструментів, для якого типу торго­вої політики вони характерні. Дослідження вищевикладених пи­тань дасть змогу оцінити ефективність державного регулювання зовнішньої торгівлі в процесі еволюції міжнародних торговель­но-економічних відносин та допоможе cкоригувати майбутні дії країн у цій сфері.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед теоретичних праць із питань інструментів впливу держави на зовнішньоторго­вельні товаропотоки в історичному контексті можна виділити праці таких учених, як Т. М. Циганкова, А. В. Данильцев, К. М. Ко­лесников, Т. В. Кальченко. Проблемам обмеження експортної ді­яльності і сприяння її розвитку присвячені праці Т. М. Циганко-вої, П. П. Мазурок, В. А. Ведькал, О. П. Губенко та Н. Б Тихоно-вою. Серед іноземних учених ці питання досліджувалися Р. Болд-віном, М. Требілкоком, Р. Ховзом. У цілому можна констатувати досить широке висвітлення у науковій літературі питань експор­тної політики держави, інструментів її регулювання.

Мета статті. є дослідження генези інструментів регулю­вання світової торгівлі в контексті еволюції міжнародних торго­вельно-економічних відносин.

Основні результати дослідження. Центральною ланкою сві-тогосподарських зв' язків завжди була і залишається міжнародна торгівля [1, с. 7]. Вона є історично першою формою міжнародних економічних зв' язків, що являє собою обмін товарами та послу­гами між державно оформленими національними господарствами [1, с. 8]. Для національного господарства участь у міжнародній торгівлі набуває форми зовнішньої торгівлі, яка, в свою чергу, складається з експорту та імпорту товарів та послуг.

Міжнародна торгівля виникла на зорі виникнення перших державних утворень. Невід' ємною частиною міжнародної торгів­лі стало її регулювання.

В елліністичну епоху з появою великих територіальних дер-жав-монархій, стає ледь не систематичним пряме чи опосередко­ване втручання держави у зовнішню торгівлю. Таке втручання не було чимось новим чи безпрецедентним, але саме в класичну і тим більше елліністичну добу воно набуває рис свідомого еконо­мічного регулювання [4, с. 9]. Головним економічним мотивом такого регулювання першочергово була можливість відносно ефективно збирати податки з купців. Тому мито першочергово сформувалося на товари, які виготовляли на внутрішніх ринках і пересувалися по внутрішнім дорогам. Отже, тарифне регулюван­ня з' явилося в стародавніх суспільствах, набуло розвитку форм в античні часи, а в період середньовіччя остаточно закріпилося і набуло повсюдного та широкого застосування [4, с. 13].

Чи не найактивнішими методами регулювання зовнішньої тор­гівлі були методи спрощення та зменшення кількості митнихплатежів. До основних інструментів такого способу регулювання торгової активності — надання права безмитної торгівлі. Таке право поширювалося як на приватних осіб та їх об' єднання, так і на держави [4, с. 16].

Крім економічних засобів регулювання зовнішньої торгівлі активно використовувалися політичні, а, нерідко, і грабіжницькі методи. Наприклад, дари, данина, військова здобич, пограбу­вання. Засоби позаекономічного регулювання зовнішньої торгівлі жорстко обмежували сферу функціонування вільної торгівлі. У зв' язку з цим такі методи державного регулювання торговельної активності, як грошово-фінансове регулювання, установлення державних монополій на продаж, прямі заборони експорту, ми­тне регулювання, в основному не прагнули до стимулювання власного виробництва і сприяння розвитку певних економічних галузей, боротьби з конкурентами і підтримання вітчизняного виробника. Головною метою всього комплексу перелічених за­ходів було задоволення інтересів державного бюджету, тобто гарантування подальшого збагачення державної скарбниці за рахунок торговельного мита, митних платежів та інших засобів

[4, с. 23].

II етап характеризується промисловими революціями, що за­мінили мануфактурне виробництво великою машинною індустрі­єю в усіх розвинутих країнах.

Характерною рисою цього етапу є випереджаючі темпи зрос­тання світового товарообороту порівняно з темпами зростання промислового виробництва в світі, що свідчить про велике зна­чення для країн розвитку зовнішньої торгівлі. Суттєвою ознакою цього періоду є вивезення товарів. Все це пояснює зародженням політики фритредерства у провідних державах того часу, зокрема у Великобританії [5, с. 15].

III етап характеризується такими основними середовищними чинниками як науково-технічний прогрес у виробництві товарів, який забезпечив зниження ваги одиниці товару, підвищення яко­сті збереження продукції під час транспортування; подальше вдо­сконалення транспортних шляхів; динамічний розвиток промис­лового виробництва у найрозвинутіших країнах; початок фор­мування транснаціональних корпорацій, міжнародних монополій.

За останнє десятиріччя цього етапу (1904—1914 рр.) темпи зростання світової торгівлі уповільнюються, що передусім пояс­нюється посиленням протекціоністських тенденцій, зумовленихзростаючим впливом монополій на зовнішньоекономічну політи­ку своїх держав. Характерною рисою цього періоду був агресив­ний протекціонізм. Інструменти міжнародної торгівлі були засо­бом ворожнечі між державами, засобом пригнічення більш слабкого суперника [5, с. 17].

Чверть сторіччя (1914—1939 рр.), що тривав IV етап, позначе­ні подіями Першої світової війни та її руйнівними наслідками для економік європейських країн, економічними кризами 1920— 1921 рр. та 1929—1933 рр., початком формування двох світових систем господарства.

V етап розвитку міжнародної торгівлі дістав ще назву «золо­того» — саме в цей період було досягнуто 7 % щорічного приро­сту світового експорту. В цей період відбувся розпад колоніаль­ної системи, який почався після Другої світової війни, посили­лися позиції двох світових систем господарства — капіталістич­ної та соціалістичної, активу візувався процес формування регіо­нальних економічних інтеграційних угруповань та поява гло­бальних міжнародних організацій, таких як Організація Об' єдна­них Націй (ООН), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжна­родний банк реконструкції та розвитку (МБРР) та Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

У сфері регулювання ці роки позначені розширенням держав­ного впливу на розвиток зовнішньої торгівлі та перехід від жорст­кого протекціонізму до політики лібералізації зовнішньоекономіч­них зв' язків. Цьому сприяло підписання ГАТТ, метою перших шести раундів багатосторонніх торговельних переговорів між країнами-членами якої стало зниження рівня тарифного регулю­вання.

V етап розвитку міжнародної торгівлі характеризується таки­ми чинниками міжнародного середовища, як посилення міжна­родної конкуренції, зміцнення існуючих і поява нових інтегра­ційних угруповань, поступова індустріалізація більшості країн, що розвиваються, проблема заборгованості як цих країн, так і постсоціалістичних економік, розпад світової соціалістичної сис­теми господарства [5, с. 17].

Усі вищевикладені фактори вплинули на сферу регулювання міжнародних торговельно-економічних відносин. На цьому етапі чітко окреслений такий домінантний процес, як неопротекціо-нізм: перехід до переважно нетарифних і завуальованих інстру­ментів захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції. Цепов' язано з тим, що після восьми раундів багатосторонніх пере­говорів у ГАТТ більшість ставок мита стали конвенційними, лі-беральнішими та не забезпечуючи необхідний (або бажаний) рі­вень захисту.

VII етап, період глобалізації, багато в чому продовжив основ­ні тенденції попереднього етапу. Для нього характерне подаль­ше зростання ролі міжнародної торгівлі, посилення впливу країн що розвиваються та активне утворення регіональних об' єд­нань. У цей період відбувається грандіозна за своїм масштабом подія — утворення Світової організації торгівлі (СОТ). Наслід­ком стала уніфікація правил міжнародної торгівлі та подальша її лібералізація. Разом з цим у сфері регулювання зовнішньої тор­гівлі набув подальшого розвитку та поширення неопротекціо-нізм.

На сучасному, VIH етапі, відбувся ключовий поворот у роз­становці сил на світовій арені. Так, відбувається повноцінна інте­грація країн що розвиваються у глобальну економіку, зокрема, у систему міжнародної торгівлі. Вони створили конкуренцію роз­винутим країнам та в СОТ, а саме раунду Розвитку (Доха-раунд), чітко окреслили свої позиції та висунули ряд вимог до країн-лідерів. Небажання останніх йти на компроміс і стало причиною кризи СОТ, яка полягає в неспроможності завершити Доха-раунд вже протягом десяти років.

Характерною рисою цього періоду стала глобальна рецесія світової торгівлі внаслідок фінансової кризи 2008-го року. Ріст міжнародної торгівлі скоротився з 2,1 % у 2008 році до — 12,2 % у 2009 році [8, с. 20].

У міжнародній торгівлі на цьому етапі значно посилюється роль природних ресурсів. У зв' язку з революційним розвитком транспорту, зростанням населення планети, природні ресурси, як-то нафта, газ, залізні руди, стають ключовим об' єктом торгівлі на світовий арені. Їх частка в торгівлі товарами складає приблизно 24 %. У той же час, протягом останнього десятиліття вартість останніх підвищувалася в середньому на 20 % щорічно.

Що стосується регулювання, то цьому періоду притаманна подальша модернізація неопротекціонізму. На цьому етапі нета-рифне регулювання відбувається з метою захисту навколишнього середовища, безпеки населення країни та встановлення вищих стандартів, ніж загальноприйняті міжнародні. Такі інструменти застосовують переважно розвинуті країни, що значно обмежуєекспортні можливості країн що розвиваються. Разом з тим, не дивлячись на кризові явища в світовій економіці, рівень тарифно­го протекціонізму не підвищується. Крім того, відбувається актив­на лібералізація торгівлі в рамках міжрегіональних та внутрішньо регіональних угрупувань типу «Південь-Південь». Це є об'єднан­ня переважно країн що розвиваються і активна кооперація в їх межах є своєрідною відповіддю розвинутим країнам на дискри­мінацію у сфері міжнародної торгівлі.

Таким чином, ми пропонуємо наступну періодизацію розвитку системи регулювання торгівлі в контексті еволюції міжнародної торгівлі:

І-стародавні цивілізації (починаючи з VI—V ст. до н. е.);

II — з XVIII ст. до першої половини XIX ст.;

III — кінець XIX ст. — 1914 р.;

IV міжвоєнний період (1914—1939 рр.);

V повоєнний період (50-ті—60-ті рр. ХХ ст.); V — новий період (70—80 рр. ХХ ст.);

VH — період глобалізації (90-ті рр. ХХ ст.);

Vm сучасний період ( початок ХХІ ст.).

Кожному із зазначених вище восьми етапів розвитку світової торгівлі притаманні певні середовищні чинники розвитку і роль міжнародної торгівлі у розвитку національних господарств та пріоритетні методи регулювання зовнішньої торгівлі більшості країн світу (табл. 1).

Таблиця 1

ЕВОЛЮЦІЯ ІНСТРУМЕНТІВ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

Етапи

Особливості міжнародних та торговельно-економічних відносин та процесів

Ключові інструменти та специфіка особливості регулювання

І — стародавні цивілізації (з VI—V ст. до н. е.)

Формування перших державних утворень

Регулювання внутрішньої і зов­нішньої торгівлі Відсутність сформованої торго­вельної політики держав Фіскальний та політичний ха­рактер регулювання торгівлі

Поява мита та його рі­зновидів (сезонне, пре­ференційне, фіскальне). Зародження нетариф-них інструментів регу­лювання торгівлі. Неекономічні інстру­менти регулювання тор­гівлі (політичні, грабіж­ницькі)

Продовження табл. 1

Етапи

Особливості міжнародних та торговельно-економічних відносин та процесів

Ключові інструменти та специфіка особливості регулювання

її — період ін­дустріалізації

XVIII ст. до

першої полови­ни XIX ст.)

Промислові революції Залучення нових регіонів зем­ної кулі до міжнародного това­рообміну Вивезення товарів Лідерство Великобританії на сві­товому ринку

Перевага політики про­текціонізму

Зародження політики фритредерства

ІІІ — кінець XIX ст. — 1914 р.

НТП у виробництві товарів Ви­везення капіталу Швидке зростання товарообо­роту

Зміна співвідношення сил на світовому  ринку (зменшення впливу     Великобританії та Франції)

Концентрація торговельних зв'яз­ків між найбільш розвинутими країнами

Посилення протекціо­ністських тенденцій Перехід від захисного до наступального про­текціонізму

IV — міжвоєн­ний період (1914—1939 рр.)

Наслідки Першої світової війни (економічні та політичні) Економічні кризи (1920—1921 рр., 1929—1933 рр.)

Тривале та глибоке порушення торговельних зв' язків

Посилення митного про­текціонізму

Крах міжнародної ва­лютної системи та ви­никнення валютних бло­ків

V- повоєнний період (50-ті — 60-ті роки ХХ ст.)

Посилення диференціації двох світових систем господарства Розпад   світової колоніальної системи

Формування регіональних інте­граційних угруповань Поява глобальних міжнародних організацій

Збільшення темпів росту світо­вого товарообороту Посилення    позицій Японії, ФРН, Італії, Канади; зменшен­ня питомої ваги США, Велико­британії в світовому експорті

Перехід до політики лі­бералізації зовнішньо­торговельних зв' язків Лібералізація в сфері митно-тарифного регу­лювання внаслідок за­вершення переговор­них раундів під егідою ГАТТ

Закінчення табл. 1

Етапи

Особливості міжнародних та торговельно-економічних відносин та процесів

Ключові інструменти та специфіка особливості регулювання

V! новий пе­ріод (починаючи з 70-х років

ХХ ст.)

Підвищення   ролі зовнішньої торгівлі в економічному розви­тку країн

Посилення   конкуренції між країнами Тріади (США, Япо­нія, країни ЄС)

Зміцнення існуючих і поява но­вих інтеграційних угруповань Індустріалізація більшості країн, що розвиваються Розпад світової соціалістичної системи господарства

Перехід від тарифного до нетарифного регу­лювання

Неопротекціонізм Стимулювання експорт­ного виробництва Змі­щення акцентів з міні­мізації тарифних на усу­нення нетарифних ба­р' єрів у рамках ГАТТ Поява   тенденції до створення замкнутих економічних блоків

VH глобалі-заційний період (90-ті роки

ХХ ст.)

Утворення Світової Організації Торгівлі (СОТ)

Посилення позицій країн що розвиваються

Продовження утворення регіо­нальних об' єднань Значний вплив наднаціональ­них   інститутів   на політику держав світу

Уніфікація правил тор­гівлі, яка відбулась під егідою СОТ Розвиток неопротекціонізму Лі­бералізація торгівлі в рамках інтергаційних угруповань

Vm сучасний період (початок

ХХІ ст.)

Відбувається перестановка сил на світовій арені Повноцінна інтеграція краї, що розвиваються в глобальну еко­номіку

Загострення проблем найменш розвинутих країн Посилення та вибух кризових явищ у міжнародній економіці Криза наднаціонального регу­лювання, зокрема СОТ Поступове зростання ролі ре­сурсів у світовій торгівлі

Подальша модерніза­ція   інструментів не-опротекціонізму Розвиток регіональних угруповань у напряму міжрегіональної та внут­рішньо регіональної лі­бералізації торгівлі Збереження низького рівня тарифного про­текціонізму

Високий рівень субси­дування сільського гос­подарства в найбільш розвинених країнах світу

Висновки. У процесі розвитку міжнародних відносин, по­чинаючи зі стародавніх цивілізацій, сформувалися всі основні інструменти тарифного та нетарифного регулювання. Подаль­ше їх застосування обумовлювалося економічною політикою держави, курс якої змінювався від країни до країни залежно від рівня її економічного розвитку та кон' юнктури світового ринку. Так, від періоду до періоду, від країни до країни, домі­нувала торговельна політика протекціонізму, фритредерства, а згодом, неопротекціонізму. Тим не менше, політика протекці­онізму у міжнародному масштабі завжди відігравала провідну роль.

У повоєнний період, унаслідок появи організацій, покликаних регулювати міжнародну торгівлю, зокрема системи ГАТТСОТ, країнами було взято курс на розширення інструментів регулю­вання торгівлі, так як традиційні засоби, як-то мито, квотування, ліцензування тощо не давали бажаного рівня захисту, так як ці інструменти вже не могли використовуватися повною мірою. Та­ким чином, до кінця ХХ століття сформувалася широка мережа тарифних та нетарифних заходів.

Література

1. Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інстру­ментів СОТ: Монографія / Кер. авт. кол. і наук. ред. Т.М. Циганкова. — К.: КНЕУ, 2003. — С. 194—195.

2. Герасимчук В.Г. Міжнародна економіка: навчальний посібник / В. Г. Герасимчук, С. В. Войтко. — К.: Знання, 2009. — 302 с.

3. Данильцев А. В. Основы торговой политики и правила ВТО.М.: Междунар. отношения, 2006. — 448 с.

4. Колесников К. М. Проблема регулювання торгівлі античними державами Північного Причорномор'я в джерелах та історіографії. Збір­ник наукових праць «Історія торгівлі, податків та мита». — Дніпропет­ровськ, 2007. — С. 9—24.

5. Циганкова Т. М., Петрашко Л. П., Кальченко Т. В. Міжнародна

торгівля: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 488 с.

6. Чубарєв В. Л. Міжнародне економічне право: Підручник / В. Л. Чубарєв. — К.: Хрінком Інтер, 2009. — 368 с.

7. Trebilcock Michael J. and Robert Howse. Regulation of International Trade. London and New York: Routledge, 3d edition, 2005. — P. 600.

8. WTO, World Trade Report, Geneva 2010. — P. 256.

Статтю подано до редакції 24.02.11 р.

Страницы:
1 


Похожие статьи

Ж В Лазаренко - Генезис сучасної системи інструментів регулювання міжнародної торгівлі

Ж В Лазаренко - Проблеми застосування компенсаційних заходів до імпорту субсидованих товарів у сот