Д Г Михайлина - Генезис транснаціоналізації як ключової детермінанти світового господарства - страница 1

Страницы:
1 

УДК 339.5

© Михайлина Д. Г., 2006 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці

ГЕНЕЗИС ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ЯК КЛЮЧОВОЇ ДЕТЕРМІНАНТИ

СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Актуальність теми. Важливою визначальною рисою становлення сучасного світового господарства є виділення такого світогосподарського суб'єкта як ТНК. При цьому, за твердженням М.І.Захматова змінюється сам зміст поняття "світова економіка", яка все більше перетворюється з "міжнаціональної" на "транснаціональну", що характеризується встановленням більш стабільних і довгострокових економічних зв'язків, ніж попередні [4, с.17]. Більшість сучасних авторів відводять домінуючу роль транснаціоналізації у процесі зростаючої економічної взаємозалежності країн та створення нової "геоекономічної карти світу" [7, с. 96], де поділ за країнами має другорядне значення і поступається поділу за економічними силами та інтересами. За таких умов важливого значення набуває питання змісту та генезису транснаціоналізації, яка пройшовши значний шлях перетворень в історичному розрізі, стає ключовим феноменом сучасного світового господарства.

Цими питаннями займається досить велика кількість сучасних вітчизняних та зарубіжних авторів. Ю.Пахомов, Д.Лук'яненко, Б.Губський, А.Поручник, В.Бєлошапка, В. Рокоча, О.Плотніков, В Новицький, А.Філіпенко М.Захматов, Н.Антіпов, А.Корольов, А.Чендлер, Б.Мезліш та ін. у своїх роботах розкривають загальний зміст транснаціоналізації, певні особливості його розвитку та впливу на світогосподарські процеси.

Постановка завдання. Попри високий інтерес сучасних науковців до транснаціоналізації, чіткого і загальноприйнятого підходу до згаданого явища не існує. Здебільшого це пов'язано з часовими та просторовими ускладненнями процесу дослідження транснаціоналізації як через її високу динамічність,   що   знаменується   бурхливим   розвитком   та швидкоюзмінюваністю, так і через її певну неосяжність як процесу світового масштабу. Тому доцільно було б звернутися до пошуку суті транснаціоналізації через її генезис, як у розрізі поступового відокремлення останньої від загального процесу інтернаціоналізації так і в контексті історичного розвитку ТНК з моменту виникнення їхніх первинних прототипів і до моменту формування ТНК із сучасними рисами.

Результати дослідження. Деякі вчені розглядають транснаціоналізацію як "якісно новий етап інтернаціоналізації господарського життя, який характеризується різким зростанням ролі зовнішніх факторів розвитку всіх держав і створенням транснаціонального капіталу", інші трактують транснаціоналізацію "як більш вузьку категорію - лише одну, хоча й найважливішу, форму загального процесу інтернаціоналізації господарського життя" [9, с. 96-97]. Виходячи з цього, варто звернутися до питання визначення взаємозв'язку між транснаціоналізацією та її первинною формою - інтернаціоналізацією, що у свою чергу доцільно розглянути у контексті розвитку міжнародного поділу праці, який виступає базисною передумовою або смисловою основою виникнення та розвитку інтернаціоналізації.

Як відомо, історично першою була інтернаціоналізація товарних ринків, що поступово переросла в інтернаціоналізацію виробництва внаслідок виникнення поряд із міжнародною спеціалізацією на виробництві готових виробів подетальної та технологічної. Між цими поняттями існує нерозривний взаємозв'язок (рис. 1). Зокрема, згідно багатьох авторів інтернаціоналізація виробництва є економічною формою розвитку міжнародного поділу праці й міжнародного усуспільнення виробництва, а останні знаходять свій конкретний вираз у міжнародній спеціалізації, кооперації та комбінуванні виробництва [6, с. 29]. При цьому варто зосередити свою увагу на спеціалізації виробництва, яка, як відомо, включає в себе міжгалузеву, внутрішньогалузеву та внутрішньофірмову спеціалізацію. Саме остання форма спеціалізації виробництва безпосередньо стосується діяльності транснаціональних і мультинаціональних компаній, деодні підприємства-філії спеціалізуються на одних видах продукції, а інші - на технологічно пов'язаних видах іншої продукції, і чітко окреслює етап остаточного формування і відокремлення транснаціоналізації.

Рис. 1. Інтернаціоналізація і транснаціоналізація в системі міжнародного поділу праці

Як, наприклад, зазначено у роботі А.С.Філіпенка, загальний поділ праці базується на спеціалізації цілих сфер суспільного виробництва, частковий -на предметній спеціалізації окремих галузей, а одиничний - на подетальній та технологічній коопераційній спеціалізації окремих виробничих одиниць. Також автор наголошує на тому, що інтернаціоналізація виробництва нерозривно пов'язана з переходом міжнародного поділу праці від часткового до одиничного [6, с. 29], що відповідно передбачає перехід від предметноїспеціалізації до подетальної та технологічної і дозволяє умовно окреслити межі виникнення та розвитку інтернаціоналізації виробництва.

Е.Заграва відзначає, що "зростання є головною особливістю виробництва і будь-які межі рано чи пізно стають затісними для нього" [3, с. 13]. Така закономірність особливо підсилюється інтернаціоналізацією капіталу, що фактично є невіддільною від інтернаціоналізації виробництва. У результаті, разом ці явища формують єдину складову серед етапів розвитку інтернаціоналізації в системі міжнародного поділу праці. Особливо це доречно з точки зору виникнення транснаціоналізації, що більшість авторів зводить до інтернаціоналізації капіталу без відриву від виробничої основи.

За словами Г.Н.Климка частковий і особливо одиничний міжнародний поділ праці тісно пов'язані з процесом регіональної економічної інтеграції, а також з функціонуванням транснаціональних компаній, спільних підприємств, вільних економічних зон тощо [8, с. 480]. Проте, саме на стадії виникнення внутрішньофірмової спеціалізації транснаціоналізація набуває чітких рис. Внаслідок поєднання всіх попередніх форм інтернаціоналізації, включаючи експорт, іноземне інвестування, рух інших факторів виробництва, транснаціоналізація переходить на вищий рівень розвитку й утворює певну самостійну систему. Згідно твердження Д.Смислова, транснаціоналізація "виникає лише на визначеному етапі інтернаціоналізації - коли вона призводить до утворення транснаціонального монополістичного, фінансового капіталу і ніби відбруньковується від інтернаціоналізації та отримує самостійний розвиток" [11, с. 28-29], що дозволяє відобразити її як умовно відокремлену, нову форму інтернаціоналізації.

Що стосується історичного аспекту виникнення і розвитку ТНК -головної форми прояву транснаціоналізації, - поряд із виявленням їх як провідних суб'єктів світового господарства з кінця 60-х рр. ХХ ст., більшість авторів зазначають, що перші з них виникли на початку ХІХ ст. [10, с. 54]. Інші автори відмічають ще більш давні зародки ТНК або фірм, що мають основні ознаки ТНК, до яких, наприклад, В.В.Рокоча відносить англійську

East India Company (Ост-Індійську компанію), яка була утворена ще у 1600 р. [12, с. 52]. Вона характеризувалася наділенням відповідною державою монополією на торгівлю, переважно рабами, та колонізацію підвладних земель [2, с. 583]. У свою чергу В.Білошапка зазначає, що у відносно систематизованому вигляді міжнародний бізнес виник ще у 5 ст. до н.е., коли Греція втратила свої позиції як центр міжнародної ділової активності, поступившись Риму, Константинополю, Генуї, Венеції, Західній Європі, а потім США [13, с. 4]. Проте конкретних прикладів тогочасних прототипів ТНК автор не наводить.

Західноєвропейські вчені історики Карл Мур та Девід Льюїс пишуть, що "бізнес, ведений старовинними ассірійськими колоністами (ІІ тис. до н.е.) заснував перше покоління ТНК у задокументованій історії". Вони вважають, що фінікійські організаційні структури певним чином подібні до сучасних форм ТНК. Автори зазначають, що такі підприємства оперували у трьох центрах: Азії, Європі та Африці [14, с. 46-47], проте конкретних описів таких підприємств вони не надають.

Більш детальні характеристики стародавніх прототипів ТНК можна знайти у роботі вітчизняного автора А.С.Філіпенка. Згідно його історичних досліджень, ще на початку ІІ тисячоліття до н.е. по всій Західній Азії розкинулася мережа, так званих, "кару" - торгових общинних факторій, які були посередниками у міжнародному обміні. Ці торгові общини, хоча й залежали від держави, в межах якої вони були розташовані, не були частиною будь-якої державної системи, а мали власний центр (об'єднання "кару") й особливий юридичний статус, що певним чином наближає їх до сучасних ТНК. Діяльність цих торгових общин майже не підлягала контролю держави, яка звичайно мала у торговому обігу досить невелику частку. Важливим також є той факт, що торговці "кару" співробітничали не тільки з правителями, а мали ділові зв'язки з місцевим населенням і особливо щільні, опосередковані системою взаємного приватного кредиту (насамперед задля погашення зустрічних платежів) стосунків поміж собою, а у фінансуванніторгівлі кару брали участь й іноземці, і місцеві купці. Автор також зазначає, що там, де фонди належали переважно державі, торгівля значною мірою залежала від адміністративного контролю і занепадала швидше, ніж там, де фонди були общинними, приватними. При цьому, наприклад, діяльність торгового об'єднання Каніша свідчить про широке застосування комерційного кредиту в міжнародній торгівлі, що приводило до концентрації засобів платежу в руках великих торгових общин. Таким чином, як зазначає автор, акціонерно-товариські форми концентрації капіталу історично зародилися ще у той період [5, с. 30-32], а саме вони переважно лежать в основі формування ТНК.

Таким чином, спрямованість на формування зовнішньоекономічних зв'язків (торгівля, кредитування, капіталовкладення), акціонерно-товариська основа створення, відокремленість від держави як самостійної юридичної одиниці, об'єднання інтересів на рівні окремого інституту, що надавало певного монопольного становища, дає підстави розглядати інститут "кару" як стародавній прототип ТНК ІІІ - ІІ тис. до н.е. Отже, можна відповідним чином систематизувати стародавній, середньовічний та сучасний етапи розвитку ТНК (табл. 1).

До середньовічних інститутів з ознаками ТНК можна віднести, згадувані вище, Ост-Індійські та Вест-Індські компанії, які, на кшталт сучасним ТНК, мали єдиний керівний центр, діючи від імені метрополії, та підлеглі одиниці - колонії. За рахунок оподаткування, сировинного вичерпування (переважно грабунку) останніх і міжнародної торгівлі ці компанії формували свій початковий капітал, а з часом запровадили акціонерну організаційно-економічну форму. Вони ж були наділені з боку держави монополією на торгівлю та колонізацію земель, а деколи й такими державними прерогативами як право вести війну, укладати мир, карбувати монети, розпоряджатися своїм військом і флотом тощо [2, с. 583-584; 576], що надавало величезної могутності цим компаніям.

Таблиця 1.

Історичні етапи розвитку ТНК

Період

Форми

Приклади

Організаційно-юридична/еконо­мічна форма

Стародавній ІІІ-ІІ тис. до н.е.

Міжнародні приватні торговельні організації з ознаками ТНК

Торговельні общинні факторії "кару"

Акціонерне товариство (АТ)

Середньовічний ХУ-ХУІІ ст.

Міжнародні приватні торговельні організації з ознаками ТНК

Ост-Індські англійська, голландська, французька та Вест-Індські голландська і французька компанії

АТ

Сучасний

- друга пол. ХІХ ст. - перша пол. ХХ ст.

- період між двома світовими війнами

- кінець 50-х -70-ті роки ХХ ст.

- початок 80-х рр. ХХ ст. -сьогодення

"колоніально-сировинні ТНК" першого покоління

"Баєр", "Хенкель", "Бош", "Маннесманн", "Істмен кодак", "Нестле", "Дженерал

моторз", "ІБМ"

Переважно АТ/ Картелі, синдикати і перші трести

 

ТНК другого покоління

"Локхід Мартін", "Нортроп Грумман", "Рейтеон", "Сайенс апплікейшенз"

Переважно АТ/ Трести

 

ТНК третього покоління

"Тойота", "Мацусіта",

"Тошиба", "Міцубісі", "Кобе

стіл", "Шарп", "Фольксвагенверк", "Рено", "Л'Ореаль"

Переважно АТ/

Концерни і конгломерати

 

Глобальні ТНК четвертого покоління

"Нестле", "Філіпс", "Брітіш петролеум"

Переважно АТ/ холдинги (головні компанії)

Говорячи ж про сучасні ТНК, більшість джерел пропонує чотири основні етапи їхнього розвитку. Перший етап або покоління, так званих, "колоніально-сировинних ТНК", які є наслідком розробки сировинних ресурсів колишніх колоній, фіксують приблизно з другої половини ХІХ ст. до першої половини ХХ ст. За своєю організаційно-економічною формою та механізмами функціонування це були картелі, синдикати і перші трести [12, с. 56-57]. ТНК цього покоління спрямовували свою діяльність переважно на інвестування у сировинні галузі іноземних країн зі створенням там розподільчих і збутових підрозділів.

В ході першої світової війни та у післявоєнний період набрали силу ТНК другого покоління типу "трест", що спеціалізувалися на виробництві зброї. На цьому етапі розвитку ТНК не мали досить суттєвого впливу на світовуекономіку та світогосподарські зв'язки. Загальна кількість міжнародних монополій до початку 40-х рр. ХХ ст. не перевищувала 300 [1, с. 218]. Проте, почавши свою діяльність у період між двома світовими війнами, деякі з них зберегли свої позиції у світовій економіці і після Другої світової війни. Загалом ж, другий етап еволюції ТНК пов'язаний з посиленням ролі зарубіжних виробничих підрозділів ТНК та інтеграції зарубіжних виробничих і збутових операцій.

60-ті роки вивели на світову арену ТНК третього покоління, які широко використовували досягнення науково-технічної революції, а за своєю організаційно-економічною формою виступали переважно концернами та конгломератами. Виникненню таких ТНК передувала хвиля інновацій в періоді між 1930 і 1950 рр., що охопила відразу велику кількість галузей. Загалом, ТНК третього покоління сприяли поширенню досягнень НТП до периферійних зон світового господарства. Вони ж формували економічні передумови для появи міжнародного виробництва з єдиним ринковим та інформаційним простором, міжнародним ринком капіталу і робочої сили, науково-технічних послуг [12, с 58].

Глобальні ТНК четвертого покоління, що поступово сформувалися на початку 80-х років, викликають особливий інтерес у сучасних фахівців. Стратегія таких ТНК характеризується прагненням до утворення мереж внутрішньофірмових зв'язків, що забезпечують інтегрування НДДКР, матеріально-ресурсної бази, виробництва, розподілу і збуту, не лише на регіональному, а й на глобальному масштабі. У найбільшому ступені до глобалізації тяжіють хімічна, електротехнічна, електронна, нафтова автомобільна, інформаційна та банківська галузі [1, с. 218]. До того ж, виключну роль у механізмі діяльності сучасних ТНК відіграють банківські та фінансові інститути, що під впливом гострої конкурентної боротьби у фінансовій сфері сприяло розгортанню діяльності ТНБ.

Саме глобальні ТНК за словами Л.Мяснікової утворюють "ядро світового олігополістичного господарства" [7, с. 96] або транснаціональнеядро, у полі притягнення якого знаходиться решта світогосподарських потоків. З одного боку, такі ТНК поєднують використання гнучких форм власності і транснаціональної підприємницької діяльності, які забезпечують економічну доцільність їхньої структурної, інвестиційної і торговельної політики. З іншого боку, вони диктують масштаби та головні напрямки розвитку світових господарських потоків на сучасному етапі.

Висновки. Таким чином, сучасний стан світового господарства у значній мірі визначився діяльністю ТНК. Беручи відлік зі стародавніх часів, коли зародилися первинні прототипи ТНК у вигляді азійських торговельних общинних факторій "кару" і завершуючи сучасним етапом розгортання діяльності глобальних ТНК, можна відмітити певні спільні риси цих господарюючих суб'єктів на кожному етапі розвитку. До таких спільних рис слід віднести наявність значного постійно зростаючого потенціалу ТНК, їхню комерційну основу, прагнення вирватися з-під державного контролю та за межі національних кордонів, що, власне, й дало їм змогу розвинутися до сучасних масштабів. Внаслідок геостратегічної природи ТНК, формування ними потужної мережі внутрішньокорпоративних або інтернальних ринків, транснаціоналізація відокремлюється від загального явища інтернаціоналізації у певну самостійну систему і стає ключовою детермінантою сучасного світового господарства.

Список літератури:

1. Авдокушин Е.Ф. МЭО: Учебник. - М.: Юристь, 1999. - 368 с.

2. Большая Советская Энциклопедия. / Гл. ред. А.М.Порохов. Узд. 3-е. - М.: "Советская Энциклопедия", 1974. Том 14.

3.Заграва Е. Глобалізація і нації. - К.: Фенікс, 2002. - 64 с.

4.Захматов, М.И. Тенденции развития мирохозяйственных связей // США - ЭПИ. -1996. - № 2. - С. 14 - 24.

5. Міжнародні економічні відносини. Історія міжнародних економічних відносин / Під ред. Філіпенка А. С. - К.: Либідь, 1992.

6. Міжнародні економічні відносини. Сучасні міжнародні економічні відносини: Підручник /А.С.Філіпенко, С.Я.Боринець, В.А.Вергун та ін. - К.: Либідь, 1992. - 255 с.

7. Мясникова Л. Рынок и ожидания // Вопросы экономики. - 1997, № 11, с. 96 - 105. 8.Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Підручник / Г.Н.Климко,

В.П.Нестеренко, Л.О.Каніщенко та ін.; За ред. Г.Н.Климка, В.П.Нестеренка. - 2-ге вид. -К.: Вища шк.. - Знання, 1997. - 743 с.

9. Світова економіка: Підручник / А.С.Філіпенко, О.І.Рогач, О.І.Шнирков та ін. 2-ге вид., стереотип. - К.: Либідь, 2001. - 582 с.

10. Семенов А.Г. Международные корпорации - основные субъекты внешнеэкономической деятельности // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект. Збірник наукових праць. Донецьк: ТОВ "Либідь", КП "Регіон", 1998. - с. 54 - 57.

11. Транснационализация в современной капиталистической экономике: сущность, критерии, тенденции // Мировая экономика и международные отношения. - 1989. - № 2. с.

26 - 40.

12. Транснаціональні корпорації: навчальний посібник / В. Рокоча, О.Плотніков, В Новицький та ін. - К.: Таксон, 2001. - 304 с.

13. Транснациональные корпорации в международном бизнесе: Конспект лекций. / Сост. В.А.Белошапка. - К.: КГЭУ, 1994. - 45 с.

14. Leviathans: multinational corporations and the new global history / edited by Alfred D. Chandler, Jr., Bruce Mazlish. Cambridge University Press, 2005 - 249 p.

Summary

Diana Mykhaylyna

GENESIS OF TRANSNATIONALIZATION AS KEY DETERMINANT

OF WORLD ECONOMY

Some specifics of transnationalization genesis in the context of its development as internationalization component and the origin of the first transnational corporations are considered in this article.

Страницы:
1 


Похожие статьи

Д Г Михайлина - Генезис транснаціоналізації як ключової детермінанти світового господарства

Д Г Михайлина - Позиціонування національного надбання на світовому туристичному ринку national property positioning on the world ourist market

Д Г Михайлина - Глобальні вимоги транснаціоналізацп людського фактора