О М Лобаз - Геохімічний аналіз мінеральних вод трускавецького родовища - страница 1

Страницы:
1  2 

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV.

Серія геологічна. 2004. Вип. 18. С. 209-218     Ser.Geol. 2004. N. 18. P. 209-218

УДК 551.491.4 (477.83)

ГЕОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ МІНЕРАЛЬНИХ ВОД ТРУСКАВЕЦЬКОГО РОДОВИЩА (ділянка "Юзя")

О.М. Лобаз

Львівський національний університет ім. Івана Франка 79005 м.Львів, вул.Грушевського, 4 E-mail: geomin@ franko.lviv.ua

Вивчено хімічний склад мінеральних вод Трускавецького родовища для ділянки „Юзя" методом природно-історичного аналізу. Виділено типи мінеральних вод за специфічними ознаками для ділянки „Юзя". Вивчено процеси і чинники, які можуть формувати склад цих типів вод.

Ключові слова: мінеральна вода, вода типу „Нафтуся", чинники, проце­си формування хімічного складу, природно-історичний аналіз.

Дослідження у галузі генетичної гідрогеохімії передбачають вивчення теоре­тичних основ проблеми формування хімічного складу підземних вод, що, відповідно, тісно пов'язане з деякими розділами гідрогеології.

За твердженнями К.Ю. Питьйової [8], підземна вода - це складна природна система, якій властива єдність та взаємозалежність хімічних і динамічних вла­стивостей, зумовлених структурними особливостями системи та особливос-тями вмісного і навколишнього середовищ. Треба розуміти, що вмісне середовище -це порода з притаманними їй літолого-геохімічними характе-ристиками, фільтраційними та водно-фізичними властивостями; водночас навколишнє сере­довище охоплює атмосферу, глибинні гази, нафту та інші компоненти, які ак­тивно беруть участь у формуванні речовинного складу підземних вод.

Є.В. Піннекер уже раніше описав спроби застосувати причинно-наслідковий підхід з урахуванням впливу навколишнього середовища для вивчення генезису розчиненої речовини в підземній гідросфері [7].

Під час формування складу підземних вод ми вважали за доцільне врахувати таке: чинники, що зумовлюють склад; процеси, які його формують; умови, в яких діють чинники та процеси.

Звичайно, треба розуміти, що чинники - це причини зміни складу підземної води; процеси - це результати чинників, які формують чи змінюють склад; тоді як умови відображають природний фон, тобто середовище існування підземних вод, від них залежить інтенсивність дії чинників та напрямленість процесів.

Раніше в Є.В. Посохов виділив, а Є.В. Піннекер доповнив такі групи чинників формування складу підземних вод [7]: фізико-географічні (рельєф, клімат, гідрологія, звітрювання і цементація); геологічні (геологічна структура, тектонічні рухи, речовинний склад порід, магматизм, газовий фактор); фізико-хімічні (хімічні властивості елементів, розчинність хімічних сполук, рН і БИ -

© Лобаз О.М., 2004умови; температура, тиск, час, простір); біологічні (об' єднують вплив живої ре­човини: мікроорганізмів, рослин, тварин); антропогенні (штучні) - зумовлені промисловою діяльністю людини (порушення природного режиму, забруднен­ня).

У 1973 р. Є.В. Піннекер виділив також низку процесів формування складу підземних вод [8]. Ми наведемо лише групи процесів:

1) перенесення розчиненої речовини;

2) відтворення розчиненої речовини;

3) поглинання розчиненої речовини;

4) поєднання переходу речовини у розчин та виведення її з розчину;

5) надходження чи відновлення молекул розчинника.

Під час аналізування багатогранності чинників та процесів формування скла­ду підземних вод треба пам' ятати, що умови формування будуть, відповідно, залежати від поєднання та послідовності чинників і їхніх наслідків - процесів. Тобто уявлення про формування складу підземних вод можна отримати лише тоді, коли чинники і процеси розглядати, пристосовуючи їх до конкретних при­родних умов.

Закономірності формування складу підземних вод пов' язані з дією різноманітних чинників, процесів та умов, тому для їхнього вивчення дослідники рекомендують обирати комплексний порівняльно-історичний метод [9], оскільки в кінцевому підсумку середовище формує склад підземних вод.

Для з' ясування процесу формування хімічного складу підземних вод К. Ю. Питьйова пропонує також експериментальний аналіз, класифікування та районування. Однак ці аналізи виконують на базі природно-історичного методу.

Хімічний склад мінеральних вод Трускавецького родовища для ділянки "Юзя" ми вивчали саме за допомогою природно-історичного методу. Ця робота слугує передумовою до використання експериментального аналізу досліджуваного матеріалу. Ми також використали метод класифікування з ме­тою виділення типів мінеральних вод за специфічними ознаками для досліджуваного об' єкта.

Бтапи природно-історичного методу такі:

1) збирання польових, літературних та фондових гідрохімічних даних;

2) їхнє опрацювання та систематизація;

4) з' ясування взаємозв' язку просторових гідрогеохімічних закономірностей з природними умовами та головних джерел і чинників формування хімічного складу мінеральних вод;

5) на підставі конкретного поєднання джерел і чинників визначення процесів формування хімічного складу мінеральних вод.

Вивченя процесу формування хімічного складу мінеральних вод зумовлює низку завдань. Одне з суттєвих - з' ясування впливу окремих чинників чи їхньої групи на склад мінеральної води.

Тривалий час дослідники різних галузей намагалися виявити, що саме надає мінеральній воді „Нафтуся" лікувального ефекту. Ще 1836 р. Т. Тарасевич при­пустив, що головним таким компонентом є нафта [5], однак в останьомудослідженні А.Б. Бабинець зі співавт. [1] запропоновано вважати „активним фізіологічним початком вод типу „Нафтуся" полярні групи органічної речовини, в тому числі високомолекулярних кислот, які, можливо, представлені комплек­сами". Однак автори вважають, що кінцевий результат досліджень лікувальних властивостей води типу „Нафтуся" - складне завдання і потребує комплексної роботи спеціалістів різних галузей науки [5].

Зазначимо, що вивчення процесів формування хімічного складу мінеральних вод тісно пов' язане із дослідженням міграції елементів і, відповідно, передбачає такі завдання:

1) дослідження процесів формування хімічного складу мінеральних вод і кількісна оцінка на підставі теорії масоперенесення;

2) вивчення якісного прояву процесів формування хімічного складу різних типів мінеральних вод.

Для прикладу К.Ю. Питьйова пропонує [8] вивчати у ґрунтових водах кон­кретний прояв процесів у системах

Підземна вода

Порода

Газ

Органічна речовина

Ми спробували проаналізувати процеси формування хімічного складу в цих системах для досліджуваного об' єкта.

На курорті Трускавець розвідані різні типи підземних мінеральних вод, які відрізняються між собою за хімічним складом, лікувальними компонентами та умовами формування. До складу гідромінеральної бази курорту належать питні лікувальні води (Нафтуся; джерел № 1, № 2, № 3, № 12) та води для зовнішнього застосування (розсоли без специфічних компонентів, сірководневі розсоли).

Наведемо аналіз режимних спостережень мінеральних вод ділянки "Юзя", які використовують для формування води типу джерел № 1, № 2, № 3.

Води типу джерел № 1, № 2, № 3 - це води високої (7-45 г/дм[1]) мінералізації хлоридного, сульфатно-хлоридного натрієвого складу. Технологічною схемою розробки родовища передбачено змішування видобутих солоних вод з прісною водою (мінералізація до 0,8 г/дм[2]) у співвідношеннях, які забезпечують мінералізацію підготованих вод у 5 (вода джерела № 1), 10 (вода джерела № 2) і 15 (вода джерела № 3) г/дм[3].

Вихідні води високої мінералізації виведені п' ятьма свердловинами (2РГ, 7А, 7К, 9Б, 68РГ), три з яких - експлуатаційні (2РГ, 9Б, 68РГ); прісні - двома сверд­ловинами 5К і 16К. Сучасне споживання - 5,6 м[4]/добу (в тому числі вихідних вод високої мінералізації - 2,2 м[5]/добу).

У межах родовища свердловини 5К, 7К, 7А, 9Б, 68РГ, 2РГ та джерело 11 виділено як ділянку "Юзя".

Вивчення хімічного складу і мінералізації мінеральних вод ділянки "Юзя" дало змогу на підставі формули Курлова за 1997 р. побудувати діаграму Піккеля (рис. 1) і виділити чотири типи вод:

тип 1 HCO3 Ca Mg - джерело (дж.) 11 і свердловина (св.) 5К;тип 2 SO4 Cl Na Mg - св. 7К;

тип 3 Cl SO4 Na - Св. 7А і св. 9Б;

тип 4 Cl Na - св. 68РГ і св. 2РГ ( див. рис. 1).

Мінералізація   вод   збільшується   з глибиною змінюється і склад вод та гідродинамічні умови: тип 1 (М < 0,8 г/л) - зона активного водообміну тип 2 0,8-5 г/л) тип 3 (м5-30 г/л)

тип 4 (М >30 г/л) - зона застійного режиму.

зонально, відповідно,

зона ускладненого режиму

Mg

Ca

cl

100

HCO3

Na

Ряді Ряд2 Ж Ряд4 Ряд5 Рядб РядЗ

Рис. 1. Діаграма Піккеля для мінеральних вод ділянки "Юзя": 1 - дж11; 2 - 7К; 3 - 5К; 4 - 7А; 5 - 9Б; 6 - 68РГ.

Макрокомпонентний склад цих мінеральних вод змінювався так: Для вод типу1 вміст іона HCO3_ мав максимальне значення в 1993 р. Це зу­мовлено  посиленням процесів вуглекислотного вилуговування та гідролізу. З катіонів переважає Са+2 над Mg+2, однак для М > 1, Mg+2 > Са+2.

У мінеральних водах типу 2 відбувалися зміни в аніонному складі

Cl > SO4 =>SO4 >Cl . Такі  зміни  можуть  свідчити  про трансформацію

гідродинамічних умов, система водоносного горизонту працювала як зона дре_ нажу.

У мінеральних водах типу 3 зауважена тенденція до зменшення мінераліза_ ції, однак склад води сталий.

Мінеральні води типу 4 представлені розсолами. Аналіз макрокомпонент_ ного складу дав змогу виділити зміни гідродинамічних умов. Крива мінераліза_ ції за досліджуваний проміжок часу для св. 68РГ (північна частина ділянки, гли_бина 322 м) - синусоїда, а крива мінералізації для св. 2РГ (південна частина ділянки) - косинусоїда. Отже, можна виділити такі періоди зміни гідродинаміч­них умов (див. рис. 2, 3).

Період 1. У північній частині ділянки протягом 1990-1991 рр. активно відбу­валися процеси вилуговування вмісних порід, водночас у південній частині ді­лянки процеси вилуговування були пасивними.

Період 2. Упродовж 1993-94 рр. процес вилуговування активізувався для всієї ділянки, тому в менш глибокій св. 7А збільшилася мінералізація.

Період 3. З 1995 р. процеси вилуговування характерні лише для північої час­тини ділянки, як і, аналогічно, в період 1.

Дата

Рис. 2. Зміна мінералізації для мінеральних вод типу 4: св. 68РГ.

Дата

Рис. 3. Зміна мінералізації для мінеральних вод типу 4: св. 2РГ.

Мікрокомпонентний склад цієї ділянки представлений такимин мікроеле­ментами: Mg, Cr, Co, Cu, Ag, Mo, Ba, H2P04-, Н^і04-2(розчин), I, Li, Sr-. Ці мікро­елементи в мінеральні води потрапляють переважно з вмісних порід та порід зони аерації під час фільтрування через них атмосферних опадів. Концентрації їхні невисокі і відповідають визначеним нормам. Аналізували основний баль­неологічно активний компонент Н^і04-2, вміст якого на родовищі - 20-60 мг/л, для ділянки „Юзя" - 2,1-12.0 мг/л. Збагаченими на H2SK)4-2 є типи 1 і 2. За останні роки вміст H2SK)4-2 збільшувався у всіх типах вод, причиною цього яви­ща стала активація процесів розчинення пісковиків. Оскільки води ділянки нейтральні зі слабколужними властивостями, то силіцій мігрує переважно умолекулярній формі. Сильно лужні властивості характерні для типу 2 вод, у цьому випадку силіцій мігрує у вигляді іона H3SK)4\

Зазначимо, що 1998 р. процес розчинення силікатних порід був досить ак­тивним; вміст H2Sr04 у мінеральних водах (тип 3) перевищив допустиму норму із максимальним значенням 25 мг/дм3 (рис. 4). Низхідна фільтрація розчинів, збагачених H2SK)4-2, з верхніх горизонтів у нижні відобразилась на незначному вмісті H2Si04~2 у водах типу 4 в цей період (св. 68РГ).

25 т

Д

Рис. 4. Зміна кремнекислоти для вод типу 3: св. 9Б.

Характеристика газового складу. Для водозабору „Юзя" найтиповішими є гази повітряного походження, пов'язані з ґрунтовими водами неглибокого заля­гання, які формуються в четвертинних і міоценових відкладах. Головні компо­ненти: N - 82%, 02 - 12%, у горизонтах, які залягають нижче, можлива наявність метану СН4 (1,6%) і НСО3- (0,1%). Головні гази N, O2, H^O^,^ формуються на незначних глибинах. У глибших горизонтах родовища О2 нема, у приповерхневих умовах кисень бере участь у процесі окиснення. Вміст азоту в глибинних умовах також зменшується, що пов' язано з ускладненими умовами для проникнення повітря, як головного джерела азоту.

Наявність НСО3-, H2S, CH4 пов'язана з біохімічними процесами, інтенсивність яких зумовлена локально розсіяними нафтопродуктами. Газовий склад мінеральних вод залежить від глибини формування і характеру водовмісних порід, а також відкритості чи закритості структур.

Якщо взяти до уваги, що діапазон рН для більшості природних вод становить 6,2-8,2, то очевидно, що із компонентів карбонатної системи в підземних водах частіше, ніж інші, буде іон НСО3-, водночас у кислих водах переважатиме вільна вуглекислота, у лужних - СО3-2. За показниками рН води ділянки „Юзя" мають переважно нейтральні і слабколужні властивості. Сильнолужні властивості характерні лише для вод типу 2.

Найбільше забрудненими NH4 є води типів 2 і 3, забруднення локалізоване на глибинах 100-190 м. Згідно з К.Ю. Пітьйовою [10], джерело надходження близьке і стале. Для типу 2, збагаченого NH4, характерна також наявність МО3.

Між компонентами відбувається безперервний процес переходу NH+ == NO- == NO-. Наявність N02 і N03 у водах типу 4 можна пояснити про­довженням низхідної фільтрації у глибші водоносні горизонти. Для ділянки во­дозабору Н28 фіксують переважно у нейтральних і слаболужних водах, його вміст не перевищує 0,3 мг/л. У лужних водах не виявлено Н28, оскільки в цьому випадку зі збільшенням рН молекула Н28 дисоціює на іон Н+ і Ж-. Розчин сульфід-іона міститься в дуже незначних кількостях. Для нейтральних і слабо-лужних вод з огляду на наявність Н28 можливі біохімічні процеси десульфатизації. За літературними даними, у глибших водоносних горизонтах є метан.

Отже, поширення газів у межах ділянки таке:

О2 - до 50 м;

НСО3 (р) ,СО2 - 50-200 м;

NH4,N02,N03 - 100-250 м;

СН4 - 230 і більше (літературні дані [5]).

Проаналізовано показник якості води. В цьому випадку для мінеральних вод ділянки виконано аналіз змін загальної твердості води (Тзаг ).

Загальновідомо, що Тзаг - це сума міліграм-еквівалентів Са і Mg в одиниці об'єму (мг-екв/л або ммоль/дм3). За значенням Тзаг виділяють такі води: 1,5-3,0 - м'які; 5,4-10,7 - тверді; понад 10,7 - дуже тверді.

Для питних вод використовують підземні води з Тзаг 7 мг-екв/л. Чим більше Тзаг, тим більший осад карбонатів Са і Mg під час кип'ятіння води і, відповідно, тим гірша її якість.

Відповідно до показника якості води Тзаг., якісними є води типу 2, вони відповідають нормам з використання питних вод [5]. Гіршої якості є води типу 1, використання цих вод можна рекомендувати в третьому кварталі року, коли у більшості випадків Тзаг мінімальне. Найгіршу якість має вода типів 3 і 4.

Зі специфічних показників якості проаналізовано також агресивність води, ділянка водозабору має два види агресивності: вуглекислотний та вилугову­вання.

Вуглекислотна агресивність виявляється в руйнуванні карбонату Са під дією агресивної, тобто надлишкової порівняно з рівноважною частини вугільної ки­слоти. Вміст СО2 збільшується зі зменшенням рН природних вод.

Агресивність вилуговування характерна для вод з вмістом НСО3-іона, що менший, ніж потрібно для рівноваги з певною кількістю вільної вуглекислоти. Це значення залежить від концентрації СО2 в атмосфері чи ґрунтовому повітрі. Вода буде розчиняти СаСО3 і Са(ОН)2 доти, доки не буде досягнуто рівноваги їхньої розчинності. Норми агресивності вилуговування виражені через мінімально допустимі концентрації НСО3-іона 0,4-1,5 мг-екв/л.

Агресивні властивості мають води типів 1 і 3. Для вод типу 1 характерна тенденція до збільшення агресивних властивостей, водночас для вод типу 3 аналогічна тенденція характерна лише в св. 7А. Зміни агресивності впродовж досліджуваного проміжку часу корелюють зі змінами рН, проте з оберненою залежністю.

Фізичні властивості. Води ділянки безбарвні, прозорі, без запаху. За сма­ком води типу 1 - без смаку, типу 2 - слабкосолонуваті на смак, типу 3 - солоні, типу 4 - розсоли. Густина вод збільшується з глибиною, г/м3: тип 1 - 1,002 ; тип 2 - 1,003 ; тип 3 - 1,007.

Природна підземна вода містить деяку кількість мінеральних сполук, які по­трапляють разом з атмосферними опадами з повітря внаслідок розчинення і ви­луговування порід, з якими вода контактує; чим більше у воді розчинено речо­вин, тим більша її густина. Збільшення густини з глибиною для ділянки ще раз підтверджує дію процесів розчинення та вилуговування.

Бактеріологічне забруднення. Відповідно до БАК-аналізу найбільше насе­леною бактеріями є верхня ґрунтова зона, у відновних умовах поширені проце­си десульфатизації (сульфатредукція) і денітрифікації. Максимальне забруднен­ня вод бактеріями групи кишкової палички - у третьому кварталі впродовж ро­ку. Дані БАК-аналізу не дають повної оцінки забруднення, оскільки води недо­статньо опробували. На підставі оцінки репрезентативності проб (на 50 проб одна негативна проба) рекомендуємо збільшити опробування ділянки, особливо у третьому кварталі року.

Гідрогеологічні показники. Для геотемпературного режиму у верхніх горизонтах вод типів 1, 2 характера контрастна зміна температури води, яка відповідає змінам температури повітря, амплітуда зміни температури води свідчить про загальне потепління вод, що сприяє перебігу термічних реакцій процесів. Свердловина 5К добре ізольована, тому геотемпературний режим цих вод є стабільніший. Для вод типів 3 і 4 характерна відносна стабільність геотем­пературного режиму, лише у св. 7К відбуваються дуже контрастні зміни, мож­ливо, пов' язані з приуроченістю цього водоносного горизонту до порід з високими фільтраційними властивостями. Зміни температури води також дають у цьому   випадку (св. 7К) відставання на один місяць від змін температури

Максимальний дебіт мають води типів 1 і 2, усі зміни протягом досліджуваного проміжку часу режимних спостережень пов' язані з високою проникністю порід зони аерації, відповідно, впливом температури води та кліматичних опадів. Для вод типу 3 впливу попередніх чинників не зафіксовано, дебіт у свердловинах значно менший з малою амплітудою зміни.

Загалом найбільший середньодобовий відбір у вод з невисокою мінера­лізацією - типи 1 і 2, водночас високомінералізовані води - типи 3 і 4 - відби­рають мало.

Режим вод водоносного горизонту в нижньоворотищенських відкладах є нестаціонарним, оскільки елементи потоку змінюються з часом.

Напрям руху вод відповідає зменшенню п'єзометричного рівня з півночі на південь. Характерним є утворення "купола" мінералізованих вод у північній частині ділянки.

Отже, на підставі дослідження різних типів мінеральних вод для ділянки "Юзя" виділено такі чинники, процеси та умови їхнього формування.

Води типу 1 виникли під впливом фізико-географічного (клімат, рельєф, гідрологічний чинник) й антропогенного чинників. Оскільки води типу 1 пере­бувають у зоні активного водообміну, то головними є процеси, пов' язані із пе-

ГЕОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ МІНЕРАЛЬНИХ ВОД .

ренесенням розчиненої речовини: розчинення, вуглекислотне вилуговування, фільтрація.

На формування вод типів 2-4 інтенсивно впливали: геологічний фактор (літолого-фаціальні особливості, мінералогічний склад порід), фізико-хімічні (розчинність хімічних елементів, рН-умови, температура), біологічний (наявність сульфатредукувальних бактерій) чинники.

Гідрогеологічні умови для всіх типів вод були різні, що також відобразилось на складі мінеральних вод: тип 1 - зона активного водообміну; типи 2, 3 - зона ускладненого водообміну; тип 4 - зона застійного режиму.

З верхніх горизонтів у нижні відбувалася низхідна фільтрація, і система вод типу 2 працювала як область дренажу. Аеробні умови сприяли процесу

денітрифікації.  Відбувався перехід: NH+ == NO- == NO- (кисень наявний до

50 м). Води типу 2 мають добрий показник якості, водночас для води типу 3 по­казник якості гірший, це зумовлено ускладненим водообміном.

Низхідна фільтрація також відобразилась у водах типу 4, однак ці води збіднілі на газові компоненти. Характерними стали анаеробні умови, відбувався процес сульфатредукції. Як результат дії процесу відновлення сульфатів зникає з води сульфат-іон, з'являється сірководень та гідрокарбонат-іон (HC03-). Наявність НСО3-, Н28, CH4 пов'язана з біохімічними процесами, інтенсивність яких спричинена локально розсіяними нафтопродуктами. Межі поширення газо­вих компонентів такі: НСО3(р), СО2 - 50-200 м; NH+ ,N0-,N0- - 100-250 м;

СН4 - 230 м і більше. Зміни хімічного складу для вод типу 4 пов'язані з проце­сом масоперенесення субмеридіонального напряму з півночі на південь, що дало змогу сформувати в нижніх горизонтах своєрідний "купол" мінералізованих вод.

Використаний геохімічний природно-історичний аналіз допоміг визначити процеси формування хімічного складу різних типів мінеральних вод, виділених для ділянки "Юзя".

1. Бабинец А.Е. Шестопалов В.М., Моисеева Н.П. Лечебные минеральные воды типа "Нафтуся". Киев: Наук. думка, 1986. С. 192 .

2. Вовченко Р.Г., Хоткевич В.І., Бохорська Л.В. Результати геохімічних досліджень на території родовища мінеральних вод "Нафтуся" // Про­блеми геологічної науки та освіти в Україні. Матеріали наук. конф., присвяченої 50-річчю геол. ф-ту. Львів, 1995. С. 379.

3. Колодій В. В. Мінеральні води та умови їх формування в Карпатському регіоні // Геологія і геохімія горючих копалин. 1996. №3-4 (96-97). С 187.

4. Колодій В.В., Колодій І.В., Петрицька У.І., Гаєвський В.Г. Екологічний стан поверхневих та прісних вод Трускавецького курортно-рекреа­ційного району // Геологія і геохімія горючих копалин. 1996. №3-4 (96­97). С. 187.

5. Маринов Н.А., Пасека И.П. Трускавецкие минеральные воды. М.: Недра,

1975. С. 319 .

6. Маринов Н.А., Пиннекер Е.В. Использование и охрана подземных вод: Новосибирск: Наука, 1983. С. 193.

7. Пиннекер Е. В. Основные закономерности формирования состава под­земных вод // Проблемы теор. и регион. гидрогеохимии. М.: Изд-во

Москов. ун-та, 1979. С. 234.

8. Питьева К.Е. Задачи и методы изучения формирования химического состава подземных вод // Проблемы теор. и регион. гидрогеохимии. М.: Изд-во Москов. ун-та, 1979. С. 234.

9. Питьйова К.Е. Гидрогеохимические аспекты охраны геологической сре­ды // Современные проблемы биосферы. М.: Наука, 1984. С. 215.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

О М Лобаз - Геохімічний аналіз мінеральних вод трускавецького родовища

О М Лобаз - Геохімічний аналіз мінеральних вод трускавецького родовища (ділянка нафтуся)