В Манюк - Геологічне минуле унікальної археологічної пам'ятки україни кам'яна могила - страница 1

Страницы:
1 

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ Серія геол. 2010. Вип. 24. С. 223-228

VISNYK LVIV UNIV. Ser. Geol. 2010. Is. 24. P. 223-228

УДК 351.853 (477.61)

Історія науки

ГЕОЛОГІЧНЕ МИНУЛЕ УНІКАЛЬНОЇ АРХЕОЛОГІЧНОЇ ПАМ'ЯТКИ УКРАЇНИ "КАМ'ЯНА МОГИЛА"

В. Манюк

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара пр. К. Маркса, 36, м. Дніпропетровськ, e-mail: manuk-geo@mail.ru

Під час ревізійного обстеження геологічних пам'яток природи в Запорізькій обл. до об'єктів геологічної спадщини зачислено пагорб з брил кварцових піскови­ків "Кам'яна Могила" із всесвітньо відомими наскельними написами і рисунками (петрогліфами). Розглянуто проблему походження унікальної пам'ятки природи та археології (як брил пісковиків, так і самого пагорба).

Ключові слова: геологічна пам'ятка, петрогліф, геологічна спадщина, пісковик, Кам'яна Могила, палеоліт, генезис.

На північ від м. Мелітополя, поблизу с. Терпіння на березі мальовничої р. Молочної є унікальна пам'ятка давнини. Немов маленький кам'яний острів на безмежних просто­рах південного степу височіють велетенські брили пісковиків у вигляді видовженого пагорба, нагромадженого на алювіальних пісках річкової тераси. Це місце відоме далеко за межами України і приваблює багатьох охочих до загадок туристів не тільки наскель-ними написами і рисунками (петрогліфами) кам'яної доби, а й екзотичністю і таємничі­стю походження самих пісковиків.

Природна й археологічна пам'ятка оповита безліччю легенд, описана в численних наукових працях, літературних джерелах найрізноманітнішого змісту, а останніми ро­ками стала об'єктом прискіпливої уваги Інтернет-видань.

Ще 1954 р., розпорядженням Ради Міністрів УРСР територію площею 15 га разом з пісковиковим пагорбом оголошено заповідною зоною Академії наук України, а 1968 р. вона набула статусу пам'ятки природи республіканського значення. За дорученням Ради Міністрів України 1986 р. Міністерство культури України створило Державний історико-археологічний музей-заповідник "Кам'яна Могила". Указом президента Укра­їни від 10.09.2008 заповіднику надано статус Національного.

Однак від першої згадки про феномен природи 1778 р., коли О. Суворов під час ро­сійсько-турецької війни призначив поблизу пагорба дозор з 14 козаків для охорони поштового шляху і до наших часів жодної спроби з'ясувати справжню геологічну при­роду скупчення брил пісковиків серед алювіальних пісків р. Молочної так і не зроблено. Або, принаймні, вона загубилася в історичній давнині і до нас не дійшла. Важко уявити, щоб кожна людина (вже не говорячи про геологів), яка відвідувала це місце, не замис­лилася: "звідки ці велетенські скельні брили, чому вони такі унікальні й не мають жод­них аналогів у навколишній природі, які сили поскладали їх до купи?". І таки замислю­валися, мабуть, що випливає з давньої назви об'єкта. На мат Мелітопольського повіту

© Манюк В., 2010

Таврійської губернії, датованій 1793 р., пам'ятка природи позначена, як "Камінь -Ююнь - Таш", що в перекладі з тюркської означає - "гора, збірний камінь" [5]. Саме на "збірному камені", трохи забігаючи вперед, хотілося б акцентувати увагу, тобто пагорбі, складеному з окремих брил.

А наразі ще декілька важливих моментів, які дають змогу не тільки зазирнути в істо­рію відкриття і дослідження "Кам'яної Могили", а й наблизитися до таємниці її похо­дження. У 1873 р., під час реєстрації пам'яток давнини Північного Причорномор'я ака­демік П. Кьоппен писав про брили пісковиків: "Кам'яна Могила", так у Мелітопольсь­кому повіті називають пагорб, складений велетенськими скупченнями пісковиків, роз­міщений на правому березі р. Молочної.... В одному місці між скель, зарослих мохом, є проміжок вроді вулиці шириною в 2 або 3 аршини, де був вхід до печери, занесений піском близько 1822 р." [5, 6].

Відкриття і дослідження кількох печер під скупченнями пісковиків, наскельних на­писів і рисунків та перші їхні тлумачення позв'язані з ім'ям археолога Н. Веселянсько-го, який проводив розкопування у 1889-1890 рр. Не виявивши ані скарбів, ані поховань, учений розчарувався і припинив роботи, залишивши короткий опис своїх досліджень. Важливо, що він правильно, на наш погляд, припустив штучність походження Кам'яної Могили.

Проте впродовж багатьох років з одного літературного джерела в інше переходить дуже невдале, невідомо в кого запозичене "геологічне" тлумачення походження пагорба пісковиків біля с. Терпіння. Нижче наведено один з перших його варіантів, викладений у праці відомого дослідника петрогліфів Кам'яної Могили Б. Михайлова, незмінного директора заповідника з 1986 до 2008 р.

"Це останець піщаника Сарматського моря третинного періоду. Мільйони років тут була піщаникова мілина. Пізніше, коли виникло Понтійське море, на цьому місці утво­рилися вапнякові відкладення, в товщі яких було знайдено зуб кита. . Море пішло, запанувала пустеля. З' явилася червоно-бура глина, яка містила в собі залізо і марганець. Згодом тут утворилася западина ріки Прамолочної. Її вода проникла вглиб землі, а ок­сиди заліза і марганцю виходили на поверхню піску сарматського горизонту, утворюю­чи кам' яну породу. Так поступово на цьому місці виник піщаниковий моноліт" [5, 6]. Можливо, це тлумачення запозичене у П. Заморія та Г. Малявко [2], проте в них ми знаходимо, що: "це не хаотичне нагромадження пісковикових брил, а становить хоч і складну, але певну систему". Учені також пишуть, що: "На жаль, фундаментальних геологічних досліджень Кам' яна Могила не зазнала" [2].

Надалі кожен автор наступного опису Кам' яної Могили вважав за доцільне додати щось розумне до запозиченого у Б. Михайлова, і геологічне тлумачення обросло ще більшими небилицями. З'явилися і гейзери, що створили скам'янілий пісок, і "кисільні шари", які змило водою і оголився "столовий пагорб" та багато іншого.

То чим же насправді є Кам' яна Могила на березі р. Молочної ? Територія, у межах якої розміщена пам' ятка природи і археології, не належить до добре геологічно вивче­них. Причорноморській западині, частиною якої вона є, властиве поступово глибоке занурення докембрійського фундаменту у південному напрямі та досить обмежені пер­спективи, принаймні у південній частині Мелітопольського знімального аркушу (L - 36 - XII), щодо виявлення певних корисних копалин. Саме тому останнє державне геологіч­не знімання масштабу 1:200 000 проведене тут ще в 60-ті роки (В. Стадніченко, 1969), а знімання масштабу 1:50 000 узагалі ніколи не виконували. В районі с. Терпіння поверх­ня фундаменту кристалічних порід докембрію є на глибині 500-600 м, тому цілкомзрозуміло, що буріння свердловин - це неабияка розкіш. Утім, у далекі 60-ті це було можливим і отриманий фактичний матеріал, нехай і недостатньо, однак дав змогу би виконавцям робіт вивчити геологічну будову району, скласти комплект необхідних мап, з'ясувати стратиграфію відкладів та обґрунтувати виділені стратони знахідками викоп­ної фауни. Неможливо в короткому повідомленні розглянути деталі всього геологічного розрізу та описати всі стратиграфічні підрозділи та й навряд чи доцільно. Тому обме­жимося стислою інформацією, яка може певною мірою наблизити до вирішення про­блеми походження пагорба "Кам' яна Могила".

Кристалічні породи докембрію, представлені гнейсами, кристалосланцями, граніта­ми, амфіболітами, сієнітами та іншими породами, залягають на глибині з позначками поверхні від -626 м у м. Мелітополі до -500 м у районі с. Терпіння. На докембрійських породах та їхній корі звітрювання залягають теригенно-карбонатні відклади крейдової системи, розчленовані до ярусів. Вони перекриті нерозчленованою товщею континенталь­них і морських відкладів палеоцену й еоцену, представленою пісками, глинами й алев­ритами, а також частим чергуванням вуглистих і каолінистих пісків та глин з прошар­ками каолінів і бурого вугілля. Пізніше цю товщу лагунно-морських відкладів зачисле­но в Причорноморській западині до сімферопольського ярусу.

Вище залягає порівняно однорідна товща сірих і зеленкувато-сірих, алевритистих плитчастих глин майкопської серії олігоцену, представленої тут борисфенською, моло-чанською, сірогозькою та асканійською світами.

На породах палеогену із розмивом залягають різнофаціальні відклади неогенової си­стеми, розріз яких суттєво відрізняється для західної і східної частин Мелітопольського аркуша по лінії Молочанського розлому, який успадковує долина р. Молочної. Якщо на заході в розрізі переважають вапняки, глини і мергелі, добре схарактеризовані викоп­ною фауною, то на схід від долини р. Молочної вони заміщені переважно піщаною тов­щею порід, розчленування якої ускладнене відсутністю викопної фауни (або поодино­кими її знахідками) та одноманітністю літологічного складу порід. За викопною молюс­ковою фауною неоген представлений (знизу догори) чокрацьким, караганським, конк-ським, сарматським, меотичним, понтичним, кіммерійським та акчагильським (куяль-ницьким) ярусами. Виділення цих ярусів у західних розрізах цілком ґрунтовне за наяв­ними фауністичними залишками та за виразними літологічними ознаками. На сході, у прибережній зоні Борисфенської затоки, з наближенням до виступу Приазовського блока Українського щита і заміщенням карбонатних порід пісками, головного значення набуває кореляція за гіпсометричним розміщенням верств, поодинокою фауною та ма­ловиразними літологічними ознаками.

Усе це ще більше ускладнюють алювіальні надзаплавні тераси р. Молочної, кіль­кість яких навіть у досліджених північних аркушах породжує безліч невирішених про­блем. Тож не дивно, що виникло наведене вище тлумачення щодо походження пагорба з брил пісковиків.

Під час першого відвідування Кам'яної Могили 2003 р. з огляду на ревізійне обсте­ження геологічних пам'яток природи території діяльності КП "Південукргеологія" пер­ше, що впало в очі, це надзвичайна схожість пісковиків з подібними утвореннями у с. Таромському, розташованому на північ від м. Дніпропетровська [4]. У ярах, що роз­членовують правий високий берег Дніпра, ерозією розкрито розріз пісків середньоново-петрівської підсвіти (N1np), на різних рівнях якого спорадично трапляються великі бри­ли буро-жовтих кварцитоподібних пісковиків, які не відрізнити від кам'яномогильсь-ких. Оскільки розріз неогену в межах розташування пагорба "Кам'яна Могила" винят-ково піщаний, а піски ці формувалися в той же віковий інтервал, що і таромські (23,8­13,6 млн років), тобто впродовж нижнього середнього міоцену, то логічно припустити, що й таромські, і кам'яномогильські пісковики - наслідок одного і того ж процесу діа­генезу, що відбувався в аналогічних умовах та впродовж зазначеного часового інтерва­лу. Зазвичай, під час занурення й діагенезу осадів відбувається:

• змінення, розчинення та механічне ущільнення структури зерен;

• ріст (а іноді й розчинення) у поровому просторі осаджених з розчину мінералів цементу.

У цьому разі горизонти пісків і пісковиків слугують каналами міграції для вод, що відтискаються з сусідніх товщ, які ущільнюються. Надходження кремнезему у розчин унаслідок руйнування калієвих польових шпатів, а також перетворення смектитів у іліти приводить до утворення осадів з кременевим цементом. Отже, на різних горизон­тах піщаної товщі виникли локальні ділянки ущільнення і скременіння пісків та перет­ворення їх на пісковики. Ступінь скременіння не був однаковим, тому поряд з міцними, кварцитоподібними пісковиками трапляються слабкозцементовані, які легко руйнуються.

Під час ретельного вивчення фактичного матеріалу, зокрема свердловин, пробуре­них у Мелітополі, с. Астраханка (на широті с. Терпіння) та у с. Старобогданівка, з' ясу­вали таке. По-перше, рівень ерозійного врізу річки Молочної не тільки не досягає поверх­ні нижнього-середнього міоцену, а й розміщений вище покрівлі сарматського ярусу. Тож це повністю унеможливлює віднесення пагорба "Кам'яна Могила" до так званого "залишку Сарматського моря" (вже не говорячи про те, що серед сарматських відкладів ніхто і ніколи не виявляв подібних пісковиків). По-друге, вище рівня сучасної заплави р. Молочної залягають відклади кіммерійського ярусу пліоценового відділу неогенової системи, з яким у Приазов'ї, Причорномор'ї та в Криму пов'язана відома епоха залізо-нагромадження. А звідси випливає можливість з'ясувати природу буро-жовтого, іноді до червоно-бурого і червоного забарвлення кам'яномогильних пісковиків. Саме у кім­мерійський час у Причорномор'ї склалися найсприятливіші умови для вивільнення оксидного заліза Fe3+ із залізистих силікатів, ранньодіагенетичного розкладення залізо-магнезіальних мінералів, що і привело до забарвлення мінеральних зерен у червоний колір.

З наведених вище фактів та їхніх трактувань можна зробити висновок про штучне або рукотворне походження пагорба "Кам'яна Могила" як культової споруди зусилля­ми прадавніх людей кінця (як свідчать археологічні дані) пізнього палеоліту. Наявність великих брил пісковиків у товщі пухких пісків - явище хоча й рідкісне, проте не унікаль­не. І зібрати ці брили докупи, безумовно, хоч і складне завдання, однак, як свідчить історія, вирішуване для давніх людей, які жили на різних континентах і створювали не менш унікальні за складністю інженерного виконання культові споруди.

Водночас розташування пагорба "Кам'яна Могила" на поверхні надзаплавної тераси р. Молочної у межах рівнинного Причорномор'я унеможливлює будь-які геологічні процеси, які могли б зібрати велетенські брили пісковиків у єдиний, виразно лінійно видовжений пагорб, подібного за якого немає не тільки поблизу, а й в усьому світі.

За думку Б. Михайлова, "Кам'яна Могила" - храм нашої культури і духовності, де зосереджено не тільки петрогліфи та живописні рисунки - твори, а й чи не найперші зразки писемності, що свідчить про існування цивілізації на теренах нашої Землі, про її високу культуру та духовність. Це підтверджують дослідження відомого московського шумеролога А. Кифішина, який припустив, що в петрогліфах Кам'яної Могили є сліди протошумерської писемності, тобто найдавнішої на Землі цивілізації [7]. Вважають, щонайдавніші в світі абетки, такі як абетка етрусків у Італії й абетка карійців (лелігів) у Малій Азії і, нарешті, найдавніша грецька абетка в основі - абетка пелазгів, тобто того народу, що колись жив на землях нинішньої України ще у XII тисячолітті до н.е. і в першій половині ІІ тис. до н.е. змушений був покинути ці місця через нез'ясовані поки що історичні події [3].

"Кам'яна Могила" внесена 2007 р. до переліку номінацій ЮНЕСКО як найдавніша пам'ятка культури та історії людства, вона гідна того, щоб зрештою була розкрита таєм­ниця її походження.

1. Кам'яна Могила - культурна пам'ятка давніх народів. Гірництво і підземні спо­руди в Україні та Польщі (нариси з історії) / Гайко Б., Білецький В., Мікось Т.,

Хмура Я. Донецьк, 2009. 296 с.

2. Заморій П.К. Малявко Г.І. Геологічний опис долини Молочної і Молочного ли­ману / П. Заморій, Г. Малявко. К., 1946.

3. Маляренко В.Т. Суд Води. Кам'яна Могила, як перший відомий в світі судовий процес / В.Т. Маляренко. http://www.scourt.gov.ua. 2009.

4. Манюк В.В. Геологічні пам'ятки України: у 3 т. К., 2007. Т. 2. С. 190-191.

5. Михайлов Б. Петрогліфи Кам'яної Могили / Б. Михайлов. Запоріжжя: Дике Поле, 1999. 240 с.

6. Михайлов Б. "Кам'яна Могила"/ Б. Михайлов. http://www.yatran.ua. 2009.

7. Супруненко В. Т. Каменная Могила - шумерская аратта в Приазовье / В. Супруненко. http://www.ug.ru. 2010.

THE GEOLOGICAL PAST OF UNIQUE ARCHEOLOGICAL MONUMENT OF UKRAINE "KAMJANA MOGYLA"

V. Manyuk

Dnipropetrovsk Oles Gonchar National University K. Marx Str. 36, Dnipropetrovsk, 49066, e-mail: manuk-geo@mail.ru

During realization of auditing inspection of geological monuments of a nature in the Zapo­rozhye area in number of objects of a geological heritage the hill from глыб quartz sandstones " Kamjana Mogyla " with world famous rock paintings and figures (petrogliyphs) is included. The problem of genesis of a unique monument of a nature and archeology (as sandstone's block, and hill) is considered.

Key words: Geological monument, petrogliph, geological heritage, sandstone, Kamjana Mogyla, palaeolith, genesis.

ГЕОЛОГИЧЕСКОЕ ПРОШЛОЕ УНИКАЛЬНОЙ АРХЕОЛОГИЧЕСКОЙ

ПАМЯТКИ "КАМЕННАЯ МОГИЛА"

В. Манюк

Днепропетровский национальный университет им. Олеся Гончара пр. К. Маркса, г. Днепропетровск, 3649066, e-mail: mineral@franko.lviv.ua

Во время проведения ревизионного обследования геологических памятников приро­ды в Запорожской обл. в число объектов геологического наследия включен холм из глыб кварцевых песчаников "Каменная Могила" с всемирно известными наскальными надписями и рисунками (петроглифами). Рассмотрено проблему происхождения уни­кального памятника природы и археологии (как глыб песчаников, так и самого холма).

Ключевые слова: геологический памятник, петроглиф, геологическое наследие, пес­чаник, Каменная Могила, палеолит, генезис.

Стаття надійшла до редколегії 20.07.2010 Прийнята до друку 08.11.2010

Страницы:
1 


Похожие статьи

В Манюк - Геологічне минуле унікальної археологічної пам'ятки україни кам'яна могила