М О Козлова, Д О Грицишен - Глобалізаціині процеси економіко-сутнісне наповнення та соціально-економічні наслідки - страница 1

Страницы:
1  2  3 

ВІСНИК ЖДТУ № 2 (56)

Економічні науки

УДК 339.9: 316.32: 657

Козлова М.О., к.е.н., доц., Грицишен Д.О., к.е.н.,

Житомирський державний технологічний університет

ГЛОБАЛІЗАЦІИНІ ПРОЦЕСИ: ЕКОНОМІКО-СУТНІСНЕ НАПОВНЕННЯ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ

Здійснено огляд сучасних підходів до сутності глобалізацій них процесів, визначено місце глобалізаційних процесів в розвитку світового господарства й національних економік, а також розглянуто прояв глобалізації в соціально-економічних відносинах і її вплив на систему бухгалтерського обліку

Постановка проблеми. Економічні перетворення в сучасному світовому господарстві обумовлюють необхідність пошуку нових механізмів розвитку суспільства. Розвиток національної економіки й відповідно національної системи бухгалтерського обліку (далі НСБО) будь-якої країни повинен відповідати таким перетворенням, які сьогодні виступають глобальними. Глобалізація окрім позитивних має ряд негативних наслідків, проте носить об'єктивний та безповоротній характер. Заважаючи на це сьогодні потребує наукового вирішення проблема подальшого напряму розвитку глобалізаційних процесів та місця в них національних економік та національних систем бухгалтерського обліку.

Російський дослідник Белоліпецький В.Г. зазначає

що феномен економічної глобалізації - це складна багатоаспектна проблема з неявними наслідками для долей людства, тому потребує до себе значної уваги науки [3, C. 16]. Подолання негативних насідків глобалізації потребує якісно нового підходу до розвитку економічних відносин, який сьогодні пропонують представники економічної та облікової наук в країнах поширення ісламу. Особливої актуальності сьогодні набувають положення ісламської економічної доктрини та ісламської моделі бухгалтерського обліку. Вони спрямовані на вирішення багатьох проблем соціального характеру та побудови безкризового суспільства, які є наслідком діючих наукових підходів до глобалізації економічних відносин.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання глобалізації її сутності та наслідків піднімалися в працях багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених Бекоев А. В., Белолипецкий В.Г., Білорус, Лук'яненко Д.Г.,

Глазьев С.Ю., Ипполитов Л.М., Кирейцев Г.Г.,

Коллонтай В.М., Комаренко Г., Ефимов В., Лесков Л.В., Любимцева С.В., Мартин Г.П., Шуман Х., Мельянцев В.А., Минс Г., Шнайдер Д., Мирский Г., Субетто А.И. та інші. Вплив глобалізацій них процесів досліджено в дисертаціях представників Житомирської наукової бухгалтерської школи О.М. Петрука, Н.М. Малюги та М.М. Шигун. Провідних вчених вітчизняної облікової науки С.Ф. Голова, В.М. Костюченко, Г.Г. Кірейцева.

Викладення основного матеріалу дослідження. "На рубежі ХХ - ХХІ ст. почалася нова фаза в розвитку світового господарства - глобалізація. Саме вона у все більшому ступені визначає направленість процесів, які проходять в світовій економіці. Зміст самого поняття "глобалізація" залишається предметом гострих дискусій, викликає зіткнення різних, інколи навіть діаметрально протилежних точок зору. На наш погляд це пояснюється двома причинами. По-перше,, процес глобалізації почався порівняно недавно й оцінити його наслідки в повній мірі не є можливим. По-друге, розгортання даного процесу призводить до загострення протиріч в світовій економіці, зачіпає інтереси його різних суб'єктів. Не дивно, що інколи суспільні сили всіляко вітають та пропагандують економічну глобалізацію, тоді як інші виступають з її гострою критикою" [21, С. 378].

Вітчизняний вчений проф. Кірейцев Г.Г. зазначає "Правильне розуміння причин виникнення та ролі глобалізації в процесах суспільного економічного відтворення   важливо   тому,    що   воно сприятиме обґрунтуванню підходу щодо вибору концепції та розробки моделей розвитку економіки, раціональній побудові механізмів реалізації положень таких концепцій, включаючи ринкові механізми управління на всіх ієрархічних рівнях, а також оновленню на цій основі національних систем бухгалтерського обліку" [10, С. 37].

Поняття глобалізації її наслідків та подальшого розвитку є дискусійним в сучасній науці, хоча вже довгий період є не новим. Існує багато дискусій об'єктивності таких процесів та необхідності їх розвитку та дослідження.

"Про глобальну економіку говорять дуже багато. Даний термін начебто покликаний узагальнити ті нові явища, які виникли в світовому господарстві за останні десятиліття. При цьому кожен вкладає в нього свій власний зміст" [11, С. 11].

Проте, зважаючи на дискусійність та різноплановість підходів, вважаємо глобалізацію безповоротним та об'єктивним процесом, який вплинув на систему бухгалтерського обліку та зумовлює пошук нових напрямів її розвитку. "Виникнення глобальної економічної системи є об'єктивним явищем - з одного боку, й суб'єктивним процесом - з іншого. Глобалізація як об'єктивний процес є реалізацією на міжнаціональному рівні загальних закономірностей, які виникли й проявилися спочатку в економічних системах нижчих рівнів: загального економічного закону розподілу праці й підвищення його продуктивності, концентрації виробництва й централізація капіталу. Вони лежать в основі економічного розвитку малого й великого виробництва, галузі, сектора економіки, національної економічної системи. Все це - єдиний процес створення економічних систем різного рівня, в основі якого лежить закон росту продуктивності" [15, С. 385-386].

Вітчизняні дослідники глобалізаційних процесів в Україні О.Г. Білорус та Д.Г. Лук'яненко вказують, що "на зламі ХХ -ХХІ століть світове співтовариство переходить до нової ери -ери глобалізації розвитку. Ця ера відкриває для людства не лише нові, небачені досі можливості розвитку і якісного зростання, але й нові загрози, проблеми і глобальні конфлікти. Якщо світ хоче не лише виживати, а й досягнути нового рівня розквіту для всіх країн, а не лише для "золотого мільярда", він повинен шукати нових шляхів подолання криз і конфліктів" [4, С. 24]

"Самі по собі, - як зазначає російський дослідник Лесков Л.В, - процеси глобалізації мають давню історію. Початок даних процесів відноситься або до часів Васко да Гами, Марко Поло і Магелана, або до періоду першої промислової революції. Зліт цих процесів спостерігається на рубежі ХІХ - ХХ ст., але був перерваний Першою світовою війною. Положення радикально змінилося з розпадом Радянського союзу, після чого процеси глобалізації втратили гальмівні демпфери реактивності й почали розвиватися експоненціальним законам. [14, С. 74-75].

Світовий досвід другої половини XX століття показує, що ніякі специфічні умови, особливості національного розвитку, кризові стани і внутрішні трансформації не можуть ані відмінити, ані відкласти невмолиму дію об'єктивних законів глобалізації розвитку. Країни, які виявляться неспроможними зайняти місце в експресі світової глобалізації, неминуче опиняться під його колесами. Таким є закон сучасного розвитку - закон глобалізації. Глобалізація світового розвитку не є чимось

© Козлова М.О., Грицишен Д.О., 2011таким, що впало на голову людства зненацька. Історично світ глобалізується і інтегрується в процесі всього періоду його розвитку. Про існування і дію об'єктивного закону глобалізації, як історичного явища і процесу, думали та інстинктивно здогадувались і писали ще деякі наші великі попередники, починаючи з XV, особливо XIX століття. [4, С. 12].

З'ясування сутності глобалізації та її наслідків дозволить виявити нові шляхи та інструменти подолання тих негативних соціальних наслідків, які спостерігаються сьогодні в світі та побудувати нову економічну та облікову системи, які б сприяли подоланню кризових явищ. Така увага до глобалізації, та її значення в сучасних умовах суспільного розвитку пов'язана з її всеосяжністю та багатосторонністю. На думку російського вченого Глазьєва С.Ю.: "Сучасний етап глобалізації являє собою процес формування єдиного світового економічного, фінансового, інформаційного та гуманітарного простору, обумовлюючий зниження ролі державних бар'єрів на шляху руху інформації, капіталів, товарів та послуг та зростання ролі наднаціональних інститутів регулювання економіки". [6, С. 20].

Економічну глобалізацію можна охарактеризувати як об'єктивну тенденцію до максимальної інтеграції суспільно-виробничих систем різних країн і регіонів світу, що приводить до їх багатосторонньої взаємозалежності. При цьому важливо враховувати, що така взаємозалежність не обмежується зв'язками економічного і політичного характеру, а включає також соціальні, екологічні та культурні контакти. [2]

Любімцева С.В. зазначає, що "Термін "глобалізація" всезагальний й характеризує процес поєднання національних соціально-економічних систем, створення єдиного світового економічного простору. Застосований до економічних процесів, він не має чіткого тлумачення. Процес глобалізації протікає одночасно в економічній, суспільно-політичній, культурній, екологічній та інших сферах життя країн світового суспільства. Має різні аспекти. Найбільш важливі з яких - економічний, геополітичний і етичний, й різні форми їх прояву. Впроваджуючи ідею глобалізації в свідомість мас, її трактують як поєднання вільного руху капіталу товарів та послуг, капіталу, робочої сили на світовому ринку, що ведуть до створення "органічно цілісного світового господарства." Введення терміну "глобалізація" відображає новий якісний стан економіки. [15, С. 384-385].

Така багатогранність глобалізації обумовлює об'єктивність існування багатьох підходів до її сутності. Адже, різноплановість наук, які досліджують глобалізацію обумовлють різні очки зору та різні предмети дослідження.

Стосовно лінгвістичного походження поняття глобалізація, то воно походить від французької "global" -всезагальний, від латинської "globus" - шар). Виходячи з цього глобалізацію можна трактувати з двох точок зору: по-перше, як процес, що охоплює всю земну кулю; всесвітній, та по-друге як усесторонній, повний, всезагальний, універсальний.

Стосовно трактування поняття глобалізації з економічної точки зору то прослідковується велика кількість дефініцій даного поняття. Так, Бункіна М.К. та Семенов А.М. під глобалізацією розуміють "ріст економічної, екологічної, соціокультурної, політичної взаємозалежності країн і народів; перетворення об'єктивних закономірностей у загальні всесвітні" [5]. Трактування глобалізації авторами є досить широке, що є об'єктивним, адже даний процес охоплює всі сфери суспільного життя. А її наслідки є безповоротними як для суспільства вилому так і для кожного окремого підприємства зокрема.

Досить критично до глобалізації ставиться російський дослідник Лєсков Л.В., вказуючи на те, що "глобалізація -це сукупність процесів включення національних держав в систему транснаціональних взаємодій та передача цій системі частини своїх суверенних повноважень. Глобалізація означає поширення капіталізму вільного ринку на всі регіони світу та підпорядкування його правилам суверенних держав, що супроводжується згортанням їх самостійності" [14, С. 74]. Ми погоджуємося з автором стосовно наслідків глобалізації та її сучасного прямування, проте вважаємо, що глобальні перетворення є об'єктивними, але повинні сьогодні спрямовуватися в іншому напрямі. В їх основі повинні стати якісно нові концепції та доктрини розвитку кожної національної економіки зокрема так і світу в цілому.

Белоліпецький В.Г. зазначає, що економічна глобалізація це "форма ведення бізнесу на основі вільного транскордонного переміщення факторів бізнесу та його результатів, а поведінка підприємців підвладна жорсткій логіці ефективності створення доданої вартості" [3, С. 61]. Картунов О.В. під глобалізацією розуміє "розширення світових соціальних зв'язків, котрі з'єднують віддалені регіони таким чином, що місцеві події розвиваються під впливом подій, які відбуваються за багатьох миль від них" [9]. Трактування глобалізації авторами є різноплановими та мають вузьке значення й проявляються лише в діяльності окремих суб'єктів господарювання, тобто на рівні міжнародного бізнесу в першому випадку та на рівні соціальних перетворень - в другому. Критика даних тлумачень є недоцільною, адже думки авторів обумовленні предметом дослідження глобальних перетворень та сферою наукової діяльності.

Бек У. [1] під глобалізацією розуміє феномен виникнення єдиного загально планетного фінансового, інформаційного і виробничо-технологічного господарства.

Мочерний С.В., Ларіна С.Я., Устенко О.А., Юрій С.І. трактують глобалізацію як "процес діалектичної взаємодії національних і глобальних суспільних процесів, за якого відбувається поступове обмеження національних особливостей суспільних відносин (і відповідних якостей людини) та їх поступове підпорядкування системі глобальних відносин, а також законів і закономірностей такої взаємодії, цілісність якої забезпечується національними структурами" [18].

Бекоєв А. В. зазначає: "У широкому сенсі слова глобалізація означає розширення, поглиблення та прискорення світової взаємозалежності між національно-державними економіками. Це означає, що початкова категоріальна характеристика глобалізації пов'язана з її просторовим визначенням - як збільшенням обсягів потоків і розширенням структури торгово-фінансових мереж по всьому світу. Однак у міру розвитку глобалізаційних процесів характер транснаціональних потоків, інструментів і регламентів диференціюється. Звідси випливає, що досягнення глобалізації слід оцінювати переважно по просторово-тимчасовим параметрам" [2, С. 7].

Комаренко Г. та Єфімов В. розглядають глобальну економіку, як нову модель світового співтовариства, яка виступає альтернативою "лихварській" ринковій системі та ідеалізується, тобто є новою, наступною за ринковою, глобальною за масштабами й соціальною по орієнтації" [12].

На електронному ресурсі "Економіко-правова бібліотека" [23] подано чотири підходи до тлумачення глобалізації: складний багатогранний процес, який має безліч проявів та включає багато проблем; тривалий процес інтеграції національних економік світу з метою розв'язання глобальних проблем людства; складне явище взаємозалежності економік, що виникає у зв'язку з обміном товарів і послуг та потоками капіталів; процес, завдяки якому досягнення, рішення і діяльність людей в одній частині земної кулі справляють значний вплив на окремих людей і їхні спільноти в усіх частинах світу.

Бекоєв А. В. вважає, що "економічний зміст глобалізації розкривається в результаті аналізу тенденцій динаміки міжнародних обсягів і потоків товарів і послуг, капіталу і робочої сили, а також оцінки зміни основних рушійних сил в результаті зазначеної динаміки" [2, С. 9]

Коллонтай В.М. вважає, що "із стихійного процес глобалізації все більше перетворюється в інституційно оформлений, свідомо направлений. Але не можна не відмітити суттєву відмінність між нинішніми процесами та історією формування ринку на національному рівні. Тоді держава, економічна політика та господарські механізми в значній мірі підпорядковували різносторонню господарську діяльність національним (вірніше, державним) інтересам і - хоча б частково - вирішенню завдань, які стояли перед суспільством в цілому. Нині існуючі міжнародні економічні організації цілком орієнтуються на інтереси найбільш могутніших господарських груп та керуються ідеологією економічного детермінізму (якщо не дарвінізму)" [11, С. 13].

Таким чином багатоманітність підходів до сутності глобалізації вимагає якісно нового наукового пошуку, що стало причиною виникнення нової галузі знань -глобалістики. Глобалістика є досить новою та дисциплінарною наукою, основною метою якої є вивчення глобалізацій них процесів та їх наслідків. Виникнення глобалістики датується 60-70 роками ХХ століття, проте

Таблиця 1. Характеристика наукових шкіл глобалістики

до 90-х рр.. ХХ ст. вона охоплювала лише обмежене коло проблем. До основного кола питань нової галузі знань входили лише природні та суспільні.

Головними глобальними вважались проблеми: екологічна, енергетична, сировинна, продовольча, демографічна, міжнародна безпека. Особливого розвитку глобалістики як наука не отримувала, оскільки вона не мала єдиного об'єкта і предмета досліджень, а також єдиної методології. Кожна глобальна, проблема вивчалась окремо: екологія - екологами, економіка - економістами, соціологія - соціологами. До середини 90-х років серйозного наукового взаємозв'язку глобальних проблем, їхньої єдності, "контактних зон" між ними не було. Тому не було і глобалістики як науки в повному розумінні цього слова. Формування сучасних парадигм глобалістики розпочалось у 80-х роках XX століття [4, С. 18].

Виходячи з багатоманітності глобалізації та підходів до її тлумачення, сьогодні вченими виділяються декілька парадигм розвитку глобалістики, в межах яких сформувалися певні наукові школи. В табл. 1 наведено особливості кожної з них.

Школа

Представники

Характеристика

Школа концепції "Межі зростання"

А. Печчеї (Римський клуб)

- глобальні системні ефекти;

- дисфункціональність глобальної системи;

- глобальна програма Нового Гуманізму.

Школа концепції "Сталого розвитку"

Л. Браун (Інститут всесвітніх спостережень, Вашингтон)

- планетарні межі економічного зростання;

- поступовість, поетапність еволюційних змін.

Школа універсального еволюціонізму

Н. Мойсеєв

- теорія глобальних рішень і компромісів;

- моделі глобальних наслідків ядерної війни, "ядерної зброї", "ядерної зими";

- концепція "Глобальних інститутів угоди".

Школа контрольованого глобального розвитку

Д. Гвішиані

- програма "Моделювання глобального розвитку"

- загально соціологічна теорія глобалістики.

Школа світ системного аналізу

І. Уоллерстайн (США)

- концепція "глобальної соціалізації" майбутнього розвитку.

Виходячи з вище викладеного поняття глобалізації є досить багатогранним та усестороннім, що є об'єктивним. А тому формулювання одного конкретного визначення глобалізації є не можливим. В нашому дослідженні під глобалізацією ми будемо розуміти соціально-економічне явище яке проявляється в декількох аспектах: по-перше, форма ведення бізнесу на основі вільного перевищення факторів виробництва та результатів їх використання через кордони різних держав; по-друге, процес інтеграції національних економік з метою розв'язання глобальних проблем; по-третє, поєднання національних економік з метою створення єдиного соціально-економічного простору.

Генезис виробничих сил в умовах глобалізації найбільш чітко проявляється в еволюції товару і еволюції оргструктур бізнесу. В еволюції товару проходить перехід від традиційного ринку товарів до ринку прав. По сутті це найважливіший атрибут економічної глобалізації. Ринок прав базується на принципах, відмінних від принципів функціонування ринку товарів, оскільки центр тяжіння в економічних відносинах переноситься від сфери управління товарним виробництвом в сферу управління субконтрактними відносинами по створенню доданої вартості. "Як результат, - пишуть американські дослідники, - варто очікувати ще більше грандіозного росту вартості корпорацій, що також важко зрозуміти з точки зору загальноприйнятих принципів організації бізнесу. Ми потрапили, в крайньому випадку на деякий час, в парадоксальну область: ринок прав, але й більшість традиційних принципів управління бізнесом все ще в силі" [17].

В залежності від особливостей прояву глобалізаційних процесів на системі соціально-економічних відносин в кожному окремому суспільстві та світовій спільності загалом, розрізняють види глобалізаційних процесів. Так один з російських дослідників Бекоєв А. В. [2, С. 17] вказує на існування трьох типів глобалізації: фундаментальна, слабо­результативна, високо результативна. Характеристика видів глобалізації наведена в табл. 2.

Таблиця 2. Характеристика видів глобалізації

Вид глобалізації

Характеристики \

 

Інтенсивність

Швидкість

Результативність

Фундаментальна

Висока

Висока

Висока

Слаборезультативна

Висока

Висока

Низька

Високорезультативна

Висока

Низька

Висока

Таким чином, дослідження глобалізації та її вплив на місце    бухгалтерського    обліку    в глобалізаційних

систему     бухгалтерського     обліку     повинен     бути петевореннях зважаючи на багатоманітність їх тлумачення.

багатосоріннім, що дозволить виявити всі її прояви на стані На рис. 1 наведено прояви глобалізації та їх значення в

національних економік та визначити місце бухгалтерського соціально-економічних   перетвореннях   та регулюванні

обліку серед інструментів уникнення соціально-економічних системи обліку. наслідків глобалізаційних перетворень. Розглянемо кожне

Форма ведення бізнесу

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ як

Інтеграція національних економік

h.

Єдиний соціально-економічний простір _

МЕТА

_z_

Вільне переміщення капіталу

І

Вирішення глобальних проблем

_Z_

Створення наднаціональної економіки

РЕЗУЛЬТАТ

Функціонування транснаціональних корпорацій

Функціонування міжнародних організа-цій з\ вирішення глобальних проблем

ДІЯЛЬНІСТЬ

Функціонування організацій з міжнародної інтеграції

Створення вільного ринку переміщення капіталу

Створення відповідного регулювання проблем глобального характеру

І =

вплив на бухгалтерський облік

Регулювання міждержавних відносин з різних суспільних сферах

І

регулювання бухгалтерського обліку

МСФЗ (IAS/AFRS)

безпосередній вплив

GRI

XI

Міжнародні угоди, конвенції

Забезпечення інформаційних потреб інвесторів на ринку цінних паперів

І

опосередкований вплив

Забезпечення інформаційних потреб про діяльність підприємства в напрямі забезпечення сталого розвитку

Вплив на діяльність підприємств та окремих господарських процесів, які виступають об'єктами обліку

Рис. 1. Прояв глобалізації в соціально-економічних відносинах та вплив на систему бухгалтерського обліку

В умовах глобалізації відбувається формування наднаціональної системи бухгалтерського обліку, яка забезпечує всі прояви глобалізації назва даної системи -інтернаціональна модель бухгалтерського обліку. Основною її метою є формування єдиної глобальної системи бухгалтерського обліку, яка б слугувала інформаційним джерелом управління наднаціональним бізнесом. Дана модель фактично знаходиться "над НСБО" та обумовлена розвитком наддержавних господарських структур - транснаціональних корпорацій (далі - ТНК). Коллонтай В.М. стверджує, що "важливою зміною в світовому господарстві є поява нових "глобальних" акторів. В першу чергу - це транснаціональні корпорації (ТНК) та світові фінансові центри (СФЦ). Дякуючи активній політиці неоліберальної глобалізації та регулювання, де вони отримали широкі можливості вислизати з-під державного контролю та регулювання, набули немалу відносну самостійність, перетворились в важливі центри економічної сили та прийняття рішень. Крім того, нині провідні міжнародні економічні організації з малозначимих установ післявоєнної реконструкції перетворюються в міцні центри по формуванню інституційно-правового каркаса неоліберального світового економічного порядку. Вся ця діяльність підкріплюється розгалуженою системою засобів масової інформації, забезпечуючи ідеолого-пропагандиське прикриття діючого" [11, С. 12-13].

"Транснаціональні корпорації, пов'язані з ядром світової економічної системи, контролюють більше половини обороту світової торгівлі та фінансів, найбільш прибуткові галузі економіки різних країн, включаючи добувну та наукоємну промисловість, телекомунікації, виробничу інфраструктуру. Багато ТНК перевершують по економічному обороту крупні країни, підпорядковують своєму впливу уряди, вирішальним чином впливають на формування міжнародного права та на роботу міжнародних інститутів. Провідні 500 транснаціональних корпорацій охоплюють більше третини експорту обробної промисловості, 3/4 світової торгівлі сировинними товарами, 4/5 торгівлі новими технологіями, забезпечують роботу десяткам мільйонам людей практично у всіх країнах світу" [6, С. 21].

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

М О Козлова, Д О Грицишен - Глобалізаціині процеси економіко-сутнісне наповнення та соціально-економічні наслідки