В П Бех - Саморегуляція соціального організму країни - страница 32

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 

Під час аналізу саморозгортання громадянського суспільства не можна обійтися без вживання терміна "ноократія". Це перспективна форма існування влади , що часується з майбутнього, оскільки людство швидко втягується у ноосферу -сферу розуму, вирішальне місце і роль у якій належить духовній творчості людини . Інакше кажучи , це форма майбутнього існування у влади розуму і потужної раціональності в органічному поєднанні з надчутливістю людини розумної.

На завершення аналізу феномену влади слід охарактеризувати його загальні функції, а також безпосередньо визначити їх особливе й одиничне у процесі взаємодії феномену влади з громадянським суспільством і державою.

1  Філософія політики : короткий енциклопедичний словник / ред. кол. : Губерський Л. В. (керівник) [та ін.] ; авт.-упоряд. : Андрущенко В. П. (керівник) [та ін.]. - К. : Знання України, 2002. - С. 90.

2  Власть : кратологический словарь. - М. : Республика, 1997. - С. 387.


З огляду на існуючу на сьогодні літературу можна зазначити , що загальними функціями влади є, за визначеннями кратологічного словника, організація, управління, контроль, забезпечення сталої двосторонньої інформації, проектування, прогнозування, виховання та ін .2 Цей словник також містить висновки західних політологів про те, що влада "подає" себе завдяки наступним ознакам і функціям: 1) опосередкований примус (прямий ); 2) приманювання (підкуп , обіцянки ); 3) блокування наслідків (штучне створення перешкод конкурентам у боротьбі за владу); 4) "створення вимог" (штучне формування потреб, які може задовольнити лише агент влади , свого роду політичний маркетинг); 5) "розтягання мережі влади" (створення додаткових джерел залежності від влади); 6) шантаж (погрози або обіцянки зазнати лиха від непідкорення у майбутньому); 7) підказка (ненав'язливе впровадження у масову свідомість установок або забобонів); 8) інформаційний прямийабо опосередкований контроль (за допомогою застережень, рекомендацій)1.

На думку В. Халіпова, основними науковими функціями влади є пізнавальна, управлінська, прогностична, виховна. Н. Луманом також були визначені функції влади . По-перше, він визнає за владою комунікативну функцію, оскільки Н. Луман розглядає владу як скеровану "кодом " комунікацію 2. По-друге, він визначає наявність каузальності влади, тобто "нейтралізації волі підлеглого"3, а не обов' язкового її знищення. По-третє, "функція влади полягає якраз у тому, що влада встановлює можливу інтеграцію подій абсолютно незалежно від волі підлеглого цій владі людини , що здійснює ті чи інші дії, бажає вона цього чи ні "4. По-четверте, "функція влади полягає у регулюванні контенгенції. Як будь-який медійний код, код влади також має відношення до можливих, а не обов' язково дійсних, розбіжностей між результатами селекцій Альтера і результатами селекції Его, а саме - він їх "еголізує"5.

Владу, на думку Н . Лумана, можна порівняти з комплексною функцією каталізатора. Каталізатори, як відомо, прискорюють або уповільнюють хід тих чи інших подій . Вони змінюють час настання або вірогідність настання подій , що очікуються, у межах випадкових відносин між системою і зовнішнім світом , самі при цьому не змінюються. Таким чином вони виграють у часі, а фактор часу має для структури функціональних систем критичне значення. Інакше дія влади є шансом підвищити вірогідність виникнення до цього не можливих селективних зв' язків. На основі вищевикладеного можна зробити висновок про те, що каталітична функція влади базується на сталих комплексних каузальних зв' язках. Саме тому владу можна сприймати як символічно генералізований комунікативний засіб6.

1 Власть : кратологический словарь. - М. : Республика, 1997. - С. 387.

2 Луман Н. Власть // пер. с нем. А. Ю. Антоновского. - М. : Праксис, 2001. - С. 29. 4 Там же. - С. 23.

4 Там же.

5 Там же.

6 Там же. - С. 23.


Цікаво, що інструментом підкорення виступає управлінська інформація, управлінська дія та управлінська мова. Про особливість інформаційного забезпечення регуляції та саморегуляції соціального процесу свідчить той факт, що на практиці   виникла   спеціальна   мова,   якою послуговуєтьсярегуляція соціальної взаємодії людей . Продемонструвати цю закономірність легко на прикладі КПРС, яка виконувала в соціальному організмі СрСр функцію системи управління. Й. Сталін, наприклад, виступаючи від імені політичної партії, вдавався до висловів як антропоморфного ("партія говорить своєю мовою "), так і техніцистичного, навіть військово-техніцистичного (преса - "найсильніша зброя", "гостра зброя") характеру1.

Отже, визнавши наявність у влади каталітичної функції, можна зазначити , що владу слід розглядати як параметр управління у саморозгортанні громадянського суспільства. При цьому теоретичне обґрунтування правомірності існування державної і недержавної форм влади свідчить про її присутність як у структурі держави , так і у структурі громадянського суспільства, у яких влада має відігравати різні функції. Тож для нас важливим є саме таке розуміння функцій влади , завдяки яким вона може стимулювати саморозгортання громадянського суспільства. При цьому громадянське суспільство здатне використати функції влади у горизонтальній площині , інтегруючи в єдиний соціальний процес учасників родового життя - це, з одного боку, а з другого - воно може взаємодіяти через "ідентифікаційний код влади ", носієм якого є держава, не знищуючи при цьому комунікативні схеми , що покладені в основу творення та відтворення родового життя людей .

1 Бурлачук В., Токарева В. "Вождь" и "масса" в посттоталитарном обществе // Сучасна українська політика: політики і політологи про неї. - К. : Вид-во Українсько-фінського у менеджменту і бізнесу, 1999. - С. 196­203.


Отже, проаналізувавши елементи і структуру громадянської гілки влади , слід наголосити на тому, що в її основі лежить влада, яка має нормативно-ціннісну основу, існує у вигляді специфічного смислового поля незалежно від суб' єктивного фактору, оскільки він виникає у структурі суспільства як його атрибутивна властивість і орган творення і відтворення загальної життєспроможності соціального організму країни. Духовна (семантична) природа влади , онтологічно відтворена у смислах, які ми сприймаємо у своїй свідомості , переробляємо у самосвідомості і посилюємо існування шляхом застосування механізму смислоутворення. Влада дійсно є соціальним інститутом , оскільки вона у своїй структурі не має людей , а ґрунтується на нормативно-ціннісній основі, має оригінальнуонтологію, морфологію і функціональне визначення. Вона насправді належить до специфічної групи елементів суспільства поряд з релігією та освітою, що не мають тіла, оскільки це тіло -духовне. Цей елемент безтілесий і його життєспроможність підтримується смислогенезом , але за силою впливу на поведінку людини він не поступається силі , яка базується на біологічній основі. За таких умов влада може використовуватися будь-якою силою і з будь-якою метою, як і знання, що можуть бути використано на благо, а можуть - на зло, але субстрат знання від цього не змінюється. Воно начебто існує сам собою . Так і влада. Вона існує сама по собі , а люди та їх угрупування можуть її використовувати з різною метою.

 

 

Література до розділу

1.            Алексеев С. С. Правовое государство - судьба социализма. Научно-публицистический очерк. - М. : Юридическая литература, 1988. - 176 с.

2.            Антипов Г. А., Кочергин А. Н. Проблемы методологии исследования общества как целостной системы. - Новосибирск : Наука, 1988. - 258 с.

3.            Антология мировой правовой мысли : в 5 т. / Нац. общ.-науч. фонд. - М. : Мысль, 1999. - Т. 3 : Европа. Америка: XVII-XX в.в. - 829 с.

4.            Арістотель. Сочинения: в 4 т. - Т. 1. - М. : Мысль, 1975. - 550 с.

5.            Арістотель. Сочинения: в 4 т. - Т. 2. - М. : Мысль, 1978. - 687 с.

6.            Арістотель. Сочинения: в 4 т. - Т. 3. - М. : Мысль, 1981. - 613 с.

7.            Арістотель. Сочинения: в 4 т. - Т. 4. - М. : Мысль, 1983. - 830 с.

8.            Афанасьев В. Г. Системность и общество. - М. : Политиздат, 1980. - 368 с.

9.            Байрачная Л. К. Власть: содержание, структура, функции (социально-философский анализ) : дис ... канд. филос. наук : 09.00.11. - Харьков, 1992. -179 с.

10.        Бандурка О. М., Греченко В. А. Влада в Україні на зламі другого і третього тисячоліть : монографія. - Харків : Вид-во ун-ту внутр. справ, 2000. - 304 с.

11.        Бандурка О., Древаль Ю. Розвиток парламентаризму - безповоротний // Голос України. - 1999. - 14 грудня.

12.        Барак А. Судейское усмотрение / пер. с англ. - М. : Изд-во НОРМА, 1999. -

364 с.

13.        Бачило И. Л. Государство и право в условиях глобализации // Государство и право на рубеже веков (материалы всероссийской конференции). Проблемы истории и теории / отв. ред. В. С. Нерсесянц. - М. : Ин-т гос. и права РАН,

2001. - С. 32-38.

14.        Бержель Ж.-Л. Общая теория права / пер. с фр. - М. : Изд. дом NOTA BENE, 2000. - 576 с.

15.        Бех В. П. Генезис соціального організму країни : монографія. - 2-е вид. доп. -Запоріжжя : Просвіта, 2000. - 288 с.Боброва Н. А. Конституционный строй и конституционализм в России : монография. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2003. - 264 с.

16.        Бойчук М. А. Влада і громадянське суспільство: механізми взаємодії. - К. : ТОВ "Атлант ЮЕмСі", 2007. - 207 с.

17.        Браун Т., Рижова Н., Вайз Чарльз. Структура та діяльність парламентських комітетів // Комітети - основа діяльності законодавчих органів влади. - К. :

Основи, 1997. - 124 с.

19.        Бурлачук В., Токарева В. "Вождь" и "масса" в посттоталитарном обществе // Сучасна українська політика: політики і політологи про неї. - К. : Вид-во Українсько-фінського у менеджменту і бізнесу, 1999. - С. 196-203.

20.      Власть : кратологический словарь. - М. : Республика, 1997. - 304 с.

21.        Власть многоликая : сб. научн. трудов / Рос. филос. об-во ; ред. кол. : В. Н. Абрамов, В. А. Гусев, И. Г. Львов, А. И. Уваров ; отв. ред. А. И. Уваров.

 

-   М. : Российское философское общество, 1992. - С. 4-29.

22.      Воловик В. І. Вступ до філософії. Навчальний посібник. - Запоріжжя :

Просвіта, 2001. - 160 с.

23.        Гегель Г. В. Ф. Философия права ; пер. с нем. / ред. и сост. Д. А. Керимов и В. С. Нерсесянц ; авт. вступ. ст. и примеч. В. С. Нерсесянц. - М. : Мысль, 1990. - 524 с.

24.      Гель А. П., Цвігун Д. П. Судова система України. - К. : МАУП, 1999. - 52 с.

25.      Гетьман В. П., Килимник Ю. В. Влада. Бесіди про Конституцію. - К. :

Основи, 1997. - 32 с.

26.      Горєлов М. Є., Моця О. П., Рафальський О. О. Цивілізаційна історія України.

-   К. : ТОВ УВПК "ЕксОб", 2005. - 632 с.

27.        Государственное право Германии : в 2 т. ; пер. с нем. / издатели: Й. Изензее, П. Кирххоф. - Т. 1. - М. : Ин-т гос. и права Рос. акад. наук, 1994. - 312 с.

28.        Грошевий Ю. М., Марочкін І. Є. Органи судової влади в Україні. - К. : ІнЮре, 1997. - 20 с.

29.      Дворкін Р. Серйозний погляд на права. - К. : Основи, 2000. - 520 с.

30.        Дегтярёв А. А. Политическая власть как регулятивный механизм социального общения // Полис: политические исследования. - 1996. - № 3. - С. 21-24.

31.        Дементьев В. В. Власть: экономический анализ. Основы економической теории власти : монография. - Донецк : Каштан, 2003. - 200 с.

32.        Эсмен А. Основные начала государственного права. - М. : Юридическая литература, 1989. - 214 с.

33.        Иванов В. Д., Иванов П. В., Макушенко В. Г. Правоохранительные органы и судебная система Российской Федерации. - М. : Приор, 1999. - 164 с.

34.      Иванчишин П. А. Общество. Государство. Власть. - М. : Граница, 1994. -

383 с.

35.      Ильин И. А. О сущности правосознания. - М. : Рарогъ, 1993. - 236 с.

36.      Исаев И. А. История государства и права России. - М. : Изд-во БЕК, 1993. -

234 с.

37.        Задерако В. Г., Волошкина Н. Н. Правоохранительные органы Российской Федерации. - Ростов-на-Дону : РВШ МВД РФ, 1994. - 190 с.

38.         Заєць А. П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. -К. : Парламентське вид-во, 1999. - 309 с.Закон України 2862-XII від 15.12.1992 р. "Про статус суддів" (із змінами) // Інформаційно-пошукова система із законодавства України "Право. Версія

Проф".

40.         Закон України "Про Кабінет Міністрів України" № 514 V // Голос України. -02.02.2007. - № 0202.

41.         Зинченко Н. И. Правоохранительные органы. - М. : Моск. гос. ун-т коммерции, 1999. - 96 с.

42.         Калініченко М. М. Влада громадянського суспільства : монографія. - Суми : ВТД "Університетська книга", 2006. - 175 с.

43.         Киров В. Парадоксы государственной власти в гражданском обществе (конституционно-правовые аспекты) : пер. с болгар. - М. : Независимое изд-

во "Манускрипт", 1992. - 230 с.

44.         Кейзеров Н. М. Власть и авторитет. Критика буржуазных теорий. - М. : Юридическая литература, 1973. - 264 с.

45.         Ким А. И. Общественная власть как разновидность социальной власти // Проблемы советского государства и права. - Иркутск, 1975. -Вып. 8. - С. 3-11.

46.         Кистяковский Б. А. Социальные науки и право. Очерки по методологии социальных наук и общей теории права. - М. : Изд. М. и С. Сабашниковых, 1916. - 688 с.

47.         Козлова Е. И., Кутафин О. Е. Конституционное право Российской Федерации. - М. : Юристъ, 1995. - 480 с.

48.         Козюбра М. І. Принцип верховенства права і конституційна юрисдикція // Вісник Конституційного Суду України. - 2000. - № 4. - С. 24-32.

49.         Кокошкин Ф. Ф. Лекции по общему государственному праву. - 2-е изд. - М. : Изд. Башмаковых, 1912. - 289 с.

50.         Колосович С. А., Кузнецов И. А. Соотношение уголовно-процессуального и уголовною права (в свете современной концепции судебной реформы) // Государство и право. - 1996. - № 12. - С. 72-77.

51.         Коммунистическая партия и научное управление. - К. : Изд-во политической литературы Украины, 1984. - 364 с.

52.         Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. -1996. - № 30.

53.         Кравченко А. Управленческие революции // Социальный труд. - 1991. - № 1.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 


Похожие статьи

В П Бех - Аутопоезис соціальних систем монографія

В П Бех - Философия социального мира

В П Бех - Саморегуляція соціального організму країни

В П Бех - Соціальна політика як стратегія менеджменту соціальної роботи

В П Бех - Теоретико-методологічні засади гуманітарної підготовки педагогічних кадрів у вимірі європейського вибору україни