В П Бех - Саморегуляція соціального організму країни - страница 51

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 

Верховна Рада України - єдиний орган законодавчої влади.

1 Загальна теорія держави і права : навч. посіб. / А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С. Л. Лисенков та ін. ; за ред. В. В. Копєйчикова. - К. : Хрінком Інтер, 2000. - С. 88.

2 Богачова О. В., Зайчук О. В., Копиленко О. Л. Законотворчий процес в Україні. - К. : Реферат, 2006. - С. 50.

3 Ришелюк А. М. Законотворчий процес в Україні : навч. посіб. - К. : Вид-во НАДУ 2004. - 83 с.


За Конституцією України 1996 р., державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Єдиним органом законодавчої влади визначено Верховну Раду України - парламент, як загальнонаціональний представницький орган державної влади , що діє постійно іголовним призначенням якого є здійснення законотворчості 1.

Верховна Рада України за прийнятою в теорії держави і права класифікацією органів державної влади характеризується такими рисами : є первинним органом - за місцем в апараті державного управління, оскільки формується безпосередньо в результаті народного волевиявлення; за способом утворення - є виборним ; за поділом державної влади на гілки - органом законодавчої влади ; постійно діючим - за часом дії; за складом -колегіальним органом ; за територією , на яку поширюється юрисдикція, - загальнодержавним органом ; за характером повноважень - органом загальної компетенції; основною функцією Верховної Ради України є законодавча діяльність, в результаті якої створюється ядро національної правової системи - законодавство (як система законодавчих актів ) держави . Реалізація цієї функції обумовлює визначне місце Верховної Ради України в системі органів державної влади .

Визначальним , базовим документом , який закріплює статус Верховної Ради України , є Конституція України . До інших нормативно-правових актів з даних питань регулювання належать Регламент Верховної Ради України, прийнятий Постановою Верховної Ради України від 16 березня 2006 р. 3547-ІУ, закони України "Про комітети Верховної Ради України" від 4 квітня 1995 р. № 116/95-ВР, "Про статус народного депутата України" від 17 листопада 1992 р. № 2790-ХИ та інші.

Конституційний склад Верховної Ради України -450 народних депутатів України , які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування2.

В процесі своєї діяльності Верховна Рада України реалізує покладені на неї функції, головними з яких є:

1  Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. - К. : "Укр. енцикл.", 2002. Т. 4 : Н-П. - 434 с.

2  У редакції Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 р. 2222-ІУ.


-    законодавча функція, яка є основною в діяльності парламенту;

установча функція реалізується Верховною Радою України шляхом прийняття Основного Закону - Конституції України - та внесення до неї змін. Це означає, що в порядку реалізації цієї функції парламент визначає основні засади державного ладу держави ,  функціонування  політичної системи  в  суспільстві ,закріплює принципи демократичної правової держави , визнає людину, її невід'ємні права і свободи найвищою соціальною цінністю, порядок формування, організації та діяльності державного апарату, територіальний устрій країни , систему місцевого самоврядування, ключові етапи процедури внесення змін до Конституції та інші вихідні аспекти державного та суспільного життя;

-    бюджетна функція полягає у реалізації процедури розгляду, затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього;

-    контрольна функція реалізується у здійсненні безпосередньо Верховною Радою України або через її органи контролю за забезпеченням конституційних прав, свобод і обов'язків громадян України , додержанням законів та інших актів, які вона приймає, за виконанням загальнодержавних програм і бюджету, діяльністю органів, а також посадових осіб, яких вона обирає, призначає або затверджує;

-    деякі автори виділяють окремим напрямком діяльності номінаційну функцію, що полягає у призначенні чи обранні на певні посади , звільненні з посад, наданні згоди на призначення і звільнення з посад1.

1 Журавльова Г. С. Конституційні засади становлення і розвитку парламентаризму в Україні : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. - Харків, 1999. - С. 9.


До повноважень Верховної Ради України у сфері реалізації законодавчої функції належить:

-    внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII Конституції;

-    призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених ст. 73 Конституції;

-    прийняття законів;

-    затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього;

-    визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики ; затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

-    прийняття Регламенту Верховної Ради України ;

-    надання законом згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України ;

затвердження законом Конституції Автономної РеспублікиКрим , змін до неї1.

Голова Верховної Ради України, його Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради України, на яких покладено здійснення організаційних повноважень, обираються Верховною Радою України зі складу народних депутатів України .

Верховна Рада України для здійснення законопроектної роботи , підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, виконання контрольних функцій відповідно до Конституції України створює з числа народних депутатів України комітети Верховної Ради України та обирає голів, перших заступників, заступників голів та секретарів цих комітетів 2.

Проблема реорганізації апарату Верховної Ради України і відповідні пропозиції щодо цього висловлюються у спеціально присвячених цій проблемі публікаціях, тому тут немає потреби детально зупинятися на цьому3.

Роботу Верховної Ради України організовано у формі сесій та засідань.

Рішеннями Верховної Ради є акти Верховної Ради , які приймаються у формі закону, постанови , резолюції, декларації, звернення, заяви , а також процедурні та інші рішення, які заносяться до протоколу пленарних засідань Верховної Ради . Рішення Верховної Ради приймаються відкритим або таємним голосуванням , яке проводиться на пленарному засіданні безпосередньо після обговорення питання.

Таким чином , Верховній Раді України належить особлива, пріоритетна роль серед державних органів у сфері законотворчості.

Відповідно до ст. 93 Конституції України право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України

1 У редакції Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 р. № 2222-ІУ.

2 Там само.

3 Ющик О. І. До раціоналізації законодавчого процесу (методичні питання) // Правове регулювання економіки : зб. наук. пр.- К. : КНЕУ, 2003. - Вип. 4. - С. 95-103.


Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України , додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Структурно він не входить до жодної з гілок влади , але має значний обсягповноважень у сфері виконавчої влади.

Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років. Президентом України може бути обраний громадянин України , який досяг тридцяти п 'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.

У сфері законотворчої діяльності серед передбачених Конституцією України повноважень Президент України:

-    має право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України ;

-    визначає невідкладними законопроекти , які розглядаються Верховною Радою позачергово;

-    призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до ст. 156 Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

-    підписує закони , прийняті Верховною Радою України , протягом п 'ятнадцяти днів після отримання, беручи їх до виконання, та офіційно оприлюднює;

-    має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції України)1;

-    із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями ;

-    зобов'язаний підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів закон , прийнятий під час повторного розгляду Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу;

-    звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України ;

-    представляє державу в міжнародних відносинах, веде переговори та укладає міжнародні договори України ;

-    здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.

1 У редакції Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 р. № 2222-ІУ.


Відповідно до Регламенту Верховної Ради України , законопроект, внесений Президентом , вважається відкликаним , якщо  до   його   прийняття   в   першому  читанні   за основуповноваження Президента України були припинені .

Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам . Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов 'язковими до виконання на території України.

Народний депутат є обраний відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів України" (2004 р.) представник українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України , зокрема Законом України "Про статус народного депутата України" (1992 р.). Останній визначає статус (права, обов'язки і відповідальність) народного депутата України у Верховній Раді України та за її межами, встановлює правові і соціальні гарантії здійснення народним депутатом України своїх депутатських повноважень. У зв'язку з цим серед теоретиків і практиків точиться дискусія щодо визначення обсягу поняття статусу депутата. Проблемними є питання щодо віднесення до статусу депутата гарантій його діяльності , оскільки у преамбулі закону вони винесені за його межі. На наш погляд, слід приєднатися до думки тих авторів, які вважають, що правовий статус депутата все ж таки включає як права, обов'язки , відповідальність, так і гарантії здійснення його повноважень1.

Народний депутат бере участь у засіданнях Верховної Ради України ; у роботі депутатських фракцій , комітетів, тимчасових спеціальних комісій , тимчасових слідчих комісій , утворених Верховною Радою України ; у роботі над законопроектами , іншими актами Верховної Ради України ; у парламентських слуханнях; виконує доручення Верховної Ради України та її органів . Народний депутат постійно підтримує зв'язки з виборцями .

1 Журавський В. С. Становлення і розвиток українського парламентаризму (теоретичні та організаційно-правові проблеми). - К. : Парламентське вид-во, 2002. - С. 266-267.


Народний депутат має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано. Кожний народний депутат у Верховній Раді України та її органах, до складу яких його обрано, має один голос. Народний депутат може брати участь у роботі будь-якого органу Верховної Ради України з правом дорадчого голосу, якщо інше не передбачено законом .Народний депутат бере особисту участь у засіданнях Верховної Ради України чи її органів, до складу яких його обрано.

Крім права законодавчої ініціативи , повноваження народних депутатів у сфері законотворчої діяльності включають:

-    участь у роботі над законопроектами у комітетах парламенту;

-    участь в обговоренні та голосуванні законопроектів на пленарному засіданні парламенту;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 


Похожие статьи

В П Бех - Аутопоезис соціальних систем монографія

В П Бех - Философия социального мира

В П Бех - Саморегуляція соціального організму країни

В П Бех - Соціальна політика як стратегія менеджменту соціальної роботи

В П Бех - Теоретико-методологічні засади гуманітарної підготовки педагогічних кадрів у вимірі європейського вибору україни