В П Бех - Саморегуляція соціального організму країни - страница 57

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 

1  Бандурка О., Древаль Ю. Розвиток парламентаризму - безповоротний // Голос України. - 1999. -14 грудня.

2  Браун Т., Рыжова Н., Вайз Чарльз. Структура та діяльність парламентських комітетів // Комітети - основа діяльності законодавчих органів влади. - К. : Основи, 1997. - С. 33.


На зламі другого і третього тисячоліть перед Україною стоять важливі і складні завдання. Значна роль в їх вирішенні належить Верховній Раді України . Ця роль може бути творчою і плідною при удосконаленні її роботи , конструктивній співпраці з іншими гілками влади . Отже якість законодавчого процесу потребує поліпшення.Законодавча влада контролюється через систему судів. Так, за допомогою Конституційного суду в країні забезпечується конституційність не тільки підзаконних актів, але і самих законів 1.

Таким чином , конституція є основою правової держави , що регулює відносини влади і особи . Влада в ній обмежена законом , а сама держава є правовою, оскільки охороняє права громадян. В державному регулюванні суспільних відносин діє принцип "дозволено все те, що не заборонене законом ". Свобода і права інших людей виступають як єдиний обмежувач свободи особистості , тобто свобода кожного закінчується там , де вона порушує свободу інших.

Функціонування Верховної Ради України як законодавчого органу, що входить до політичної системи , очевидно, буде пов 'язане з детатистськими тенденціями (від франц. слова -держава). Це означає, що в політичній системі України , зокрема на законодавчому рівні , буде поступово здійснюватися звільнення суспільного і особистого життя від контролю з боку держави . З другого боку, почне зростати роль і значення таких елементів політичної системи , як партії, профспілки , засоби масової інформації, різні суспільні рухи. І, нарешті, відбудеться формування громадянського суспільства на основі регульованої, соціально-орієнтованої ринкової економіки і різноманіття форм власності , що є венозним шляхом розвитку всіх країн і народів , що досягли необхідного рівня економічної, політичної і духовної зрілості2.

Отже, механізм реалізації повноважень законодавчої влади сьогодні повинен бути тісно пов 'язаний з механізмами реалізацій повноважень судовою та виконавчою гілками влади , повинен сприяти розв'язанню ряду проблем , пов'язаних з точним визначенням кола повноважень основних політичних інститутів, а також між владними структурами різних рівнів.

1 Советский энциклопедический словарь / научно-редакционный совет : А. М. Прохоров (пред.). - М. : Советская энциклопедия, 1981. - С. 43-45.

2 Лепскый В. Е. Информационно-психологическая безопасность субъектов дипломатической деятельности / Дипломатический ежегодник - 2002 : сборник статей. колл. авторов. - М. : Научная книга, 2003. -

С. 233-248.


Одним із наслідків посилення ентропійності , який зумовлює недоліки у функціонуванні всіх гілок влади , є низька ефективність реалізації законів. Тому і для виваженої оцінки дієздатності механізму реалізації законів, перш за все, необхідно звернутися до емпіричних даних, адже без визнання дієвості законів держависамими громадянами не можна говорити про високу якість функціонування органів виконавчої влади. У цьому контексті маємо невтішну динаміку. Так, за даними опитування Інституту соціальної та політичної психології АПН України (проведеного 3-5-серпня 2006 р.), частка громадян, які вважають, що конституційні норми в Україні виконуються, зменшилася за один лише рік з 18,1% в 2005 р. до 6,8% в 2006 р. І це на тлі того, що попередня динаміка була позитивною (10,3% в 2001 р. - 18,1% в 2005 р.). Ще більш вражаючими є зміни частки тих, хто вважає, що норми Конституції в країні не виконуються (див. табл.).


Нещодавно Україна відзначила 10-ту річницю ухвалення своєї Конституції. Як Ви вважаєте, чи виконуються в нашій державі конституційні норми? (у %)

Серед основних форм зростання управлінської ентропії, які виступають перешкодами ефективному функціонуванню механізму реалізації законів, такі:

-    "конфлікт цілей", коли досягнення поставленої мети однією зі сторін виключає досягнення її іншою;

-    зростання інформаційної надлишковості і шуму, перш за все, документопотоків і норм управління, а також надмірне ускладнення організаційної структури ;

-    невиправдане зростання чисельності управлінського апарату та витрат на його утримання;

-    посилення бюрократизації на тлі послаблення виконавчої дисципліни і відповідальності ;

-    порушення принципу субординації і зміщення функцій ;

постановка завдань, які не мають ресурсів для виконання чи механізм їх реалізації невідомий - і як наслідок - спробиотримати фізично, соціально, політично, економічно тощо неможливий результат;

-    збільшення бар'єрів між посадами і підрозділами як результат інформаційних розривів у системі , невідповідності функціонування її компонентів;

-    зростання некомпетентності окремих робітників навіть високого рангу, поява ситуацій , коли жодна посадова особа не може вирішити проблему остаточно;

-    збільшення рутинної частки управлінської роботи та зменшення ступеня її креативності .

Якщо накласти цей перелік на державно-управлінську піраміду в сучасній Україні , то не важко помітити , що перераховані форми зростання ступеня соціальної ентропії найбільш яскраво виявляються у виконавчій гілці . Найбільш небезпечний сценарій розвитку цього процесу - поступове зростання ступеня ентропії - може спричинити хаотичний 1 стан елементів і структури соціального організму.

Внаслідок цих форм зростання рівня ентропії на сучасному етапі становлення соціального організму України функціонування органів виконавчої влади , які відповідно також перебувають на початковому етапі свого морфогенезу, характеризується низкою недоліків . Серед основних негативних рис, які знижують дієздатність механізму реалізації законів , слід назвати такі .

1.               Процес перерозподілу функцій в рамках виконавчої влади відповідно до конституційної реформи залишається незавершеним, що обумовлює нечіткість меж відповідальності.

2.               Чіткий поділ політичних і адміністративних функцій у самій системі органів виконавчої влади також відсутній .

3.               Незадоволеною є й потреба в правовому регулюванні питань надання публічних адміністративних послуг органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

4.               Принцип стримувань і противаг, вирішальний для демократичного державного управління, не має в Україні достатньої реалізації.

1 Іноді в літературі зустрічається занадто однозначне ототожнення ентропії з хаосом, але це різні за змістом поняття. Хаотичний стан системи настає через надмірно високий рівень її ентропії і неминуче призводить до її якісних змін. Ентропію можна розуміти як найбільш визначальну динамічну характеристику системи, її не можна ототожнити з хаосом, оскільки вона характеризує певне співвідношення порядку та хаосу. А хаосом у повному смислі цього слова слід називати стан, коли система вийшла за межі ентропійного коридору, тобто стан абсолютної невпорядкованості системи.


5.         Спостерігається    надмірна    централізація функційдержавного управління (натомість потрібна передача повноважень та відповідних ресурсів від центральних до місцевих органів влади з метою сприяння формуванню економічно самодостатніх територіальних громад, а також вдосконалення механізмів залучення громадськості до децентралізованого розвитку й ухвалення рішень (на регіональному і місцевому рівнях)).

6.               Процедури прийняття політичних і адміністративних рішень залишаються закритими , що сприяє надмірній бюрократизації українського політикуму та розвитку корупції.

Демократизація процесів прийняття рішень повинна відбуватись не лише за рахунок відкритості процесів їх розробки , а і за посередництвом розширення спектру використовуваних при цьому методів і технологій . На місце директивних методів повинно прийти активне використання "пропозицій знизу", а поруч із детермінованими методами , корисними у визначених умовах, мають застосовуватись і методи евристичні (на кшталт мозкового штурму) - винятково конструктивні для ситуацій невизначеності .

7.               Матеріальне забезпечення державних службовців не сприяє якісній реалізації прийнятих рішень.

8.               Не сприяє цьому і низька політична й управлінська культура представників державної влади та органів місцевого самоврядування та недостатній рівень дотримання законності .

9.               Слабкою ланкою механізму реалізації законів є й низька якість діяльності апарату центральних та місцевих органів виконавчої влади - на часі запровадження в їх діяльності , а також у діяльності органів місцевого самоврядування комплексної системи управління якістю на основі міжнародних стандартів (ДСТУ ISO9001-2001).

Зрештою, невід'ємною рисою демократичного ладу правління є підконтрольність уряду, що має забезпечуватись методами відомчого, бюджетного, парламентського, судового, громадського контролю. В Україні функціональне управління відомчим контролем покладене на Головне управління державної служби при кМу. Однак, його структура та кількість працівників не дають можливості ефективно виконувати роль внутрішнього контролера, через що питання відомчого контролю залишаються прерогативою конкретних керівників, які не схильні виставлятисвої відомства в непривабливому світлі1.

11. Механізм судового контролю також далекий від довершеності , адже судову систему поки що не можна охарактеризувати як зрілу, об' єктивну, неупереджену. З цим пов ' язана і низька ефективність громадського контролю, особливо це стосується звернень громадян . Крім того, ефективне використання механізмів контролю часто ускладнюється нечіткістю і недосконалістю законодавчих формулювань.

Отже, неефективність існуючих механізмів відповідальності посадових осіб і органів державного управління та місцевого самоврядування наголошує на нагальній необхідності забезпечення їх відкритості , прозорості , підзвітності , а також прогнозованості результатів їх діяльності .

Дієздатність механізмів реалізації законів , судового контролю значною мірою залежить від дієздатності самої судової влади . Слід відзначити , що з року в рік зростає кількість звернень громадян до суду. У 2008 році по першій інстанції суди загальної юрисдикції розглянули 8,9 млн. справ. Це на 3,5 млн. більше, ніж у 2004 році . Зростання кількості звернень до суду свідчить, з одного боку, про поглиблення суспільних проблем , з другого -про зростання довіри до суду як правового арбітра. Про рівень довіри людей до суду свідчить і незначний відсоток оскаржених судових рішень судів першої інстанції. Так, у минулому році до апеляційного суду було оскаржено лише 3% судових рішень, постановлених місцевими судами у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення, а в касаційному порядку - лише 1 %. Це є певним свідченням визнання учасниками правового конфлікту судового рішення законним і обґрунтованим, а, отже, дієздатності судової гілки влади . Однак, проблеми все-таки залишаються, і шляхи їх вирішення можна визначити через ретельний аналіз провідних тенденцій та суперечностей морфогенезу та функціонування системи саморегуляції судової гілки влади зокрема і соціального організму країни загалом .

 

 

 

 

 

 

 

Основи демократії : навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів / авт. колектив : М. Бессонова, О. Бірюков, С. Бондарук та ін. ; за заг. ред. А. Колодій. - К. : Ай Бі, 2002. - С. 275.6.4.  Провідні тенденції та суперечності

у морфогенезі та функціонуванні системи саморегуляції соціального організму україни

 

У загальному вигляді функціонування законодавчого процесу уявляється як цілеспрямований вплив верховної державної влади на законодавчу діяльність суб'єктів на етапах розроблення, розгляду, прийняття законів і введення їх у дію. Основні складові становлять: суб'єкт - раціонально організований парламент та інші владні структури , що координовано здійснюють процес законотворення; об'єкт - визначена Конституцією і законами оптимальна законодавча процедура і законодавча діяльність; цільове спрямування законодавчого процесу, тобто засади і напрями політики , які зводяться у закон ; засоби і технології законодавчого процесу (наукове, інформаційне, кадрове, фінансове, правове тощо забезпечення, а також загальні елементи - планування, координація і контроль у процесі здійснення законодавчої діяльності ); нарешті , продукт законодавчого процесу, тобто власне законодавчий акт - закон , вимоги до якого визначаються також законом. Лише одночасне врахування всіх названих складових дає змогу говорити про наявність комплексного, системного підходу до функціонування законодавчого процесу1.

Вартою уваги є, зокрема, трансформація кола суб'єктів законодавчого процесу. Це питання трактується по-різному. Так, перший проект Закону України "Про закони і законодавчу діяльність" відносив до них лише, визначених Конституцією України, суб'єктів права законодавчої ініціативи та Верховну Раду України . Останній варіант проекту, крім зазначених, закріплював як суб'єктів комітети Верховної Ради України та громадян України.

1 Ющик О. І. Теоретичні основи законодавчого процесу : монографія. - К. : Парламентське вид-во, 2004. -С. 405.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 


Похожие статьи

В П Бех - Аутопоезис соціальних систем монографія

В П Бех - Философия социального мира

В П Бех - Саморегуляція соціального організму країни

В П Бех - Соціальна політика як стратегія менеджменту соціальної роботи

В П Бех - Теоретико-методологічні засади гуманітарної підготовки педагогічних кадрів у вимірі європейського вибору україни