В П Бех - Саморегуляція соціального організму країни - страница 61

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 

14.        Закон України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від 3 липня 1991 року № 1286-ХІІ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1286-12.Закон України "Про господарські суди" 1142-XII від 04.06.1991 р. // Інформаційно-пошукова система із законодавства України "Право. Версія

Проф".

16.        Закон України 2862-XII від 15.12.1992 р. "Про статус суддів" (із змінами) // Інформаційно-пошукова система із законодавства України "Право. Версія

Проф".

17.        Закон України "Про судоустрій України" № 3018-III від 07.02.2002 р. (із змінами) // Інформаційно-пошукова система із законодавства України "Право. Версія Проф".

18.        Журавльова Г. С. Конституційні засади становлення і розвитку парламентаризму в Україні : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. - Харків, 1999. - 19 с.

19.        Журавський В. С. Становлення і розвиток українського парламентаризму (теоретичні та організаційно-правові проблеми). - К. : Парламентське вид-во,

2002. - 267 с.

20.        Истина... И только истина! Пять бесед о судебно-правовой реформе. - М. : Юридическая литература, 1990. - 432 с.

21.        Кодекс адміністративного судочинства від 06.07.2005 р. (із змінами) // Інформаційно-пошукова система із законодавства України "Право. Версія

Проф".

22.        Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. (із змінами) // Інформаційно-пошукова система із законодавства України "Право. Версія Проф".

23.        Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (із змінами) // Інформаційно-пошукова система із законодавства України "Право. Версія Проф".

24.        Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. -1996. - № 30. - Ст. 141.

25.        Кримінальний кодекс України 05.04.2001 р. (із змінами) // Інформаційно-пошукова система із законодавства України "Право. Версія Проф".

26.        Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р. (із змінами) // Інформаційно-пошукова система із законодавства України "Право. Версія

Проф".

27.        Лепский В. Е. Информационно-психологическая безопасность субъектов дипломатической деятельности / Дипломатический ежегодник - 2002. Сборник статей. колл. авторов. - М. : Научная книга. - 2003. - 346 с.

28.        Назаренко Є. В. Запровадження в життя Конституції - головна мета сучасного етапу правової реформи державної влади // Конституція України -основа подальшого розвитку законодавства : зб. наук. праць.- К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 1997. - Вип. 2.

29.         Осетинський А. Й. Організація та функціональні засади діяльності касаційної інстанції (на прикладі судової палати Вищого господарського суду України) : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Академія адвокатури України. -К., 2005. - 20 с.Основи демократії : навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів / авт. колектив : М. Бессонова, О. Бірюков, С. Бондарук [та ін.] ; за заг. ред.

А. Колодій. - К. : Вид-во "Ай Бі", 2002. - 684 с.

31.         Паніна Н. Українське суспільство 1992-2006 : соціологічний моніторинг. -К. : Інститут соціології НАН України, 2006. - 94 с.

32.         Полешко А. Конституційні положення правосуддя - втілювати в життя [Текст]: (З третього (позачергового) з'їзду суддів України) // Право України. -1996. - № 11. - С. 5-10.

33.         Постанова Верховної Ради України 2296-XII від 28.04.1992 р. "Про Концепцію судово-правової реформи в Україні // Відомості Верховної Ради

України. - 1992. - № 30.

34.         Рекомендація R (2000) 2 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо повторного розгляду або поновлення провадження у певних справах на національному рівні після прийняття рішень Європейським судом з прав людини від 19 січня 2000 року // Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі: Українська правнича фундація. - 2000. - № 1.

35.         Ржевский В. А., Чепурнова И. М. Судебная власть в Российской Федерации: конституционные основы организации и деятельности. - М. : Юристъ, 1998. -215 с.

36.         Ришелюк А. М. Законотворчий процес в Україні : навч. посіб. - К. : Вид-во

НАДУ, 2004. - 83 с.

37.         Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 3 частини другої статті 18, статей 32, 33, 34, 35, 36, 37, підпункту 5 пункту 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій України" (справа про Касаційний суд України) від 11 грудня 2003 року // Інформаційно-пошукова система із законодавства України "Право. Версія Проф".

38.         Розумний М. 2007: рік позиційної боротьби // Українська правда [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/news_

print/2006/12/18/52459.html.

39.         Романов В. Л. Социальная самоорганизация и государственность. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Изд-во РАГС, 2003. - 236 с.

40.         Рябчук Н. Ю. Гражданское общество и национальная эмансипация // Философская и социологическая мысль. - 1991. - № 12. - С. 14-20.

41.         Советский энциклопедический словарь / научно-редакционный совет: А. М. Прохоров (пред.). - М. : Советская энциклопедия, 1981. - 1600 с.

42.         Указ Президента України "Про Апеляційний суд України, Касаційний суд України та Вищий адміністративний суд України" № 889/2002 від 01.10.2002 р. // Інформаційно-пошукова система із законодавства України "Право. Версія Проф".

43.         Указ Президента України "Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні" № 810/98 від 22.07.1998 р. (із змінами) // Інформаційно-пошукова система із законодавства України "Право. Версія

44.        Проф".Указ Президента України "Про кількість суддів Апеляційного суду України, Касаційного суду України та Вищого адміністративного суду України" № 995/2002 від 07.11.2002 р. // Інформаційно-пошукова система із законодавства України "Право. Версія Проф".

45.        Указ Президента України "Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів" № 1417/2004 від 16.11.2004 р. // Інформаційно-пошукова система із законодавства України "Право. Версія Проф".

46.        Футей Б. Становлення правової держави: Україна 1991-2001 рр. - К. : Юрінком Інтер, 2001. - 228 с.

47.        Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р. (із змінами) // Інформаційно-пошукова система із законодавства України "Право. Версія

Проф".

48.        Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. - К. : "Укр. енцикл.", 2002. - Т. 4 : Н-П. - 434 с.

49.        Ющик О. І. До раціоналізації законодавчого процесу (методичні питання) // Правове регулювання економіки : зб. наук. пр. - К. : КНЕУ, 2003. - Вип. 4. - С. 95-103.

50.        Ющик О. І. Теоретичні основи законодавчого процесу : монографія. - К. : Парламентське вид-во, 2004. - 519 с.

51.        Judgment of The European Court of Human Rights: BRUMARESCU v. ROMANIA, 28 October 1999, Published in Reports of Judgments and Decisions,

1999-VII.Актуальні проблеми саморегуляції соціального організму Об'єднаної Європи


7.1.  історичний аспект становлення Загальноєвропейського Дому

Історія становлення Загальноєвропейського дому має глибоке коріння, оскільки початок процесу створення європейської єдності сягає сивої давнини. Загалом ґрунтуючись, насамперед, на подоланні перманентної агресивності й ворожнечі між європейськими народами, що періодично спричиняли міжусобні війни, окремі прояви інтеграційних явищ накопичувалися віками і лише в другій половині ХХ ст. переросли у цілісний процес. Як вияв закономірності світового розвитку і як один з процесів соціальних закономірностей процес європейської інтеграції цілком справедливо сьогодні можна вважати ще й одним із складників глобалізації. Тому підвищений інтерес західних вчених і практиків та вітчизняних науковців до різного роду питань, так чи інакше пов'язаних зі становленням і розвитком Загальноєвропейського дому, є не лише виправданим , але й перспективним .

Досліджуючи історію європейської інтеграції, український вчений В. Посельський зауважує, що з часу занепаду Римської імперії Європа почала формуватися як історична, культурна, політична та соціальна спільнота, яка попри війни , релігійні розмежування, виокремлення національних держав стала місцем інтенсивного  обміну  освіченими  елітами ,  знаннями ,  ідеями ,

І------------------------------------------------------     466 ------------------------------------------------------- І


РОЗДІЛ 7культурою, товарами і капіталами . Протягом століть європейська ідея була мрією про гармонію та єдність, тим недосяжним ідеалом , до якого прагнули кращі європейці , у той час, коли політичні реалії зводилися до гри європейських намагань за домінування чи рівновагу сил, а світогляд переважної більшості населення континенту залишався обмежений регіональними , а з часом і національними горизонтами1.

На думку ірландського вченого Д. Дайнена2, інтелектуальний родовід європейського руху можна було б простежити з античних часів , та його безпосередні корені сягають міжвоєнних років .

Ще в 1923 році австро-угорський аристократ граф Р. Куденгофе-Калергі у стані піднесення після величезного успіху своєї книги "Пан-Європа" започаткував однойменну громадську організацію. Ідея "Пан-Європи", появі якої однаковою мірою сприяли як спустошення від Першої світової війни , так і вихід на світову арену під час цієї війни могутніх Сполучених Штатів Америки і молодого Союзу Радянських Соціалістичних Республік, швидко здобула палких прихильників в західному світі , зокрема й серед впливових політиків .

Апогеєм пан' європейського руху стала натхненна промова французького урядовця А. Бріана у 1929 році в Лізі Націй. Однак благородні ідеали європейської єдності швидко зникли в 1930-х рр. під нищівним впливом фашизму. Знадобився гіркий досвід поразки й окупації 1939-1943 років, щоб пан'європейські ідеї відродилися та заволоділи свідомістю європейців.

Ідеї щодо європейської єдності , як зазначають американські вчені , були чітко сформульовані перед початком ХХ ст. включно з сигналом, поданим ще в 1693 році відомим англійським квакером Вільямом Пенном для Європейського парламенту і закінченням формування мозаїки держав у Європі 3.

1 Посельський В. Європейський Союз: інституційні основи європейської інтеграції. - К. : Смолоскип, 2002. - С. 25.

2 Десмонд Дайнен. Дедалі міцніший союз. Курс європейської інтеграції ; пер. з англ. - К. : "К. І. С.", 2006. -С. 23.

3 EU LAW. Text, cases, and materials. Third Edition. Paul Craig and Grainne de Burca. - Oxford, 2003. - Р. 7.


Сучасні уявлення про європейську інтеграцію починаються з оцінки наслідків Першої та Другої Світових війн та з бажання забезпечити мир між європейськими народами . Після руйнувань і катастроф, спричинених спустошливими війнами , багато хто сподівався на створення нової моделі політичної співпраці в Європі . Автором першого проекту Європейського союзу бувфранцузький політик і державний діяч, про якого вже згадувалося вище, А. Бріан. Він входив до складу різних урядових кабінетів, один з яких очолив особисто у 1929 році . Як зазначає французький вчений Ж. Б. Дюрозель1, А. Бріан з симпатією стежив за різними рухами , які ставили за мету створення "Сполучених Штатів Європи", зокрема за такими, як: "Пан-Європа" графа Р. Куденгофе-Калергі, "Федеральний комітет європейської співпраці" на чолі з Емілем Борелем, "Європейський митний союз" на чолі з сенатором Івом Ле Троке.

5 вересня 1929 року на десятій Асамблеї Ліги Націй А. Бріан виступив з промовою, в якій досить розмито виклав ідею європейської федерації: "Я гадаю, що між народами, об'єднаними географічно, як народи Європи, має існувати якийсь федеральний зв'язок; ці народи повинні мати можливість у будь-який момент спілкуватися між собою, обговорювати свої інтереси, приймати спільні ухвали, встановлювати між собою узи солідарності, які дозволили б їм, коли доведеться, протистояти скрутним обставинам, якщо вони виникнуть. Саме ці узи я намагаюся створити"2. У промові також було наголошено, що починати треба з економічних зв' язків, зважаючи на загрозу економічної кризи , але потім можна встановити й політичні зв' язки , не зачіпаючи суверенітету жодної з держав . Промовець пропонував створити незалежні органи типу інституцій Ліги Націй : європейську конференцію представників усіх європейських держав - членів Ліги Націй, виконавчий орган -постійний політичний комітет та службу секретаріату. Проте, не маючи чіткого плану щодо економічної структури майбутнього союзу, А. Бріан пропонував збереження політичного суверенітету кожної держави , що суперечило принципам , проголошеним ним раніше. З 26 урядів європейських країн, які надіслали свою відповідь на меморандум про Європейський союз (червень -серпень 1930 р.), тільки уряди Югославії й Болгарії сприйняли запропонований проект в повному обсязі .

1 Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів ; пер. з фр. Є. Марічева, Л. Погорєлової, В. Чайковського. - К. : Основи, 1995. - С. 122-123.

2 Там само. - С. 123.


Упродовж 1931 року проект про створення Європейського союзу вивчала спеціальна комісія на чолі з А. Бріаном . Розглядаючи переважно економічні питання, комісія так і не досягла згоди , що спричинило блокування подальшого вивченнязазначеного проекту. Новий французький уряд відмовився в 1932 році не лише від ідеї Європейського союзу, але й від "послуг" її автора. На "бріанівський " проект Європейського союзу негативно впливали також і об'єктивні процеси, які супроводжувалися в цей час економічною кризою, що охопила європейські держави , зокрема Австрію , Німеччину, Італію, Великобританію тощо. Економічна криза 30-х рр. ХХ ст. не могла не здійснити негативного впливу загалом на розвиток міжнародних відносин, а тому цілком закономірно зумовила різке зростання невдоволення населення майже усіх країн світу, яке переростало в окремих державах у соціальне й політичне протистояння. Німеччину та деякі регіони Європи у цей час охопив нацизм , який згодом переріс у фашизм , що й спричинило Другу світову війну.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 


Похожие статьи

В П Бех - Аутопоезис соціальних систем монографія

В П Бех - Философия социального мира

В П Бех - Саморегуляція соціального організму країни

В П Бех - Соціальна політика як стратегія менеджменту соціальної роботи

В П Бех - Теоретико-методологічні засади гуманітарної підготовки педагогічних кадрів у вимірі європейського вибору україни