Статьи

В П Бех - Саморегуляція соціального організму країни - страница 79

Страницы:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90

64. Материалистическая діалектика : в 4 т. - Т. 3 : Проблема развития в современных науках / под общ. ред. Л. Ф. Ильичева. - М. : Наука, 1985. -

388 с.

66. Мельник М. Суд на владному роздоріжжі // Дзеркало тижня. - 2005. - № 27 (555). - 16-29 липня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.lawyer.org.ua/?d=610&i=&w=r.

67. Мухомор Л. М. Державність в контексті національно-культурного відродження України (світоглядний аспект) : дис. . канд. філос. наук : 09.00.11 / Київський університет ім. Тараса Шевченка. - К., 1995. - 169 с.

68. Наказ Державної судової адміністрації України "Про затвердження Положення про формування кадрового резерву на посади суддів місцевих та апеляційних судів" від 04.07.2006 р. // Офіційний вісник України. - 2006. -

№ 34. - Ст. 2444.

69. Наказ Державної судової адміністрації України "Про затвердження Положення про порядок кваліфікаційної атестації суддів" від 04.07.2006 р. // Офіційний вісник України. - 2006. - № 34. - Ст. 2445.

70. Нація і держава. Теоретико-методологічний та концептуальний аналіз : в 2 кн. / за ред. Ю. Римаренка. - Книга 1. - Київ-Донецьк, 1998. - 391 с.Нерсесянц B. C. Личность и государство в политико-правовой мысли (Из истории идей). - М. : Знание, 1980. - 76 с.

71. Новгородцев П. О путях и задачах русской интеллигенции // Из глубины : сборник статей о русской революции С. А. Аскольдов, Н. А. Бердяев, С. А. Булгаков и др. - M. : Изд-во Моск. ун-та, 1990. - С. 204-221.

72. Оболенський О. Ю. Державна служба : навч. посібник. - К. : КНЕУ, 2003. -

344 с.

74. Озірська С. М., Полянський Ю. Д. Система державної служби європейських країн: Велика Британія, Російська федерація, Україна, Французька Республіка : науково-аналітичне дослідження. - К. : УАДУ, 1999. - 168 с.

75. Окрема думка судді Конституційного Суду України стосовно Висновку Конституційного Суду України у справі про внесення змін до статей 76, 78, 81 та інших Конституції України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ccu.gov.ua/pls/wccu/p0062?lang=0&rej=0&pf5511=33850&pf5921=678.

76. Органи державної влади в Україні: структура, функції та перспективи розвитку : навч. пос. / Н. Р. Нижник, С. Д. Дубенко, Н. Г. Плахотнюк та ін. ; за заг. ред. Н. Р. Нижник. - К. : ЗАТ "НІЧЛАВА", 2003. - 288 с.

77. Осетинський А. Утвердження авторитету суду у контексті судової реформи

// Право України. - 2006. - № 4. - С. 3-10.

78. Основи демократії : навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів / авт. колектив : М. Бессонова, О. Бірюков, С. Бондарук та ін. ; за заг. ред.

А. Колодій. - К. : Вид-во "Ай Бі", 2002. - 684 с.

79. Петров Р. А. Понятие "acquis communautaire" в праве Европейского Союза
[Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://search.liga.kiev.ua/l_doc2.nsf/alldocWWW/E0B3980CF70EF472C2256BDC
00319805!OpenDocument.

80. Погорілко В., Федоренко В. Суб'єкти конституційно-правових відносин: поняття, ознаки, види // Право України. - 2002. - № 10. - С. 3-9.

81. Популярный энциклопедический словарь / гл. ред. А. П. Горкин. - М. : Большая Российская энциклопедия, 1999. - 1583 с.

82. Рабинович П. М. Основи загальної теорії держави та права : навч. посіб. - К. : ІСДО, 1995. - 156 с.

83. Рекомендація № (94) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Незалежність, дієвість та роль суддів" від 13 жовтня 1994 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.coe.kiev.ua/docs/km/r(94)12.htm.

84. Розумний М. 2007: рік позиційної боротьби // Українська правда [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/

news_print/2006/12/18/52459.html.

85. Романов В. Л. Вызов и дискурс социальной инноватики государственного управления // Материалы Международного форума "Проекты будущего: междисциплинарный поход", 16-19 октября 2006 г. Звенигород [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://spkurdyumov.narod.ru/Romanov555.htm.

86. Романов В. Л. Социальная самоорганизация и государственность. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Изд-во РАГС, 2003. - 236 с.

87. Спорные вопросы в истолковании политической теории марксизма // Труды русских ученых за границей. - Т. 1. - Берлин, 1922. - 230 с.Територіальна організація влади в Україні: статус і повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування / за заг. ред.

А. П. Зайця. - К. : Видавничий Дім "Ін Юре", 2002. - 928 с.

89. Ткачев П. Н. Сочинения : в 2 т. - Т. 1. - М. : Мысль, 1975. - 656 с.

90. Тодоров І. Я. Україна на шляху до європейської та євроатлантичної спільноти : монографія. - Донецьк : ДонНУ, 2006. - 268 с.

91. Трубецкой Е. Н. Анархия и контрреволюция. - М., 1917.

92. Указ Президента України "Про деякі питання організації діяльності Ради національної безпеки і оборони України" від 8 лютого 2005 року [Електронний ресурс]. - http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=208%2F2005.

93. Футей Б. Становлення правової держави: Україна 1991-2001 рр. - К. : Юрінком Інтер, 2001. - 228 с.

94. Чиркин В. Е. Государственное управление. - М. : Юрист, 2002. - 320 с.

95. Шкляр Л. Є. Нація в умовах "розколотої" цивілізації // Еліти і цивілізаційні процеси формування націй / за ред. О. О. Рафальського (гол. ред.) [та ін.]. -К. : ТОВ УВПК "ЕксОб", 2006. - С. 207-219.

96. Югай Г. А. Общая теория жизни. - М. : Мысль, 1985. - 256 с.

97. Юков М. К. Место юридической техники в правотворчестве // Правоведение. - 1979. - № 5. - С. 3-13.

98. Юридична енциклопедія : в 6-ти т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. - К. : Українська енциклопедія, 2002. - Т. 4: Н-П. - 720 с.

99. Guerin D. Anarchismus: Begriff und Praxis. - 8. Aufl. - Frankfurt/M.: Suhrkamp Verlag, 1967. - 164 S.

Judgment of The European Court of Human Rights: Findlay v. the United
Kingdom, 25 February 1997, Published in Reports of Judgments and Decisions,
1997-1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.cirp.org/library/legal/A_v_UK1998.Загальні висновки

Завершено дослідження, у ході якого колектив молодих науковців Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова поставив за мету обґрунтувати існування специфічного процесу, що схоплюється терміном "саморегуляція соціального організму країни" і формалізувати його природний продукт - орган саморегуляції родової структури, або гомеостат.

Ця колективна монографія є своєрідним розширеним звітом із виконання науково-дослідної теми "Саморегуляція соціального організму країни" (державний реєстраційний номер 0105U000447), над якою працювали співробітники кафедри соціології, управління та євроінтеграції НПУ імені М. П. Драгоманова протягом 2005-2007 рр. на замовлення Міністерства освіти і науки України .

В основі дослідження лежить ідеологія наукової школи доктора філософських наук, професора НПУ імені М . П . Драгоманова, заслуженого діяча науки і техніки України В. П. Беха, який концептуально опрацьовує ідею ноосоціогенезу, самоорганізації і саморегуляції соціального світу.

У проблемному полі цієї наукової школи здійснюються дослідження, присвячені проблемам соціального хаосу, саморозгортання соціального світу, самоорганізації і саморозпаду соціальних процесів, пульсації соціальних структур, тевтонічних зсувів у соціальних системах, принципам інформаційної цивілізації, метаболізму соціальних систем , культурологічного ядра як матриці соціального світу, організаційної свідомості , влади як фактору саморозгортання громадянського суспільства, феномену ноократії, саморозгортання особистості в умовах інформаційного суспільства, механізму саморегуляції соціального організму України , конкурентоспроможності майбутніх фахівців із менеджменту, соціологістики , артефактів культури як медіаторів соціального метаболізму, філософії освіти , порівняльного аналізу освітніх парадигм Сходу і Заходу, соціальної терапії, співвідношення соціуму і суспільства та ін .

Проектно-конструкторська робота потребувала віддослідників оригінального світогляду, оскільки вони мали справу з функціональною системою найвищого рівня складності - родовим організмом країни. І дослідникам вдалося вибудувати вкрай складну у морфологічному відношенні структуру і послідовно досліджувати її функціональні властивості .

Окремим завданням було подати механізм саморегуляції соціального організму країни , що, як виявилось у ході дослідження, складається з чотирьох відносно самостійних підсистем і механізмів, а саме: механізму прийняття законів, механізму дії законів , механізму реалізації законів і механізму соціального контролю . У цьому дискурсі ще ніхто і ніколи не аналізував соціальні системи .

Таким чином, було формалізовано не тільки загальний алгоритм саморегуляції соціального організму країни , а й специфічну сферу, що створюється організаційними відносинами . У її відтворенні задіяні, як з'ясовано, усі без винятку суб'єкти соціального процесу, але в кожного з них, як виявилося, своя оригінальна функція і неповторна місія.

Автори перевірили обґрунтовану модель на практиці життєдіяльності соціального організму конкретної країни -України - і якісно нової конструкції міжнаціонального типу, що ще тільки народжується - соціальному організмі Об'єднаної Європи. Якісно новий методологічний засіб, що був обґрунтований у попередніх розділах, довів свою потужну евристичну можливість і забезпечив отримання позитивних результатів .

Загалом , на суд наукової громадськості винесено декілька потужних ідей , що отримали експериментальну перевірку і можуть бути застосовані у теоретичному аналізі саморегуляційних процесів різного рівня складності , а саме про:

- функціональну природу суспільних систем від економічних, соціальних (у вузькому сенсі слова), політичних до культурологічних, що утворюють люди у ході взаємодії між собою і соціальними групами різного масштабу - від групи до народів і світової спільноти на планетарному рівні;

- наявність специфічного соціального інституту у структурі родової конструкції країни - саморегуляції соціального організму країни , що має морфологічний і функціональний виміри і сталі характеристики , що різняться між собою лише ментальною складовою;

алгоритм саморегуляції, що складається з наявності
602 1чотирьох специфічних елементів: механізму прийняття законів, механізму дії законів , механізму реалізації законів і механізму соціального контролю;

- інтеграцію і дезінтеграцію як бінарну категорію, завдяки якій тільки й можна досліджувати самовідтворення і підтримку рівноважності соціального організму країни , що саморуйнується від дисфункцій і диспропорцій ;

- алгоритм , або шлях інтеграції соціального організму будь-якої країни , так само, як і наднаціонального соціального організму Об' єднаної Європи , який відбувається саме завдяки перетину елементів системи саморегуляції, про що свідчить розгалуження міжнародного права і його домінування над національним правом і те, що для повної інтеграції суспільних систем потрібно узгодити структуру і функції усіх чотирьох відтворених вище механізмів та ін.

За час опрацювання творчим колективом проблеми саморегуляції соціального організму країни його членами підготовлено і захищено низку кандидатських дисертацій , а також випущено декілька наукових і навчальних праць, не враховуючи чисельні публікації у наукових виданнях, де використано ідеологію цієї монографічної праці і більш глибоко віддзеркалено її окремі моменти. Йдеться про кандидатські дослідження, а саме:

- з філософії: І. Ю. Чайки - "Системна цілісність суспільства як фактор його прогресивного розвитку", Ю. В. Бех -"Філософська модель саморозгортання соціального світу: гносеологічний аналіз", О. І. Авєріної - "Мінливість соціальних систем: теоретико-методологічний аналіз", Г. В. Козловської-" Організаційна свідомість: діалектика індивідуального і суспільного", О. В. Маловічко - "Самоорганізаційний потенціал держави", Л. М. Семененко - "Ціннісно-смислова детермінація управління навчальним закладом", О. В. Камінської-"Раціональне і ірраціональне в управлінні навчальним закладом"; А. В. Гашенка - "Внутрішньофірмова система цінностей: соціально-філософський аналіз", О. В. Горпинич - "Соціальна робота як фактор формування громадянського суспільства", О. О. Невмержицької - "Студентське самоуправління як чинник демократизація вищої освіти України ".

з політичних наук: М. А. Бойчука - "Влада і громадянське суспільство: механізми взаємодії", О . В. Іванілова - "Принцип альтернативності та його вплив на розвиток теорії і практикимодернізації політичних систем", Я. М. Курган - "Принцип спадкоємності в розвитку демократичних політичних систем : аналіз теоретико-методологічних підходів"та ін. Алгоритм цього дослідження віддзеркалений :

Страницы:

В П Бех - Саморегуляція соціального організму країни - страница 79

Похожие статьи