В Д Ужченка - Сучасна українська літературна мова - страница 1

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 

Міністерство освіти і науки України Державний заклад „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка"

 

 

 

 

 

 

 

 

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА

 

Навчальний комплекс

 

Посібник для студентів філологічних спеціальностей

 

(За заг. редакцією проф. В. Д. Ужченка) 2-е вид., випр. і доп.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Луганськ ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка" 2009

УДК 811.161. 2'373 (075.8) ББК 81.2 Укр - 923.3

Рецензенти:

Горошкіна О. М. - доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Левченко О. П. - доктор філологічних наук, професор кафедри української та іноземних мов Львівського регіонального інституту державного управління Національної Академії державного управління при Президентові України (ЛРІДУ НАДУ).

Стишов О. А. - доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри фонетики і граматики слов'янських мов Київського національного лінгвістичного університету.

 

Сучасна українська літературна мова : навч. комплекс : посіб. для студ. філол. спеціальностей / за заг. ред. проф. В. Д. Ужченка. - 2-ге вид., випр. і доп. - Луганськ : Вид-во ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка", 2009. - 299 с.

При підготовці навчального комплексу укладачі - проф. В. Д. Ужченко, доц. Д. В. Ужченко, доц. І. В. Мілєва, асист. Г. К. Барилова -спирались на власний багаторічний досвід викладання сучасної української літературної мови на факультеті української філології, на свою методично-наукову практику як укладачів низки посібників для студентів-філологів, так і на теоретичні дослідження багатьох лінгвістів, учених-методистів, авторів філологічних посібників, на вимоги, пов'язані з участю нашої вищої школи в Болонському освітньому процесі. У посібнику висвітлюються всі програмові питання вступу до курсу, фонетики, фонології, орфоепії, графіки, орфографії, лексикології, лексикографії, фразеології та фразеографії.

Для студентів вищих навчальних закладів гуманітарних факультетів.

Рекомендовано до друку навчально-методичною радою Луганського національного університету

імені Тараса Шевченка (протокол № 1 від 9 вересня 2009 року)

 

© Колектив авторів, 2009

© ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка"

Навчальне видання

 

 

 

Барилова Галина Кіндратівна Мілєва Ірина Володимирівна Ужченко Віктор Дмитрович Ужченко Дмитро Вікторович

 

 

 

Сучасна українська літературна мова

 

Навчальний комплекс

 

Посібник для студентів філологічних спеціальностей

 

 

 

За редакцією В. Д. Ужченка Комп'ютерний макет - Мілєва І. В. Коректор - Должикова Т. І.

 

 

 

 

 

Здано до складання 10.08.2009 р. Підп. до друку 09.09.2009 р. Формат 60x90/16. Папір офсет. Гарнітура Times New Roman. Друк ризографічний. Ум. друк. арк. 17,4. Наклад 300 прим. Зам. № 96

 

Видавництво Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка"

Вул. Оборонна, 2, м. Луганськ, 91011. Тел. / факс: (0642) 58-03-20

СУЧАСНА

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА

Зміст

 

 

Вступ.................................................................................. ......... 4

 

ЛЕКЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ................................................          7

Модуль № 1: Вступ. Фонетика української мови.......... ......... 7

Модуль № 2: Фонологія. Графіка й орфографія............ ........ 46

Модуль № 3: Лексикологія.............................................. ....... 75

Модуль № 4: Лексикографія. Фразеологія. Фразеографія            127

 

ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ І МАТЕРІАЛ ДО НИХ... 170
Модуль № 1: Стан сучасної української літературної мови.

Фонетика української мови.............................................       170

Модуль № 2: Фонематичний склад мови. Графіка й

орфографія.........................................................................       189

Модуль № 3: Лексикологія.............................................. ..... 218

Модуль № 4: Лексикографія. Фразеологія. Фразеографія            246

 

 

Рекомендована література............................................... ..... 269

 

 

Короткий словник лінгвістичних термінів.................... .... 285

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

ВСТУП

 

„Володіння писемною літературною мовою, - писав Лев Володимирович Щерба в тезах до доповіді „Система підручників- досягається через вивчення граматики, бездоганних текстів літературної мови й через відповідні письмові вправи". Він також наголошував на „серії підручників", „правил орфографії і пунктуації", обстоював „систематичні підручники", „пояснювальне читання" (як тут не згадати про „опыт" лінгвістичного тлумачення віршів, зокрема неперевершеного аналізу „Сосни" Лермонтова в порівнянні з його німецьким прототипом, виконаного самим Л. Щербою, і про високу оцінку французького explication du texte, тобто методики пояснення літературних текстів), високо цінував „відомості з теорії словесності", „тлумачний словник". І на три сторінки тез (тексту повної доповіді не збереглося) до десятка разів згадує про „бездоганні зразки літературної мови", „бездоганні літературні фрази", „зразковий матеріал", „зразкові приклади". Усе це написано 1943 р. й стосувалося організації навчального процесу, але ... в середній школі. Та ці рекомендації-переконання академіка не втрачають свого значення для навчальної літератури з мови й у вищій школі. У них ідеться, власне, і про комплекс цієї літератури: вивчення текстів, правил мовлення (відомі його роботи й про стилі мовлення), розгляд літературних зразків, різноманітні граматичні завдання, про логічні класифікації (родові й видові поняття, антоніми, синоніми в їх нестилістичній різниці), систематичні збірники, зразкові приклади, про повний тлумачний та короткий енциклопедичний словник, хрестоматії, збірники орфографічних і пунктуаційних вправ. Про той мовний комплекс, який би можна було використати й у спеціальних вищих навчальних закладах. Зараз не 1943 р. (коли було не до навчальних комплексів), але брак системно організованих матеріалів (та навіть звичайних підручників, посібників для практичних занять, словників) для лінгвістичної підготовки дошкуляє і через 65 років.

Підготовка пропонованого навчального комплексу „Сучасна українська літературна мова" зумовлена не лише браком навчальної літератури в базовому закладі, а й тим, що в

ібліотеках відокремлених факультетів філологічних спеціальностей взагалі практично немає підручної літератури. Крім того, поєднання теоретичного курсу лекцій, розроблених планів практичних занять і дібраного матеріалу для їх проведення, об'єднаних однаковим баченням лектора й викладачів-асистентів, а також короткого словника лінгвістичних термінів, списку рекомендованої літератури для самостійного опрацювання значно полегшить вивчення одного з провідних лінгвістичних курсів.

До підготовки Комплексу спричинило й розширення сфери мовознавчих досліджень, глобалізація наукових пошуків, викладання в умовах відсутності усталеного „Українського правопису", „наступ" жаргонізованої мовної сфери, що відчутно зміщує співрозташування генетично й функціонально пов' язаних явищ у мовному українському просторі. Нарешті, нова лінгвістична когнітивна парадигма мовознавчої науки поставила на часі ознайомлення студентів з такими поняттями, як концепт (у попередній навчальній літературі навіть термін цей не згадується), культурна конотація, культурні концепти, культурна інформація, культурологічний аспект у семантиці мовних одиниць, діалектна фразеологія і діалектна фразеографія (як навчальних розділів їх зовсім не існувало). Публікація нових фундаментальних лексикографічних праць (пор. видані під егідою НАН України „Словник синонімів української мови" в 2 кн., „Українська мова: Енциклопедія", „Орфоепічний словник української мови" в 2 т., „Словник фразеологізмів української мови", третій том „Атласу української мови", а також „Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія" О. Селіванової, „Короткий словник жарґонної лексики української мови" Л. Ставицької, „Український асоціативний словник" у 2 т. С. Мартінек та ін.) уможливили проведення навчання на ширшій довідково-лінгвістичній базі.

Мета мовного навчання полягає у свідомому практичному оволодінні українською літературною мовою, у глибокому засвоєнні її підсистем - фонетично-фонологічної, лексико-семантичної, фразеологічної, в умінні користуватися довідковою літературою. Не менш важливе й мовне виховання молоді, усвідомлення її державотворчої та об'єднувальної ролі, що особливо важливо на сучасному етапі духовної негації,

итання, а то й нехтування національної ідеї. Варто прислухатися до голосу мовознавців-україністів, які переконані, що найважливіша проблема соціолінгвістики - проблема української мови у вищій школі. Для філологів - це насамперед посилена увага до наукового бачення мови. Необхідно зосередитись на фахових терміносистемах, професійній фразеології, на шліфуванні культури мовного спілкування.

Матеріал комплексу розподілено згідно з вимогами нового навчального процесу за чотирма модулями. Комплекс створювався з урахуванням результатів наукового опису різних ділянок мовної структури, які має в своєму розпорядженні українське мовознавство.

Гордість українського мовознавства: О.О. Потебня,
Л.А. Булаховський, Б.Д. Грінченко, Й.О. Дзендзелівський,
М.А. Жовтобрюх, А.Ю. Кримський, О.С. Мельничук,
М.Ф. Наконечний,         1.1. Огієнко,         В.М. Русанівський,

О.Н. Синявський, М.Ф. Сумцов, Ю.В. Шевельов (Шерех).

Розділи (підрозділи, частини комплексу) посібника підготували: лекції: проф. В. Д. Ужченко - „Вступ. Фонетика української мови", „Фонологія. Графіка й орфографія", „Лексикологія";  доц.  Д. В.  Ужченко   - „Лексикографія.

Фразеологія.        Фразеографія";        практичні____ заняття:

доц. І. В. Мілєва; асист. Г. К. Барилова.

„Список посібників, наукової літератури й джерел" підготував В. Д.Ужченко; „Короткий словник лінгвістичних термінів" уклав Д. В.Ужченко.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

ЛЕКЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

 

Модуль № 1

ВСТУП. ФОНЕТИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

 

Лекція 1

Вступ. Сучасна українська літературна мова

План

1. Мова - основа духовності.

2. Поняття „сучасна українська літературна мова".

3. Походження української мови.

4. Функціональні стилі української мови.

5. Літературна мова і діалекти. Література

Сербенська О. Актуальне інтерв'ю з мовознавцем: 140 запитань і відповідей / О. Сербенська, М. Волощак. - К. : Просвіта, 2001. - С. 11-26.

Сучасна українська літературна мова / за ред. М. Я. Плющ. - К. : Вища шк., 1994. - С. 3-16.

Сучасна   українська   мова   :   підручник   /  за ред.

0.  Д. Пономарева. - К. : Либідь, 1997. - С. 8-11 (автор розділу

В.В.Різун).

Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика / за ред. І. К. Білодіда. - К., 1969. - С. 37-40.

Сучасна   українська   літературна   мова   /   за ред.

A. П. Грищенка. - К. : Вища шк., 1997. - С. 3-10.

Шевельов Ю. Традиція і новаторство в лексиці і стилістиці І. П. Котляревського / Ю. Шевельов. - Чернівці :

Рута, 1998. - 80 с.

Шевельов Ю. Назва „Україна" / Ю. Шевельов. // Вибрані праці : Мовознавство. - Кн. І. - К., 2008. - С. 421-431.

Огієнко І. (Митрополит Іларіон). Історія української літературної мови / І. Огієнко. - К., 2001. - 440 с.

Джерела

Ганич Д. Словник лінгвістичних термінів / Д. Ганич,

1.         Олійник. - К. : Вища шк., 1985. - 360 с.

Українська    мова.    Енциклопедія    /    редкол. :

B. М. Русанівський, О. О. Тараненко (співголови), М. П. Зяблюк та ін. - К. : Укр. енцикл., 2000. - 752 с.

8

Мова - основа духовності народу, фундамент існування нації. Це також спосіб сприймання світу, членування реалій, оскільки кожен народ сприймає світ по-своєму, неповторно. У науковий обіг увійшов термін „мовна картина світу". Під нею розуміють зафіксовану в мові й специфічну для конкретного мовного колективу схему сприйняття дійсності. Світ Божий великий, писав І.Огієнко, і складається з окремих народів чи націй. „І в тому й краса всесвіту, що народи зберігають свою окремішність, як на пишній луці кожна окрема квітка має свій окремий колір і запах".

Історія знає багато випадків, коли зі зникненням мови зникав народ. Так сталося зі слов' янським полабським народом (жив між Одрою і Лабою). Наша мова попри всі злигодні долі, зберегла й себе, і свій народ. Однією з ознак цивілізованості держави є ставлення її до своєї мови. Тепер у незалежній державі українська мова має посісти належне їй місце.

Поняття „сучасна українська літературна мова" слід розуміти як унормовану літературну форму загальнонародної української мови від часів І. Котляревського та Т.Шевченка й до нашого часу. Це традиційне розуміння цього поняття. Конкретною датою вважають видання „Енеїди" в 1798 р., першого друкованого твору, написаного живою народною мовою всупереч тогочасній традиції користуватися книжною мовою.

Ось деякі висновки Ю. Шевельова про традиції та мовне новаторство в лексиці і стилістиці І. Котляревського. Живі нитки пов' язують його зі старими інтермедіями, з масовою піснею. Але вперше з його творчістю до мови входить народність, фольклор, поєднання традиційного і новаторського. Поєднання часто органічне, а часом - механічне, але їх синтез. Творчість Котляревського - це „міст між старою традицією і новими повівами". Сама неврівноваженість, подекуди строкатість мовностилістичних елементів, яку помічаємо у творах Котляревського, „підготували новий стрибок в розвитку літературної мови, здійснений величним генієм і упертою працею славного Кобзаря" (Ю. Шевельов). Доленосною вважається й 1840 рік - рік першого видання „Кобзаря".

 

9

Літературна мова - це „мова сучасних засобів масової інформації, ділового спілкування, науки, освіти, художньої творчості, розмовного стилю" [УМЕ 2000: 619]. У широкому розумінні - це кодифікована мова (відбита граматиками, словниками). У вузькому - літературна мова трьох останніх поколінь (60 років), особливо середнього покоління. Вважається, що в мові старшого покоління зберігаються залишки старих норм, а в нового - більше інновацій. Ще одне розуміння поняття „сучасна мова" стосується мови останніх 10­15 років, коли можна спостерігати якісні й кількісні зміни в лексиці, словотворенні, граматиці, стилістиці (С. Єрмоленко). Літературна мова постійно оновлюється: збагачується неологізмами, розширює сфери вживання, збільшує кількість варіантів, диктує вибір різних методів дослідження. Уникаючи знеціненого розвиток мови („розквіт і взаємозбагачення мов соціалістичних націй", „торжество ленінської національної політики"), зараз віддають перевагу термінам зміна, динаміка, рухливість мови.

Серед широко знаних дослідників сучасної української літературної мови Л.А. Булаховський, С.Я. Єрмоленко, М. А. Жовтобрюх, А. Ю. Кримський, М. Ф. Наконечний, В.В. Німчук, В.М. Русанівський, О.Н. Синявський, В.І. Сімович, В.Г. Скляренко, О.О. Тараненко, Є.К. Тимченко. Та, очевидно, один з найвідоміших Юрій Шевельов (1908-2002). Бібліографія його робіт налічує 872 назви; серед мовознавчих праць історія української мови, фонологія, морфологія, ономастика, стилістика, соціолінгвістика, історія мовознавства. Лише мовознавчі монографії і статті він підписував своїм прізвищем, а літературознавчі - Юрій Шерех. У 1931 р. закінчив літературно-лінгвістичний факультет Харківського університету. Під час війни залишає рідне місто, а далі Львів, Німеччина, США (з 1952 р.). Основні праці: „Історична фонологія української мови" (1979), „Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900-1941): Стан і статус" (1981), „Так нас навчали правильних проізношеній" (1986), „О.О. Потебня і стандарт української літературної мови" та ін.

До істотних ознак літературної мови можна віднести:

-   наддіалектну загальнонаціональну форму існування;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 


Похожие статьи

В Д Ужченка - Сучасна українська літературна мова