В Д Ужченка - Сучасна українська літературна мова - страница 12

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 

Навіть близькі синоніми чимось відрізняються. Ось як у Фонвізіна:

Робкий бежит назад./ Трусливый не идет вперед. Робкий не защищается, / Трусливый не нападает. Нельзя надеяться на сопротивление робкого, ни на помощь трусливого.

Через те що синонімізуються, власне, не слова, а їх окремі значення, одне й те ж слово може входити до різних синонімічних груп: друг - товариш; друг - захисник, поборник. За час свого лінгвістичного існування праслов' янське слово дорога закріпило щонайменше п' ять значень (у давньоукраїнський період фіксувалося два значення - „смуга

87землі, по якій їздять і ходять" та „місце для проходу, проїзду"), установило широкі синонімічні зв' язки - путь, нім. шлях і траса, лат. тракт і магістраль, фр. соше (розм. соша). Серед них поетичне тропа, розм. вже дещо затемнене гостинець („великий шлях", по якому приходили „гості", пор. ще гостювальник „гість", уживався навіть вираз у гостя „в гості", хоча гість первісно споріднене з готським gasts „чужинець"), рідковживане манівці (рідше манівець). А ще стежка, рідше стежина, слова з виразною, мотивованою внутрішньою формою - путівець, простець, кам'янка. Однак центром мікрогрупи є концепт дорога. Він найуживаніший, ним відкривається синонімічний ряд [ССУМ], він утворює найбільше лінгвокультурологічних контекстів.

Синонімія становить систему, бо задовольняє такі умови, як 1) множинність елементів, 2) організованість елементів, 3) однорідність елементів, 4) взаємопов'язаність елементів.

Абсолютні синоніми. їх ще називають лексичними паралелізмами, чи дублетами (пілот - льотчик, процент - відсоток, термометр - градусник). Академічна граматика визначає їх як „цілком ідентичні за своїм лексичним значенням" (СУЛМ 1973, 83): всесвіт - космос, куліси -лаштунки, майдан - площа, вежа - башта. Часто вживані серед термінології: дескриптивний - описовий, квантитативний -кількісний, асиміляція - розподібнення. Словом орфографія послуговуємося щодо написання слів, а термін правопис охоплює ще й правила вживання розділових знаків. Колись купець і гість були семантично тотожні, а зараз означають різні поняття. Дещо інший погляд в О. Тараненка: синоніми абсолютні (повні) - „повністю рівнозначні і загалом тотожні за вживанням, тобто стильовою сферою функціонування, емоційно-стилістичною характеристикою, частотністю, сполучуваністю та ін." - родина, сім 'я; пейзаж, краєвид; вік, століття, сторіччя; безплатний, безкоштовний; баритися, гаятися; або, чи [УМЕ: 542].

З' являються такі слова внаслідок взаємодії літературної мови і діалектів або різних мов. Існування їх обмежене в часі: поступово вони диференціюються або за значенням, або за стилістичним  забарвленням,  або   вживанням. Абсолютними

88синонімами вважаються слова базар і ринок - іменники іншомовного походження. Базар тюркського походження і фіксується І. Срезневським 1499 р. (базаръ, бозаръ). Слово ринок з німецької мови, де воно означало „круг", „коло", „площа" через польську („міська площа", „місце торгу") (епоха Петра 1). Словники І. Білецького-Носенка та Б.Грінченка подають їх як рівнозначні та рівноправні. Проте в сполуках пташиний базар, овочевий базар, шкільний базар // світовий ринок, ринкова економіка. Отже, абсолютні синоніми недовговічні, їх зовсім мало.

Походження синонімів: лелека, чорногуз, гайстер, бусол, боцян, бузько... Слово лелека зайшло до нас з тюркських мов. Воно відповідає кримсько-татарському lailak. У тюркських мовах назва звуконаслідувальна. Назва чорногуз -давня, українська. Вона вказує на колір птаха: біла передня частина й чорний хвіст. Назви бусол, боцян, бузько - це все фонетичні різновиди тієї самої з походження назви. Вони поширені більше в західній частині України і є спільними із західнослов'янськими назвами, пор. bocian, в основі значення „дибати". Синонімічний двотомний словник як літературні подає слова лелека, чорногуз, бусел (бусол), а слова бузько, боцюн, боцян, гайстер (з німецької Heister), бушель, жабоїд і дзьобун - як діалектні. Синоніми журавель, веселик (фольк.) і рідке журав у словнику подані як слова іншого синонімічного ряду. У народі ж це одні й ті ж птахи.

Основні шляхи збагачення синонімів:

1)  за допомогою словотворчих засобів: твір, витвір, утвір; споконвіку, споконвічно, обвічно; сінокіс, сіножать; небосхил, небозвід; гамір, гам;

2)слова іншомовного походження, які синонімізуються з питомими: фіаско - невдача, ренегат - відщепенець, раритетний - рідкісний; літера - буква;

3)  розмовно-просторічні та діалектні і літературні слова: обійстя - садиба, бундючний - пихатий, куняти - дрімати;

4)      внаслідок розвитку багатозначності: слушний -зручний, відповідний (про час, нагоду); правильний, ґрунтовний, переконливий (зауваження, доказ).

Синонімічний ряд (синонімічне гніздо, синонімічна     група).     Синоніми     звичайно утворюють

89незамкнений синонімічний ряд. Кожний з них починається домінантою, тобто стрижневим словом (опорне слово, слово-показник). Воно найуживаніше, найзагальніше, нейтральне, прямого значення, без емоційно-експресивного забарвлення або стилістичних обмежень. За Л. Булаховським, „найменш претензійне щодо своїх стилістичних (настановчих) якостей". У середині ряду синоніми розташовуються таким чином: чим більше обмежень щодо частоти вживання, сполучуваності з іншими словами, стильових і стилістичних характеристик, тим далі від домінанти називається синонім - слово чи ФО. Часом говорять, що він об' єднує однакові частиномовні складові.

Існує інший погляд - ніякого опорного слова в синонімічному ряді немає і не може бути (Б.В. Горнунг). Усі слова рівнозначні, однакові за „предметною віднесеністю". Проте більш прийнятна перша думка: 1) виходячи з домінанти, легше визначити смисловий зміст інших слів (Л. Булаховський); 2) вона виконує організуючу роль (Л. Лисиченко): весною, навесні, повесні, оповесні діал.; вибоїна (заглиблення на дорозі), вибій, яма, баюра, рідше, забоїна, діал.; вихователька (жінка, що виховує, навчає дітей), гувернантка заст., бонна заст., мадам розм., міс розм. (домашня вихователька в дворянських родинах).

Розрізняють загальномовні (постійні, вільні) синоніми та контекстуальні. Перші перебувають у синонімічних зв'язках і без підтримки контексту. їх значення усталене, якраз вони й фіксуються синонімічними словниками: задум, замисел, ідея, концепція; іншомовний,чужомовний, іномовний рідко; інший (займ., озн. „не цей, не даний"), інакший, інакий, новий, другий розм., новітній рідше, оний заст., онакий заст.

Ось дві редакції М. Рильського поезії „Троянди і виноград":

а) ... А так же хороше / над чорним ґрунтом мак /
Горить і світиться, мов полум'я червоне.

б)  ... А так же хороше / над чорним ґрунтом мак /
Переливається, мов молум'я червоне.

Другі, контекстуальні, авторські, ситуативні: Приклад: І.Я. Франко, поет, революціонер-демократ, він; „Лихо, лихо, мати в' яне, Дочка червоніє (Т. Шевченко).

 

90

Цікаво порівняти контекст В. Сухомлинського і Словника синонімів...

В. Сухомлинський: „Як тонко підмітив народ красу природи, якими виразними, яскравими, соковитими, запашними словами названі явища! Скільки є слів, які означають лиш те, що відбувається з вогнем: горить, палає, блищить, жевріє, полум 'яніє...І кожне слово має свій відтінок".

ССУМ - 1999: 1) виразний (чітко означений, який впадає в очі), яскравий; 2) горіти (виділятися яскравим, перев. червоним кольором), палати, палахкотіти, палахкотати, палахтіти, паленіти, полум' яніти, полуменіти, пломеніти поет., жахтіти, поломеніти рідше, полихати рідше, пломенітися (пломенитися) поет. рідше, фахкотіти діал. (з яскравим полум' ям), тліти, жевріти, жеврітися, жаріти, ятритися (повільно, без полум'я), димити, диміти (виділяючи дим), згоряти (згорати), вигоряти (вигорати), зотлівати (зітлівати) (до кінця), палитися (також із метою опалення, освітлення).

У цих уривках синоніми відрізняються 1) як загальномовні і контекстуальні (виразний - соковитий, яскравий

-    запашний); 2) відтінками значення (горить - палахкотить -димить - зотліває); 3) стилем мови або стилістичним забарвленням (горіти - пломеніти поет. - фахкотіти діал.).

Ідеографічні (семантичні, понятійні, idea -поняття) синоніми розрізняються відтінками основного значення, обсягом семантики (горіти - полум' яніти - жевріти

-    ятритися). Юний не просто молодий, а „дуже молодий". Ось декілька витягів з „Короткого словника синонімів" Пилипа Максимовича Деркача: невидний - (про ніч) темний; підсил. непроглядний; метелиця - заметіль; рідше сніговійниця, сніговиця; (з сильним вітром) завірюха, хуртовина. Ідеографічні синоніми спираються на: 1) внутрішню форму, 2) походження. Так, слово чорт має багато найрізноманітніших назв. Він завжди нашіптує людині злі думки і сіє ворожнечу в світі. Це наш ворог, і тому його стародавня назва враг. Він робить тільки зле, чому й зветься чорний. Він сильно обманює людину й зводить її на лихе, а молодих на перелюб, чому й зветься перелесник. Він з своєї природи лихий, пор. приповідку: лихий поплутав. Він господар пекла, пекельник. І взагалі він нечистий,

91нечиста або вража сила, вражий син, вража мати. А що має куцого хвоста, то куций, куцан. Убирається, як пан, тому паничик, лях, німчик. Він кат, пор.: Кат зна що чи казна-що. Дуже часта назва лукавий.   (митрополит Іларіон).

Стилістичні - синоніми, що відрізняються емоційно-стилістичним забарвленням (пломенитися - поетичне, горіти - нейтральне). Палець - уживане, перст - застаріле, півень - літературне, когут - діалектне.

Ось словникова стаття з академічного синонімічного словника (1999):

горілка (алкогольний напій), гірка розм., зілля розм., зелений змій ірон., веселуха жарт., адамові слізки жарт., грішна вода жарт., живиця жарт., скляний бог жарт., очищена заст., пінна заст., шнапс розм. заст., горівка діал., трунок діал., паленка діал., шумівка діал., сабашівка діал. сірко діал., старка, вистоянка (витримана), сорокаградусна, запридух розм. (дуже міцна), оковита заст., оковитка заст. (високого ґатунку, жарт. про звичайну горілку), сивуха (недостатньо очищена, розм. про звичайну горілку), чикилдиха розм., заст. (низької якості), самогон, самогонка розм., ханжа розм., димка розм. (кустарного виробництва), первак (одержана на початку відгону), монополька заст., казенка заст. (державна горілка, що продавалася у спеціальних винних крамницях), варенуха, варена (зварена з медом і сушеними фруктами та ягодами), запіканка, запікана (заправлена прянощами й витримана в гарячій печі), мокруха (настояна на ягодах, травах), калинівка (настояна на калині), полинівка розм., полинна розм. (настояна на полину), горобинівка, горобинова (настояна на горобині), калганівка, калганова, калганна, калганка розм. (настояна на калгані), перцівка, перчаківка, перчикова (настояна на перці), тютюнкова (настояна на тютюні), лимонівка, цитринівка (настояна на лимонних шкірках), спотикач, спотикайло розм. (настояна на мускатному горісі та прянощах), зубрівка (настояна на траві зубрівці), слив' янка, сливовиця діал., сливник діал. (виготовлена зі слив).

У статті виразно показані й ідеографічні нюанси (міцність, якість, місце продажу, спосіб приготування, додаткові компоненти), і стильова належність (розмовне) та стилістичне забарвлення синонімів (заст., ірон., жарт., діал.).

92

Словник поряд із лексемами вводить і ФО (зелений змій, адамові слізки, грішна вода).

Функції синонімів: 1) уникнути тавтології: Т. Шевченко, Кобзар, поет, автор „Гайдамаків"...; 2) посилення експресії: Гол!.. Всі кричать! Ми з вами знаємо, що значить кричати, що значить галасувати, лементувати, - але те, що робиться, коли - гол! - цього описати не можна (Остап Вишня. Фізкульт-ура). Кричати - „здіймати крик", галасувати -„сильно кричати", лементувати - „галасувати разом" (СУМ); Дидона тяжко зажурилась.. , кричала, плакала, ревла (І. Котляревський); 3) смислове зіставлення, протиставлення, уточнення, підсилення: Пішла в снопи, пошкандибала Івана-сина годувать (Т. Шевченко).

Самостійна робота

1. Опрацювати Передмову до Словника синонімів української мови: У 2 т. - К. : Наук. думка, 1999. - Т. 1. - С.ІІІ-ІХ.

 

Лекція 14

Антоніми. Мезоніми. Пароніми (як форми системної організації лексики)

План

1. Дефініція антонімів.

2. Розряди антонімів.

3. Мезоніми.

4. Пароніми та їх види. Література

Бобух Н. М. Антоніми в українській поетичній мові : монографія / Н. М. Бобух. - Полтава : РВЦ ПУСКУ, 2007. -312 с.

Волох О. Т. Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка і орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Словотвір / О. Т. Волох. - К. : Вища. шк., 1986.

Кочерган М. П. Словарь русско-украинсих межъязыковых омонимов („ложные друзья переводчика"). Словник російсько-українських міжмовних омонімів („фальшиві друзі перекладача") / М. П. Кочерган. - К. : Академия, 1997. -

400 с.

93

Критенко А. П. Паронімія в українській мові / А. П. Критенко // Мовознавство. - 1968. - №3. - С. 48-59.

Лисиченко Л. А. Лексико-семантична система української мови / Л. А. Лисиченко. - Х., 1997. - С. 65-120.

Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О. Селіванова. - Полтава : Довкілля-К, 2006 („Мезонімія").

Сучасна українська літературна мова / за ред. М. Я. Плющ. - К. : Вища шк., 1994. - С. 124.

Сучасна українська літературна мова / за ред. А. П. Грищенка. - К. : Вища шк., 1997. - С. 163-174.

Джерела

Бобух Н. М. Словник антонімів поетичної мови / Н. М. Бобух. - К. : Вид.-полігр. центр КиМУ, 2004. - 297 с.

Гринчишин Д. Г. Словник паронімів української мови / Д. Г. Гринчишин, О. А. Сербенська. - К. : Наук. думка, 1986. -

222 с.

Полюга Л. М. Словник антонімів української мови / Л. М Полюга / за ред. Л. С. Паламарчука. - К. : Довіра, 2004. -

С. 1-277.

 

Антоніми (гр. anti - проти, onyma - ім'я, „протилежні імена") - слова (переважно однієї частини мови) або їх окремі значення, а також фразеологізми, афікси, граматичні форми, що, тісно поєднуючись певною семантичною спільністю, розрізняються максимально протилежним значенням. Антоніми білий - чорний об'єднані поняттям „колір"; широкий - вузький об' єднує „розмір"; рух - спокій „стан"; захід - схід „сторони світу". Антоніми протиставляються предметно-понятійним ядром.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 


Похожие статьи

В Д Ужченка - Сучасна українська літературна мова