В Д Ужченка - Сучасна українська літературна мова - страница 15

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 

2. Архаїзми і їх види.

3. Неологізми.

4. Історія окремих слів. Література

 

108

Волох О. Т. Сучасна українська літературна мова% Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка і орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Словотвір / О. Т. Волох. - К. : Вища шк., 1986.

Сучасна українська літературна мова / за ред. М. Я. Плющ. - К. : Вища шк., 1994. - С. 131-134.

Сучасна українська літературна мова / за ред. А. П. Грищенка. - К. : Вища шк., 1997. - С. 213-220.

Хмелінська Р. Новій хаті - нова мова / Р. Хмелінська // Культура слова. - К, 1996. - № 46-47. - С. 82-92.

Сербенська О. Актуальне інтерв' ю з мовознавцем: 140 запитань і відповідей / О. Сербеньска, М. Волощак. - К. :

Просвіта. - С. 108-143.

Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі мови засобів масової інформації) : монографія /

0. А. Стишов. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2003. - 388 с.

Джерела

Великий тлумачний словник сучасної української літературної мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К.; Ірпінь : Перун, 2005. - 1728 с.

Словник   української   мови   :   в   11   т.   /   за ред.

1.         К. Білодіда. - К. : Наук. думка, 1970 - 1980. - Т. 1 - 11.

 

Мова, зокрема словниковий склад її, 1) нерозривно зв' язана з матеріальним і духовним життям народу; 2) постійно змінюється разом з ним, тобто ускладнюється, збагачується, старіє в якихось ланках, частина слів повертається назад, значення слів обростають новими відтінками; 3) у словниковому складі наявні свої мікроструктури, у яких зміна одних ділянок з необхідністю викликає зміну інших; 4) змінюється за своїми внутрішніми законами або під тиском екстралінгвальних причин. Чим багатший словниковий склад, тим краще вона забезпечує найрізноманітніші функції.

Різні чинники спричинюють розширення чи звуження лексичного значення слів. Неділя раніше значило лише сьомий день тижня неділю рано зілля копала), а зараз - усі дні тижня (розм.). Колись батьківщина - „спадщина", потім - і „назва місця народження", а зараз Батьківщина - „країна, держава, вітчизна" (Бусел, 2005). Залізо - ковкий метал сріблястого

109кольору (Fe), окисли FeO, Fe2O3, Fe3O4. А зараз - „будь-що металічне". Пиво - раніше все, що можна пити, а зараз тільки „певний напій". Розширили значення слова донкіхот, меценат, васильки, столяр.

Основний словниковий фонд, тобто слова, що прожили віки, змінюються повільніше, вони є „опорою" і мови (мова хоч і змінюється, але це та сама мова), і словникового складу, бо саме на їх базі й утворюються нові відтінки, значення й нові слова. Вирізняються й окремі тематичні групи:

1.  Назви спорідненості, свояцтва: батько, брат, дід, дочка, сестра, невістка, небіж, свекор, тато, тесть, теща, чоловік, мати, племінник.

2.  Соматизми, тобто назви частин тіла людини і тварини: голова, нога, рука, шия, плечі, пальці, п 'ята, лікоть, рот, ніс, язик, груди, хвіст.

3.  Назви тварин: кінь, лоша, кобила, корова, бик, теля, вівця, баран, коза, козел, кіт, кішка, порося, свиня, вовк, лисиця, заєць, тигр.

4.  Назви птахів: ворон, ворона, соловей, сорока, дятел, жайворонок, орел, синиця, журавель, сойка, горобець, дрозд, ластівка, перепілка, голуб.

5.  Назви дерев: верба, калина, явір, дуб, вільха, клен, берест, вишня, черешня, яблуня, груша, слива, черемха, бузок, сосна, ялина, бук, смерічка.

Вони зрозумілі кожній людині, усіма вживаються, означають загальновживані предмети, служать словотвірними елементами. Від слова ліс пішли лісок, лісочок, лісник, лісовик, лісовичка, підлісок; лісосмуга, лісонасадження, лісовоз, лісовозний, лісовпорядкування, лісозавод, лісозаготівля, лісокомбінат, лісопарк, лісопосадка, лісорами, лісосклад, лісосплав, лісостеп, лісотундра; казковий і справжній темний ліс; напівфольклорне У лісі, ой, у темному, де ходить хитрий лис; діалектні ліс дров „мішанина в голові", ліс лісом „про густу рослинність", темний ліс і зайці виють: Учила, учила математику і що ж? Темний ліс і вовки виють.

Периферію словникового складу становлять також численні розряди слів. Вони менш уживані, не всім зрозумілі,

 

110мають обмежену стильову належність, перебувають за основним словниковим фондом.

1. Вузьковживані терміни: гелій, протон, хорей, регбі,

офсайд.

2.    Професіоналізми: косовиця, оранка, вагранка,
болванка, затискач.

3.   Найрізноманітніші діалектизми: баляси - розмова (у багатьох говірках), бачущий - далекозорий (Калмиківка), березковий -виготовлений з берези (Великоцьк Міловськ. р-ну), бубирь - дрібна риба (Підгорівка); бульбук - індик (Стельмахівка Сватів. р-ну); горгонія - жоржина, трачка -лісопилка (різні говірки); огуд - огудина, опачинки - гніздо для весла, пічка - печера (нижньонаддніпрянські говірки).

4.   Слова обмеженого вживання: манто, віскі, бюргер, леді, полонез, акин, чурек. сакля, чайхана.

Активна лексика. До неї належать слова без помітної новизни й застарілості. Вони поділяються на загальнонародні (сидіти, хліб, добре, завжди, тут, там, сім, десять) і широковживані в різних галузях (нація, квартет, мартен, атом, хокей). Розрізняють активну лексику мови (вольт, анод, ядро, нейтрон) і активний запас її носіїв, наприклад музикантів (алегро, баритон, бемоль, капела, колоратура, корнет, мотив, октава, сюїта).

Пасивна лексика. До неї належать рідковживані слова - архаїзми або неологізми.

Архаїзми. їх кваліфікація можлива лише в синхронному плані. Архаїзмами вони є тільки з погляду сучасної мови. Старіють слова поступово, але неоднаково: одні швидше, інші -повільніше. Спочатку вони переміщаються із зони активного вжитку до пасивного, а потім можуть взагалі виходити з ужитку. У деяких випадках слова можуть знову переходити до активного ужитку. Різний ступінь і їх архаїзації. Зовсім вийшли з ужитку: баяти „розповідати", братана „дочка брата", буй „хоробрий" (Буй-тур Всеволод), виживне „аліменти", говядо „худоба", правотар „адвокат". Інші тільки зменшили активність і вживаються паралельно з уживаними: рать - військо, чоло -лоб, уста - губи, десниця - права рука, борня - боротьба, тать - злодій, брань - битва.

 

111

Матеріальні архаїзми, або історизми. Зникають з побуту й життя позначувані ними предмети, події, явища, народи, історичні постаті, а разом з ними і їх назви. У сучасній мові вони не мають синонімічних замінників. Використовуються в мові історичних повістей, романів. Ними позначається:

1. Класова структура: бай, вельможа, вотчинник, князь, купчина, поміщик, челядь. 2. Чини, посади: війт, городовий, гусар, десяцький, жандарм, обозний, рибне, чинш. 3. Установи, організації: віче, волость, зборня, земство, магістрат, ратуша, сенат. 4. Професії: бочарник, кожум' яка, дігтяр, прикажчик, списник, чумак. 5. Зброя, амуніція: бунчук, гаківниця, булатний, пістоль, ратище, самопал, щит, шолом. 6. Відомі діячі: Богдан Хмельницький, Устим Кармелюк, Іван Богун, богунці.

Досить часто матеріальні архаїзми використовуються в таких творах, як: „Гайдамаки", „Іван Підкова", „Гамалія" Т. Шевченка, „Людолови" З. Тулуб, „Северин Наливайко" Івана Ле, „Захар Беркут" І. Франка, „Гомоніла Україна" П. Панча, „Данило Галицький" М. Бажана.

У княжий табір вісник вість приніс,

Що меч тевтона над Волинню звис.

Та князь Данило вже не раз гадав,

Що Русь почує гук німецьких лав (М. Бажан).

 

Аж ось ведуть гайдамаки ксьондза-єзуїта і двох хлопців.

- Гонто, Гонто! Оце твої діти! Ти нас ріжеш. Заріж і їх. Вони католики (Т. Шевченко).

Стилістичні архаїзми є застарілими синонімами до відповідних активних лексем. їх інколи ще називають просто архаїзмами. Завжди використовуються з певною стилістичною метою. Розрізняють власне лексичні архаїзми: бран - полон, вельми - дуже, вия - шия, ланіти - щоки, перст - палець, оний -той, чадо - дитя, всує - даремно. Лексико-словотворчі архаїзми: вартівник - вартовий, віщатель - віщун, словеса - слова, фортеція - фортеця, чтяше - читаючи. Лексико-фонетичні: война - війна, вольний - вільний, пашпорт - паспорт, повіть -повітка. Семантичні архаїзми - це застарілі значення слів: живіт „частина тіла" - живіт „життя", колода „частина дерева" -

112колода „міра місткості", а також поїзд „учасники весілля", братися „одружуватися", лікоть „міра довжини".

Використовуються з метою відтворення історичної обстановки, колориту епохи, мовлення історичних персонажів, для підвищення урочистості. а також як засіб комічності, пародіювання.

Неологізми

Слова чи сполуки, використані мовою в певний період для позначення нового або вже наявного поняття або в новому значення. Загальномовні неологізми. Належать до пасивного складу, але з часом засвоюються й переходять до загальновживаної лексики. Поділяються на лексичні й семантичні. Революція дала слова червоноармієць, комбриг, чекіст, комнезам, лікнеп, комсомол. 70-і роки ХХ ст.: БАМ, бамівець, АСУ, універсам, спортлото, водолазка, фломастер, автопілот, акселерат, ленінський залік, розрядка. Епоха космонавтів: космодром, ракетчик, ракета, запуск у космос, невагомість, штучний супутник, космонавт.

Додатки до СУМу: абревіація, аеробус, акванавт, аліготе, апартеїд.

Ще недавно: ікебана, імідж, імпічмент, індексація, конверсія, консенсус, консорціум.

А. Нові слова: автобізнес, антидопінговий, аутотренінг, байкери „мотоциклісти, що фанатично люблять швидку їзду"; „Серед музичного бомонду сиділи родини Рибчинських і Наталя Могилевська з бой-френдом".

Б. Актуалізована лексика: амбасада, винародовлення, вояк, гетьман, гостина, гривня, довкілля, дружбан, колядка, негація, пан, пані, Різдво.

Англійські запозичення комп'ютерної техніки: диск, дискета, дисплей, драйвер, Інтернет, комп' ютер, монітор, ноутбук, он-лайн, принтер, сайт, сервер, тонер, файл, чип.

У мові засобів масової інформації: мас-медіа, прайс-листи „перелік цін", плеєр, ексклюзивний „винятковий", дайджест „огляд", брифінг „коротка прес-конференція", менталітет „склад розуму, спосіб мислення", кілер „найнятий професійний убивця", плей-оф „гра на вибування", кітч „низькопробний мистецький твір".

113

Слова на позначення осіб: бізнесовці, високозамківці, брежнєвці, високопосадовці, владці, євросоюзівці, кучмівці, морозівці, податківці, даішники, кавеенщики, кагебешники, тіньовики, халявщики, комуняки, легали.

Авторські неологізми (оказіоналізми): Саме зрадою українського народу позначені всі історичні події періоду возз' єднання, інтернаціоналізації і співдружнізації (П. Мовчан); Додому дітлашні вечірньосірогусо. Вечірньосірогусо ластівкам - Додому всі, хто є: стручок квасолі луснув І лусканням своїм всіх на ніч налякав (Л. Первомайський); І пересріблюється стан, Перепоблискують народи. І темно-пурпурово сходить З-за серця місяць-молодан! (Л. Первомайський). Зеленорогий (пор. круторогий), кінецьсвітній (пор. всесвітній).

Пахолодь, многість, безмір'я, стокрилля, розкрилля,
окрилля, круторіжжя, кайдання, хмаров'я,
громов'я,
гіркосльози, крутосходи, щербокварти, рокотан-океан, дощ-
крапотиння, шаблі-думи
(І. Драч); переяр' я, перелеття,
сумовливий, гойдливий
(М. Вінграновський); безпораддя,
безмов'я; закордоння, плиття
(Д. Павличко); пропийдуша,
військкоменко, впливологія, антикрутійство, живохват,
відкличність, очужілість, грайвище, грайво, сивоус,
тайнознавство,         безетикетний, козакофільствуєте,

знерухомлено (О. Гончар); кригойдучий (І. Вирган); ласкавощі (М. Сингаївський); далеччина (П. Воронько).

їх ще називають індивідуальними неологізмами, індивідуально-авторськими, художніми: снігоцвіт, пишно-чепурна, криводушіє, тихосумний (Т. Шевченко).

Історія окремих слів

У сучасних умовах соціальних змін активізуються слова, які були невідомі донедавна або зовсім нові: діаспора, екзил, злука, консенсус, менталітет, плюралізм, провід, розвій, соборність, терен, толерантність. Деякі вже мають і десятилітню історію повернення чи входження до активного вжитку.

Слово розвій відзначене ще в Словнику Б. Грінченка як галицьке. Його вживали М. Кропивницький, П. Мирний, особливо М. Грушевський. За час існування СРСР сприймається

114як застаріле з трьома значеннями. Два з них - „розпускання" (дерев, квітів) та „розквіт" (сил, таланту) - залишаються й сьогодні такими. Розвій у значенні синонімічному до розвиток, розріст, розвинення особливо в публіцистичних текстах набуло значного поширення. Воно вживається як книжне із забарвленням високого стилю: „Рвалася (за царату) така необхідна для мистецького розвою наступність поколінь, більшали періоди духовного застою" (Вісті з Укр.).

Лексема злука здавна відоме в мові: мила була злука, а гірка розлука (приказка). Словом злука називалася конкретна історична подія - возз' єднання Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки 22 січня 1919 року. За СРСР слово рідковживане. Але зараз воно відроджується й стає синонімом до слів возз' єднання, з' єднання. Наприклад, одна зі статей називається „Возз' єднання, з' єднання, злука" (Вісті з Укр., 1991).

Назва соборність зафіксована як застаріле слово, означає „об' єднання, неподільність", активною була лише в церковних текстах: „Вірую... в єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву". Останнім часом слово стабільно вживається як найменування суспільно-політичного явища, синонімічне до лексем злука, з' єднання, возз' єднання. Спільнокореневі - соборний, соборуватися „об'єднуватися", а не приймати обряд соборування (маслосвяття). „Свій обов'язок збудувати демократичну соборну самостійну Українську державу мусимо виконати" (Нар. газета).

 

Лекція 17

Соціальна діалектологія: арго, жаргон, сленг

План

1.  Суть жаргоністики.

2.  Арго.

3.  Жаргон.

4.  Сленг. Література

Горбач О. Арґо в Україні / О. Горбач. - Л., 2006. - 688 с. Карпіловська Є. Короткий словник жарґонної лексики української мови [рецензія].- К. : Критика, 2003. - 336 с. /

 

115

Є. Карпіловська, Л. Ставицька // Мовознавство. - 2004. - № 2-3.

- С. 92-94.

Мокієнко В. Професор Олекса Горбач і його праця „Арґо на Україні" / В. Мокієнко, П. Гриценко // Горбач О. Арґо в Україні. - Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип' якевича

НАН України, 2006. - Львів, 2006. - С. 653-670 (Серія

„Діалектологічна скриня").

Ставицька Л. Українська мова без прикрас / Л. Ставицька // Короткий словник жарґонної лексики української мови. - К. : Критика, 2003. - С. 9-18.

Ставицька Л. Арґо, жарґон, сленґ / Л. Ставицька. - К. :

Критика, 2005. - 463 с.

Джерела

Грачев М.А. Историко-этимологический словарь воровского жаргона / М. А. Грачев, В. М. Мокиенко. - СПб. : Фолио-Пресс, 2000. - 256 с.

Ставицька Л. Короткий словник жарґонної лексики української мови / Л. Ставицька. - К. : Критика, 2003. - 336 с.

Аркушин Г. Словник евфемізмів, уживаних у говірках та молодіжному жаргоні Західного Полісся і західної частини Волині / Г. Аркушин. - Луцьк-Люблін : Вид-во „Волинська обласна друкарня", 2005. - 198 с.

Словник сучасного українського сленгу / упоряд.: Т. М. Кондратюк. - Х. : Фоліо, 2006. - 350 с.

Широцький Кость. Бурсацький жарґон української мови на Поділю / К. Широцький / Зб. Харківськ. істор.-філол. товариства. Нова серія. - Х. : Майдан, 1998. - Т. 6. - С. 175-206.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 


Похожие статьи

В Д Ужченка - Сучасна українська літературна мова